15 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7206/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у справі № 160/7206/22 (суддя І інстанції Неклеса О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.01.2022 № 046150009237 про відмову у призначенні йому пенсії.
- зобов'язати відповідача зарахувати період його роботи з 13.01.1986 по 23.10.1997 монтажником сталевих та залізобетонних конструкцій в БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНОМУ ПОЇЗДІ № 343 тресту «ДНІПРОТРАНСБУД», який був перейменований (реорганізований) у БМП № 343 ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТРАНСПОРТНОГО БУДІВНИЦТВА «ДНІПРОТРАНСБУД» (код 04691644), до стажу роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 та повторно розглянути його заяву від 24.01.2022 про призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 31.01.2022 № 046150009237 про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2022 про призначення пенсії, з врахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 242 КАС України і просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду І інстанції не оскаржене.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 17-19), 24.01.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додані наступні документи: (1) паспорт та ідентифікаційний код позивача; (2) трудова книжка; (3) військовий квиток; (4) інші електронні документи сформовані Порталом електронних послуг Пенсійного фонду України (а.с. 64).
Листом від 15.04.2022 № 0400-010304-8/40577 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про прийняття рішенням від 31.01.2022 № 046150009237 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до рішення від 31.01.2022 № 046150009237 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з наступним (а.с. 30, 68):
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 24.01.2022.
- вік заявника 56 років.
- необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить 32 років.
- страховий стаж особи становить 37 років 8 місяців 9 днів.
- згідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років. Враховуючи вік та стаж заявника право на призначення пенсії матиме 27.10.2025. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно надати: (1) довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. 1 - 6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону та п. 2 - 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105; (2) документи про проведення атестації робочих місць за умови праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умови праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії прийнято рішення, яким в призначенні пенсії за віком відмовлено, оскільки заявник не досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач, не погодившись з відмовою у призначенні йому пенсії, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відомості щодо розгляду відповідачем заяви позивача та встановлення ним наявності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутні. Відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із чим рішення від 31.01.2022 № 046150009237 про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним, та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України апеляційний розгляд справи здійснено в межах доводів і вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині задоволення позову.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, чоловікам з 55 років до 60 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 55 років, тоді як другий - у 60 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду при перегляді зразкової справи дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, а тому чоловіки мають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2 після досягнення 55 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Підпунктом 2 пункту 4.2. Порядку № 22-1 передбачено що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За унормуванням пунктів 1.8, 1.9 Порядку 22-1 звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Правилами пункту 3 Порядку № 383 обумовлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Отже, лише за відсутності у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу підтверджується уточнюючими довідками з підприємства.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивач працював у БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНОМУ ПОЇЗДІ № 343 тресту «ДНІПРОТРАНСБУД» (підтвердження пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2):
- запис №1: 29.09.1982 (наказ №52 від 27.09.1982) прийнятий слюсарем 3 розряду;
- запис №2: 31.10.1983 9наказ № 68 від 30.10.1983) звільнений у зв'язку з призовом до лав Радянської армії;
- запис №3, №4 з 01.11.1983 по 17.11.1985 служба в лавах Радянської армії (військовий квиток №8578385);
- запис № 5: 13.01.1986 (наказ від 09.01.1986 № 4) прийнятий на роботу монтажником 4 розряду на дільницю № 2;
- запис № 6: 01.02.1988 (наказ від 28.02.1988 № 113) встановлений 2 розряд монтажника;
- запис № 7: 30.01.1990 (наказ від 30.01.1990 № 46) присвоєно розряд монтажника залізобетонних та сталевих конструкцій;
- запис № 8: 20.11.1990 (наказ від 20.11.1990 № 215) присвоєно 4 розряд монтажника залізобетонних та сталевих конструкцій;
- запис № 9: 02.01.1995 (наказ від 02.01.1995 № 2) трест «ДНІПРОТРАНСБУД» реорганізовано у ВАТ «ДНІПРОТРАНСБУД»;
- запис № 10: 23.10.1997 (наказ від 23.10.1997 № 101к) звільнений за власним бажанням (а.с. 20-25).
Отже, з 13.01.1986 по 23.10.1997 позивач працював монтажником залізобетонних та сталевих конструкцій в БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНОМУ ПОЇЗДІ № 343 тресту «ДНІПРОТРАНСБУД», який був реорганізований у ВАТ «ДНІПРОТРАНСБУД».
Відповідно до довідки ООО «Днепровскпромстрой» від 17.08.2020 № 2 в період з 13.01.1986 по 23.10.1997 позивач працював в БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНОМУ ПОЇЗДІ № 343 тресту «ДНІПРОТРАНСБУД» (а.с. 27, 29).
На час звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг 55 років. З огляду на наведене вище нормативно-правове регулювання спірних відносин. відмова пенсійного органу у призначені позивачеві пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Таким чином, відповідач має перевірити наявний позивача пільгового стажу та на предмет того чи є він достатнім для призначення пільгової пенсії.
Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.01.2022 № 046150009237 про відмову у призначенні пенсії позивачу, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2022 про призначення пенсії, з врахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у справі № 160/7206/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко