Справа № 282/455/23
Провадження № 3/282/242/23
20 квітня 2023 р.
смт.Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч.1 ст.164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №330778 від 27.03.2023 зазначено, що 10 березня 2023 року близько 18 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 займався забороненим видом господарської діяльності, а саме: продавав спиртні напої домашнього виробництва, чим порушив Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідальність за що передбачена ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явилася, однак у матеріалах справи наявна її заява у якій вона просить розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст.164-16 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції посилається на порушення ОСОБА_1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», проте, яка конкретна стаття, частина та інше, ним не зазначено.
Зважаючи на те, що диспозиція ст.164-16 КУпАП є бланкетною, у протоколі має бути зазначена конкретна стаття та її частина закону, яким встановлена заборона займатися збутом алкогольних напоїв з вмістом етилового спирту як видом господарської діяльності.
Крім того, суд звертає увагу, що статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначений вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Реалізація самогону у вказаному переліку відсутня.
Таким чином, збут самогону не утворює об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.164-16 КУпАП, оскільки, не є видом господарської діяльності.
Наведене у відповідності до статті 62 Конституції України повинно тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ст.247 КУпАП, відсутність події правопорушення означає, що відсутнє діяння, яке підпадає під ознаки адміністративного проступку. Відсутність складу адміністративного правопорушення означає, що діяння, яке ставилося в провину правопорушнику, ним вчинено, але відсутні обов'язкові ознаки, що характеризують суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону цього правопорушення.
Аналіз зазначених вище доказів, переконує суд в тому, що в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 164-16, 245, 247, 251, 256, 266, 278, 280 КУпАП, суддя,-
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-16 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М. Носач