17 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5210/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №280/5210/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Запорізькій області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання винити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Запорізькій області від 17.05.2022 №1915, в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Запорізькій області від 23.05.2022 №141 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції;
- поновити позивача на службі в поліції на посаді поліцейського-водія групи реагування Василівського районного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області (сержанта поліції);
- стягнути на користь позивача з Управління поліції охорони в Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу - з 24.05.2022 по день ухвалення судом рішення про поновлення позивача на службі в Управлінні поліції охорони в Запорізькій області.
Позов обґрунтований тим, що спірний наказ в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення прийнято безпідставно, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Позивач зазначає, що наявність реальної загрози життю та здоров'ю не лише йому, а і його дружині не дозволяло виїхати з м. Василівка, відповідно несвоєчасне прибуття до м. Запоріжжя не може вважатися в даному випадку порушенням службової дисципліни. Крім того, ГУНП не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмове пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку чим порушив Закон і право на захист. Дотримання прав поліцейського, зазначених у позові, гарантувало б об'єктивність з'ясування підстав для дисциплінарного стягнення, результатів службового розслідування та правомірність оскаржуваних наказів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції на посаді поліцейського-водія групи реагування Василівського районного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області.
04.04.2022 року ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м.Запоріжжя» (а.с.70-72).
Відповідно до пункту 3 вказаного наказу поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя до 15.04.2022 року (включно).
27.04.2022 до Управління поліції охорони в Запорізькій області надійшов рапорт начальника Василівського РВ УПО Запорізької області майора поліції Вишневецького С.В. щодо невиконання окремими поліцейськими, у т.ч. поліцейським-водієм групи реагування Василівського РВ УПО Запорізької області сержантом поліції ОСОБА_1 вимог наказу Національної поліції України від 07.04.2022 року № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» щодо необхідності починаючи з 11 квітня 2022 року прибути з окупованої території до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а також вимог наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», щодо необхідності прибуття до 15.04.2022 до м. Запоріжжя (а.с. 73-74).
На підставі рапорту, було видано наказ УПО Запорізької області №1690 від 27.04.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 75).
Згідно висновку службового розслідування від 17.05.2022 року зібрані відомості підтверджують вчинення поліцейським ОСОБА_1 тяжкого дисциплінарного проступку, а саме, порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», що виразилось у неприбутті безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття (а.с. 79-95).
На підставі висновку службового розслідування прийнято наказ УПО Запорізької області №1915 від 17.05.2022 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 96-100).
Наказом по особовому складу Управління поліції охорони в Запорізькій області від 23.05.2022 №141 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського- водія групи реагування Василівського районного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області, було звільнено зі служби в поліції, відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.101).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні наказів, а і у самоусуненні від виконання службових обов'язків, невиході у встановлений час на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію").
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач проходив службу у Василівському районному відділенні Управління поліції охорони в Запорізькій області Національної поліції України.
04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 "Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя", відповідно до пункту 3 якого наказано поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя до 15.04.2022 (включно).
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно частини 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Отже, відповідно до приписів статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 позивачу, як і іншим поліцейським територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, наказано прибути до м. Запоріжжя у строк до 15.04.2022 (включно).
Доводи позивача щодо відсутності доказів доведення до останнього змісту наказу від 04.04.2022 №282 та не повідомлення позивача про проведення відносно нього службового розслідування, колегія суддів відхиляє, оскільки такий наказ та повідомлення про виклик для надання показань, враховуючи ситуацію у країні, було доведено всім працівникам поліції, в тому числі і ОСОБА_1 , яких він стосувався, через засоби телефонного зв'язку (Телеграм. Viber, Whatsapp), що не може свідчити про необізнаність останнього про такий наказ (а.с. 102-104).
В свою чергу, позивач мав безумовний обов'язок виконати вимоги такого наказу та прибути до ГУНП в Запорізькій області.
Зазначений наказ позивачем не було виконано, як у строк до 15.04.2022 (включно), так і до завершення службового розслідування та прийняття спірних наказів. І на теперішній час позивач знаходиться на окупованій території.
Відповідно до ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний повідомити керівнику про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Відповідно до ч.3 ст.27 Дисциплінарного статуту, якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Проте, службовим розслідуванням встановлено, що наказ не виконано позивачем, об'єктивних причин неможливості виконання наказу позивачем не наведено.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що позивач не надав доказів, що як поліцейський, на протязі всього часу перебування на тимчасово окупованій території вчиняв спроби прибути до ГУНП в Запорізькій області та приступити до виконання обов'язків.
Крім того, судом враховується та не заперечується учасниками справи, що на час проведення службового розслідування позивач до м. Запоріжжя не прибув.
В свою чергу у висновку службового розслідування зазначено, що всі співробітники Василівського РВ, які виконали наказ та виїхали з окупованого міста Василівка, безперешкодно дістались до м. Запоріжжя, пройшли перевірку у відповідних службах внутрішньої безпеки ГУНП в Запорізькій області щодо можливої співпраці з окупаційними військами та продовжують службу в поліції. Так, з Василівського РВ УПО Запорізької області до м. Запоріжжя виїхали 16 поліцейських.
Згідно доповідної записки начальника відділу кадрового забезпечення УПО Запорізької області підполковника поліції ОСОБА_2 (вх. №534/43/27/4-2022 від 03.09.2022) станом на початок вересня 2022 року з тимчасово окупованої території Запорізької області виїхали 55 поліцейських та несуть службу в міських підрозділах УПО Запорізької області. На тимчасово окупованій території Запорізької області залишилось 50 поліцейських, які були звільнені зі служби в поліції, у тому числі: звільнених за власним бажанням - 5 поліцейських; у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби - 45 поліцейських).
Таким чином наведене дає підстави для висновків про наявність можливості працівникам поліції виїхати з тимчасово окупованої території Запорізької області до м. Запоріжжя для виконання своїх службових обов'язків.
Крім того, колегією суддів враховується, що відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України https://minre.gov.ua протягом квітня 2022 року з міста Василівка, Запорізької області до міста Запоріжжя неодноразово гуманітарними коридорами евакуйовувались громадяни, а саме:
05.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 720 мешканців;
06.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Мелітополь та Гуляйполе - 2515 мешканців;
07.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2050 мешканців;
08.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь, Енергодар, Оріхів, Гуляйполе - 3544 мешканців;
09.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак. Мелітополь та Енергодар - 3233 мешканців;
10.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2409 мешканців;
11.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 3298 мешканців;
12.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2135 мешканців:
14.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2043 мешканців;
15.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь -2131 мешканців;
16.04.2022 року з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 1211 мешканців.
Зазначені обставини свідчать про те, що у період з 05.04.2022 року по 17.05.2022 року існували об'єктивні можливості залишити територію, яка на даний час є тимчасово окупованою, але позивач такими можливостями не скористався, чим порушив вимоги наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 року №282.
Крім того, відповідачем надано докази того, що згідно з інформацією із Телеграм боту НПУ «Filtration», в який вносяться відомості щодо осіб, які покидають окуповані територій через блокпости, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покину тимчасово окуповану території 05.06.2022 року (а.с.105). Вказане повідомлення містить фото ОСОБА_1 , фото 1-3, 12 сторінок його паспорта, та фото капоту транспортного засобу з номерними знаками НОМЕР_1 .
При цьому після прибуття позивач повинен був одразу з'явитись до найближчого органу поліції для постановки на облік, пройти процедуру перевірки на причетність до співпраці з окупаційними військами РФ. Натомість позивачем не вжито жодних заходів щодо з'ясування питання несення служби, свого звільнення чи поновлення на службі.
Жодного доказу на спростування зазначеного відповідачем факту позивачем суду надано не було.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом розглянуто справу без його повідомлення колегія суддів вважає неспроможними, з огляду на те, що сам позивач у своїх поясненнях від 22.11.2022 року, які зареєстровані у суді першої інстанції 24.11.2022 року №44830 (а.с. 119-122) посилається на ухвалу суду від 28.09.2022 року, якою відкрито провадження у справі та вказано про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) (а.с. 38-39).
В той же час позивач не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його участі.
Доводи апелянта щодо неврахуванням судом першої інстанції доводів позивача стосовно пропуску відповідачем визначеного судом строку для подання відзиву на позовну заву, викладені у клопотанні позивача від 22.11.2022 року, колегія суддів розцінює критично, з огляду на те, що відповідачем, у визначений судом п'ятнадцятиденний строк, який обліковується з дати отримання ухвали суду від 28.10.2022 року, подано відзив на позовну заяву. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 28.10.2022 року отримано відповідачем 01.11.2022 року (а.с. 44), а відзив на позовну заяву подано 16.11.2022 року.
Посилання позивача, що намагався виїхати з окупованої території на початку квітня 2022р., проте така спроба видалась невдалою, колегія суддів відхиляє. Про існування таких спроб чи намагань позивач не повідомляв відповідача, у тому числі під час отримання запрошення до ГУНП в Запорізькій області для надання пояснень в рамках проведення службового розслідування на 06.05.2022.
Щодо доводів позивача стосовно того, що до нього його керівником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 не було доведено зміст наказів від 07.04.2022 року та від 04.04.2022 року, крім того вказані особи не є учасниками справи, тому їх письмові пояснення не є допустимими та належними доказами, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що долучені судом до справи письмові пояснення зазначених осіб за своїм змістом не суперечать змісту рапортів цих осіб, поданих керівникові УПО в Запорізькій області (а.с. 73-74) під час проведення службового розслідування щодо позивача. Крім цього обставини щодо своєчасності доведення до відома наказів не свідчить про їх протиправність, не спростовують підстави застосування дисциплінарного стягнення, та стосується виключно процедурних питань, які не впливають на реалізацію права позивача на судовий захист за відповідних обставин справи.
Також колегія суддів зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України.
Разом з тим позивач, як поліцейський, усвідомлюючи усі ризики, пов'язані з проходженням такої служби, склав присягу вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Крім того, відповідно до п.1, п.4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо та вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, відданні (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Але позивач фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих спірних наказів, оскільки позивачем допущено дисциплінарний проступок, що виразився у не виконанні наказу керівника без вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні такого наказу.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №280/5210/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко