Справа № 361/3418/17
Провадження № 1-кп/361/47/23
11.04.23 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження № 12017110000000002 від 04.01.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, одружений, освіта вища, працюючого водієм ТОВ «Фоззі - Фуд», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не інвалід, не депутат, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
ОСОБА_8 , 03.01.2017, близько 20 години 30 хвилин, керуючи автобусом «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 1.5 та 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до яких «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проявив неуважність, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, рухаючись на 23 км + 350 м автодороги сполученням «Київ-Чернігів», що в Броварському районі Київської області, у лівій смузі для руху в напрямку міста Київ, в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «перед початком руху. перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», під час здійснення розвороту ліворуч на смугу руху в напрямку міста Чернігів проявив злочинну самовпевненість, не переконався у безпечності свого маневру, належним чином не зреагував на дорожню обстановку, що склалася, а саме на перебування у технічному кармані для розвороту пішохода ОСОБА_9 , внаслідок чого здійснив наїзд на останню.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 07 та № 02/07 від 21.02.2017 встановлено, що смерть ОСОБА_9 , 1958 року народження, настала від численних переломів кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів. Численні переломи кісток скелета з пошкодженнями внутрішніх органів, як небезпечні для життя мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів при автотравмі, можливо в строки (03.01.2017) та при обставинах, вказаних у постанові слідчого. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , встановлено, що в момент первинного контакту потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла та вірогідніше за все була обернена лівою боковою поверхнею тіла до автобусу. Після первинного контакту з областю гомілково-ступеневих суглобів та голови відбулося відкидання тіла на асфальтоване покриття з послідуючим переїздом через грудну клітину та черево колесом (колесами) транспортного засобу.
Грубе порушення водієм ОСОБА_8 вимог пунктів 1.5, 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав, що 03.01.2017 року, близько 20 год. 30 хв., керуючи автобусом марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив людей по маршруту через місто Бровари на нічну зміну в с. Требухів. Приблизно о 20 год. 30 хв. в районі Броварської кільцевої дороги обвинувачений здійснював розворот на кільцевій дорозі в бік міста Чернігова. Зайняв полосу для розвороту, пересвідчився що зустрічний транспорт був на безпечній відстані та почав здійснювати розворот. На той час на вулиці була темна пора доби, опадів не було, дорожне покриття було сухим. Проїзна частина вуличним освітленням не освітлювалася. Здійснював розворот зі швидкість руху близько 10 км/год. Під час руху, водій в місці для розвороту, зі смуг руху в бік м.Києва до смуг руху в бік м. Чернігова, почав здійснювати маневр розвороту ліворуч та заїжджати в заїзний (технічний) карман смуг для руху в бік м. Чернігова та під час цього відчув як автобус гойднувся,( відчув такий наче поштовх), потім автобус качнуло нібито на щось наїхав, з лівої сторони, після чого рух автобуса ускладнився і водій зупинився. Після зупинки, водій вийшов з автобуса для того щоб оглянути його і побачив людину під колесами. Також стверджує, що він здійснюючи розворот не бачив потерпілу ОСОБА_9 , зазначає, що нікого не збивав, удару не було.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Враховуючи процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_8 , який не визнав свою вину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності письмовими доказами, а також показаннями свідків, які були допитані за клопотанням сторони захисту обвинуваченого у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України.
Так, свідок ОСОБА_10 , суду показав, що він на момент пригоди, 03.01.2017 року був інженером з аварійно-рятувальних робіт ТОВ «Сільпо-Фуд», де водієм працював ОСОБА_8 . Як повідомив свідок, в його обов'язок входило виїжджати на місця ДТП у разі їх виникнення. В той день, йому повідомили про ДТП, яка сталася на ділянці дороги Київ - Чернігів, за участю водія ОСОБА_8 , який керував автобусом марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_10 прибув на місце ДТП приблизно через 15 хв. після виклику і в силу своїх функціональних обов'язків здійснював фотографування місця пригоди. Суду свідок ОСОБА_10 підтвердив, що не був залучений понятим під час складання протоколу огляду місця події і прямим свідком самої дорожньо-транспортної події не являється.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 03.01.2017 року перебував в автобусі марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_8 . В той день свідок ОСОБА_11 їхав на нічну зміну. ОСОБА_11 розповів суду, що він стояв в передній частині автобуса, тримаючись за поручень та дивлячи вперед на дорогу. Свідок повідомив суду, що водій їхав приблизно 15-20 км/год., під час розвороту пропускав інші авто, які рухались з Києва в напрямку Чернігова. Водій здійснював маневр в карміні для розворота автомобілів і раптово зупинився. Водій вийшов з автобуса, і свідок ОСОБА_11 теж пішов за ним. Свідок підтвердив, що вони з водієм оглядаючи місцевість, побачили під задніми колесами тіло. Також, свідок не заперечував той факт, що водій відразу повідомив швидку та поліцію про подію. Через деякий час працівників, які їхали на роботу в даному автобусі пересадили в інший автобус.
Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що 03.01.2017 року їхав додому по автодорозі Київ - Чернігів в с. Требухів. Був вечір, близько 21:00 год., на обочинах ще лежав сніг, ділянка дороги на якій сталася пригода не була освітлена. Він побачив на трасі автобус, який стояв на аварійці, зупинився. Біля автобуса стояв водій, який повідомив йому, що під колесами знаходиться людина. Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що дійсно брав участь в проведенні слідчої дії, такої як огляд місця події 03.01.2017, на якому проводилися заміри, після чого він підписав відповідний протокол та поїхав далі
Суд, оцінюючи показання свідків вважає їх належними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Так, покази свідка ОСОБА_11 не спростовують обставини подій викладені в обвинувальному акті, а лише підтверджують факт настання смерті потерпілої особи.
В свою чергу покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , достеменно підтвердили, що не бачили безпосередньо момент наїзду автобуса під керуванням ОСОБА_8 на пішохода ОСОБА_9 , однак були присутні під час проведення слідчих дій і не спростовували їх проведення.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України доводиться письмовими доказами, а саме:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120171100000000002 від 03.01.2017 року, згідно з яким 03.01.2017 року близько 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_8 рухався автодорогою Київ- Чернігів. Проїжджаючи 27 км. +350 м., вказаної автодороги, при здійсненні розвороту у дозволеному місці, в бік м. Чернігів, заїхав у технічний карман, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка рухалась проїзною частиною. У наслідок ДТП пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці.
- рапортом Броварського ВП ГУ НП у Київській області, зареєстрованому в журналі ЄO №259 від 03.01.2017 о 20.30, щодо звернення на спецлінію 102 гр. ОСОБА_8 зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що 03.01.2017 о 20.29 він рухався автобусом ФОЗЗІ МАН д.н.з. НОМЕР_2 та збив чоловіка; виїздом на місце події встановлено, що автобус марки «МАН», належний ТОВ «ФОЗ31» д.н.з. НОМЕР_3 , здійснюючи нерегулярні перевезення під керуванням водія гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Чернігів 27 км+350м у напрямку м. Києва здійснив маневр розвороту у дозволеному місці в напрямку м. Чернігова, при наїзді в карман здійснив наїзд на пішохода, яка перебувала на проїзній частині гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП гр. ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.01.2017 та схемою з фото таблицями до нього, якими зафіксовано місце ДТП за адресою: 27км+350 м а/д Київ-Чернігів на території Броварського району Київської області, згідно якого дорожнє покриття на місці ДТП асфальтобетонне, сухе, чисте, нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні, ділянка дороги з повздовжньою дорожньою розміткою, має 2 смуги руху, нерегульована, ділянка дороги не освітлюється, об'єкти, які обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч - відсутні; гальмові системи, рульове керування - технічно справні, також протоколом зазначені відомості про труп жінки ОСОБА_9 , який був витягнутий з-під транспортного засобу та вилучення транспортного засобу на спец майданчик;
- постановою про визнання речових доказів від 05.01.2017 року, згідно з якою, 03.01.2017 року автобус марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 був вилучений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, оскільки зберіг на собі сліди вчиненого правопорушення;
-дорожнім листом № 288988 виданим на ім'я ОСОБА_8 , згідно якого водій 03.01.2017 року отримав в розпорядження і керування автобус марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1
- висновком судово-медичної експертизи №07 від 21.02.2017, згідної якої при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 виявлені: деформація голови в лобній області та в області обличчя зліва, рвано-забійні рани лобної області по центру зліва, кровонапливність м?яких тканин голови та обличчя, багатоуламковий перелом лобної кістки, кісток обличчя зліва, кісток основи черепа, субарахноідальні крововиливи в області потиличних долей півкуль мозочку, рідка кров у шлуночках мозку; багатофрагмертарні переломи 3-12 ребер справа між задньо-пахвинною та лопатковою лініями та розривами міжреберних м?язів та пристінкової плеври в області переломів з масивною кровонапливністю та відшаруванням м?яких тканин, поперечні переломи 2-10 ребер зліва по передньо-пахвинній лінії та 2-8 ребер справа по середньо-ключичній лінії без пошкодження пристінкової плеври, косий перелом грудини між тілом та рукояткою, багатоуламковий перелом правої лопатки, переломовивихи правого та лівого гомілково-ступеневих суглобів; кровонапливність м?яких тканин в області переломів; численні розриви правого купола діафрагми, аорти в грудному відділі, сальника, правої нирки, селезінки; розриви та розмізкування правої легені, печінки; забої легень, серця, крововилив у мозкову речовину правого наднирника; кровонапливність клітковини переднього та заднього середостінь, жирової капсули правої нирки; рідка кров в черевній порожнині - близько 250 мл, в лівій плевральній порожнині - близько 150 мл рідкої крові та розмізковані внутрішні органи, малокрів?я внутрішніх органів; численні садна в області нижніх кінцівок, розлиті синці на передній поверхні грудної клітини та черева, в області лівої верхньої та нижньої кінцівок.
Вказаним висновком також зазначено, що смерть ОСОБА_9 настала від численних переломів кісток скелета з пошкодженнями внутрішніх органів. Численні переломи кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, які небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходяться у прямому причинному зв?язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів при автотравмі, можливо, при обставинах та у строк 03.01.2017. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , експертом зроблено висновок, що в момент первинного контакту потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, та вірогідніше за все, була обернута лівою боковою поверхнею тіла до автобуса. Після первинного контакту з областю гомілково-ступеневих суглобів та голови, відбулось відкидання тіла на асфальтове покриття з послідуючим переїздом через грудну клітину та черево колесом (колесами) транспортного засобу;
- висновком експерта щодо судово-токсикологічного дослідження крові № 139 від 13.01.2017 року, відповідно до якого в крові трупа ОСОБА_9 , 1958 р.н., метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені;
- висновком судово-медичної експертизи № 02/07 від 21.02.2017 по факту смерті ОСОБА_9 , згідної якої смерть ОСОБА_9 настала від численних переломів кісток скелета з пошкодженнями внутрішніх органів. Численні переломи кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, які небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходяться у прямому причинному зв?язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів при автотравмі, можливо, при обставинах та у строк 03.01.2017. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , експертом зроблено висновок, що в момент первинного контакту потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, та вірогідніше за все, була обернута лівою боковою поверхнею тіла до автобуса. Після первинного контакту з областю гомілково-ступеневих суглобів та голови, відбулось відкидання тіла на асфальтове покриття з послідуючим переїздом через грудну клітину та черево колесом (колесами) транспортного засобу. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , експертом зроблено висновок, що вірогідніше за все мав місце переїзд через грудну клітину та черево потерпілої колесом (колесами) одного транспортного засобу;
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_4 від 19.01.2017;
- висновком інженерно-транспортної експертизи № 61ат від 30.01.2017, згідно якої рульове керування автобуса «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на момент огляду знаходиться у працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автобуса «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на момент огляду знаходиться у працездатному стані. Несправностей що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автобуса «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_6 ,на момент огляду знаходяться у працездатному стані. Несправностей що могли б викликати погіршення або відмову в роботі елементів підвіски перед подією, не виявлено;
- схемою організації дорожнього руху на ділянці км 27+500 м. автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів, наданою Службою автомобільних доріг у Київській області № 060/233 від 24.01.2017 року;
- повідомленням Держаної служби України з надзвичайних ситуацій № 17-06/923 від 05.05.2017 року щодо погодних умов 03.01.2017 року, згідно з яким не встановлено в запитуваний період, опадів.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.04.2017 року за участю ОСОБА_8 , спеціалістів Київського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , на 27 км+350 м а/д Київ-Чернігів на території Броварського району Київської області, згідно з яким ОСОБА_8 повідомив, що умови проведення слідчого експерименту відповідають умовам, які були під час ДТП. Він показав, напрямок та швидкість руху автобуса під його керуванням, безпосередньо перед наїздом на пішохода. Погодні умови та обстановка відповідали тим, що були під час ДТП;
-висновком інженерно-транспортної експертизи №12-1/783 від 10.05.2017, згідно якої у заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автобуса «MAN NL 202», державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2 та п. 10.1 Правил дорожнього руху. За даних дорожніх обставин швидкість руху автобуса «MAN NL 202», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідала видимості елементів дороги та напрямку руху; Технічна можливість попередити наїзд на пішохода при заданому комплексі вихідних даних полягала у виконанні водієм автобуса «MAN NL 202», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 вимог п. 10.01 Правил Дорожного руху;
-повідомлення про підозру від 23 травня 2017 року.
Потерпілий ОСОБА_15 , з'явившись в судове засідання, в силу стану здоров'я, відмовився від дачі пояснень.
Відповідно до ст. 56 КПК України, надання показань є правом потерпілого, тому суд не вправі наполягати на допиті, що не і заперечувалось будь-ким з учасників судового розгляду.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання неналежними та недопустимими письмових доказів, зокрема протоколу проведення слідчого експерименту від 19.04.2017 року, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. При цьому, слідчий експеримент як окрема слідча (розшукова) дія полягає в проведенні за рішенням слідчого, прокурора дослідних дій, спрямованих на перевірку можливості сприйняття особою певних фактів, вчинення в певному місці й певним способом чи з використанням певних знарядь конкретних дій, існування визначених подій у минулому, з'ясування механізму утворення слідів тощо. Складовою слідчого експерименту є проведення його в умовах, що максимально наближені до тих, в яких подія мала місце в минулому. Тому до проведення дослідних дій і випробовувань під час проведення слідчого експерименту треба отримати найбільш повні відомості щодо обставин події, яку перевіряють, та здійснити відтворення обстановки, в якій буде проведено експеримент. Слідчий експеримент проводять для перевірки наявних даних і припущень щодо можливості за певних умов щось чути або спостерігати чи сприймати іншими органами відчуття, здійснювати певні або інші дії, виготовити певні предмети, проникнути певним або іншим способом у приміщення, на територію, перемістити вантаж, здолати конкретну відстань за допомогою технічних засобів чи без них.
Так, протокол проведення слідчого експерименту від 19.04.2017 року не містить будь-яких заперечень щодо встановлених обставин за результатами слідчої дії. Заперечень не було і в інших учасників слідчої дії, у зв'язку з чим, суд не знаходить порушень порядку проведення слідчого експерименту.
Щодо тверджень сторони захисту - адвоката ОСОБА_7 про те, висновок експерта № 07 від 04.01.2017 року є неналежним доказом вини ОСОБА_8 і не підтверджує факту збиття пішохода, суд зазначає, що даному висновку надано оцінку в сукупності з іншими доказами.
Окрім того, даний висновок експерта констатує те, що на трупі ОСОБА_9 виявлено ушкодження характерні для волочіння або наїзду колесами транспортного засобу, що фактично узгоджується із обставинами, які викладені в обвинувальному акті. Також зазначено, що мав місце переїзд через грудну клітину та черево потерпілої колесами одного транспортного засобу, що не спростовується показами самого обвинуваченого ОСОБА_8 .
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у тому, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 , знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 286 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд відносить його активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він брав участь у всіх слідчих діях добровільно навіть без захисника, надавав покази під час судвого розгляду
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України,кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 КК України,часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно зі ч. 2 ст. 5 КК України,закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Згідно обвинувального акту кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинив 03.01.2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України,закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Враховуючи те що, закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі щодо призначення покарання в частині, що погіршує становище особи, відтак обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України закону про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення, зокрема у виді позбавлення волі.
Разом з цим, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання позитивну характеристику обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, позицію прокурора, яка просить не позбавляти волі обвинуваченого, та враховуючи досудову доповідь Броварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, згідно якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінений як низький, ризик небезпеки для суспільства як низький, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування основного покарання і тому відносно нього необхідно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Також суд вважає за можливе не застосовувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами, оскільки професія водія є для нього основним видом отримання заробітку, а у разі позбавлення цього права він буде позбавлений можливості працювати за професією, особливо в період дії воєнного стану оголошеного в країні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, які підтверджені відповідними доказами.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення: судової інженерно-транспортної експертизи № 61ат від 30.01.2017 року в розмірі 703 грн. 68 коп.; судової інженерно-транспортної експертизи від 10.05.2017 року № 12/1-783 в розмірі 988 грн. 70 грн.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: автобус марки «MAN NL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити у розпорядженні власника.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1