Справа № 161/1422/23
Провадження № 2/161/1273/23
13 квітня 2023 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/1422/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить суд стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на її користь у розмірі 1/2 частини від всіх видів його доходу і заробітку щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня звернення з позовом і до досягнення дитиною повноліття з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду спільну заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення аліментів у розмірі 1 500 гривень.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
ОСОБА_2 , який є відповідачем по справі, являється батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Також судом встановлено, що відповідач має постійний дохід, спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надає позивачу коштів на належне утримання дитини. При цьому матеріальне становище платника аліментів та його реальна спроможність сплачувати аліменти, його повна працездатність, вік, дозволяють сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи матеріальне становище відповідача та його реальну спроможність сплачувати аліменти, його вік, повну працездатність, а також звичайні потреби дитини. А також те, що будучи батьком дитини, відповідач не надає позивачу належної матеріальної допомоги на утримання дитини, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище та залежність від відповідача щодо утримання дитини. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі саме 1/4 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до положень статті 181 СК України, визначення способу стягнення аліментів, а саме в частці від доходу або у твердій грошовій сумі є виключним правом того з батьків, з яким проживає дитина, в даному випадку - ОСОБА_1 . А тому за таких обставин судом не приймається до уваги визнання стороною відповідача позову в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд, вважає можливим допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 84, 180 - 184, 199 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10-18, 81, 200, 263-268, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко