19 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3849/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (суддя Чернова Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№Р-16 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0186, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№Р-16 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0186, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано запровадження воєнного стану, відсутність протиправної бездіяльності відповідача та те, що право власності на спірну земельну ділянку за відповідача не зареєстровано.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.05.2019 №8-656/15-19-СГ позивачу наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
06.06.2019 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №001249) із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Степненської сільської ради (за межами населених пунктів).
На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 2322188600:04:002:0186, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900409792021 від 21.05.2021.
За замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2322188600:04:002:0186).
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 (вх. реєстраційний номер К-2075/0/17-21 від 24.05.2021) щодо затвердження документації із землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у листі від 07.06.2021 №К-2075-195/0/18-21 від 07.06.2021 «Про розгляд заяви» повідомило, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст і право державної власності, на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходить у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності положеннями Закону №1423-ІХ. З огляду на зазначене, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області було рекомендовано позивачу звернутись до органу місцевого самоврядування.
07.02.2022 позивач звернувся із заявою від 24.01.2022 (вх.№Р-16), у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передати безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0186, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізького області для введення особистого селянського господарства.
У якості додатків до заяви зазначено: копія проекту землеустрою; копія витягу з Державного земельного кадастру; копію листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про розгляд звернення №К-2072-192/0/18-21 від 07.06.2021.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи що відповідачем його заява протиправно розглянута не була.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).
Частинами 3 та 4 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 5 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно зі статтею 25 Закону України “Про землеустрій” (в редакції чинної на час на час виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Статтею 30 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України, визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до Закону №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України, яка передбачає порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Як передбачено частиною 8 статті 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у разі отримання зацікавленою особою погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наступним етапом у процедурі отримання земельної ділянки у власність є затвердження відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Рішення про затвердження проекту землеустрою приймається у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, за результатами розгляду проекту землеустрою уповноважений орган може прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або про залишення клопотання про передачу земельної ділянки у власність без розгляду.
Як було встановлено судом першої інстанції. позивач скористався своїм правом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, погодив його у встановленому порядку, та надав відповідачу на затвердження.
Будь - яких рішень (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, відмову у такій передачі) Степненською сільською радою прийнято не було.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Суд першої інстанції вірно вважав помилковими доводи відповідача пов'язані з наслідками військової агресії Російської Федерації проти України (припинення доступу користувачів до Державного земельного кадастру на території Запорізької області тощо), оскільки події, що є предметом спору у даній адміністративній справі, відбулись до 24.02.2022 дня початку військової агресії Російської Федерації проти України (заява позивача подана 07.02.2022; граничний строк розгляду заяви у відповідності до приписів статті 118 Земельного кодексу України 21.02.2022).
Згідно з пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (доповнено згідно із Законом №1423-IX) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Вірно судом першої інстанції також було зазначено, що землі державної власності, зокрема сільськогосподарського призначення, перейшли в комунальну власність, і статус їх розпорядників набули відповідні органи місцевого самоврядування. Розпорядником земельної ділянки 2322188600:04:002:0186 площею 2 га, яка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9900409792021 від 21.05.2021 розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів) є саме відповідач.
Судом першої інстанції також вірно було взято до уваги, що оскаржувана бездіяльність у цій справі мала місце у лютому 2022 року, та має ознаки триваючого правопорушення, водночас Закон №2145-ІХ, яким внесені відповідні зміни до Земельного кодексу України, набрав чинності 07.04.2022.
Суд повинен досліджувати правомірність дій, рішень суб'єкта владних повноважень на момент їх вчинення (прийняття) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких дій, рішень із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що зважаючи на неприйняття відповідачем жодного з можливих рішень, зокрема, ні про затвердження проекту землеустрою, ні про відмову у його затвердженні та допущення протиправної бездіяльності шляхом, фактично, нездійснення розгляду заяви позивача від 24.01.2022 (вх.№Р-16 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2322188600:04:002:0186 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№Р-16 від 07.02.2022).
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 19 квітня 2023 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш