20 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1874/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості від 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2023 відповідно до контракту від 17.11.2020 № К2020-1 з додатками, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та фірмою «AVISO LOGISTICS sp.z.o.o» (Республіка Польща), на митну територію України позивачем ввезено сировину: зношені автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1595 шт., вагою 12300 кг, відповідно, для подальшої їх переробки, відновлення протектора.
З метою митного оформлення ввезеного товару було подано до митного органу митну декларацію (далі - МД) від 07.02.2023 №23UA205030001579U0, у яких митна вартість визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.
Проте, при митному оформленні зазначеного товару Волинською митницею 08.02.2023 винесено картку відмови №UA205030/2023/000048, рішення коригування митної вартості №UA205030/2023/00001/2.
Відповідач рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/00001/2 мотивував наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах зокрема зазначив:
- у рахунку-фактурі від 02.02.2023 №3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 єжвро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих;
- згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 №б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg.»
Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, з огляду на таке.
Відповідно до контракту К2020-1 від 17.11.2020 з додатками №1-6 до контракту, Faktura 3/02/2023 від 04.02.2023 - розрахунок за придбаний товар проходить в валюті євро. В цій валюті була проведена оплата за придбаний товар. Відповідні документи, платіжна інструкція продавцю 62JBKLN2 від 06.02.2023 797,5 Євро та протокол оплати продавцю за шини N JBKLN26070KUUB від 06.02.2023 797,5 Євро надано відповідачу при митному оформленні з декларацією від 07.02.2023 №23UA205030001579U0.
Зазначає, що твердження Волинської митниці на курсову невідповідність валюти польський злотий в інвойсі 3/02/2023 від 04.02.2023 і декларації країни експорту №23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 є недоречними, так як дані документи виставлені в валюті євро, а курс злотого на різні дати формування документів може бути різним.
Щодо умов поставки Інкотермс - FCA, то позивач посилається на те, що умови поставки та завантаження вантажу на транспорт перевізника за Міжнародними правилами «Інкотермс 2000» FCA сторонами погоджено та дотримано вірно, оскільки відповідно до Контракту К2020-1 від 17.11.2020 (пункт 3.1) умови постачання товару за даним контрактом зазначаються в фактурах, інвойсах, що є невід'ємною частиною кожної поставки. В рахунку-фактурі Faktura 3/02/2023 від 04.02.2023 зазначено, що умови поставки товару згідно Договору №К2020-1 від 17/11/2020 FCA-Вюрдбург-Німеччина за Міжнародними правилами «Інкотермс 2000», а також зазначено, що завантаження товару здійснюється продавцем товару.
З огляду на вище викладене вважає розбіжності, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, безпідставними, а наданими документами повністю підтверджується фактична заявлена вартість імпортованого товару.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.101).
Відповідач у поданому відзиві (а.с.105-111) позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 вважає безпідставними та вказує, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахуванням поданих разом з МД документами, було встановлено розбіжності.
Відповідно до МД від 07.02.2023 №23UA205030001579U0 встановлено наступне:
- у рахунку-фактурі від 02.02.2023 №3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 євро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих;
- згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 №б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg.»
Також відповідач звертає увагу суду, що за МД від 07.02.2023 №23UA205030001579U0, відбулося автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР. Зважаючи на вказане та згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Проте декларантом надано заяву від 08.02.2023 №1 про відсутність можливості надати додаткові документи.
Оскільки позивач не надала додаткові документи на спростування встановлених митницею розбіжностей, відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
З наведених підстав просив в позові відмовити.
У відповіді на відзив (а.с.184-187) ФОП ОСОБА_1 не погодилася з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Суд встановив, що 17.11.2020 між фірмою «AVISO LOGISTICS sp.z.o.o» (Республіка Польща), як продавець, та ФОП ОСОБА_1 , як покупець, було укладено Контракт №К2020-1 (а.с.14-15), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були у використанні (товар), в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару (п.1.2 цього Контракту).
Згідно з пунктом 2.1, 2.4, 3.1 Контракту ціна товару, що продається за цим Контрактом, встановлюється в ЄВРО і вказується в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору; кількість товару за цим Контрактом 1200000 шт, 10000 тон; умови поставки товару за даним Контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms 2000).
Поставка здійснюється з наданням наступних супроводжуючих документів: CMR, експортний інвойс (п.3.5 Контракту).
17.11.2020 додатком №1 до Контракту №К2020-1 від 17.11.2020 сторони визначили специфікацію (а.с.16), додатком №2 від 10.05.2021 внесли зміни до даного Контракту: пункт 2.4 набув змісту: кількість товару за цим Контрактом 800000 шт, а п.2.5 - виключено, та специфікація набула іншого вигляду (а.с.17).
Крім того, були укладені додаток №3 від 11.08.2021, №4 від 20.09.2021, №5 від 14.01.2022, №6 від 29.08.2022 до Контракту (а.с.18-21), якими вносилися певні зміни у Контракт, зокрема, додатком №4 пункт 3.1. Контракту викладено в такій редакції: «умови поставки товару за даним Контрактом FCA-Wurzburg, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms 2000)».
07.02.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: «шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1595 штук. Вага нетто 12300 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані є небезпечним в зв'язку з надмірним зносом, нерівномірним зносом, різним періодом виготовлення та неоднаковим малюнком протектора шин. Торгівельна марка відсутня. Виробник: немає даних. Країна походження: EU»), подано відповідачу МД №23UA205030001579U0, згідно з якоюї відповідно до графи 42 ціна товару становить 797,5 євро, а згідно граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 70829,59 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України (а.с.12).
До митної декларації від 07.02.2023 №23UA205030001579U0 додано: Рахунок-фактура (інвойс) №3/02/2023 від 02.02.2023; автотранспортна накладна б/н від 02.02.2023; декларація про походження товару №3/02/2023 від 02.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №NJBKLN26070KUUB від 06.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжна інструкція №62JBKLN2 від 06.02.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №FV 2/02/2023 від 02.02.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуги № NJBKLN26070NHOZ від 06.02.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- платіжна інструкція №63JBKLN2 від 06.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №8 від 02.02.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта №21/1/209 від 14.05.2021; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта №В-574 від 27.05.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №К2020-1 від 17.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 11.08.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 20.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 14.01.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 29.08.2022; договір про надання послуг митного брокера №05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення №1 від 22.11.2021; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів, не підпадають під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/ видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120 (зі змінами) № 14/14- 03/732-22 від 18.04.2022; інші некласифіковані документи - №22AES-KUS0256 від 06.02.2023; інші некласифіковані документи - заявка №8 від 02.02.2023; копія митної декларації країни відправлення №22PL301010E0147579 від 06.02.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронних повідомленнях декларанту митницею запропоновано подати такі документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
При цьому направлення зазначених вимог щодо надання додаткових документів відповідач мотивував тим, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено такі розбіжності:
- у рахунку-фактурі від 02.02.2023 №3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 євро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих;
- згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 №б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg.»
На електронні повідомлення митниці декларант подав заяву від 08.02.2023 №1, в якій просив випустити товар у вільний обіг за поданими нею документами не враховуючи десятиденний термін … митному органу будуть надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, відповідно до вимог п.8 ст.55 МК України протягом 80 днів (а.с.74).
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 №UA205030/2023/00001/2 (а.с.11).
У графі 33 оскаржуваних рішень зазначено, зокрема, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та наведено їх перелік. Декларантом до митного оформлення було подано документи не в повній мірі, а також надано лист про відсутність можливості надати додаткові документи.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIІ ГАТТ 1994 року, МК України, а також вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МКУ) та методу 2б (статті 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МКУ) та методу 2г (статті 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:
- товар 1 на рівні 9,3 євро/шт. за МД №UA209170/2023/008929 від 06.02.2023.
Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2023 №UA205030/2023/000048 (а.с.10).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205030001613U6 від 08.02.2023 (а.с.13).
Не погодившись з прийнятим рішенням від 08.02.2023 №UA205030/2023/00001/2, підприємець звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надала передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість.
Зокрема, по МД від 07.02.2023 №23UA205030001579U0 вартість товару - зношені автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1595 шт., вагою 12300 кг, підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) від 02.02.2023 №3/02/2023, у якому вказана назва товару, вага (12300 кг) та кількість (1595 шт.), ціна (0,50 євро/шт.) та загальна вартість товару (797,5 євро), а також наявне зауваження такого змісту: «умови поставки товару згідно договору №К2020-1 від 17.11.2020 FCA-Вюрцбург-Німеччина відповідно до Міжнародних правил пояснень комерційних умов (Інкотермс 2000); товар завантажується продавцем; термін поставки 14 днів, рахунок-фактура без підпису одержувача» (а.с.22); платіжною інструкцією від 06.02.2023 №62JBKLN2 на суму 797,5 євро (а.с.23); банківським платіжним документом від 06.02.2023 на суму 797,5 євро (а.с.24).
Суд зазначає, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
На думку суду, оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Так, у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2 зазначено, що згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Wurzburg, зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.02.2023 №б/н. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA Wurzburg.
Так, згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.
Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов'язання по завантаженню на продавця.
Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.
Додатком №4 до Контракту від 17.11.2020 К2020-1 (а.с.19) визначено, що умови поставки товару за даним контрактом FCA-Wurzburg згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів.
Отже, оскільки відповідно до рахунку-фактуру від 02.02.2023 №3/02/2023 обов'язок щодо завантаження товару на умовах FCA-Wurzburg покладено на продавця, тому така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у даному випадку не потребує додаткового підтвердження.
Разом з тим, у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2 зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв'язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, зокрема, у рахунку-фактурі від 02.02.2023 №3/02/2023 вартість товару вказана 737,5 євро або 3740,2 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №23PL301010Е0147579 від 06.02.2023 вартість товару становить 3756 польських злотих;
З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в польських злотих, зазначеній в рахунках-фактури та у деклараціях країни експорту, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту від 17.11.2020 №К2020-1 та додатків до нього ціна товару встановлюється в євро та у інвойсах (фактурах) від 02.02.2023 №3/02/2023 чітко зазначено, що підлягає оплаті 797,50 євро та саме цією валютою (євро) здійснювалась оплата, про що свідчать платіжне доручення від 06.02.2023 №62JBKLN2. При цьому, той факт, що у вказаному рахунку-фактурі зазначено, що залишилось оплатити 797,50 євро/3740.20 польських злотих не свідчить, що сторонами погоджено оплату у польських злотих.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з експортної декларації 23AES-KUSO256, у них зазначено статистичну вартість у євро (797,50 євро) так і в польських злотих.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані інвойси, за якими здійснювалась відповідна операція, у яких встановлена ціна товару.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваних рішень саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які їм передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов'язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2 слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу, що за подання даного позову позивач сплатила судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно із платіжним дорученням від 11.02.2023 №181 (а.с.9).
Разом з тим, ціною позову у цій категорії справ у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 804/2035/17).
За МД №23UA205030001613U6 від 08.02.2023 (а.с.13), за якими товар випущено у вільний обіг, вбачається, що різниця між сумами мита та ПДВ, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, становить 163307,76 грн. Відтак, розмір судового збору за подання цього позову становить 1633,09 грн. (163307,76 грн х 1% = 1633,09 грн).
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1633,09 грн, а решту судового збору в сумі 1050,91 грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за його окремо поданим клопотанням, на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів 08.02.2023 №UA205030/2023/000017/2.
Стягнути на користь фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 1633,09 грн (одна тисяча тридцять три грн 09 коп).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Римачі, вул.Призалізнична, 3, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський