79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.04.2023 Справа № 27/55(914/4078/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Гусак Х.Р., розглянувши матеріали справи за первісним позовом: Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства “Рома”, м.Рава-Руська, Львівська область
про стягнення 1 061 962,42 грн заборгованості
за зустрічним позовом:
позивача: Приватного підприємства “Рома”, м.Рава-Руська, Львівська область
до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
про визнання недійсним договору оренди 02.01.2018
в межах провадження у справі № 27/55
за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом: Квіткін Ю.М. - адвокат
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 35, 46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
29 грудня 2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТОВ до Приватного підприємства “Рома” про стягнення 729 166,70 грн заборгованості.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2021 справу № 27/55(914/4078/21) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ.
Ухвалою суду від 24.07.19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Технотерн-Буд”, Приватного акціонерного товариства “Козлівський цегельний завод”, Приватного акціонерного товариства “Алтек” від 06.06.2019 про розірвання мирової угоди у справі № 27/55, укладеної 17.05.2013; розірвано мирову угоду від 17.05.2013 року у справі № 27/55; поновлено провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17, код ЄДРПОУ № 14338335) на стадії процедури санації; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим санацією призначено Кочергана Богдана Васильовича керівника Спільного українсько - німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ.
Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про поновлення провадження у справі № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ у зв'язку із розірванням мирової угоди.
Ухвалою суду від 23.10.2019 затверджено план санації боржника - Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ, клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про припинення податкової застави від 17.09.2019 за вх. № 2512/19 задоволено, припинено податкову заставу та звільнено активи з податкової застави. Клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про скасування арештів від 17.09.2019 за вх. № 2513/19 задоволено, скасовано арешти, накладені на все нерухоме майно боржника - Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Ухвалою суду від 07.07.2021 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. та керуючого санацією Кочергана Б.В. про залишення без розгляду клопотання про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 19.02.2020 за вх.№448/20, схваленого зборами кредиторів (протокол №01/2020 від 10.02.2020) - задоволено; залишено без розгляду клопотання керуючого санацією Кочергана Б.В. про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 19.02.2020 за вх.№448/20, схваленого зборами кредиторів (протокол №01/2020 від 10.02.2020); клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 16.02.2021 за вх.№607/21 - задоволено; затверджено зміни до плану санації боржника - Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17; код ЄДРПОУ 14338335), схвалені рішенням зборів кредиторів боржника (протокол №01/2021 від 27.01.2021). Розгляд справи відкладено на 06.10.2021.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Справа №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю перебуває на стадії санації.
З 21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ до Приватного підприємства “Рома” про стягнення 729 166,70 грн заборгованості - прийнято до розгляду в межах провадження справи №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26.01.2022.
Ухвалою суду від 28.01.2022 зустрічний позов ПП “Рома” у справі №27/55 (914/4078/21) прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову призначено на 02.03.2022.
Ухвалою суду від 26.01.2022 підготовче засідання відкладено на 02.03.2022.
02 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці.
Ухвалою суду від 03.03.2022 підготовче засідання призначено на 13.04.2022.
Ухвалою суду від 13.04.2022 підготовче засідання відкладено на 26.04.2022.
28.02.2022 на адресу суду надійшла заява Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог на суму 332 795,72 грн та стягнути із ПП “Рома” на користь Спільного українсько-німецьким підприємством “Тристалко” у формі ТзОВ 1 061 962,42 заборгованості із орендної плати за період з 02 січня 2018 року по серпень 2018 року за договором оренди від 02.01.2018. У зв'язку із збільшенням розміру позовних вимог, позивачем також доплачено судовий збір.
Судом вказану заяву прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 28.02.2022.
В судове засідання від 18.05.2022 сторони з'явилися. В судовому засідання оголошено перерву до 19.05.2022.
В судове засідання 19.05.2022 сторони з'явилися. Відповідачем по первісному позові через канцелярію суду подано уточнення до клопотання про призначення експертизи від 20.01.2022.
Ухвалою суду від 19.05.2021 зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах, надати умовно-вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах. Ухвалено Демчині Роману Івановичу - забезпечити участь у судовому засідання для відібрання експериментальних зразків підпису та почерку. Запропоновано позивачеві за первісним позовом у строк до 06.06.2022 надати питання, які слід поставити на вирішення експертизи. Позивачу за зустрічним позовом забезпечити в судове засідання наявність печатки ПП “Рома” з метою відібрання експериментальних відбитків зазначеної печатки та вільні зразки відбитків даної печатки на інших документах зроблених у цей же період, підготовче засідання відкладено на 08.06.2022.
Ухвалою суду від 08.06.2022 клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи за вх.№321/22 від 28.01.2022, з врахуванням уточнення, задоволено. Призначено у справі №27/55(914/4078/21) судову комплексну почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити такі питання: 1) Чи виконано підпис від імені Демчини Романа Івановича у договорі оренди від 02.01.2018 на третій сторінці у п. 8 “Місцезнаходження та реквізити сторін” у колонці “Орендар” Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою? 2) Чи виконано підпис від імені Демчини Романа Івановича в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у колонці “Орендар” Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою? 3) Чи нанесено відтиск печатки у договорі оренди від 02.01.2018 печаткою Приватного підприємства “РОМА”? 4) Чи нанесено відтиск печатки у акті приймання-передачі від 02.01.2018 печаткою Приватно підприємства “РОМА”? Зупинено провадження у справі №27/55(914/4078/21) на час проведення судової експертизи.
05.07.2022 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової технічної експертизи документів за матеріалами справи №27/55(914/4078/21). Судовий експерт до вимог ст. 69 ГПК України, п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для виконання судової технічної експертизи документів у справі № 27/55(914/4078/21) просить надати вільні зразки відтисків круглої печатки ПП “РОМА” за період листопад-грудень 2017 - січень-лютий 2018 (по 3-4 відтиски за кожен місяць вказаного періоду), які є необхідними для здійснення повноцінного ідентифікаційного дослідження друкарської форми - відтисків круглої печатки ПП “РОМА” у спірних документах. Судовий експерт зазначає, що серед наданих вільних зразків відтисків жоден з них не відповідає такому часовому періоду.
Ухвалою суду від 18.07.2022 клопотання Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи у справі №27/55(914/4078/21) від 05.07.2022 за вх. №2088/22 задоволено; направлено до експертної установи надані стороною документи, а саме: накладна №ТНРП_357314 від 28.02.2018; акт приймання-передачі природного газу №ЛВ00116705 від 26.02.2018; акт виконаних робіт №2022 від 02.02.2018; акт здачі- приймання робіт від 22.01.2018; накладна №4 від 12.01.2018; накладна №0554 від 17.01.2018; наказ №105 про надання відпустки від 08.12.2017; рахунок-фактура № СФ- 0000201 від 07.12.2017; акт виконаних робіт №7122 від 07.12.2017; наказ №108-К від 18.12.2017; акт виконаних робіт №512 від 01.11.2017; додаткова угода №64 від 22.11.2017; податкова декларація з податку на прибуток підприємств від 09.11.2017; рахунок-фактура № СФ-0000193 від 23.11.2017.
Провадження у справі №27/55(914/4078/21), у зв'язку з вирішенням клопотання судових експертів, зупинено.
15 листопада 2022 на адресу суду повернулись матеріали справи направлені Господарським судом Львівської області для проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз, до яких долучено висновок експертів №1914-Е від 20.09.2022 та №1915-Е від 03.11.2022.
Ухвалою суду від 29.11.2022 провадження у справі №27/55(914/4078/21) поновлено. Розгляд справи призначено на 21.12.2022.
В судове засідання від 21.12.2022 сторони не з'явилися. Через канцелярію суду представником ПП “Рома” подано клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні в м.Івано-Франківськ.
В судове засідання від 11.01.2023 представник позивача за первісним позовом з'явився. Через канцелярію суду подав пояснення з врахуванням висновків експертів, якими вважає безпідставною зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 укладеного між СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ та ПП “Рома”.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився. Вимог ухвали суду від 29.11.2022 та 21.12.2022 не виконав. Через канцелярію суду представником ПП “Рома” подано клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні в м.Києві.
Ухвалою суду 11.01.2023 підготовче провадження по справі №27/55(914/4078/21) закрито та призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи призначено на 08.02.2023.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
В судове засідання від 08.02.2023 сторони не з'явилися. Через канцелярію суду відповідачем по первісному позову подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник перебуває у щорічній основній відпустці. Розгляд справи відкладено на 15.03.2023.
Судове засідання 15.03.2023 у справі № 27/55(914/4078/21) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Львівської області повітряної тривоги 15.03.2023 з 09 год. 46 хв. до 11 год. 27 хв. у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Ухвалою суду від 16.03.2023 розгляд справи призначено на 29.03.2023.
У судовому засіданні 29.03.2023 оголошено перерву до 17.04.2023.
Адвокат позивача за первісним позовом у судове засідання 17.04.2023 з'явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні.
Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання між позивачем та відповідачем спору. Також, подав клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення технічної експертизи документів.
Адвокат позивача за первісним позовом заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, також заперечив проти клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення технічної експертизи документів.
Розглянувши клопотання адвоката відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, враховуючи таке.
Ухвалою від 11.01.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2023.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті за клопотанням сторін судові засідання неодноразово відкладені та оголошувалась перерва у судовому засіданні для надання можливості мирного врегулювання спору. Однак, доказів укладення мирової угоди суду не подано.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
З огляду на наведене, суд зазначає, що сторонам спору надано значний термін для мирного врегулювання спору, проте, зважаючи на розумність строків, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи. Разом з тим, суд звертає увагу, що сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання рішення суду, відповідно до ст. 330 ГПК України.
14.04.2023 представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) подав клопотання про витребування доказів, в якому просить:
1. Витребувати у Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області наступні документи:
- документи, які містять відомості про те чи проводились державним реєстратором Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, Центром надання адміністративних послуг Жовківської міської ради Львівського району Львівської області реєстраційні дії стосовно Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ та чи відбувалась зміна керівників даної юридичної особи;
- документи, що містять відомості щодо керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ за весь період діяльності;
- документи, на підставі яких відбулась зміна керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ;
- документи, що містять інформацію про осіб, уповноважених представляти Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі ТзОВ у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписантів);
- Статут Спільного українсько-німецького підприємства " Тристалко " у формі ТзОВ, в редакції, чинній на момент 02.01.2018 року.
2. Витребувати у Центру надання адміністративних послуг Жовківської міської ради
Львівського району Львівської області наступні документи:
- документи, які містять відомості про те чи проводились державним реєстратором Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, Центром надання адміністративних послуг Жовківської міської ради Львівського району Львівської області реєстраційні дії стосовно Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ та чи відбувалась зміна керівників даної юридичної особи;
- документи, що містять відомості щодо керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ за весь період діяльності;
- документи, на підставі яких відбулась зміна керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ;
- документи, що містять інформацію про осіб, уповноважених представляти Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі ТзОВ у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписантів);
- Статут Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, в редакції, чинній на момент 02.01.2018 року.
Клопотання мотивує тим, що позивач за зустрічним позовом (ПП «Рома») з метою підтвердження підставності зустрічного позову та обгрунтування своєї позиції звернувся з адвокатськими запитами №1685/1 від 20.02.2023, №1685/2 від 20.02.2023 до Центру надання адміністративних послуг Жовківської міської ради Львівського району Львівської області та у Виконавчий комітет Жовківської міської ради для отримання наступної інформації та документів:
- чи проводились державним реєстратором Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, Центром надання адміністративних послуг Жовківської міської ради Львівського району Львівської області реєстраційні дії стосовно Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ та чи відбувалась зміна керівників даної юридичної особи;
- документів, що містять відомості щодо керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ за весь період діяльності;
- документів, на підставі яких відбулась зміна керівників Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ;
- документів, що містять інформацію про осіб, уповноважених представляти Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі ТзОВ у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписантів);
- Статуту Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, в редакції, чинній на момент 02.01.2018 року.
Адвокат відповідача за первісним позовом посилається на те, що станом на дату звернення із цим клопотанням, відповіді на жоден із адвокатських запитів отримано не було, незважаючи на те, що інформація із веб-сайту Укрпошти показує, що такі запити були отримані адресатами ще 23.02.2023. В той же час, вказані документи мають важливе доказове значення, оскільки дозволять встановити той факт, чи було підписано договір оренди від 02.01.2018 та акт приймання-передачі від 02.01.2018 зі сторони відповідача уповноваженою на те особою, оскільки на цей момент існують обгрунтовані підстави вважати, що Кочерган Б. В., який діяв як керівник/підписант ТзОВ «Тристалко», не мав на той момент відповідних повноважень. На думку адвоката відповідача за первісним позовом, вказане у своїй сукупності свідчить про необхідність витребування таких документів для забезпечення проведення повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду та встановлення всіх обставин спірного правовідношення.
Щодо поданого клопотання представника позивача за зустрічним позовом про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Докази того, що позивачу за зустрічним позовом було відмовлено у наданні документів, зазначених в клопотанні в матеріалах справи відсутні.
Згідно з вимогами ст. 81 ГПК України, клопотання про витребування доказів повинно бути подано разом з поданням позовної заяви. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Статтею 207 ГПК України передбачено розгляд судом заяв та клопотань на стадії розгляду справи по суті. За приписами вказаної статті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Однак, подаючи клопотання від 14.04.2023 про витребування доказів, позивачем одночасно не заявлено клопотання про поновлення судом пропущеного строку для подачі вказаного вище клопотання та не обгрунтовано неможливість його подання у строк, встановлений процесуальним законом.
У зв'язку з порушенням встановленого процесуального строку для подачі клопотання про витребування доказів, суд залишає без розгляду заявлене позивачем за зустрічним позовом клопотання від 14.04.2023 за вх. №9352/23.
14.04.2023 адвокат позивача за зустрічним позовом подав клопотання про призначення експертизи, в якому просить призначити технічну експертизу документів, а саме: договору оренди від 02.01.2018, укладеного між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством «Рома», та акту приймання-передачі від 02.01.2018. На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
- Чи виконані/нанесені підпис від імені Демчини Романа Івановича у договорі оренди від 02.01.2018 на третій сторінці у п. 8 «Місцезнаходження та реквізити сторін» у колонці «Орендар», відтиск печатки Приватного підприємства «РОМА» у договорі оренди від 02.01.2018 та текст договору оренди від 02.01.2018 у різний час?
- Чи виконані/нанесені підпис від імені Демчини Романа Івановича в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у колонці «Орендар», відтиск печатки Приватного підприємства «РОМА» в акті приймання-передачі від 02.01.2018 та текст в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у різний час?
- У якій послідовності виконувались підпис від імені Демчини Романа Івановича у договорі оренди від 02.01.2018 на третій сторінці у п. 8 «Місцезнаходження та реквізити сторін», відтиск печатки Приватного підприємства «РОМА» у договорі оренди від 02.01.2018 та текст договору оренди від 02.01.2018?
- У якій послідовності виконувались підпис від імені Демчини Романа Івановича в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у колонці «Орендар», відтиск печатки Приватного підприємства «РОМА» в акті приймання-передачі від 02.01.2018?
Щодо поданого клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення технічної експертизи документів, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Статтею 207 ГПК України передбачено розгляд судом заяв та клопотань на стадії розгляду справи по суті. За приписами вказаної статті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи, що клопотання про призначення експертизи представником позивача за зустрічним позовом подано на стадії розгляду справи по суті, тобто з пропущенням строку для його заявлення, то відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення клопотання представника відповідача про призначення у справі експертизи без розгляду.
Позиції сторін.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору оренди від 02.01.2018, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс та щомісяця сплачує орендодавцю оренду плату.
Позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним передано, а відповідачем прийнято майно за актом приймання-передачі від 02.01.2018. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за період січень 2018 - серпень 2018 у розмірі 1 061 962,42 грн.
Відповідач за первісним позовом заперечив проти задоволення позовних вимог.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпис директора Приватного підприємства «Рома», який міститься у договорі оренди від 02.01.2018 та акті приймання-передачі від 02.01.2018 не відповідає його дійсному підпису та містить відмінності, що дозволяє дійти висновку, що оспорюваний договір оренди від 02.01.2018 та додатки до нього були підписані невідомою позивачеві особою, без відповідних на те повноважень, шляхом копіювання підпису директора ПП «Рома» Демчини Р.І. Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством «Рома».
Відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018. У відзиві на зустрічну позовну посилається на те, що договір оренди від 02.01.2018, укладений між СУНП "Тристалко" у формі ТОВ та ПП "Рома" частково виконувався позивачем за зустрічним позовом - ПП "Рома". Даний факт встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 у справі № 27/55 (914/208/21), що набрало законної сили. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що незалежно від того, хто саме підписав оспорюваний договір від імені позивача за зустрічним позовом, дії позивача за зустрічним позовом, які полягають у частковому виконанні оспорюваного договору, засвідчують схвалення такого договору та волю позивача за зустрічним позовом зберегти дійсність договору, що унеможливлює визнання такого договору недійсним з підстав, про які просить позивач за зустрічним позовом.
У відповіді на відзив за зустрічним позовом позивач заперечує факт часткового виконання позивачем оспорюваного договору оренди від 02.01.2018 посилаючись на те, що Приватне підприємство «РОМА» при здійсненні своєї господарської діяльності із відповідачем, як контрагентом, керувалося виключно положеннями Угоди про співробітництво та організацію правовідносин від 09.02.2016 №10. Платежі здійснювалися також на підставі зазначеної Угоди. На думку, ПП «РОМА» вони не отримували в оренду та не користувалися жодним цілісним майновим комплексом, який належить СУНП «Тристалко», а грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн, які перераховані СУНП «Тристалко» згідно з рахунком №1 від 06.09.2019 перераховані помилково з огляду на неправильне зазначення призначення платежу та перебувають у розпорядженні СУНП «Тристалко» без достатньої на те правової підстави.
Обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2018 між Спільним українсько-німецьким підприємством „Тристалко” у формі ТзОВ та Приватним підприємством “Рома”, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17.
Згідно з п. 2.1 договору за користування орендованим майном орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 145 833,34 грн без ПДВ. Загальна суму цього договору становить 3 350 000,00 грн. Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата проводиться орендарем щомісячно шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 5-го числа наступного за місяцем оплати.
Згідно з п. 3.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п.3.2. цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 3.2 договору майно повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем за актом приймання-передачі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін на скріплюється печатками, і є складовою та невід'ємною частиною даного договору, визначений як додаток № 1.
Підтвердженням наявності майна за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.12.2019 за № 194573656. Копія вказаної інформаційної довідки долучена позивачем до позовної заяви.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач за актом приймання-передачі майна від 02.01.2018 передав відповідачу в оренду цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, що знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. У п. 3 акта зазначено, що технічний стан майна у момент його передачі є задовільний та такий, що відповідає технічним та санітарним вимогам. Ніяких зауважень або вимог від орендаря до орендодавця немає. Акт приймання-передачі від 02.01.2018 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Копія акта долучена до позовної заяви, а оригінал оглянуто у судовому засіданні.
Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 у справі № 27/55(914/208/21), яке набрало законної сили, встановлено як факт укладення договору оренди від 02.01.2018 і передачу майна в оренду за актом приймання-передачі майна від 02.01.2018, тобто виникнення та існування договірних відносин між сторонами, наявність обов'язку відповідача сплачувати орендну плату.
Позивач посилається на те, що згідно з умовами п.2.2 договору:
- орендна плата за січень 2018 становить 41 129,04 грн (залишок боргу), яка підлягала сплаті не пізніше 05.02.2018;
- орендна плата за лютий 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.03.2018;
- орендна плата за березень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.04.2018;
- орендна плата за квітень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.05.2018;
- орендна плата за травень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.06.2018;
- орендна плата за червень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.07.2018;
- орендна плата за липень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.07.2018;
- орендна плата за серпень 2018 становить 145 833,34 грн, яка підлягала сплаті не пізніше 05.09.2018.
У порушення зобов'язань за договором, відповідач не здійснив оплати за договором оренди від 02.01.2018, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 1 061 962,42 грн заборгованості з орендної плати.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язанавчинити на користь другої сторони (кредитора) певнудію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Тобто, строк дії договору є істотною умовою договору найму (оренди). Користування річчю, внесення плати і обов'язок нести відповідальність за несплату орендних платежів здійснюється тільки на підставі і в рамках діючого договору оренди.
У договорі оренди від 02.01.2018 зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч. 2 ст. 283 ГК України).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач прийняв цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходить за адресою: м.Жовква, вул. Дорошенка, 17.
Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, між сторонами існують правовідносини щодо оренди (строкового платного зберігання) цілісного майнового комплексу, даний факт підтверджується договором, актом приймання-передачі майна, відомостями щодо часткової оплати відповідачем заборгованості щодо орендної плати.
21.01.2022 представник відповідача за первісним позовом подав заяву, в якій просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором оренди. Представник відповідача за первісним позовом посилається на те, що позовна заява подана 23.12.2021, тобто з пропуском строку позовної давності, позовна заява не містить жодної вказівки щодо підстав пропуску строку позовної давності, їх обгрунтування чи прохання поновити такий строк.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Суд зазначає, що позивачем не пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення коштів за договором оренди за період з січня 2018 року до серпня 2018 року, зважаючи на наступне.
11.03.2020 у зв'язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020. У подальшому карантин неодноразово продовжувався.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Таким чином, вказаним законом строк позовної давності продовжено на строк дії карантину.
Враховуючи, що закінчення трирічного строку позовної давності за вимогами про стягнення коштів за договором оренди від 02.01.2018 за період з січня 2018 року до серпня 2018 року припало на строк періоду карантину та після набрання чинності положенням ЦК України, яким строк позовної давності на період карантину продовжено, суд вважає що трирічний строк позовної давності щодо вказаних вимог не сплинув.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення коштів за договором оренди від 02.01.2018 за період з січня 2018 року до серпня 2018 року у розмірі 1 061 962,42 грн є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством «Рома».
Позовні вимоги за зустрічним позовом позивач обгрунтовує наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина 3 цієї ж статті визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що підпис директора Приватного підприємства «Рома», який міститься у договорі оренди від 02.01.2018 та акті приймання-передачі від 02.01.2018 не відповідає його дійсному підпису та містить відмінності, що дозволяє дійти висновку, що оспорюваний договір оренди від 02.01.2018 та додатки до нього були підписані невідомою позивачеві особою, без відповідних на те повноважень, шляхом копіювання підпису директора ПП «Рома» Демчини Р.І.
На думку позивача за зустрічним позовом, у господарських відносинах із відповідачем позивач керувався виключно положеннями Угоди про співробітництво та організацію правовідносин від 09.02.2016 №10. Платежі на користь відповідача здійснювалися також на підставі зазначеної Угоди. Також, зазначає, що позивач жодним чином не використовував цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17, що є предметом оспорюваного договору оренди від 02.01.2018.
Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі № 543/1175/15-Ц зробив висновок, що підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
З огляду на викладене, позивач вважає, що договір оренди від 02.01.2018 підлягає визнанню недійсним, оскільки при його укладенні не було дотримано письмової форми правочину, а саме - договір містить підпис зі сторони позивача, який не відповідає оригіналу, має ознаки фальсифікації та свідчить, що оспорюваний правочин зі сторони позивача було підписано невідомою особою без відповідних на це повноважень.
Ухвалою суду від 08.06.2022 клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи за вх.№321/22 від 28.01.2022, з врахуванням уточнення, задоволено. Призначено у справі №27/55(914/4078/21) судову комплексну почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено такі питання:
1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 02.01.2018 на третій сторінці у п. 8 “Місцезнаходження та реквізити сторін” у колонці “Орендар” Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою?
2) Чи виконано підпис від імені Демчини Романа Івановича в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у колонці “Орендар” Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою?
3) Чи нанесено відтиск печатки у договорі оренди від 02.01.2018 печаткою Приватного підприємства “РОМА”?
4) Чи нанесено відтиск печатки у акті приймання-передачі від 02.01.2018 печаткою Приватного підприємства “РОМА”?
На адресу суду надійшли висновки експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Враховуючи, що експертні дослідження проведені відповідно до Закону України "Про судову експертизу", містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань, враховуючи, що експерт, згідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, несе кримінальну відповідальність за відомості, викладені у висновку, суд, оцінивши висновок за правилами ст. 86 ГПК України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.
Зважаючи на викладене, суд приймає висновки експертів у якості належних та допустимих доказів у справі.
27.09.2022 на адресу суду надійшов висновок експерта №1914-Е від 20.09.2022 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, в якому встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані у розділі: « 8 «Місцезнаходження та реквізити сторін» у графі: «Орендар» перед словом: «Р.І. Демчина» на останньому (третьому) аркуші договору оренди № б/н ви 02 січня 2018 та у графі: «Орендар», перед словом: «Р.І. Демчина» на акті приймання передачі від 02.01.2018, виконані самим ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами цього правочину, повинні безперешкодно реалізовуватись, а прийняті обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 12.12.2019 у справі №910/13985/19.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, в редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 02.01.2018, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.
За таких обставин, беручи до уваги обставини, встановлені судовим експертом при проведенні судової почеркознавчої експертизи та наявні в матеріалах справи документи спірний договір оренди від 02.01.2018 з сторони позивача за зустрічним позовом підписано директором ПП «Рома» Демчиною Р.І.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2021 у справі № 27/55(914/208/21), яке набрало законної сили, встановлено факт часткової оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості щодо орендної плати за договором оренди від 02.01.2018.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15.11.2022 на адресу суду надійшов висновок експерта №1915-Е від 03.11.2022 за результатами судової технічної експертизи друкарських форм, в якому зазначено, що за результатами проведення вказаної експертизи зроблено висновок, що відтиски круглої печатки від імені ПП «РОМА», розташовані в договорі оренди та акті приймання-передачі від 02.01.2018, укладені Спільним українсько-німецьким підприємством - фірма «Тристалко» (у формі ТзОВ) в особі заст. директора Кочергана Б.В., з однієї сторони, нанесені не за допомогою круглої печатки ПП «РОМА», вільні та експериментальні зразки якої були надані для порівняльного дослідження, а за допомогою іншої рельєфної еластичної (гумової, фотополімерної) друкарської форми.
У поясненнях з врахуванням висновків експертів відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що наявність чи відсутність печатки ПП «Рома» у договорі оренди від 02.01.2018 та у акті приймання-передачі від 02.01.2018 не створює юридичних наслідків. Висновок експерта ЛНДІСЕ Качмар Т.В. за результатами проведення судової технічної експертизи друкарських форм від 03.11.2022 за № 1915-Е засвідчує лише той факт, що відтиски круглої печатки від імені ПП «РОМА» були нанесені не за допомогою круглої печатки ПП «РОМА», вільні та експериментальні зразки якої були надані для порівняльного дослідження. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що дане не виключає наявності у ПП «РОМА» та використання в господарській діяльності іншої печатки, вільні та експериментальні зразки якої не були надані для порівняльного дослідження. На думку відповідача за зустрічним позовом, висновок експерта ЛНДІСЕ Качмар Т.В. за результатами проведення судової технічної експертизи друкарських форм від 03.11.2022 за № 1915-Е не має значення для вирішення зустрічної позовної заяви, оскільки волевиявлення ПП «РОМА» на укладення договору оренди від 02.01.2018 та його виконання підтверджується власноручним підписанням директором ПП «РОМА» Демчиною Р.І. договору оренди від 02.01.2018, акту приймання-передачі від 02.01.2018 та частковою сплатою орендної плати.
Відповідно до ст. 58-1 ГК України, у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 02.01.2018 суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено суду та не надано доказів в підтвердження факту недійсності спірного правочину, тому позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача за первісним позовом повністю.
У позовній заяві за первісним позовом у попередньому (орієнтовному) розрахунку розрахунок суми судових витрат позивачем за первісним позовом зазначено, що витратами, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи є судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Представником позивача в судовому засіданні до завершення судових дебатів зазначено, що ним будуть подані докази понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Рома» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42А; код ЄДРПОУ 22357406) на користь Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) 1 061 962,42 грн заборгованості з орендної плати та 10 937,50 грн судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений 20.04.2023.
Суддя Чорній Л.З.