19 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2048/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В. І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган, відповідач) з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15 лютого 2021 року; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15 лютого 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 25 грудня 2009 року по 15 лютого 2021 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 №1788-ХІІ.
Після досягнення пенсійного віку на підставі заяви позивача їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (надалі Закон №1058-IV), при визначенні розміру якої застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. При цьому на звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області листом від 31 січня 2023 №0300-0306-6/4606 повідомило про відсутність правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за інший період.
ОСОБА_1 не погоджується з діями відповідача та зазначає, що її пенсія відповідно до Закону №1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2018-2020 роки, що передували року звернення (2021 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України, з огляду на що просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву № 03000902-7/9026 від 01 березня 2023 року представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Вказує, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV починаючи з 15 лютого 2021 року. До цього часу позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
З огляду на що під час розрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки - 4888,83 грн., тому правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за інший період, як цього просить позивач, немає (арк. спр. 18 - 20).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 15).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV починаючи з 15 лютого 2021 року. До цього часу позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ. Дані обставини не є спірними, визнаються сторонами по справі та підтверджуються пенсійним посвідченням ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23 лютого 2021 року, листом ГУ ПФУ у Волинській області № 0300-0306-8/4606 від 31 січня 2023 року та представником позивача у відзиві на позовну заяву (арк. спр. 8, 9, 18 - 20).
У листі ГУ ПФУ у Волинській області № 0300-0306-8/4606 від 31 січня 2023 року на запит представника позивача відповідач повідомив, що з 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При обчисленні розміру пенсії за віком враховано заробітну плату, обчислену відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки - 4888,83 грн. Для перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, який становить 10846,37 грн., немає підстав (арк. спр. 8).
Уважаючи дії пенсійного органу щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної згідно із Законом №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зазначає, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулася вперше 15 лютого 2021 року.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалася жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 15 лютого 2021 року про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшла з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію по вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугою років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31 жовтня 2018 року.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами по справі, позивачу з 25 грудня 2009 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Позивач 15 лютого 2022 року звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.
На підставі заяви ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
На думку суду, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12 червня 2020 року у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
З урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення позивачу з 15 лютого 2021 року пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 15 лютого 2022 року пенсії за віком, відповідно до статті 40 Законом №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок), який сплачений відповідно до квитанції № 32528798800006322218 від 14 лютого 2023 року (арк. спр. 5) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 14).
Керуючись статтями 139, 243, 244, 245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_1 з 15 лютого 2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 15 лютого 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович