17 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14391/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
Розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі №160/14391/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 17.08.2022 року №1103 о/с, яким полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України та призначено на іншу посаду;
- поновити ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 різницю в посадовому окладі та різницю в надбавці за вислугу років за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 17.08.2022 року №1103 о/с «По особовому складу», яким полковника поліції ОСОБА_1 призначено заступником начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у порядку переведення, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 посадовий оклад у розмірі 3250,00грн, звільнивши з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови. Поновлено ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 18.08.2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 18.08.2022 року відповідно до ст.371 КАС України.
Національна поліція України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позову в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, наказом Національної поліції України від 16.07.2020 року №777 о/с полковника поліції ОСОБА_1 призначено радником Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови, як такого, що прибув з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 року №114 о/с.
Наказом Національної поліції України від 17.07.2020 року №780 о/с відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 з 17.07.2020 року.
Вказаний наказ оскаржений позивачем у судовому порядку, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року у справі №160/11202/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі та на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ Національної поліції України від 16.07.2020 року №777 о/с, визнано протиправним і скасовано наказ Національної поліції України від 17.07.2020 року №780 о/с; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022р. у справі №160/11202/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 р. в справі № 160/11202/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на службі в поліції та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 18 липня 2020 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 01 вересня 2020 року, а також стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2020 року по 14 лютого 2022 року в розмірі 357 679, 08 грн . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022р. у справі №160/11202/20 наказом Національної поліції України від 22 лютого 2022 року №255 о/с скасовано наказ Національної поліції України від 16.07.2020р. №777 о/с про призначення полковника поліції ОСОБА_1 радником Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови; скасовано наказ Національної поліції України від 17.07.2020р. №780 о/с про звільнення відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 , радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови; поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 18 липня 2020 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови з 01 вересня 2020 року.
23 лютого 2022 року позивачеві вручено попередження про вивільнення відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію України» у зв'язку зі скороченням посади, яку обіймав позивач.
У Попередженні позивач навів мотиви незгоди з вивільненням, в тому числі з тих підстав, що йому не було запропоновано посади, які відповідають його кваліфікаційному рівню.
Наказом Національної поліції України від 25.04.2022р. №562 о/с «По особовому складу» відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 (0035414) призначено заступником начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у порядку переведення, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 посадовий оклад у розмірі 3250,00грн, звільнивши з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови. Підставою вказана доповідна записка полковника поліції ОСОБА_2 начальника Департаменту кадрового забезпечення від 22.04.2022р.
Не погодившись з вищевказаним наказом Національної поліції України від 25.04.2022р. №562 о/с «По особовому складу», позивач оскаржив його до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року у справі №160/7417/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 25.04.2022 року №562 о/с «По особовому складу»; поновлено ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 25.04.2022 року та зобов'язано Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 25.04.2022р. по час фактичного поновлення на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Висновок суду полягає в тому, що спірний наказ не відповідає вимогам Закону № 580-VIII, оскільки був виданий без пропонування позивачеві, посада якого була скорочена, інших, в тому числі рівнозначних, посад в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, а також без отримання згоди останнього на його переміщення (призначення) на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що є фактичним переміщенням на службу в іншу місцевість, що, в свою чергу, свідчить про порушення приписів ст.68 Закону №580-VIII та ст.32 КЗпП України, а також те, що таке переміщення здійснено на нерівнозначну посаду без надання жодних доказів неможливості переведення позивача на іншу вакантну посаду, що є рівнозначною тій, на якій перебував позивач до переміщення, що є порушенням вимог ст.65 Закону №580-VIII, а також з огляду на порушення відповідачем при виданні спірного наказу вимог Порядку №1235 та Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 №1235.
Вказане рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 25.04.2022 року та в частині зобов'язання Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою у межах суми виплати за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.
Відповідач на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року у справі №160/7417/22 наказом Національної поліції України від 17.08.2022 № 1098 о/с «По особовому складу» скасовано наказ Національної поліції України від 25.04.2022р. №562 о/с про призначення полковника поліції ОСОБА_1 заступником начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови НПУ з 25.04.2022р.
При цьому, як свідчать матеріали справи, 17.08.2022р. до Національної поліції України надійшов лист ГУНП в Полтавській області від 17.08.2022р. №2578/115/01/12-2022, (вх.№19712), в якому, зокрема, зазначалося, що під оперативним супроводом полковника поліції ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР №1202217050000577 від 12.05.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України, по організованій злочинній групі; в ході проведеного службового розслідування було встановлено осіб, які причетні до даного кримінального правопорушення; матеріали по вказаному кримінальному провадженню направлені до суду; при цьому, на сьогоднішній день залишається нерозкритим резонансний злочин, а саме: крадіжка сейфів, в яких зберігались грошові кошти та ювелірні вироби на суму близько 800 тис. грн. з ювелірного магазину «Столична ювелірна фабрика», розташованого в ТЦ «АМСТОР» м. Кременчук, після розбирання завалів внаслідок влучення ракети збройних сил РФ, тому, у зв'язку з вищевикладеним ГУНП в Полтавській області просить Голову НПУ розглянути можливість продовження служби полковником поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області - начальника кримінальної поліції.
Також встановлено судом першої інстанції, що 17.08.2022р. Головою Національної поліції України видано наказ від 17.08.2022р. №1103 о/с «По особовому складу», яким відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», враховуючи вимоги ч.8 ст.65 цього Закону, полковника поліції ОСОБА_1 призначено заступником начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у порядку переведення, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 посадовий оклад у розмірі 3250,00грн, звільнивши з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови. Підставою для прийняття наказу зазначено лист ГУНП в Полтавській області від 17.08.2022р. №2578/115/01/12-2022.
При цьому, згідно з наказом Національної поліції України від 04.12.2015р. №142 «Про затвердження Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань» граничне спеціальне звання за посадою радника Голови НПУ, яку обіймав ОСОБА_1 в центральному органі управління поліцією, та за посадою заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області є ідентичними - «полковник поліції», що також підтверджується довідкою ДКЗ НПУ від 22.06.2022р. №2579/12/1/2/03-2022.
Не погодившись з вищевказаним наказом Національної поліції України від 17.08.2022р. №1103 о/с «По особовому складу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач з рапортом про його переміщення на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області не звертався, а подання про призначення позивача на цю посаду не готувалося та не складалося, тому оскаржуваний наказ від 17.08.2022 року №1103 о/с прийнято не на підставі приписів чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
В першу чергу колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ відповідачем був прийняти на виконання рішення суду по справі № 160/7417/22, а відповідно, рішення суду мало бути виконано в чіткій відповідності зі змістом не лише резолютивної частини, а і мотивування висновків суду. Тобто, вирішуючи питання щодо подальшого проходження позивачем служби в Національній поліції України у зв'язку зі скороченням посади, на якій його було поновлено, відповідач мав дотриматись приписів ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII та ст. 32 КЗпП України, зокрема, враховуючи обставини даної справи, запропонувати позивачеві інші, в тому числі, рівнозначні, посади, а в разі призначення позивача на іншу посаду до закінчення строку, визначеного у попередженні про можливе наступне звільнення, здійснити призначення виключно за згодою позивача з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я , тощо.
Наведені вимоги законодавства відповідачем дотримані не були та в черговий раз відповідачем допущені порушення прав та інтересів позивача під час проходження служби, оскільки останньому не були запропоновані вакантні, в тому числі і рівнозначні посади, а призначення позивача на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції головного управління Національної поліції в Полтавській області відбулось без погодження з останнім.
Щодо процедурних порушень, про які зазначив суд першої інстанції у питанні призначення позивача на іншу посаду.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами пункту 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII передбачено, що переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.
Нормами частини другої статті 65 Закону №580-VIII встановлено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Згідно з нормами частини 7 статті 65 Закону №580-VIII встановлено, що переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Абзацом 1 частини 8 статті 65 Закону №580-VIII передбачено, що переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
В той же час відповідно до абз.2 ч.8 ст.65 Закону №580-VIII поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Відповідно до ч.9 ст.65 Закону №580-VIII переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Водночас, приписами статті 59 Закону №580-VIII передбачено, що з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016р. №1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2016р. №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Згідно з положеннями розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 встановлено, що перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 №1235.
Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 №1235, визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому нормами ч.1 ст. 32 КЗпП України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Голови Національної поліції України від 17.08.2022 року №1103 о/с «По особовому складу», яким полковника поліції ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», враховуючи вимоги ч.8 ст.65 цього Закону, призначено заступником начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у порядку переведення, звільнивши його з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови, слід враховувати, що оскаржуваним наказом, не здійснено звільнення позивача з органів Національної поліції України, а фактично здійснено переміщення позивача на іншу посаду на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII.
При цьому підставою для видання оскаржуваного наказу вказано лист ГУНП в Полтавській області від 17.08.2022р. №2578/115/01/12-2022.
В той же час, судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що з рапортом про переміщення на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області позивач не звертався і таке переміщення здійснено саме за ініціативою його керівника - Голови Національної поліції України та за ініціативою керівника іншого органу поліції - начальника ГУНП в Полтавській області, який вищевказаним листом від 17.08.2022р. №2578/115/01/12-2022 порушив питання про переміщення позивача.
При цьому, в порушення пунктів 2 та 3 розділу ІІІ Порядку №1235 та Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 №1235, подання про призначення позивача на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яке у розумінні наведених приписів чинного законодавства, є підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу, не готувалося та не складалося та в матеріалах справи відсутнє.
Водночас суд зазначає, що лист ГУНП в Полтавській області від 17.08.2022р. №2578/115/01/12-2022, вказаний у наказі від 17.08.2022 року №1103 о/с, як підстава для його видання, не є тотожним поданню і не може його підміняти, а також у розумінні приписів Порядку №1235 та Переліку № 235 взагалі не може вважатися документом з питань проходження служби та бути підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу.
Колегія суддів, враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю підстав для прийняття оскаржуваного наказу, визначених Порядком №1235 та Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016р. №1235, визнає, що оскаржуваний наказ від 17.08.2022 року №1103 о/с прийнято без наявності належних документів з питань проходження служби, а тому він правомірно скасований судом першої інстанції.
В той же час, судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем те, що на виконання судового рішення у справі №160/7417/22 позивача поновлено на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови, тобто його робоче місце знаходилося у місті Києві. При цьому суд звертає увагу на те, що переміщення позивача з посади радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови, робоче місце якого знаходилося у місті Києві, на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, робоче місце якого знаходиться у місті Кременчук Полтавської області, є переведенням особи до іншої місцевості.
Таким чином наведене свідчить, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач фактично перемістив позивача на роботу хоча і в орган поліції, але в іншій місцевості, без погодження такого переміщення з останнім, що суперечить приписам ст.32 КЗпП України.
В той же час, суд першої інстанції правомірно врахував, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, Закон №580-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі застосуванню мають підлягати норми спеціального законодавства.
Однак, в даному випадку спеціальний Закон №580-VIII встановлює підстави переміщення, які зазначені у частині першої статті 65 цього Закону та порядок переміщення, який визначає за чиєю ініціативою таке переміщення відбувається. Таке переміщення може відбуватися - за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (частина восьма статті 65 Закону №580-VIII).
Проте, Закон №580-VIII не врегульовує випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або переведення до іншої місцевості, про що йдеться у статті 32 КЗпП України. Наведене не спростовують і посилання відповідача на приписи абз.2 ч.8 ст.65 Закону №580-VIII, які були чинні на час видання спірного наказу та якими передбачено, що поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, бо і вказана норма не містить положень, які б врегульовували випадки, коли переміщення поліцейського відбувається до іншої місцевості, і жодних застережень з цього приводу в ній не наведено.
Відтак, у даному випадку застосуванню підлягають норми КЗпП України, а саме стаття 32 КЗпП України, якою встановлюється можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Аналогічна правова позиція щодо застосування до працівників поліції приписів статей 32, 33 КЗпП України, у випадку переведення в іншу місцевість, викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019р. у справі №420/5192/18, від 11.08.2020р. у справі №620/2624/19, від 30.09.2020р. у справі №640/20160/18 та від 30 червня 2021 року у справі №620/1190/20 та відповідно до норм ч.5 ст.242 КАС України враховано судом при вирішенні цього спору.
Таким чином враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ на виконання рішення суду фактично самовільно, без врахування висновків суду та без згоди позивача на переведення останнього на службу в іншу місцевість, як того вимагає стаття 32 КЗпП України, діяв не на підставі закону, оскільки не мав правових підстав для видання спірного наказу від 17.08.2022 року №1103 о/с «По особовому складу» про переведення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Кременчуцького районного управління поліції - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, а тому наведе свідчить про протиправність спірного наказу та є підставою для його скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі №160/14391/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко