Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
11 квітня 2023 р.Справа № 520/14288/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особо, що не заявляє самостійних вимог, - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.08.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), яке полягає у відмові в затверджені висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі -Закон № 565-ХІІ) у розмірі 420.400 грн.
- зобов'язати МВС України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 565XII та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок № 850) у розмірі 420400 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він виконав всі необхідні дії встановленні Порядком № 850, надав всі необхідні документи, та за його заявою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, а відповідач всупереч вимогам чинного законодавства здійснює ухилення від прийняття рішення.
Також, позивач зазначив, що підставою для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є встановлення відповідної групи інвалідності та відповідного ступеня втрати працездатності у зв'язку з проходженням служби у ОВС, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів та проходженні МСЕК.
Заперечуючи проти вимог позивача, у поясненнях Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області зазначає, що відповідно до п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317), залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: загального профілю; спеціалізованого профілю. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС та інших осіб. Тобто, до складу комісії включаються представники закладів охорони здоров'я МВС України. Відсутність представників у складі комісії може вказувати на проведення експертизи не уповноваженим складом комісії.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов МВС України вказує, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України було встановлено, що медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням п. 16 Положення № 1317, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС, у зв'язку з чим матеріали були повернуті без прийняття рішення на доопрацювання.
Також, відповідач зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку № 850 виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ. Позивач проходив службу та був звільнений наказом УМВС України в Харківській області. Таким чином у разі прийняття рішення суду про наявність правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, виплату такої грошової допомоги має здійснювати УМВС України в Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, яке полягає у відмові в затверджені висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-ХІІ у розмірі 420400 грн. ОСОБА_1 .
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 565XII та постанови № 850 у розмірі 420400 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що зазначена в листі відповідача підстава не доводить недійсності поданого позивачем документа, зважаючи, що довідка до акту огляду МСЕК 12ААА № 013671 від 18.03.2019 року підписана головою МСЕК та скріплена печаткою установи.
Не погоджуючись із судовим рішенням, МВС України подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем 17.04.2014 року за результатами проходження військово-лікарської комісії госпіталю ГУМВС України в Харківській області отримано свідоцтво про хворобу № 378 від 17.04.2014 року.
Наказом № 84 о/с ХНУВС від 21.04.2014 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 64 «Б» (через хворобу).
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 17.04.2014 року № 378 військово-лікарською комісією ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Крім того, комісією встановлено, що захворювання, яке має позивач, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх, справ України.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.12.2019 року до довідки серії 12 ААА № 989716 ОСОБА_1 з 17.12.2019 року встановлено II групу інвалідності за захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Також, 26.12.2019 року обласною медико-соціальною експертною комісією № 3 визначено ступінь втрати професійної працездатності, який склав 70% одноразово, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка серії 12 ААА № 013671).
Після чого позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомога у зв'язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мати місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області винесла рішення у виді висновку від 14.01.2020 року про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-ХІІ у розмірі 420400 грн.
Висновок від 14.01.2020 року про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Закону № 565-ХІІ у розмірі 420400 грн направлено до МВС України для затвердження в порядку передбаченим постановою № 850.
Листом № 5038/15-2020 від 13.02.2020 року матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомога повернуті до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області без затвердження та без відмови у затвердженні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду для оскарження вказаних дій.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі № 520/4879/2020, яке набрало законної сили 12.04.2021 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до МВС України, третя особо, що не заявляє самостійних вимог: Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності та повернення матеріалів.
Зобов'язано МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомога у зв'язку з встановленням II групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, та прийняти рішення відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ і п. 9 Порядку № 850.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі № 520/4879/2020 матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повторно направлені до МВС України.
Начальником відділу МОПСВ ДФОП МВС України Немченко Н. 19.05.2021 року не погоджено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомога.
Рішенням директора ДФОП МВС України від 22.06.2021 року відмовлено в затверджені висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-ХІІ ОСОБА_1 у розмірі 420000 грн.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги № 28403/15-2021 і рішення про відмову у його затверджені 24.06.2021 року повернуто до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності міліції України, а також порядок проходження служби в міліції визначав Закон України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію».
Згідно з п. 5 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580-VІІІ) (який набрав чинності 07.11.2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VІІІ, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ.
До набрання чинності Законом № 580-VІІІ порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.
Відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 3 Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Положеннями п. 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Згідно з п. 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, виходячи зі змісту Порядку № 850, МВС України за наслідками розгляду документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. В свою чергу наказ про виплату такої допомоги приймає керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції
Стосовно доводів відповідача щодо проведення медико-соціальної експертизи позивача не уповноваженим складом МСЕК колегія суддів зазначає, що матеріали щодо виплати позивачу допомоги не містять інформації про особовий склад МСЕК, що видала відповідні довідки позивачу.
Крім того, відповідно до п.10 Положення № 1317, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Таким чином, зазначена в листі МВС України від 24.06.2021 року № 28403/15-2021 підстава, що при проведенні медико-соціальної експертизи Лазутікову В.П. представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, не доводить недійсності поданого позивачем документа, зважаючи, що довідка до акту огляду МСЕК 12ААА № 013671 від 18.03.2019 року підписана головою МСЕК та скріплена печаткою установи.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення МВС України щодо відмови в затверджені висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-ХІІ.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (п. 10). Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п. 11 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звільнено наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.04.2014 року № 84 о/с, зобов'язання МВС України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 565XII та Порядку № 850 у розмірі 420400 грн не відповідає положенням п. 11 Порядку № 850 та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Харківський національний університет внутрішніх справ є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України
За приписами ст. 48 КАС України («Заміна неналежної сторони») якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 3 ст. 48). Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48). Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 5 ст. 48). Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (ч. 7 ст. 48).
Отже у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо заміни неналежної сторони (з урахуванням змісту вимог адміністративного позову - залучення до участі у справі у якості співвідповідача) - Харківський національний університет внутрішніх справ.
Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року скасувати в частині, якою судом задоволені вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України від 20.12.1990 року № 565-ХП «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» у розмірі 420.400 грн з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволені означених вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 20 квітня 2023 року.