справа № 274/2377/23 провадження № 1-кс/0274/447/23
Іменем України
19.04.2023 року м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження № 12023060480000552 від 16.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
17.04.2023 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_3 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, згідно якого просить накласти арешт на майно у вигляді заборони володіння, користування та розпорядження ним, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було виявлено та тимчасово вилучено під час затримання ОСОБА_5 16.04.2023 р., а саме:
на мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 16.04.2023 р. близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою викрадення чужого майна, зламавши вхідні двері підсобного приміщення, проник до магазину "Пролісок", що по вул. Варварівська, 39, в м. Бердичів, звідки намагався таємно викрасти алкогольні напої, однак не довів свій злочинний намір до кінця, так як був затриманий працівниками охоронної фірми, які прибули у зв'язку зі спрацюванням сигналізації.
По даному факту 16.04.2023 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060480000552 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
16.04.2023 р. було проведено затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку якого було вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі, з наявними пошкодженнями у вигляді відсутності задньої кришки та пошкодженого скла екрана.
Відповідно до вимог ст.ст. 167-168 КПК України вилучене вказане вище майно являється тимчасово вилученим. Відповідно до ст. 98 КПК України вилучене майно являється речовим доказом.
Слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, на адресу суду скерував письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з таких підстав.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що слідчим відділом Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023060480000552 від 16.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.04.2023 р. в ході особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі, з наявними пошкодженнями у вигляді відсутності задньої кришки та пошкодженого скла екрана.
Постановою слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 16.04.2023 р. вилучений згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, під час особистого обшуку ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі, з наявними пошкодженнями у вигляді відсутності задньої кришки та пошкодженого скла екрана, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12023060480000552 від 16.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, окрім іншого, допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігли на собі його сліди.
Слідчим суддею встановлено, що вилучений згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, під час особистого обшуку ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», належний останньому, був визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та який був вилучений з метою його збереження, можливості уникнення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Тому з метою забезпечення збереження речових доказів на вилучене майно слід накласти арешт.
Разом з тим, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею у судовому засіданні було встановлено, що мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5» хоча і був визнаний постановою слідчого речовим доказом у даному кримінальному провадженні, однак, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки клопотання слідчого не містить належних доказів щодо наявності намірів пошкодити, псувати, знищувати, перетворювати або відчужувати вказаний мобільний телефон. Також клопотання не містить достатніх підстав вважати, що вилучений мобільний телефон підшуканий, виготовлений, пристосований чи використаний, як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберіг на собі його сліди. У зв"язку з чим, не обґрунтовано необхідності обмеження саме права користування ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «Xiaomi» моделі «МІ5», оскільки такий не є прямим доказом вчинення кримінального правопорушення, відсутні підстави, що він підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.
Також слідчий суддя зазначає, що слідчим не зазначено, які необхідні слідчі дії слід провести із зазначеним мобільним телефоном.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що, застосовуючи захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, буде обмежено власника у праві власності на зазначений мобільний телефон, оскільки право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).
За таких обставин, вимога клопотання у виді заборони користування майном суперечить завданню здійснення кримінального провадження - охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв"язку з чим, слідчий суддя прийшов до переконання про накладення арешту на мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», заборонивши власнику лише право розпорядження (відчуження) мобільним телефоном, без позбавлення права його користування.
Тому клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі, з наявними пошкодженнями у вигляді відсутності задньої кришки та пошкодженого скла екрана, належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був вилучений згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_5 від 16.04.2023 р., із забороною права відчуження, розпорядження мобільним телефоном, без обмеження права користування ним.
Повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «МІ5», серійний номер № НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сріблястого кольору в корпусі, з наявними пошкодженнями у вигляді відсутності задньої кришки та пошкодженого скла екрана.
В іншій частині клопотання відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Виконання ухвали покласти на слідчих СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Арешт може бути скасований слідчим суддею в порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1