10 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5039/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/5039/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2019 року № Ф-17841305 зі сплати єдиного внеску у сумі 101277,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 09.06.1997 року та 17.05.2006 року до Реєстру включені відомості про підприємця (Номер запису: 21030170000023049). Основний вид діяльності: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.
Відповідачем, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст.77, проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено Акт від 07.06.2019 року № 422/08-01-13-05/ НОМЕР_2 .
Відповідно до висновків вказаного вище Акту, перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення податкового законодавства, зокрема:
- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме ФОП ОСОБА_1 було занижено за період 2017-2018 роки суму чистого доходу від підприємницької діяльності (п. 2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2017 рік на суму 101277,00 грн., а саме по періодам: за 2017 рік на суму 101277,00 грн., за 2018 рік на суму 0 грн.
На підставі вказаних висновків Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017861305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за податковим зобов'язанням в розмірі 2151626,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1075813,32 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0017871305 про збільшення грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на загальну суму за податковими зобов'язаннями у сумі 179302,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 89651,11 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0017881305 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за податковими зобов'язаннями у сумі 372207,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 167379,00 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2019 року №Ф-17841305 зі сплати єдиного внеску у сумі 101277,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем до ДФС України подано скаргу від 27.08.2019 року №17/08, однак рішенням ДФС України від 27.09.2019 року №3563/6/99-00-08-06-01 скаргу залишено без задоволення, спірні рішення без змін.
Вважаючи прийняту відповідачем вимогу про сплату боргу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, наведені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірна податкова вимога контролюючого органу, прийнята відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16, статтею 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1 ст. 15 ПК).
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України).
Згідно з приписами ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Виходячи з обставин справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної податкової вимоги від 17.07.2019 року №Ф-17841305 слугував висновки акту від 07.06.019 року № 422/08-01-13-05/2329010033, з урахуванням яких також були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0017861305, №0017871305, № 0017881305.
Позивачем податкове повідомлення-рішення № 0017861305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за податковим зобов'язанням в розмірі 2151626,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1075813,32 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0017871305 про збільшення грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на загальну суму за податковими зобов'язаннями у сумі 179302,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 89651,11 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0017881305 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за податковими зобов'язаннями у сумі 372207,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 167379,00 грн. оскаржені до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі № 280/5449/19 задоволений позов ОСОБА_1 , визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.07.2018 року № 0017861305, від 17.07.2019 року № 0017871305, від 17.07.2019 року № 0017881305 та рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.10.2019 року №000213305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року в адміністративній справі № 280/5449/19 - без змін. Отже, судове рішення набрало законної сили.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за змістом Акту перевірки донарахування єдиного соціального внеску здійснено з посиланням на заниження позивачем суми чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2017 рік та донарахованого нарахування на суму такого заниження ЄСВ (порушення зазначені у п. 2.2.2 Акту перевірки).
Стосовно висновків Акта перевірки про заниження чистого оподатковуваного доходу) у період 2017 року, судовими рішеннями по справі №280/5449/19, яке набрало законної сили, встановлено їх безпідставність.
Колегія суддів знайшла обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що згідно з Актом перевірки від 11.01.2018 встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 1195306,00 грн., вказана обставина не може слугувати підставою для висновків про допущення позивачем порушень з формування та сплати ПДФО.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок що нарахування позивачу також зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 101277,00 грн. також слід визнати неправомірним.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосований штраф, скасовано, а тому у нього відсутній податковий борг, у зв'язку з чим позов необхідно задовольнити, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/5039/19 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329, 331 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко