20 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1403/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів від 23.01.2023 №146-п, №148-п.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, підпунктів 69.2, 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та отриманої інформації від Державної податкової служби України від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства щодо можливого використання праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товару, ГУ ДПС у Волинській області видано наступні накази: від 23.01.2023 №146-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ”, яким призначено проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 ; від 23.01.2023 №148-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ”, яким призначено проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_2 .
Прийняті накази вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки спірні накази не містять жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Також звертає увагу на те, що у спірних наказах відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.
Однією із підстав для призначення фактичної перевірки позивача слугував лист Державної податкової служби України від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07, який містить інформацію про можливі порушення ОСОБА_1 законодавства щодо можливого використання праці осіб, з якими не оформленні трудові відносини; створення та видачі підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товару.
Однак позивач вважає, що даний документ, який брався за основу для призначення фактичної перевірки, не пояснює яким чином встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності в дотриманні підприємцем вимог чинного законодавства; немає попереднього аналізу діяльності позивача на підставі податкової інформації, яке є в користуванні відповідача. Єдиною підставою є факт здійснення господарської діяльності саме в магазинах, які зазначені в наказах на проведення фактичної перевірки.
Документи, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, повинні містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, яких у відповідача немає.
Зазначення у наказах підпунктів 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які визначають у них підстави для проведення перевірки, є недостатнім для надання податковому органу здійснювати перевірку. На думку позивача, визначений у наказах предмет проведення перевірки не відповідає зазначеним у них підставам, що суперечить вимогам статті 80 ПК України.
На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати накази від 23.01.2023 №146-п та №148-п.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Представник відповідача у відзиві позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з тих підстав, що оскаржувані накази винесені ГУ ДПС у Волинській області на підставі, у межах та з метою повноважень, а також у спосіб, що визначені Податковим кодексом України. Спірні накази містять усю необхідну інформацію, в тому числі і про фактичні та юридичні підстави для проведення перевірки. Фактичною підставою для проведення перевірки у наказах відображено отримання інформації від Державної податкової служби України, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме отримання листа від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07 щодо можливого використання ФОП ОСОБА_1 праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.
Крім того, як у спірних наказах на проведення перевірок, так і в листі ДПС України від 29.12.2022 №17566/7/99-000-07-04-01-07 зазначено також суть порушень, які можливо вчинено платником податків та норми статей законодавства, які регулюють дані порушення, зокрема статтю 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та абз. 2 п. 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13 тощо.
Все вищезазначене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.04.2021 у справі №640/21528/19, де суд зазначає, що інформація (в даному випадку лист Державної податкової служби України), на підставі якої прийнятий оскаржуваний наказ, має містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи.
Всі вищевказані обставини свідчать про наявність у ГУ ДПС у Волинській області інформації, яка свідчила про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
На підставі вищезазначеного вважає, що доводи позивача про протиправність наказу про проведення перевірки з підстав незазначення в ньому, яка саме інформація була наявна у ГУ ДПС у Волинській області, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу, є безпідставними. У спірних наказах була викладена як юридична так і фактична підстави проведення перевірки, а також вказано і про можливі порушення платником податків законодавства. Крім того, оформлення наказів здійснено відповідно до вимог статті 81 ПК України та законодавчо встановлених підстав для їх видання.
У відзиві представник відповідача просить розгляд справи здійснювати з викликом сторін.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Головним управлінням ДПС у Волинській області видано накази від 23.01.2023 №146-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ” та від 23.01.2023 №148-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ” з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального”, від 02.03.2015 №222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності”, від 24.03.1995 №108/95-ВР “Про оплату праці”, від 30.06.2021 №1591-ІХ “Про платіжні послуги”, від 21.06.2012 №5007-VI “Про ціни та ціноутворення”, постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 “Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, із наступними змінами та доповненнями. Дата початку перевірок: 24.01.2023, тривалістю 10 робочих днів за період діяльності платника податків (суб'єкта господарювання), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, по дату завершення фактичної перевірки.
Наказом від 23.01.2023 №146-п визначено забезпечити проведення фактичної перевірки господарської одиниці ОСОБА_1 магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наказом від 23.01.2023 №148-п встановлено забезпечити проведення фактичної перевірки господарської одиниці ОСОБА_1 магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскаржувані накази прийняті ГУ ДПС у Волинській області керуючись підпунктами 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пунктом 80.8 статті 80, підпунктами 69.2, 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та на підставі отриманої інформації від Державної податкової служби України, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме отримання листа від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07 щодо можливого використання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, з метою контролю за дотриманням платниками податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), оформлення роботодавцем трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Позивач вважає, що оскаржувані накази про проведення фактичної перевірки видані без законних на те підстав, оскільки не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, а саме в них відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки: не містять жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Мета перевірки не відповідає юридичним підставам, зазначеним у підпунктах 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Таким чином вважає, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки господарських одиниць суб'єкта господарювання без жодної визначеної податковим законодавством умови, за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст.80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (пункт 81.1 статті 81).
Як зазначалося вище, в наказах ГУ ДПС у Волинській області від 23.01.2023 №146-п, №148-п як на юридичні підстави для проведення фактичної перевірки господарських одиниць суб'єкта господарювання зазначено посилання на підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до яких фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
При цьому фактичною підставою в оскаржуваних наказах зазначена отримана інформація від Державної податкової служби України, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме отримання листа від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07 щодо можливого використання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 заперечує наявність у відповідача отриманої інформації про хоча і можливі, проте конкретні порушення нею законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, тому слід детально проаналізувати зміст листа Державної податкової служби України від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07, інформація з якого є фактичною підставою для проведення перевірки.
Як зазначено у цьому листі, Державна податкова служба України з метою забезпечення дотримання суб'єктами господарювання податкового та іншого законодавства України проводить на постійній основі аналіз діяльності суб'єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг та повідомляє наступне.
В ході аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за допомогою 6 торгівельних об'єктів на території Волинської області.
Відповідно до відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (додаток 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за III квартал 2022 року ФОП ОСОБА_1 використовувала працю найманих працівників: липень 2022 року - 4 особи (середня заробітна плата 6,5 тис. грн.), серпень 2022 року - 3 особи (середня заробітна плата 6,5 тис. грн.), вересень 2022 року - 3 особи (середня заробітна плата 6,5 тис. грн.). Наведені суми заробітної плати відповідають встановленій обов'язковій мінімальній заробітній платі по Україні та є значно меншими від середніх у сфері торгівлі.
Разом з цим, ФОП ОСОБА_1 використовує працю лише 3 найманих працівників на 6 господарських одиницях, за умови, що всі господарські одиниці щоденно проводять розрахунки, що може свідчити про використання праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що податковий орган, проаналізувавши кількість господарських одиниць та кількість найманих працівників позивача, дійшов висновку про можливе використання ФОП ОСОБА_1 праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини. Відтак, ГУ ДПС у Волинській області відповідно до цього листа отримало інформацію про можливе використання позивачем праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Однак суд зазначає, що положення підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначає як підставу для проведення фактичної перевірки наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Тобто, така інформація має бути ствердною, а не свідчити про можливе порушення платником податків законодавства у цій сфері.
Відтак, суд дійшов висновку, що у податкового органу відсутні підтверджуючі документи, що свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 трудових відносин із найманими працівниками на господарських одиницях, за якими видано накази від 23.01.2023 №146-п, №148-п на проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Щодо іншої підстави для проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, яка зазначена в оскаржуваних наказах, то слід зазначити наступне.
У листі Державної податкової служби України від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07 також зазначено, що за результатом аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що ФОП ОСОБА_1 при оформленні розрахункових операцій створював/друкував невідповідні розрахункові документи, зокрема, при реалізації алкогольних напоїв видавались фіскальні чеки, які не містять цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
Крім того, зазначеним суб'єктом господарювання при продажу підакцизних товарів створювались та видавались фіскальні чеки, які не містять коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема з цього приводу у листі Державної податкової служби України наведено, як приклад, фіскальний чек від 06.10.2021 ФН 7050005 (РРО ФН 3000702358, що зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 ), який підтверджує продаж у цій господарській одиниці, крім іншого підакцизного товару, 1 пляшки пива “Туборг Грін” ємністю 0,5 л за ціною 24,00 грн. Тобто, такий товар не містив коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що свідчить про можливе порушення порядку проведення розрахунків, встановленого статтею 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та абз. 2 п. 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13.
Враховуючи вищевикладене, з метою виконання функцій, визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу товарів, Державна податкова служба України вважала за необхідне детально проаналізувати зазначену інформацію та самостійно додатково провести аналіз діяльності ФОП ОСОБА_1 за період 2020-2022 роки. Наведеним листом ГУ ДПС у Волинській області зобов'язано організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів товариства, в ході яких: провести контрольні розрахункові операції для підтвердження фактів порушень порядку проведення розрахунків за товари; в обов'язковому порядку здійснити дослідження питань ведення обліку товарних запасів із складанням типової форми додатку «відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів» стосовно щонайменше 6-10 найменувань та дотримання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); за необхідності організувати проведення хронометражу господарських операцій. Інформацію про проведені фактичні перевірки надіслати ДПС засобами електронного зв'язку за допомогою ІКС «Управління документами» на адресу (0.99-00-07-04-01) у термін до 01.02.2023.
Тобто, із наведеного листа слідує інформація про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, зокрема про можливе використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету (обґрунтовано неспівмірністю кількості найманих працівників із кількістю господарських одиниць суб'єкта господарювання); створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (наведено приклад фіскального чеку, що підтверджує продаж підакцизного товару за відсутності коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).
Як зазначалося вище, отримання інформації про можливе використання суб'єктом господарювання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, без наявності підтверджуючих документів про такий факт, не може бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Разом з тим, податковий орган отримав інформацію, яка свідчить про можливе порушення позивачем порядку проведення розрахунків, встановленого статтею 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та абз. 2 п. 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13, а саме продаж у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , підакцизного товару (1 пляшки пива “Туборг Грін” ємністю 0,5 л за ціною 24,00 грн) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, така інформація чітко визначає можливе порушення платником податків законодавства у наведеній сфері в цій господарській одиниці позивача. Однак у листі Державної податкової служби України відсутня інформація про можливе порушення позивачем законодавства у даній сфері в іншій господарській одиниці, а саме в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на проведення фактичної перевірки якого видано наказ від 23.01.2023 №148-п.
Відтак, проаналізувавши інформацію у листі Державної податкової служби України від 29.12.2022 №17566/7/99-00-07-04-01-07, суд дійшов висновку про наявність фактичної та юридичної підстави, визначеної у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який зазначений в наказі від 23.01.2023 №146-п. При цьому судом встановлено, що цей наказ містять усі необхідні дані та реквізити, визначені Податковим кодексом України: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ від 23.01.2023 №146-п про проведення фактичної перевірки є також дійсними, оскільки підписаний керівником (уповноваженою особою) та скріплений печаткою контролюючого органу.
Водночас під час дослідження матеріалів справи не найшли підтвердження підстави, визначені у підпунктах 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який зазначений в наказі від 23.01.2023 №148-п.
Отже, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Волинській області від 23.01.2023 №148-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ”. В задоволенні решти позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 23.01.2023 №146-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ” слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений згідно з квитанціями від 03.02.2023 №2, від 17.02.2023 №57.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 23.01.2023 №148-п “Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_2 ”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук