20 квітня 2023 рокуСправа №160/7423/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі № 160/7423/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі № 160/7423/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявник просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які полягають у зменшенні при нарахуванні належного розміру середнього заробітку ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , за період з 27.07.2018 року по 29.04.2021 року за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року по справі №160/7423/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , залишок невиплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 181 874 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 24 коп.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року по справі №160/7423/21 у місячний термін з моменту постановлення рішення.
Вказана заява обґрунтована тим, що військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року не виконано належним чином, а саме недоплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 181874 грн. 24 коп., що вказує на наявність протиправної бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 27.07.2018 року по 29.04.2021 рік.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №160/7423/21 - повернуто.
Супровідним листом від 02.12.2021 року вих.№№77191/21 виконавчий лист №160/7423/21 направлено позивачу.
Доказів пред'явлення виконавчого листа №160/7423/21 до органів державної виконавчої служби матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21 позивачу здійснено виплату у розмірі 197132,23 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 4357 від 01.12.2021 року.
Листом Військової частини НОМЕР_1 № 429/п від 22.12.2021 року повідомлено адвоката Лихачова Р.Б. про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21 та направлення копії розрахунково-платіжної відомості, платіжного доручення № 4357 від 01.12.2021 р. та довідки-розрахунку середньоденного заробітку.
Згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню з метою забезпечення повного виконання рішення суду суб'єктом владних повноважень, що буде свідчити про поновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких прийняте рішення.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Судом до суб'єкта владних повноважень можуть бути застосовані приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими вбачається можливе, у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, застосування впливу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у разі, коли відповідач (боржник) допустив протиправну бездіяльність за наявності можливості вчинити необхідні дії.
Також, суд зазначає, що у разі підтвердження обставин невиконання в повному обсязі рішення суду при виборі форми судового контролю суд має обрати порядок дій, який буде максимально ефективно сприяти захисту прав позивача та спонукати відповідача до завершення судового провадження.
Суд акцентує, що згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
З поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21, зважаючи на те, що виконавчий лист № 160/7423/21 до примусового виконання не пред'являвся.
Крім того, суд не вбачає у спірних правовідносинах обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.
Як вже судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21 позивачу здійснено виплату у розмірі 197132,23 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 4357 від 01.12.2021 року.
Листом Військової частини НОМЕР_1 № 429/п від 22.12.2021 року повідомлено адвоката Лихачова Р.Б. про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21.
Отже, доводи позивача фактично зводяться до непогодження з сумою, яка нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року у справі № 160/7423/21.
При цьому, також судом враховано, що виконавчий лист №160/7423/21 до органів державної виконавчої служби позивачем не пред'являвся.
Також приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають встановлення порядку виконання рішення, зокрема шляхом визначеним позивачем у заяві - зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 залишок невиплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 181 874 грн. 24 коп. Суд може лише за наявності підстав для задоволення заяви постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, - постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду та те, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а відсутності факту невиконання відповідачем дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі № 160/7423/21.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі № 160/7423/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков