20 квітня 2023 року Справа №160/4405/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі №160/4405/23 за позовною заявою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», про скасування постанови, -
07.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить:
-скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області Куліковської А.О. від 01.02.2023 ВП № 69907083 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом надання до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: звернення Східного міжрегіонального управління ДПС до ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області листами №1142/5/32-00 від 20.10.2022 та №1673/5/32-00-05-01-09 від 19.12.2022 із заявами (клопотаннями) про зміну способу і порядку виконання рішення, відкладення проведення виконавчих дій; а також звернення до ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області листами №1698/5/32-00-05-01-09 від 20.12.2022 та №1721/5/32-00-05-01-09 від 22.12.2022 із заявами про скасування постанов у виконавчому провадженні; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2684,00грн., сплаченого в установленому порядку.
Копія ухвали суду від 13.03.2023 скерована позивачу засобами електронного зв'язку на зазначену у позові електронну пошту та доставлена 13.03.2023, про що свідчить звіт про успішне доставляння електронного листа. Крім того, копію ухвали суду в паперовому вигляді отримано позивачем 23.03.2023 згідно із розпискою, що міститься в матеріалах справи.
29.03.2023 від позивача засобами поштового зв'язку надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено копії заяв Східного міжрегіонального управління ДПС до ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області №1142/5/32-00 від 20.10.2022 та №1673/5/32-00-05-01-09 від 19.12.2022, №1698/5/32-00-05-01-09 від 20.12.2022 та №1721/5/32-00-05-01-09 від 22.12.2022, а також оригінал документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2684,00грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 13.03.2023, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
05.04.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення матеріалів відповідачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4405/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 18.04.2023.
Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №69907083.
Копія ухвали суду від 11.04.2023 надіслана сторонам засобами електронного зв'язку через Електронний суд та доставлена, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.
13.04.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити. До відзиву долучені матеріали ВП №69907083 в електронному вигляді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод», а також запропоновано третій особі до 21.04.2023 подати до суду пояснення до позову або відзиву, дотримуючись вимог ст.ст. 162, 165 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали.
Копія ухвали суду від 14.04.2023 надіслана учасникам засобами електронного зв'язку, третій особі, разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з додатками.
17.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Разом із відповіддю на відзив позивачем подано заяву про вихід зі спрощеного позовного провадження та здійснювати розгляд справи в загальному позовному провадженні.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи є необхідним її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, зауважуючи в зацікавленості Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в розгляді справи у порядку загального позовного провадження та з огляду на закріплений ст.10 КАС України принцип гласності судового процесу; крім того зазначає, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та в частині 4 статті 257 КАС України.
Щодо доводів позивача про те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи є необхідність проведення розгляду справи в загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що для повного, всебічного встановлення обставин розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження, є безпідставними.
Покликання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Щодо доводів позивача про те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не надасть можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, встановлена процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що спростовує доводи позивача щодо можливого порушення його права на перегляд судового рішення в касаційному порядку в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Крім цього, у поданій заяві позивачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
За викладених обставин, суд вважає заяву позивача необґрунтованою.
Поряд з цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (у письмовому провадженні) судом враховано наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався.
06 лютого 2023 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 58/2023 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.
Таким чином, станом на 20 квітня 2023 року строк дії воєнного стану в Україні не закінчився.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до статті 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», (в редакції Закону № 2112-IX від 03.03.2022), у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку рф».
02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зауважено на тому, що визначаючи умови роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
З огляду на викладене, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні через вторгнення російських військ на територію України, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки участь представників у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі №160/4405/23 - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова