17 квітня 2023 року Справа № 160/2698/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ»
до Дніпровської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, -
14.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110020/2022/600027/1 від 16.08.2022 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
15.02.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
28.02.2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до відділу митного оформлення Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію № UA110020/2022/004151 для митного оформлення наступного товару: Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000кг; Вироблено з природного сланцю Використовується у виробництві покрівельного матеріалу в кількості 440 тонн, заявленою митною вартістю 3212,40 євро .
Товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту укладеного між позивачем та виробником товару - Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року та специфікації - Додаток № 6 від 13.07.2022 року на товарну партію до вказаного контракту. Поставка здійснювалась на умовах: зі складу постачальника FCA - PL Jarnoltowek (FCA - Ярнолтовек, Польща), за ціною товару 69,36 евро за тону, у кількості 440 тонн, на загальну суму 30518,40 євро. Строк оплати 30 календарних днів з моменту відвантаження .
Митна вартість товару визначена та заявлена декларантом за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України - за ціною вказаного договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України.
На виконання статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої в декларації митної вартості товару декларантом надано наступні документи: - експортну митну декларацію країни відправлення товару від 12.08.2022 року № MRN22CZ57000023LUJ7J8; - укладений між TOB «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) контракт № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року; - специфікацію - Додаток № 6 від 02.08.2022 року на товарну партію до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року; - інвойс (рахунок фактура) № 22020541 від 12.08.2022 року; - пакувальний лист № 22020541 від 12.08.2022 року; - паспорт якості 12.08.2022 року; - CMR - від № 0009416 від 12.08.2022 року; - висновок експертизи гемологічних об'єктів від 22.07.2022 року складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.
Для підтвердження транспортних витрат позивач надав: - договір № МЗТН/83 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 22.06.2022 року укладений з ТОВ «ОРІОН»; - заявка-договір на вантажне перевезення №000000000890 від 10.08.2022 року; - довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 1506 від 16.08.2022 року; - рахунок на оплату транспортних послуг № 1506 від 16.08.2022 року; - розмір транспортних витрат склав 153450,00 гривень, з них витрат за маршрутом до кордону України 60 000,00 гривень у тому числі експедиційні послуги.
16.08.2022 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600027/1 відповідно до якого скориговано митну вартість імпортованого товару - Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000кг; Вироблено з природного сланцю Використовується у виробництві покрівельного матеріалу з 3212,40 євро до 5326,20 євро (з 0,152 євро до 0,242090 євро за кілограм).
З вищевказаного рішення про коригування митної вартості вбачається, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
В результаті такого контролю встановлено зокрема: «Під час розгляду поданих до митного контролю документів встановлені наступні розбіжності: 1) Відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 № 1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю рахунок-фактура від 12.08.2022 № 22020541 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6. 2) До митного оформлення надана заявка-договір № 000000000890 від 10.08.2022 до договору транспортного експедирування вантажів від 22.06.2022 №M3TH/83, яка не має підписів і печаток сторін договору. 3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 № 1506 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування. 4) Відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед Інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником REVLAN s.r.o. 5) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431. 6) Відповідно до рахунку-фактури № 22020541 від 12.08.2022 зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020541 та наряд № 95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.».
Позивачем з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам, пов'язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією №UА110020/2022/004157 від 16.08.2022 року зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішень про коригування, керуючись ст. 55 Митного кодексу України.
Позивач вважає вищевказане рішення №UА110020/2022/600027/1 від 16.08.2022 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Так, позивачем разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано наступні документи: - експортну митну декларацію країни відправлення товару від 12.08.2022 року № MRN22CZ57000023LUJ7J8; - укладений між TOB «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) контракт № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року; - специфікацію - Додаток № 6 від 02.08.2022 року на товарну партію до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року; - інвойс (рахунок фактура) № 22020541 від 12.08.2022 року; - пакувальний лист № 22020541 від 12.08.2022 року; - паспорт якості 12.08.2022 року; - CMR - від № 0009416 від 12.08.2022 року; - висновок експертизи гемологічних об'єктів від 22.07.2022 року складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.
Отже, всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України, позивачем під час митного оформлення товару було надано.
При цьому, суд зазначає, що митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що наданий декларантом до митного оформлення рахунок-фактуру від 12.08.2022 № 22020541 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 № 6.
При цьому, на поставку заявленої до митного оформлення партії товару сторонами контракту підписано Специфікацію до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2021 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки FCA Ярнолтовек.
Позивачем до митного оформлення надано: Специфікацію Додаток № 6 від 02.08.2022 року та Інвойс (рахунок-фактура) від 12.08.2022 № 22020541.
Отже, відсутність у інвойсі від 12.08.2022 № 22020541 посилання на специфікацію від 02.08.2022 року, не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару.
Також, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що заявка-договір від 10.08.2022 № 000000000890 оформлена неналежним чином, а саме: відсутні підписи і печатки сторін договору, що суперечить наявним у справі доказам, а саме копією заявки-договору від 10.08.2022 № 000000000890 з підписами та печатками сторін договору.
Крім того, 22.06.2022 року між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «Оріон 2019» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/83.
Відповідно до п. 2.1 договору, експедитор зобов'язаний приймати електронні заявки на транспорт клієнта на перевезення та експедирування вантажів за допомогою використання електронного зв'язку на інтернет-сайті.
Згідно з п. 2.3 договору, експедитор зобов'язаний підтверджувати прийняті заявки на транспорт на інтернет-сайті. Заявка на транспорт вважається прийнятою з моменту оформлення клієнтом заявки-договору на відповідну заявку на транспорт.
За умовами п. 4.2 договору заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання експедитором після оформлення заявки-договору.
Отже, умовами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/83 передбачено оформлення заявки-договору на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.
Таким чином, посилання митного органу на неналежне оформлення заявки-договору від 10.08.2022 № 000000000890 спростовується умовами договору на перевезення вантажів та транспортно-експедиторське обслуговування.
Посилання митного органу у рішенні на те, що:
- у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 № 1506 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, що, на переконання митного органу свідчить про невірно проведений розрахунок заявленої митної вартості товарів, оскільки інформація у зазначеному документі містить числові показники, які вливають на визначення митної вартості товару;
03 січня 2018 року між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «Оріон 2019» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/83.
За умовами п. 1.1. вказаного договору, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором та клієнтом при плануванні, організації, здійсненні перевезень, а також при розрахунках за виконані послуги з перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні на підставі заявок-договорів, відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), чинного законодавства України, інших міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.
Відповідно до п. 2.15 договору, для своєчасного виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань перед клієнтом експедитор має право залучати як співвиконавців третіх осіб.
Сторонами договору № МЗТН/83 від 22.06.2022 року погоджено заявку-договір від 10.08.2022 № 000000000890, згідно з якою, клієнтом є ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ», експедитором ТОВ «Оріон 2019», автопідприємство ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС».
Отже, у вказаній заявці-договорі визначено автопідприємство, яке здійснює доставку товару ТОВ «Оріон 2019», що спростовує доводи відповідача про ненадання до митного оформлення жодного документа, який підтверджує взаємовідношення між експедитором та безпосереднім перевізником.
Щодо розміру транспортних витрат, то як вже було зазначено вище, між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «Оріон 2019», (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/83.
Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов'язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.
Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися. Експедиторська винагорода нарахована лише на території України.
Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих транспортних послуг з перевезення, та інші супутні послуги, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.
Позивачем до митного оформлення було надано Довідку про транспортні витрати №1506 від 16.08.2022 року та Рахунок на оплату транспортних послуг № 1506 від 16.08.2022 року, згідно з якими транспортні витрати при доставці вантажу за маршрутом: Польща, Jarnoltowek PL-48267 Україна, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл. склали 153450,00 грн.
До складу наданих послуг внесено: транспортні послуги по маршруту Польща, Jarnoltowek PL-48267 м/п Корчова-Краківець, транспортні послуги по маршруту м/п Корчова-Краківець Україна - м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., експедиційні послуги по території України з ПДВ.
При цьому, жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять.
Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення.
Як встановлено судом, сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України, що вбачається з рахунку на оплату транспортних послуг № 1506 від 16.08.2022 року та Довідки про транспортні витрати № 1506 від 16.08.2022 року.
Вищезазначені документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Отже, не можна погодитись із висновком митного органу про те, що відсутність та не включення експедиторської винагороди до перетину митного кордону України свідчить про невірно проведений розрахунок заявленої митної вартості товарів.
Щодо доводів відповідача стосовного того, що наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень щодо можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431. Тобто, висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д не може бути документом, який підтверджує заявлену ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» митну вартість, оскільки видний на іншу партію товарів, то суд зазначає наступне.
Так, дійсно Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431.
Водночас, суд зазначає, що за умовами частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2 статті 53 МКУ обов'язковим для митного оформлення.
Тобто, зазначені доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку про розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.
Щодо зауваження відповідача про не надання позивачем квитанції на вантаж № F22020541 та наряду № 95/2022, про які зазначено в рахунку-фактурі № 22020541 від 12.08.2022 року, то суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, при цьому, як було зазначено вище, Митним кодексом України взагалі не визначено обов'язку подавати вказані документи.
Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МКУ є безпідставною та необгрунтованою.
Дослідивши подані позивачем до митної декларації документи, виходячи зі змісту частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами частини 6 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За умовами частини 1, частини 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до статті 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини 2 статті 59 Митного кодексу України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
За умовами частини 4 статті 59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару було взято митні декларації: від 13.07.2022 № UA110020/2022/003530, від 18.07.2022 № UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 №UA110020/2022/003462 - 0,242090 євро/кг., водночас, умови поставки товару у вказаних МД та МД, яка надана до митного оформлення позивачем є різними.
Так, у МД № UA110020/2022/004151 від 16.08.2022 року, яка подана позивачем до митного оформлення визначено умови поставки товару FCA, PL Jarnoltowek, однак у митних деклараціях, які взято позивачем у якості митного оформлення ідентичних товарів, умовами поставки було визначено - DAP, UA Кам'янське.
Крім того, суд зазначає, що відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.
За викладених обставин, застосування відомостей щодо вартості ідентичних товарів, які були ввезені на підставі МД: від 13.07.2022 № UA110020/2022/003530, від 18.07.2022 № UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 №UA110020/2022/003462 - 0,242090 євро/кг, є таким, що порушує вимоги ст. 59 Митного кодексу України.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .
Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшов висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2 статті 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UА110020/2022/600027/1 від 16.08.2022 року є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №112 від 09.02.2022 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (51901, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Торговельна, буд.2, код ЄДРПОУ 32944149) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110020/2022/600027/1 від 16.08.2022 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 32944149) судові витрати у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв