19 квітня 2023 р.Справа № 480/8796/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Токар А.В.
представника позивача - Халдай І.В.,
представника відповідача - Шинкаренко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2022, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 28.06.22 по справі № 480/8796/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Сумській області), в якій просить визнати неправомірними і скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.08.2021 №5772/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 5095327,50 грн. та сплату штрафних санкцій у сумі 509 532,75 грн.; від 25.08.2021 №5773/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930,00 грн. та сплату штрафних санкцій у сумі 6114393,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Представником позивача були надіслані до суду клопотання про повернення до з'ясування обставин справи, про призначення судово-економічної експертизи, клопотання про витребування доказів, про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою суду від 19.04.2023 у задоволенні даних клопотань було відмовлено.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем було подано до Головного управління ДПС у Сумській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та додаток Ф1 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору" до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій позивачем відображено відповідний розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами, зокрема здійснений розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого у 2020 році.
Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку показників податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи ОСОБА_1 за 2020 рік за результатами якої складено акт від 02.08.2021 №3856/А/18-28-24-06/ НОМЕР_1 (далі - акт від 02.08.2021).
На підставі висновків акту від 02.08.2021 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.08.2021 №5773/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6114393,00 грн., а також від 25.08.2021 №5772/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 5095327,50 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 509532,75 грн.
Позивач вважає, що вірно розрахував суму податку з отриманого доходу в розмірі 18020713,76 грн., а саме 3243728,48 грн. та 270310,71 грн. військового збору.
Такі розрахунки, як зазначає позивач, були здійснені наступним чином. У 2020 році ОСОБА_1 отримав дохід від продажу інвестиційного активу, а саме належних йому на праві власності корпоративних прав ТОВ "Зерне" у сумі 357709213,76 грн. відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 04.12.2020 № 1270 та договору про внесення змін від 20.05.2021 № 1 до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 04.12.2020 № 1270.
Крім того, у період 2020 року позивач поніс витрати на придбання трьох нових інвестиційних активів у сумі 339688500,00 грн. Так, у грудні 2020 року позивачем внесено кошти до статутного капіталу юридичних осіб-резидентів в обмін на емітовані ними корпоративні права, а саме: ТОВ "Ткаченкофф Фарм" у сумі 120000000 грн., згідно рішення єдиного учасника (засновника) ТОВ "Ткаченкофф Фарм" від 04.12.2020 р.; ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент" у сумі 200000000 грн., згідно рішення єдиного учасника (засновника) ТОВ "Ткаченкофф Фарм" від 17.11.2020 р.; ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія" у сумі 19688500 грн., згідно рішення єдиного учасника (засновника) ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія" від 08.10.2020.
Отже, як зазначає позивач, загальна сума доходів, отриманих позивачем від продажу інвестиційного активу (корпоративних прав ТОВ "Зерне") протягом звітного 2020 року склала 357709213,76 грн. Загальна сума витрат на придбання позивачем інвестиційного активу (корпоративних прав ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія") протягом звітного 2020 року склала 339688500,00 грн. Загальний оподатковуваний інвестиційний прибуток платника податків ОСОБА_1 за звітний 2020 рік склав 18020713,76 грн. Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від операцій з інвестиційними активами позивача за звітний 2020 рік визначені в сумі 3243728,48 грн. податку на доходи фізичних осіб та 270310,71 грн. військового збору.
В подальшому, позивач в заяві про доповнення позовних вимог зазначив, що сума витрат на придбання інвестиційного активу складає 339688500 грн., яка повністю співпадає із сумою витрат на придбання позивачем інвестиційного активу (корпоративних прав ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія") протягом звітного 2020р. та підтверджується сумою понесених витрат ТОВ «Зерне», СТОВ «Думівське», ТОВ «Агрофірма Родючисть», а саме витрат на оренду землі (зі сплати орендної плати і пов'язаних податків) та витрат на рослинництво на поліпшення землі (міндобрива, засоби захисту рослин, обробка землі, внесення добрив, інші ЗЗР), що встановлено експертом при проведенні економічної експертизи.
Представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 помилково не відобразив суму витрат, понесених на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» в розмірі 339688500 грн. Таким чином сума податку та військового збору, які повинні бути сплачені в результаті декларування не змінюється, і така помилка взагалі не впливає на загальну суму інвестиційного доходу, отриманого позивачем протягом 2020 року, що в свою чергу підтверджує правомірність розрахунку та сплати суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, підстави для донарахувань у податкового органу відсутні.
Спірним при розгляді даної справи є та обставина, що податковий орган не погоджується із розрахунками та доводами позивача та представника позивача, враховуючи те, що сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу (корпоративні права ТОВ «Зерне») становить 357709213,76 грн., про що позивач зазначив в графі 4 додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи. Сума витрат на придбання такого інвестиційного активу (ТОВ «Зерне») становить 0 грн., що зазначено позивачем в графі 5 додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи. Сума фінансового результату операції з інвестиційним активом ТОВ «Зерне» становить 357709312,76 грн., що також зазначено та відображено позивачем у графі 6 додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи. Саме із задекларованими позивачем сумами доходу та витрат, що зазначені позивачем у декларації та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи і розраховується відповідний податок на доходи фізичних осіб та сума військового збору після продажу інвестиційного активу ТОВ «Зерне». Враховуючи те, що уточнюючої декларації із відображення інших суми доходу чи витрат по інвестиційному активу ТОВ «Зерне» позивачем не подано до податкового органу, враховуючи задекларовані позивачем у додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи, позивач і повинен сплатити суму податку та військового збору, в розмірі, який визначений нормами Податкового кодексу України. Зазначення в графі 5 додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи суми витрати на придбання інших інвестиційних активів (ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія»), жодним чином не впливають на суму фінансового результату операції з інвестиційним активом ТОВ «Зерне», а тому взагалі не вбралося до уваги під час належного розрахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Вважаючи, податкові повідомлення-рішення від 25.08.2021 №5772/18282406 та від 25.08.2021 №5773/18282406 протиправними та такими, що винесені в порушення вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень після проведеної камеральної перевірки, стало виявлення податковим органом невірного розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у розмірі, що передбачений Податковим кодексом України, яку необхідно сплатити позивачу на підставі самостійно задекларованих сум отриманого та задекларованого платником податків інвестиційного прибутку з продажу інвестиційного активу ТОВ «Зерне».
Питання та відповідні розрахунки щодо оподаткування інвестиційного прибутку визначено ст. 170 Податкового кодексу України.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року. (п.п.170.2.1 ПК України).
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). (п. 170.2.2 ПК України).
Отже, інвестиційний прибуток розраховується по кожному окремому інвестиційному активу.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем особисто було задекларовано суму загального фінансового результату від продажу інвестиційного активу ТОВ «Зерне» « 357709213,76 грн.», що зазначено позивачем в графі 6 додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи. Таким чином позивачем задекларовано отримання інвестиційного прибутку протягом звітного року в зазначеній сумі.
Крім того, така сума загального фінансового результату правомірно розрахована позивачем із розміру самостійно задекларованої суми доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу по ТОВ «Зерне» (357709213,76 грн.), а також розміру витрат, на придбання такого інвестиційного активу (0 грн.), про що позивач зазначає у додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.
Колегія суддів зазначає, що позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу ТОВ «Зерне», та сумою витрат на придбання такого інвестиційного активу, що була задекларована позивачем, становить 357709213,76 грн. (357 709 213,76 грн. - 0 грн. = 357 709 213,76 грн.). Сума фінансового результату операції з інвестиційним активом ТОВ «Зерне» становить « 357709213,76 грн.», що вірно було розраховано позивачем та підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи відсутність інвестиційного доходу позивача по іншим інвестиційним активам (придбаних позивачем трьох нових інвестиційних активів) протягом 2020 року, що не заперечувалося представниками позивача, сума загального фінансового результату операції із інвестиційним активом по ТОВ «Зерне» становить « 357709213,76грн.», яку позивачем правомірно розраховано, задекларовано та саме із зазначеної суми позивач і повинен визначити та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військовий збір у розмірах, визначених Податковим кодексом України.
Щодо посилання позивача на те, що протягом звітного періоду, а саме у 2020 році позивачем було здійснено не лише продаж, а і витрати на придбання інших трьох інвестиційних активів, що повинно бути враховано при визначенні суми загального фінансового результату операції з інвестиційними активами у 2020 році, колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, безпідставними, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що із додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020р. вбачається, що позивачем в графі 5 розрахунку відображено суми витрат на придбання інших інвестиційних активів по ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент» «-200 000 000 грн.», ТОВ «Ткаченкофф Фарм» «-120 000 000 грн.», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» «-19 688 500 грн.». Також позивачем відображено суми фінансового результату операцій з інвестиційними активами в графі 6 розрахунку, а саме ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент» «-200 000 000 грн.», ТОВ «Ткаченкофф Фарм» «-120 000 000 грн.», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» «-19 688 500 грн.».
Колегія суддів зазначає, що позивачем в розділі «Усього» в графі фінансовий результат зазначено суму « 18 020 713,76 грн.». Така сума, як зазначає позивач, вирахувана із суми отриманого інвестиційного прибутку операції з інвестиційним активом «ТОВ Зерне» та зменшеного на суму інвестиційних збитків, а саме витрат, понесених на придбання інвестиційних активів ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» (357709312,76 грн. - 200000000 грн. - 120000000 грн. -19688500 грн. = 18020713,76 грн.).
Крім того, судова колегія звертає увагу, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, а тому фінансовий результат вираховується по кожному інвестиційному активу окремо, що передбачено нормами Податкового кодексу України.
При цьому, Податковим кодексом України не передбачено розраховувати фінансовий результат із доходу одного виду інвестиційного активу та витрат, здійснених відносно інших інвестиційних активів.
Колегія суддів зазначає, що жодний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами по ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія" у позивача в 2020 році відсутній. Сума доходу, отриманого від продажу таких інвестиційних активів ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія", дорівнює 0 грн., що і зазначено позивачем в додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи.
В даному випадку, діючим законодавством не передбачено взагалі обов'язок декларувати витрати на придбання інвестиційних активів (ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія»), оскільки у платника є обов'язок задекларувати суму витрат на придбання таких активів у випадку продажу такого активу. У випадку продажу інвестиційного активу, у платника податків виникає обов'язок зазначити суму фінансового результату (або інвестиційний прибуток, або інвестиційні збитки) від кожної такої операції.
Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
З вищенаведеного вбачається, що оподатковуваний інвестиційний прибуток може виникнути у фізичної особи лише за операціями з продажу інвестиційного активу (пакету цінних паперів чи корпоративних прав, деривативів), а також за операціями, що прирівняні до продажу інвестиційного активу згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки відсутній факт продажу у 2020 році інвестиційних активів (ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія"), відсутні обставини, які б свідчили про отримання позивачем в 2020 році інвестиційного прибутку від даних інвестиційних активів у розумінні положень пункту 170.2 статті 170 ПК України й, як наслідок, наявності об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеному в постанові від 25.02.2021 по справі №814/1050/15 адміністративне провадження № К/9901/25730/18. Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підстав для відступу від такого висновку колегія суддів не вбачає.
Отже, оподаткуванню підлягає лише загальний фінансовий результат операцій з інвестиційним активом по ТОВ «Зерне», враховуючи суму доходу, задекларованого платником податків від продажу такого активу та суми витрат, задекларованих позивачем, на придбання такого активу, як ТОВ «Зерне».
Також, колегія суддів зазначає, що розділом ІV Інструкції заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі - Інструкція), визначено порядок заповнення додатків до декларації.
Так, зазначена Інструкція містить аналогічні вимоги до порядку заповнення податкової декларації та сум, які впливають на фінансовий результат операцій з інвестиційними активами.
Пунктом 2 зазначеного розділу передбачено, що у додатку Ф1 до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»:
1) зазначається розрахунок фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку) операцій за окремими інвестиційними активами, що відображається у відповідних рядках розділу I додатка Ф1 «Розрахунок інвестиційного прибутку» із зазначенням переліку операцій з інвестиційними активами.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» підпункту 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Кодексу, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів і витрат на придбання таких інвестиційних активів;
2) у графі 2 рядка 1 зазначається вид інвестиційних активів відповідно до обраного переліку операцій з інвестиційними активами:
1 - корпоративні права (інші, ніж цінні папери);
2 - цінні папери чи деривативи, що перебувають в обігу на фондовій біржі;
3 - цінні папери чи деривативи, що перебувають в обігу не на фондовій біржі;
3) у графі 3 рядка 1 зазначаються найменування та характеристика інвестиційних активів;
4) у графі 4 рядка 1 зазначається сума доходу, отриманого платником податку від продажу інвестиційних активів. Дохід обчислюється за кожним окремим видом інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності);
5) у графі 5 рядка 1 зазначається сума витрат на придбання окремого інвестиційного активу;
6) у графі 6 рядка 1 зазначається фінансовий результат за операціями з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-)) за окремими інвестиційними активами відповідно до їх видів, зазначених у графі 2.
Інвестиційний прибуток обчислюється як додатна різниця між значеннями графи 4 та графи 5.
Інвестиційний збиток обчислюється як від'ємне значення різниці між значеннями графи 4 та графи 5.
У рядку «Усього» графи 6 вказується сума інвестиційних прибутків або інвестиційних збитків поточного звітного року, яка обчислюється як сума значень графи 6 рядка 1 за видами інвестиційних активів, з урахуванням норм підпункту 170.2.5 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Кодексу;
7) у рядку 2 зазначається сума від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду.
Значення рядка 2 розділу I переноситься з відповідного додатка до декларації за попередній звітний (податковий) рік у разі, якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами попереднього звітного року мав від'ємне значення;
8) у рядку 3 зазначається загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами, який обчислюється як різниця між значеннями графи 6 «Усього» рядка 1 та рядка 2 розділу I.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься на зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до повного погашення;
у рядку 3.1 зазначається сума додатного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток);
у рядку 3.2 зазначається сума від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний збиток), що вказується без знака «-».
З наведених норм вбачається, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм пункту 170.2 статті 170 ПК у подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постанові від 12.11.2020 у справі №826/16334/15, від 27.05.2022 по справі №640/6721/20 адміністративне провадження № К/9901/11271/21. Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем задекларовано отримання фінансового результату операцій з інвестиційним активом - відчуження інвестиційного активу ТОВ «Зерне» у розмірі 357709213,76 грн., при задекларованих позивачем понесених ним витрат на придбання такого активу в сумі 0 грн. Таким чином, різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, складає 357709213,76 грн. (357709213,76грн. - 0грн.), тобто, фактично у межах спірних правовідносин позивач отримав інвестиційний прибуток в розмірі 357709213,76грн., що і було позивачем самостійно відображено у відповідних розділах розрахунку в додатку Ф1 до декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020р.
Отже, відображення позивачем операцій з придбання у 2020 році (без їх продажу у 2020 році ) інвестиційних активів (ТОВ "Ткаченкофф Фарм", ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент", ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія") жодним чином не впливає на загальний фінансовий результат операції з продажу інвестиційного активу ТОВ «Зерне» у 2020р.
Щодо посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 помилково в графі «сума витрат на придбання інвестиційного активу» по ТОВ «Зерне» зазначив суму « 0 грн», а повинно бути зазначено « 339688500 грн.», яка повністю співпадає із розміром витрат на придбання інших нових трьох інвестиційних активів і помилково в графі «сума фінансового результату по ТОВ «Зерне» становить не « 357709213,76 грн.», а повинно бути зазначено « 18020713,76 грн.», колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що позивач зазначає, що документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу можуть бути документи, що засвідчують факт внесення коштів як вкладу до статутного капіталу товариства, зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства, платіжні доручення та інші документи первинного обліку.
Так, позивачем надано податковому органу підтверджуючі документи понесених витрат на придбання інвестиційного активу у вигляді внесених коштів позивачем до статутного капіталу інших інвестиційних активів по ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» на суму 339688500 грн.
Надання позивачем до податкового органу документів щодо понесених витрат у вигляді внесених коштів позивачем до статутного капіталу інших інвестиційних активів по ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» на суму 339688500 грн. відповідачем не заперечується, перелік таких документів зазначено в акті перевірки.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначені витрати позивача не стосуються витрат, понесених на придбання ТОВ «Зерне» та не впливають на суму інвестиційного прибутку позивача. Так, представник відповідача зазначає, що суми витрат позивача щодо придбання нових трьох інвестиційних активів та документи позивача, не бралися до уваги під час відповідних розрахунків, оскільки такі витрати не підтверджують витрати позивача на придбання окремого інвестиційного доходу ТОВ «Зерне» та не мають відношення до розрахунку інвестиційного прибутку позивача з продажу корпоративних прав ТОВ «Зерне».
Щодо посилання позивача про те, що після отриманого на замовлення представника позивача висновку позасудового експертного дослідження від 06.10.2021 №20127/25565-25569, експертом підтверджено, що підлягають врахуванню понесені витрати ТОВ «Зерне», СТОВ «Думівське», ТОВ «Агрофірма Родючисть» на загальну суму 339688500 грн. , а саме витрати на оренду землі (зі сплати орендної плати і пов'язаних податків) в сумі 113197256,54 грн. та витрати на рослинництво на поліпшення землі (міндобрива, засоби захисту рослин, обробка землі, внесення добрив, інші ЗЗР) в сумі 226491244 грн., які сформували вартість інвестиційного активу «корпоративні права» - частка у статутному капіталі ТОВ «Зерне», та відповідно підтверджують понесені витрати позивача на придбання інвестиційного активу «корпоративні права» - частка у статутному капіталі ТОВ «Зерне», як єдиного засновника (учасника) ТОВ «Зерне» (СТОВ «Думівське», ТОВ «Агрофірма Родючисть») протягом періоду квітень 2011 р. - листопад 2020р., від реалізації якого позивачем було отримано дохід у 2020 році в сумі 357709213,76 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Так, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Право декларувати чи змінювати суми доходу чи витрат, понесених платником податків, а також визначати інший фінансовий результат, ніж той, що зазначений особисто платником податків у відповідній декларації, поданої до податкового органу належать виключно платнику податків - ОСОБА_1 . Такі повноваження та алгоритм відповідних дій передбачені нормами Податкового кодексу України виключно платнику податків шляхом подання відповідної декларації чи уточнюючої декларації із зазначенням платником податків відповідних сум доходу та сум витрат, понесених платником податків, протягом звітного періоду.
Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про те, що сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору, яку повинен сплатити позивач, визначив податковий орган на власний розсуд, оскільки розмір відповідного податку та військового збору визначена виключно нормами Податкового кодексу України.
Необґрунтованим також є посилання представника позивача на те, що податковий орган позбавив ОСОБА_1 права на подання до податкового органу додаткових документів чи уточнюючої декларації, враховуючи наступне.
Колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки у податкового органу відсутній обов'язок витребовувати та досліджувати документи платника податків, на власний розсуд визначати іншій суми доходу чи витрат платника податків, ніж ті, які таким платником задекларовані. В даному випадку, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті після камеральної, а не документальної (виїзної чи невиїзної) перевірки.
Судовим розглядом встановлено, що суми, які декларувалися ОСОБА_1 , не були зменшені чи збільшені податковим органом, за основу належного розрахунку податку з доходу фізичних осіб та військового збору взяті суми, що зазначені самостійно позивачем у декларації та додатку Ф1 до декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020р.
Так, сума податку, яку повинен сплатити позивач, розраховані відповідачем у відповідності до розміру, визначеному Податковим кодексом України, із задекларованої ОСОБА_1 суми отриманого позивачем доходу в розмірі « 357709213,76 грн.»,та понесених витрат по ТОВ «Зерне» в розмірі « 0 грн.», із зазначенням суми фінансового результату по ТОВ «Зерне» в розмірі « 357709213,76 грн.».
Колегія суддів наголошує, що ОСОБА_1 самостійно задекларував суми доходу та витрат по інвестиційному активу ТОВ «Зерне», жодних уточнюючих змін до такої декларації ним не подано. Із врахуванням суми фінансового результату, самостійно задекларованого позивачем, відповідач правомірно зробив висновок про те, що позивачем помилково визначено суму податку на доходи фізичних осіб та невірно розраховано суму військового збору із врахуванням витрат, які поніс ОСОБА_1 на придбання у 2020 році інших інвестиційних активів по ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент» «-200 000 000 грн.», ТОВ «Ткаченкофф Фарм» «-120 000 000 грн.», ТОВ «Сумська індустріальна м'ясна компанія» «-19 688 500 грн.», сума витрат на придбання інвестиційного активу по ТОВ «Зерне» позивачем задекларовано « 0 грн.»
Щодо посилання представника позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 допустив помилку у поданій декларації та не зазначив суму витрат на придбання ТОВ «Зерне», суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується реалізація ОСОБА_1 права на подання уточнюючої декларації, в якій платник податків має можливість самостійно змінювати дані декларації та зазначити будь-які інші суми, ніж ті, які ним, як вважає представник позивача, помилково задекларовані.
Колегія суддів зауважує, що в даному випадку, податковим органом було проведено камеральну перевірку. При цьому обмеження в поданні уточнюючих декларацій передбачено під час проведення інших перевірок. Так, п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, зокрема платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку, податковий орган жодної документальної планової чи позапланової перевірки відносно поданої позивачем декларації про майновий стан і доходи позивача за 2020 р. не призначав, було проведено виключно камеральну перевірку даних поданої позивачем декларації.
Щодо доводів представника позивача на те, що ОСОБА_1 поніс витрати на придбання ТОВ «Зерне» в розмірі « 339688500 грн.», колегія суддів зазначає, що за відсутності внесення змін ОСОБА_1 до декларації та додатку Ф1 до декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020р., у тому числі і декларування позивачем розміру саме таких витрат на придбання ТОВ «Зерне» у суду відсутні підстави для висновку про понесені витрати саме у зазначеній сумі, оскільки позивачем така сума не декларується, не зазначена, відміна від тієї, що позивач особисто зазначив та задекларував шляхом подання відповідної декларації, а сума витрат, що декларується позивачем залишається незмінною « 0 грн.».
Також, колегія суддів звертає увагу, що податковим органом під час камеральної перевірки поданої декларацій та належного розрахунку сума податку та військового збору не бралося та не могло бути взято до уваги будь-які інші суми витрат, понесених позивачем на придбання ТОВ «Зерне», в т.ч. « 339688500 грн.», ніж ті, які позивач задекларував - « 0 грн.».
У разі, якщо платник податків вважає, що ним допущено помилку у раніше поданій декларації, то платник податків має право в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України, подати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період.
Колегія суддів звертає увагу, що під час судового розгляду жодних змін до декларації про майновий стан і доходи за 2020 р. та даних щодо понесених витрат по інвестиційному активу ТОВ «Зерне» позивачем до податкового органу не подано, суми доходу та витрат позивачем не змінено та не задекларовано.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи представника позивача на позбавлення позивача права надати пояснення, додаткові документи, що підтверджують суму витрат, понесених ОСОБА_1 , подання уточнюючої податкової декларації після складення акту перевірки та до винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки такі обставини спростовуються матеріалами справи, в т.ч. і документами, наданими представником позивача до матеріалів справи.
Судовим розглядом встановлено, що після проведеної камеральної перевірки та складання акту від 02.08.2021 позивач чи представник позивача не скористалися правом надати до податкового органу письмові зауваження чи пояснення на висновки акту перевірки, як передбачено Податковим кодексом України, чи подати до податкового органу уточнюючу декларації, в якій відобразити інші суми, ніж ОСОБА_1 було задекларовано.
Крім того, після отримання акту перевірки від 02.08.2021 та до винесення 25.08.2021 спірних податкових повідомлень-рішень представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , 13.08.2021 звертається до експертної установи для дослідження, крім інших питань, підтвердження документально та нормативно зазначені в акту перевірки від 02.08.2021 висновки податного органу щодо фінансового результату ОСОБА_1 за операціями з інвестиційними активами (корпоративними правами) за 2020р. та заниження фінансового результату (а.с. 178 - 185т.3).
Так, з наданого висновку експерта №20127/25565-25569, складеного 06.10.2021 вбачається, що у вступній частині висновку експерта від 06.10.2021, 13.08.2021 до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, надійшов запит від 13.08.2021 адвоката Афанасьєва Р.В. (в інтересах ОСОБА_1 ) (а. с. 178т.3) про надання висновку позасудового експертного дослідження по матеріалам кримінального провадження №12020270000000218.
Як зазначено експертом на дослідження адвокатом Афанасьєвим Р.В. (в інтересах ОСОБА_1 ) надано об'єкти дослідження - матеріали в 1 пакунку, в яких, крім інших, відображено надання завіреної копії акту перевірки від 02.08.2021 (а.с. 203 т.1). Матеріалами додатку до висновку судової експертизи №20127/25565-25569 від 06.10.2021 підтверджується, що копія акту перевірки від 02.08.2021 завірена 12.08.2021 адвокатом Афанасьєвим Р.В. (а.с. 228 т.1).
Отже, позивач (представник позивача, що діяв в інтересах позивача) отримав та йому було відомо зміст та висновки акту перевірки від 02.08.2021, як станом на 12.08.2021, так і на день звернення до експертної установи 13.08.2021 із заявою про надання висновку позасудового експертного дослідження. Спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом 25.08.2021.
Колегія суддів зазначає, що правом надання будь-яких письмових заперечень, пояснень на висновки акту перевірки від 02.08.2021, подання доказів чи уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи позивача за 2020р. до 25.08.2021 до ГУ ДПС в Сумській області позивач чи його представник не скористався, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання позивача на висновки проведених ним експертиз, в даному випадку, не є спірним та не може бути взято до уваги, зазначенні представником позивача суми витрат, понесених ОСОБА_1 на придбання такого інвестиційного активу, як ТОВ «Зерне», оскільки сума таких витрат в установленому порядку позивачем взагалі не задекларована.
Щодо змісту наданого представником позивача висновку судової економічної експертизи №20127/25565-25569 від 06.10.2021, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до описової частини висновку, експертом здійснено висновок про правомірність визначення позивачем розміру доход в сумі 357709213,76 грн. від продажу інвестиційного активу за 2020 р., який, як зазначає експерт, відповідає первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.
Крім того, податковим органом під час камеральної перевірки взагалі не ставилося під сумнів суми, які зазначені платником податків у декларації та додатку Ф1 до декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020р. Сума доходу позивача по продажу корпоративних прав ТОВ «Зерне» податковим органом не коригувалася.
Судовим розглядом встановлено, що експертом зазначено, що оскільки дохід від продажу інвестиційного активу (часток у статутному капіталі ТОВ "Ткаченкофф Фарм" в сумі 120000000грн., ТОВ "Філбет Хавест Інвестмент" в сумі 200000000 грн., ТОВ "Сумська індустріальна м'ясна компанія" в сумі 19688500 грн.) в період 2020 р. позивачем не отримано, відповідно неможливе рахувати відображені в Додатку Ф1 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Декларації про майновий стан і доходи за 2020 витрати на придбання інвестиційного активу саме по вказаним корпоративним правам (а.с. 216т.1).
Щодо висновку експерта, зазначений по другому питанню, щодо тієї обставини, що розмір витрат визначений і задекларований ОСОБА_1 в сумі 339688500 грн., відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягає врахуванню в податковій декларації, суд зазначає, що такі висновки суперечать матеріалам справи, а також змісту дослідженої експертом декларації про майновий стан і доходи та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи, в якій самим позивачем зазначено суму витрат на придбання інвестиційного доходу ТОВ «Зерне» в розмірі « 0 грн.».
Судова колегія зазначає, що жодних змін до самостійно задекларованих даних у податковій декларації, як зазначалося вище, позивачем не подано, дані розміру витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» позивачем не змінено на час проведення відповідної експертизи.
Так, позивач посилається на висновки позасудового експертного дослідження №20127/25565-25569 від 06.10.2021, в якому, як зазначає позивач, зазначено суму витрат на придбання інвестиційного активу по ТОВ «Зерне» в розмірі 339688500 грн., що складаються із витрат діяльності підприємств СТОВ «Думівське» та ТОВ «Агрофірма Родючисть», засновником яких був позивач в результаті реорганізацій яких було утворено єдине підприємство ТОВ «Зерне», інвестиційний прибуток від продажу якого у 2020 році отримав позивач.
Разом із тим, висновки проведених на замовлення представника позивача будь-яких експертних установ не можуть у відповідності до норм Податкового кодексу України змінювати дані самостійно задекларованих ОСОБА_1 сум податку і зборів у податковій декларації про майновий стан та доходи платника податків та додатку Ф1 до декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2020р.
Виключно в разі декларування позивачем розміру таких витрат у відповідній декларації (чи уточнюючої декларації), які ОСОБА_1 поніс на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне», можливо робити висновки про декларування ОСОБА_1 відповідної суми таких витрат. Як підтверджується матеріалами справи сума таких витрат позивачем не задекларована ні на час проведення камеральної перевірки, ні на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень , ні на час розгляду справи в суді.
З приводу наданих представником позивача висновку експертів за результатами проведеної комісійної судово-економічної експертизи від 21.12.2021 №08/19-21 (а.с. 24-52 т.4), висновку експерта №51 від 06.01.2022 (а.с. 53-68 т.4) про те, що зазначені в акті перевірки від 02.08.2021 висновку перевіряючого органу документально та нормативно не підтверджуються, колегія суддів також зазначає, що такі висновки також суперечать матеріалам справи, а також змісту дослідженої експертом декларації про майновий стан і доходи та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020р., в якій позивачем станом на час проведення експертиз також не змінено та не уточнено суму витрат на придбання інвестиційного доходу ТОВ «Зерне». Матеріалами справи підтверджується, що у позивача залишається задекларованою сума в розмірі понесених витрат на придбання ТОВ «Зерне» « 0 грн.».
Колегія суддів звертає увагу, що жодних змін до самостійно задекларованих даних у податковій декларації та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020р., як зазначалося вище, позивачем не подано, дані суми витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» позивачем не змінено. Виключно в разі декларування позивачем розміру таких витрат, понесених на придбання ТОВ «Зерне», у відповідній декларації податковий орган має право в разі призначення документальної перевірки досліджувати первинні документи позивача.
Крім того, у зазначених висновках відсутній висновок про підтвердження розміру витрат, що поніс позивач на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне».
Лише в описовій частині проведеної комісійної судово-економічної експертизи від 21.12.2021, зазначено, що корпоративні права ТОВ «Зерне» формувалися в період з 11.03.2011 до продажу у 2020 році за участі ТОВ «Агрофірма Родючисть» та СТОВ «Думівське». Зазначено, що у ОСОБА_1 станом на 11.03.2011 розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) по ТОВ «Агрофірма Родючисть» становить 11800 грн. (або 100% статутного капіталу).
Також зазначено, що у ОСОБА_1 станом на 19.04.2011 розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) по СТОВ «Думівське» становить 212000 грн. (або 100% статутного капіталу).
Після перейменування з СГ ТОВ «Думівське» на ТОВ «Зерне» та приєднання до ТОВ «Зерне» ТОВ «Агрофірма Родючисть», розмір статутного капіталу ОСОБА_1 до ТОВ «Зерне» станом на 14.01.2020 , а також станом на 13.11.2020 становить 223800 грн. (або 100% статутного капіталу).
При цьому експертами зазначено, що враховуючи те, що витрати, що понесли ТОВ «Зерне», СТОВ «Думівське», ТОВ «Агрофірма Родючисть», за період з квітня 2011-листопад 2020 в загальній сумі 339688480,74 грн., як витрати, що пов'язані з орендою землі (зі сплати орендної плати і пов'язаних податків) та витратами на рослинництво на поліпшення землі (міндобрива, засоби захисту рослин, обробка землі, внесення добрив, інші ЗЗР), сформували вартість інвестиційного активу «корпоративних прав» - частку у статутному капіталі ТОВ «Зерне», та, відповідно, підтверджують понесені витрати громадянина ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу «корпоративні права» - частки в статутному капіталі ТОВ «Зерне».
Щодо суми фактичних витрат, що поніс позивач ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» (СТОВ «Думівське» та ТОВ «Агрофірма Родючисть»), то жодних пояснень із зазначенням чіткої суми представник позивача не надав, лише зазначив, що така сума витрат під час придбання ОСОБА_2 підприємств СТОВ «Думівське» та ТОВ «Агрофірма Родючисть», які в подальшому були реорганізовані в ТОВ «Зерне» була незначною.
При цьому представник позивача посилався на те, що сума витрат, що необхідно відображати позивачу у декларації та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020р., становить 339688500 грн., що є сумою витрат ТОВ «Зерне» (СТОВ «Думівське» та ТОВ «Агрофірма Родючисть»), що пов'язані з орендою землі (зі сплати орендної плати і пов'язаних податків) та витратами на рослинництво на поліпшення землі (міндобрива, засоби захисту рослин, обробка землі, внесення добрив, інші ЗЗР), які сформували вартість інвестиційного активу, що встановлено та відображено у відповідних висновках проведених експертиз.
Колегія суддів зауважує, що не є предметом розгляду даної справи ні формування ОСОБА_1 вартості проданого інвестиційного активу «корпоративних прав», ні господарська діяльність ТОВ «Зерне», СТОВ «Думівське», ТОВ «Агрофірма Родючисть», а також розмір понесених збитків та витрат зазначених підприємств, ні сума витрат на формування позивачем банку землі з квітня 2011-листопад 2020р., дані обставини не стосуються розгляду даної справи, відповідачем взагалі не досліджувалися та не були підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Спірним є факт відсутності взагалі декларування позивачем суми витрат по придбанню ТОВ «Зерне» (СТОВ «Думівське»,ТОВ «Агрофірма Родючисть»), така сума позивачем не задекларована, в поданій декларації така сума залишена без змін - « 0 грн.», не уточнена ОСОБА_1 як на час проведення перевірки, так і на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень, та на час розгляду даної справи.
Щодо посилання ОСОБА_1 та представника позивача на наявність прийнятого позивачем рішення щодо розподілу прибутку ТОВ «Агрофірми Родючисть» від 14.03.2011 та рішення про розподіл прибутку СГ ТОВ «Думівське» від 22.04.2011 (а.с. 134-135 т.4), що підтверджують суму витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» в розмірі 339688500 грн., суд зазначає, що зазначені документи взагалі не є доказом понесених витрат саме на придбання позивачем ТОВ «Зерне» (СТОВ «Думівське»,ТОВ «Агрофірма Родючисть»). Такі документи, можливо лише враховувати у сукупності з усіма первинними документами позивача виключно в разі декларування ОСОБА_1 такої суми витрат, що не було здійснено позивачем, не відображено у відповідній декларації.
Щодо посилання позивача на висновок науково-правової експертизи №126/7-е від 31.01.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 112 КАС України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вищезазначеною процесуальною нормою визначено лише два випадки коли учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права. Із змісту наданого позивачем висновку науково-правової експертизи №126/7-е від 31.01.2022 суд не вбачає вирішення питання щодо застосування аналогії закону чи аналогії права або вирішення питання щодо змісту норм іноземного права.
Крім того суд враховує, що відповідно до ст.113 КАС України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень після проведеної камеральної перевірки та визначення вірного розміру податку з доходів фізичних осіб та суми військового забору, виходячи із самостійно задекларованих та зазначених ОСОБА_1 показників у відповідній декларації про майновий стан і доходи та додатку Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2020 р., а саме суми отриманого доходу від продажу ТОВ «Зерне» в розмірі 357709213,76 грн., суми витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» в розмірі 0 грн., фінансового результату операції з інвестиційним активом ТОВ «Зерне» в розмірі 357709213,76 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги щодо визнання неправомірними і скасування податкового повідомлення - рішення від 25.08.2021 №5772/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 5095327,50 грн. та сплату штрафних санкцій у сумі 509 532,75 грн.; від 25.08.2021 №5773/18282406 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930,00 грн. та сплату штрафних санкцій у сумі 6114393,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року по справі № 480/8796/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 по справі №480/8796/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 20.04.2023 року