79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.04.2023 Справа № 914/2659/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради, м. Мукачево;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут», м. Львів;
про стягнення грошових коштів. Ціна позову - 58996,47грн.
За участю представників:
Від прокуратури: Панькевич Роман Васильович - прокурор;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Морганюк Юлія Євгенівна - представник.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» про стягнення грошових коштів у розмірі 58996,47грн.
Ухвалою суду від 14.11.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2022.
На адресу суду від відповідача 28.11.2022 надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 24448/22.
Ухвалою суду від 06.12.2022р. підготовче засідання відкладено на 20.12.2022р.
На адресу суду від прокуратури 20.12.2022р. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 26216/22.
Ухвалою суду від 20.12.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 31.01.2023р.
На адресу суду від прокуратури 29.12.2022р. надійшов лист за вх. № 27075/22 про надання для огляду оригіналів документів, долучених до позовної заяви.
На адресу суду від відповідача 06.01.2023р. надійшла заява за вх. № 374/23 про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 31.01.2023р. підготовче засідання відкладено на 14.02.2023р.
Ухвалою суду від 14.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023р. Ухвалами суду від 07.03.2023р. та від 28.03.23р. судові засідання відкладено до 18.04.2023р.
Прокурор в судове засідання 18.04.2023р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 18.04.2023р. не забезпечив. На адресу суду від позивача 06.01.2023р. надійшла заява за вх. № 376/23 про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судове засідання 18.04.2023р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.
Позиції учасників справи.
Позиція прокуратури.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мукачівською окружною прокуратурою опрацьовано інформацію, оприлюднену на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro», за результатами опрацювання якої встановлено, що відділом культури Мукачівської міської ради проведено процедуру закупівлі UA-2019-12-03-004454-b за предметом: «Природній газ».
За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» з ціновою пропозицією 846 051,57 гривень. Відділом культури Мукачівської міської ради та ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» укладено договір постачання природного газу № 1 від 14.01.2020р.
В подальшому, відповідно до рішення 3 позачергової сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради №138 від 22.12.2020 відділ культури Мукачівської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради.
Враховуючи викладене, окружна прокуратура звернулася в інтересах саме управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради.
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядки, що визначені Договором.
Як визначено п. 1.2 договору, річний плановий обсяг постачання газу - 165 925 тис. куб.м.
Відповідно до п.3.1 договору передбачено, що ціна газу становить 5 098,99 грн. за 1000 куб.м., з ПДВ та включає у себе вартість доступу до потужності Споживача. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 846 051,57 грн., у т.ч. ПДВ - 20%.
В подальшому, у невеликий проміжок часу з 27.10.2020 до 27.11.2020 укладено додаткові угоди № 1 від 27.10.2020, № 2 від 11.11.2020, № 3 від 27.11.2020, якими збільшено ціну за одиницю товару до 6504,00 грн. з ПДВ (з 01.11.2020), тобто майже на 27,5 % та зменшено обсяг постачання газу до 107,533 куб.м.
Як стверджує прокурор, вказані додаткові угоди є нікчемними, оскільки укладені всупереч приписам ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Прокурор вказує, що відповідно до актів приймання-передачі ТОВ «Благогаз Збут» поставив природний газ загальним обсягом 68,99968 тис. куб.м. на загальну суму 410 825,15 грн. При цьому відділ культури Мукачівської міської ради, повинен був сплатити за поставлений природний газ загальним обсягом 68,99968 тис.куб.м кошти у розмірі 351 828,67 грн. (за ціною, вказаною у п. 3.1 договору). Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на газове паливо шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 58 996,47 грн. Вказану суму прокуратура просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Прокурор зазначає, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилась у вчиненні незаконного правочину і, як наслідок, проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку, та не здійснення такого захисту самостійно позивачем, який не використовує наявні у нього повноваження до зобов'язання відповідача у примусовому порядку виконати умови договору та поновити інтереси, держави, тоді як діюче законодавство надає йому таку можливість як органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що посилання відповідача на ст. 631 ЦК України не є обґрунтованим, оскільки на правовідносини між сторонами поширюється норми спеціального закону, а саме Закону України «Про публічні закупівлі».
Як вказує прокурор, до договору № 1 від 14.01.2020 за період його виконання 3 рази вносились зміни вартості одиниці газового палива в сторону збільшення та зменшено на 35,1% обсяг постачання газу.
При цьому, постачання меншої кількості товару, ніж було передбачено договором, внаслідок завищення ціни товару, не може стати обґрунтованою підставою для того, щоб визнати такі дії сторін правомірними та такими, що відповідають приписам ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (правова позиція Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18).
Можливість зміни ціни Договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) Договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі» (висновок Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Як зазначає прокурор, висновок експерта, зокрема від 09.10.2020, що виготовило Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежний центр судових експертиз» № 0910/4, долучений до відзиву, не є належним підтвердженням коливання ціни на ринку в бік збільшення на момент укладення договору та додаткових угод, оскільки показує лише ресурс на вересень місяць 2020 року, який залежить від індикативів імпортного ресурсу на момент отримання заявки, обсягу замовленого ресурсу та термінів оплати.
В решті, доводи прокурора, викладені у відповіді на відзив є аналогічними позиції, що зазначена у позовній заяві.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що додаткові угоди були підписані сторонами договору за їх вільним волевиявленням, без порушень норм чинного законодавства. Підняття ціни за 1 тис. м. куб. природного газу по договору відбулось до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни на ринку, що підтверджується довідками з Харківської торгово-промислової палати.
Як вказує відповідач, Харківська ТПП є органом, установою, організацією, яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, а тому, довідки, видані Харківською ТПП є законним обґрунтуванням коливання ціни на ринку природного газу та належними і допустимими доказами у справі.
Відповідач також не погоджується з твердженням позивача, що обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання падіння буде прогнозованими) оскільки не можна спрогнозувати коливання до 50%, яке має місце після укладення договору; не вірним є судження про сезонність коливання і їхню передбачуваність, оскільки навіть в 2019р. ціна на природний газ понижувалася , а не зростала.
Додатково відповідач зазначає, що законодавством передбачена ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», яка мінімалізує ризики сторін договору через можливості коливання цін на ринку.
Відповідно до Закону України « Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, що не є побутовим.
Додатково відповідач надав висновок експерта, який підтвердив коливання ціни у період з моменту укладення договору і до укладення першої додаткової угоди 11.11.2022р.
Відповідно до висновку експерта №0910/4 від 09.10.2020р. ТОВ « Незалежний центр судових експертиз» встановлено, що коливання цін на природний газ, станом на 08.10.2020 відносно цін станом на 07.09.2020 в процентному відношенні становить 13,03% та у висновку №2310/3 від 23.10.2020р. встановлено, що коливання цін на природний газ, станом на 08.10.2020 відносно цін станом на 23.10.2020 в процентному відношенні становить 9,47 %
Відповідно до висновку №0311/4 від 11.11.2022р. експертом ТОВ « Незалежний центр судових експертиз», було встановлено, що коливання ціни на європейському хабі ТТF (приведена вартість до кордону України) у відсотковому співвідношенні становить:
- 14.01.2020р. та 07.09.2020р.- 19,578%;
- 07.09.2020р. та 08.10.2020р.-13,151%;
- 08.10.2020р. та 23.10.2020р.- 11,255%;
- 14.01.2020р. та 27.10.2020р.-46, 336%.
Газовий хаб ТТF (Title Transfer Facility) - віртуальна торгова точка для природного газу у Нідерландах. Він надає можливість для торговців проводити біржові операції, та є одним з найбільших газових хабів Європи. При розрахунку ціни газу враховуються котирування газу на європейських газових хабах.
Додатково відповідач зазначив, що тільки за наявності згоди між сторонами вносяться будь-які зміни до Договору, шляхом укладання додаткових угод. Сума угоди, при цьому залишається незмінною. Будь-які зміни до договору можливі тільки за взаємною згодою сторін. Підставою для зміни істотних умов договору в частині зміни ціни є ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», яка дозволяє вчинити такі зміни, при наявності підстав. Наявність підстав підтверджується як довідками Харківської ТПП так і висновком експерта. Коливання фактично на ринку природного газу в досліджуваний період є втричі більшими, ніж їх величина, які відповідач міг застосувати при піднятті ціни, враховуючи обмеження накладені ст. 36 Закону України « Про публічні закупівлі».
Щодо заявленої суми до стягнення відповідач вказує, що позивач не навів та не надав доказів, які б підтверджували нанесення економічних збитків державі, не надав жодних висновків товарознавчої чи економічної експертизи розрахунку суми до стягнення.
Обставини, встановлені судом.
Мукачівською окружною прокуратурою опрацьовано інформацію, оприлюднену на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro», за результатами опрацювання якої встановлено, що відділом культури Мукачівської міської ради проведено процедуру закупівлі UA-2019-12-03-004454-b за предметом: «Природній газ».
В подальшому, відповідно до рішення 3 позачергової сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради №138 від 22.12.2020 відділ культури Мукачівської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради.
За результатами проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» з ціновою пропозицією 846 051,57 гривень, та відділом культури Мукачівської міської ради та ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» укладено договір постачання природного газу № 1 від 14.01.2020р. (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 1.2 договору визначено, що річний плановий обсяг постачання газу -165925 куб.м. За умовами п. 3.1 договору загальна сума договору становить 705 042,97 грн. крім того ПДВ 141 008,60 грн всього з ПДВ - 846 051,57 (вісімсот сорок шість тисяч п'ятдесят одна гривня, п'ятдесят сім копійок) грн та розраховується шляхом множення необхідного обсягу газу на ціну газу за 1000 куб.м з ПДВ.
Ціна 1 тис, куб. метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 5 098,99 грн (п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень, дев'яносто дев'ять копійок) разом з ПДВ.
Ціна за 1000 м3 газу враховує усі податки і збори, обов'язкові платежі.
Згідно із п. 3.2 договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що містяться у тендерній пропозиції Постачальника (Учасника).
За приписами п. 3.3 договору ціна, зазначена в п. 3.1. договору, може змінюватись протягом дії договору згідно законодавства України про публічні закупівлі та з урахуванням умов передбачених п. 3.1. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.
За умовами пп. 2 п. 3.5 договору загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціпи пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; У випадку коливання ціпи товару на ринку в бік збільшення, учасник має право письмово звернутись до замовника з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які учасник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціпи (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції (допускається надання документального підтвердження щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати подання тендерної пропозиції) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення учасника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою або органами державної статистики, тощо. У випадку прийняття рішення замовником щодо внесення змін до договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначається сторонами у момент укладення договору про закупівлю та за результатами електронного аукціону (з урахуванням внесених раніше змін до договору про закупівлю). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення учасника щодо зміни ціни та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції (допускається надання документального підтвердження щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати подання тендерної пропозиції), або станом на момент внесення змін до договору в частині ціни за одиницю, якщо такі зміни до договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону. Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Отже, замовник має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо учасником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом, а так само якщо учасником необґрунтовано занижено вартість тендерної пропозиції при її поданні або в процесі здійснення електронного аукціону, та у порівнянні з ціною, що визначається як середньоринкова на момент подання тендерної пропозиції учасником та згідно поданого таким учасником документу (документів), що підтверджують збільшення ціни за одиницю товару. Якщо постачальником не дотриманні умови споживач має право розірвати (відмовитись від виконання умов договору) в односторонньому порядку та оплатити постачальнику вартість газу за спожитий період по цінах, які передбаченні договором. При цьому сплата штрафів, пені та застосування інших заходів відповідальності не застосовується до споживача. У випадку настання таких обставин, споживач повідомляє постачальника за 10 днів до дати розірвання (відмови від виконання) такого Договору. Датою розірвання договору буде вважатись дата, через 10 дні з дня направлення такого повідомлення постачальнику. У випадку порушення строків виконання зобов'язань до постачальника застосовуються умови відповідальності передбаченні пп. 6.3.3. договору.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що сторони зобов'язані повідомити про настання обставин передбачених п. 3.5. не менше ніж за 3 календарні дні до можливої дати внесення таких змін та мати документальне підтвердження.
За умовами п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.
Відповідно до п. 11.1 договору зобов'язання сторін но даному договору виникають протягом строку дії договору, який починається з моменту його підписання і закінчується 31 грудня 2020 року або ж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За приписами п. 11.2 договору одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, крім випадку передбачено умовами підпункту 2 п. 3.5 договору.
В подальшому, сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору, а саме додаткову угоду № 1 від 27.10.2020р., якою викладено п. 1.2 договору в наступній редакції: Плановий обсяг постачання газу -156265,03 м3, та внесено зміни в п.3.1. договору і викладено його в наступній редакції: « 3.1. Загальна сума Договору становить 705 042,97 грн. крім того ПДВ 141 008,60 і всього з ПДВ - 846051,57 (вісімсот сорок шість тисяч п'ятдесят одна гривня, п'ятдесят копійок) грн. та розраховується шляхом множення необхідного обсягу газу на ціну газу 1000 куб.м. з ІІДВ.
Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає у період з моменту укладення договору до 31.08.2020р. - 5 098,99 грн. (п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень, дев'яносто дев'ять копійок) разом з ПДВ на обсяг природнього газу 26300,76 м3; у період з 07.09.2020р. по 31.12.2020р.- 5478,00 грн, (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім грн, 00 коп.) разом з ПДВ на обсяг природнього газу 129964,26 м3. Ціна за 1000 м3 газу враховує усі податки і збори, обов'язкові платежі.
Додатковою угодою № 2 від 11.11.2020р. викладено п. 1.2 договору в наступній редакції: Плановий обсяг постачання газу -144450,09 м3, та внесено зміни в п.3.1. договору і викладено його в наступній редакції: « 3.1. Загальна сума Договору становить 705 042,97 грн. крім того ПДВ 141 008,60 і всього з ПДВ - 846051,57 (вісімсот сорок шість тисяч п'ятдесят одна гривня, п'ятдесят копійок) грн. та розраховується шляхом множення необхідного обсягу газу на ціну газу 1000 куб.м. з ІІДВ.
Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає у період з моменту укладення договору до 31.08.2020р. - 5 098.99 грн. (п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень, дев'яносто дев'ять копійок) разом з ПДВ; у період з 07.09.2020р. по 07.10.2020р. - 5478,00 грн, (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім грн, 00 коп.) разом з ПДВ; у період з 08.10.2020р. по 31.12.2020р.- 6025,80 грн, (шість тисяч двадцять п'ять грн, 80 коп.) разом з ПДВ.
Додатковою угодою № 3 від 27.11.2020р. викладено п. 1.2 договору в наступній редакції: Плановий обсяг постачання газу -135,91638 тис.м3, та внесено зміни в п.3.1. договору і викладено його в наступній редакції: « 3.1. Загальна сума Договору становить 705 042,97 грн. крім того ПДВ 141 008,60 і всього з ПДВ - 846051,57 (вісімсот сорок шість тисяч п'ятдесят одна гривня, п'ятдесят копійок) грн. та розраховується шляхом множення необхідного обсягу газу на ціну газу 1000 куб.м. з ІІДВ.
Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає у період з моменту укладення договору до 31.08.2020р. - 5 098.99 грн. (п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень, дев'яносто дев'ять копійок) разом з ПДВ на обсяг природнього газу 26300,76 м.куб; у період з 07.09.2020р. по 07.10.2020р. включно - 5478,00 грн, (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім грн, 00 коп.) разом з ПДВ на обсяг природнього газу -0,00 м.куб; у період з 08.10.2020р. по 31.10.2020р. включно - 6025,80 грн, (шість тисяч двадцять п'ять грн, 80 коп.) разом з ПДВ на обсяг природнього газу -2,08232 м.куб; у період з 01.11.2020р. по 31.12.2020р. включно- 6504,00 грн, (шість тисяч п'ятсот чотири грн, 00 коп.) разом з ПДВ на обсяг природнього газу -107,5333 м.куб.
Таким чином, сторони за короткий проміжок часу - з 27.10.2020р. по 27.11.2020р. шляхом укладення трьох додаткових угод до договору №1 від 14.01.2020р. зменшили плановий обсяг постачання газу з 165925 м3 до 135,91638 тис.м3 (більш як на 19%) та збільшили ціну за одиницю товару з 5098,99грн до 6504,00грн (більш як на 27,5%).
Укладення вказаних додаткових угод було здійснено на підставі відповідних листів відповідача. Так, ТзОВ «Благогаз збут» листом вих. № 30/09-01 від 30.09.2020р. повідомило позивача про те, що за період 23.01.2020р. по 07.09.2020р., ціна на газ стрімко зросла, що підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати № 1080 - 3/20 від 25.09.2020р. у котрій відображене коливання ціни в сторону збільшення у розмірі 11,89%. На підставі вищенаведеного, а також ситуації, що склалась на ринку газу, відповідно до даних Харківської торгово - промислової палати, відповідач повідомив позивачу про те, що він, як постачальник за договором змушений підняти ціну на природний газ з 01 вересня 2020 року.
Листом вих. № 20/10-01 від 20.10.2020р. відповідач повідомив позивача про те, що за вересень - жовтень 2020р., ціна на газ стрімко зросла, що підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати № 1219/20, у котрій відображене коливання ціни в сторону збільшення у розмірі понад до 13,03%. На підставі вищенаведеного, а також ситуації, що склалась на ринку газу, відповідно до даних Харківської торгово - промислової палати, ТзОВ «Благогаз збут» повідомило позивачу про те, що відповідач, як постачальник за договором змушений підняти ціну на природний газ з 01 жовтня 2020 року.
Також, листом вих. № 02/11-01 від 02.11.2020р. відповідач повідомив позивача про те, що за період вересень - жовтень 2020р., ціна на газ стрімко зросла, що підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати, у котрій відображене коливання ціни в сторону збільшення в розмірі 8,73%. На підставі вищенаведеного, а також ситуації, що склалась на ринку газу, відповідно до даних Харківської торгово - промислової палати, ТзОВ «Благогаз збут» повідомило позивачу про те, що відповідач, як постачальник за договором змушений підняти ціну на природний газ з 01 листопада 2020 року.
Копії вказаних вище листів та довідок Харківської торгово-промислової палати долучено до матеріалів справи.
Відповідно до розміщеного на сайті www.naftogaz.com прейскуранта на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на період поставки з 01 по 31 січня 2020 року ціна на ринку природного газу становила 6600,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м.; на період з 01 по 31 серпня 2020р. ціна складала 3578,40 грн з ПДВ за 1000 куб.м. Згідно даних з сайту «Українська енергетична біржа» ціна природного газу станом на 14.01.2020р. (на момент укладання договору) за 1000 куб м становила 5 751,37 грн, а 27.10.2020р (дата з якої починалося збільшення ціни у вересні за 1 додатковою угодою) - 5 983,81 грн (тобто на 4 %).
Натомість, додатковою угодою № 1 від 27.10.2020р. ціну газу було збільшено з 5 098,99 грн. до 5478,00 грн (на 7,43%); додатковою угодою № 2 від 11.11.2020р. ціну газу було збільшено з 5478,00 грн. до 6025,80 грн (ще на 10%); додатковою угодою № 3 від 27.11.2020р. ціну газу було збільшено з 6025,80 грн. до 6504,00 грн (ще на 7,93%). Разом за трьома додатковими угодами ( №1, №2 та №3) було змінено ціну на 27.5 % та вказано, що період дії даних угод починається з вересня 2020 року у зв"язку із чим було зменшено обсяг постачання погоджений у договорі від 14.01.20р.
На виконання умов договору № 1 від 14.01.2020р. відповідач поставив, а позивач прийняв природний газ загальним обсягом 68,99968 тис. куб.м. на загальну суму 410825,24 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу №РН-0002171 від 26.11.2020р. на 0,00013 тис.куб.м на суму 0,71 грн з ПДВ; №РН-0002172 від 26.11.2020р. на 2,08219 тис.куб.м на суму 12546,86 грн з ПДВ; №РН-0002406 від 17.12.2020р. на 17,61660 тис.куб.м на суму 114578,36 грн з ПДВ; № РН-0000917 від 27.05.2020р. на 0,69922 тис.куб.м. на суму 3565,32грн з ПДВ; № РН-0000610 від 23.04.2020р. на 7,37898 тис.куб.м. на суму 37625,34грн з ПДВ; за актом-рахунком приймання-передачі природного газу №РН-0003123 від 28.12.2020р. на 23,00000 тис.куб.м на суму 149592,00 грн з ПДВ та за видатковою накладною №РН-0000329 від 29.02.2020р. на 18,22256 тис.куб.м на суму 92916,65 грн з ПДВ.
Загальна сума оплати згідно платіжних доручень становить 410 825,24 грн, зокрема, за платіжним дорученням № 114 від 27.05.2020р. на суму 161,79 грн; за платіжним дорученням № 82 від 27.05.2020р. на суму 1133,34 грн; за платіжним дорученням № 132 від 27.05.2020р. на суму 2270,19 грн; за платіжним дорученням № 63 від 27.04.2020р. на суму 7343,06 грн; за платіжним дорученням № 85 від 27.04.2020р. на суму 8946,99 грн; за платіжним дорученням № 94 від 27.04.2020р. на суму 5521,14 грн; за платіжним дорученням № 90 від 27.04.2020р. на суму 15814,15 грн; за платіжним дорученням № 275 від 26.11.2020р. на суму 3323,17 грн; за платіжним дорученням № 196 від 26.11.2020р. на суму 11,60 грн; за платіжним дорученням № 356 від 26.11.2020р. на суму 1476,80 грн; за платіжним дорученням № 267 від 26.11.2020р. на суму 7735,29 грн; за платіжним дорученням № 268 від 26.11.2020р. на суму 0,71 грн; за платіжним дорученням № 298 від 17.12.2020р. на суму 21751,52 грн; за платіжним дорученням № 221 від 17.12.2020р. на суму 19767,93 грн; за платіжним дорученням № 389 від 17.12.2020р. на суму 36535,37 грн; за платіжним дорученням № 292 від 17.12.2020р. на суму 36523,54 грн; за платіжним дорученням № 315 від 28.12.2020р. на суму 29333,04 грн; за платіжним дорученням № 234 від 28.12.2020р. на суму 20598,17 грн; за платіжним дорученням № 415 від 28.12.2020р. на суму 28958,76 грн; за платіжним дорученням № 298 від 28.12.2020р. на суму 40702,03 грн; за платіжним дорученням № 72 від 26.03.2020р. на суму 23275,21 грн; за платіжним дорученням № 53 від 26.03.2020р. на суму 17720,67 грн; за платіжним дорученням № 79 від 26.03.2020р. на суму 12449,54 грн; за платіжним дорученням № 77 від 26.03.2020р. на суму 39471,23 грн.
Відповідно до умов договору № 1 від 14.01.2020р. відділ культури Мукачівської міської ради, повинен був сплатити за поставлений природний газ загальним обсягом 68,99968 тис. куб.м. кошти у розмірі 351 828,67 грн. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 58 996,57 грн.
Позиція суду.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами Управлінням освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради як правонаступником відділу культури Мукачівської міської ради, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави шляхом повернення коштів до бюджету, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаним органом та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень, щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що оскільки фінансування відділу культури здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету та місцевого бюджету та саме за рахунок цих коштів здійснювалася оплата за договором № 1 від 14.01.2020р., а тому, безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмірі 58 996,47 грн. підлягають поверненню на користь управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради, як правонаступника прав та обов'язків відділу культури Мукачівської міської ради, діяльність якого припинена.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Львівської області, а також після подання прокурором позову, управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради, не зверталося до суду з позовом про стягнення з відповідача надміру сплачених коштів. Окрім того, останнім не вживалися заходи, направлені на врегулювання будь-яким іншим способом питання щодо повернення переплачених коштів.
Таким чином, дії позивача: управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" тією обставиною, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради як правонаступника відділу культури Мукачівської міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з частиною 5 статті 22 вищевказаного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується зокрема на принципі ефективності та результативності, відповідно до якого при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Фінансування відділу культури Мукачівської міської ради здійснювалося за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та саме за рахунок цих коштів здійснювалася оплата за відповідним договором.
Разом з тим, як зазначає прокурор, про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель щодо необґрунтованого збільшення ціни на природній газ Мукачівській міській раді стало відомо з моменту скерування листа Мукачівської оружної прокуратури 10.08.2020р. № 07.51-95-1468 вих-22. Також, до управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради було скеровано лист окружної прокуратури №07.51 -95- 1657вих-22 від 01.09.2022р. з вимогою, вжити заходів щодо захисту вказаних у повідомленні порушених інтересів держави та повідомити Мукачівську окружну прокуратуру про такі заходи, подання позову або про відмову у вжитті вказаних заходів та звернення до суду з позовною заявою, одночасно долучивши належним чином завірену копію Положення про управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради, а також надати документи, щодо правонаступництва відділу культури, у відповідь на який листом від 08.09.2022р. управління лише надало копії затребуваних документів, не вказавши про вжиті ним заходи або про відмову у вжитті таких заходів. Копії вказаних листів долучено прокурором до позовної заяви.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Мукачівською окружною прокуратурою листом від 14.09.2022р. № 07.51-95-1777ВИХ-22 повідомлено позивача про намір звернутися до господарського суду інтересах управління із позовом про стягнення надмірно сплачених коштів.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради як правонаступника відділу культури Мукачівської міської ради та належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.
Щодо позовних вимог у даній справі, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про закупівлю №1 від 14.01.2020 року.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання вказаного договору відповідач передав а позивач прийняв і оплатив природний газ загальним обсягом 68,99968 тис. куб.м. на загальну суму 410825,24 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Аналогічний за змістом припис міститься і у пп. 2 п. 3.5 Договору № 1 від 14.01.2020р.
Відповідно до пункту 7 частин 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
За умовами частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить вийнятків з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Зазначена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Як встановлено судом, в обґрунтування необхідності укладення додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару постачальник покликався на довідки Харківської торгово- промислової палати, які засвідчили факт коливання ціни товару (природного газу) на ринку в сторону збільшення, та на переконання відповідача, сторони правомірно вносили зміни у договір у частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткових угод.
Внаслідок підписання позивачем та відповідачем оспорюваних додаткових угод до договору №1 від 14.01.2020р., ціна за 1 куб. м природного газу збільшилась для відділу культури Мукачівської міської ради з 5098,99грн до 6504,00грн (більш як на 27,5%) а обсяг поставки зменшився з 165925 м3 до 135,91638 тис.м3 .
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 11.4 договору передбачено, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Відділ культури Мукачівської міської ради, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТзОВ «Благогаз Збут» про збільшення ціни підписав додаткові угоди №1-3, внаслідок чого ціна 1000 куб.м. газу збільшилася більш як на 27,5% а обсяг поставки зменшився з 165925 м3 до 135,91638 тис.м3.
Це призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати газ за ціною, на 27,5% вище аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Суд зазначає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Зазначена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Відповідно до статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Суд зазначає, що перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 27,5 % шляхом так званого "каскадного" укладення трьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
За висновком суду, відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року; водночас при зверненні до Споживача з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання Договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного Договору стало для Постачальника вочевидь невигідним.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац 1 частин 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Відповідно до п.п. 5, 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.04.2020р., процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.
Відтак, договори, що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемними в силу закону.
Враховуючи викладене вище, суд погоджується з позицією прокуратури щодо того, що оспорювані додаткові угоди до Договору є нікчемними в силу статей 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі» і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.
Приймаючи до уваги нікчемність укладених між сторонами Договору додаткових угод № 1 від 27.10.2020р., № 2 від 11.11.2020р. та №3 від 27.11.2020р. суд зазначає, що правовідносини з постачання газу між відділом культури Мукачівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» у період з 07.09.2020р. (дата першої зміни ціни відповідно до додаткової угоди № 1) по 31.12.2020р. регулюються Договором № 1 від 14.01.2020р. в первинній редакції.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбаченими договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначав, що ст.1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Враховуючи викладене вище, оскільки додаткові угоди № 1 від 27.10.2020р., № 2 від 11.11.2020р. та №3 від 27.11.2020р. є нікчемними за умовами чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, відтак, підстава для оплати природного газу за такою ціною фактично відпала, тому розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі № 1 від 14.01.2020р., а саме 5098,99 грн. з ПДВ. за 1000 м куб. природного газу.
Так, згідно актів приймання-передачі ТОВ «Благогаз Збут» поставив природний газ загальним обсягом 68,99968 тис.куб.м. на загальну суму 410825,24 грн, які сплачені відділом культури Мукачівської міської ради, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. При цьому, за ціною, вказаною в договорі № 1 від 14.01.2020р. культури Мукачівської міської ради, повинен був сплатити за поставлений природний газ загальним обсягом 68,99968 тис.куб.м кошти у розмірі 351 828,67 грн. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни за природний газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 58 996,57 грн.
Стосовно висновків експертів, які відповідач додав до відзиву на підтвердження обставин зміни ціни газу на ринку в період постачання природного газу за договором № 1 від 14.01.2020р. суд вважає за необхідне зазначити наступне. Із висновку експерта № 0311/4 від 11.11.2022р. вбачається коливання ціни газу на європейському хабі ТТF (приведена вартість до кордону України) у відсотковому співвідношенні за період з 14.01.2020р. по 07.09.2020р. в розмірі 19,578%; з 07.09.2020р. по 08.10.2020р.-13,151%; з 08.10.2020р. п 23.10.2020р.- 11,255%; з 14.01.2020р. по 27.10.2020р.-46, 336%. Відповідно до висновку експерта №0910/4 від 09.10.2020р. ТОВ « Незалежний центр судових експертиз» встановлено, що коливання цін на природний газ, станом на 08.10.2020 відносно цін станом на 07.09.2020 в процентному відношенні становить 13,03%; відповідно до висновку №2310/3 від 23.10.2020р. встановлено, що коливання цін на природний газ, станом на 23.10.2020 відносно цін станом на 08.10.2020 в процентному відношенні становить 9,47 %.
При цьому, висновки експерта, №0910/4 від 09.10.2020р. та №2310/3 від 23.10.2020р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний центр судових експертиз» не є належним підтвердженням коливання ціни на ринку в бік збільшення на момент укладення договору та додаткових угод, оскільки відображають лише ресурс на вересень та жовтень 2020 року відповідно, та не відображають коливань ціни на природний газ за увесь період дії договору № 1 від 14.01.2020р., а також вказані висновки не додавались відповідачем до листів, якими було запропоновано позивачу укласти спірні додаткові угоди щодо збільшення ціни газу, тому і не були підставою для укладення таких договорів.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що проведення експертизи на замовлення учасників справи та вимоги щодо змісту до такого висновку експерта урегульовано, зокрема приписами статей 98, 101 ГПК України. Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно із ч.6 ст.98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, зокрема коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. За приписами ч.5 ст.101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Дана норма кореспондується із приписами частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих відповідачем в якості доказів Висновків експерта № 0311/4 від 11.11.2022р., №0910/4 від 09.10.2020р. та №2310/3 від 23.10.2020р. не вбачається, що такі підготовлено для подання до суду та, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Тобто, подані докази не відповідають вимогам процесуального закону, а саме ч.5 ст. 101 ГПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо неможливості прийняття судом в якості належного та допустимого доказу експертного висновку, підготовленого на замовлення учасника справи, в якому відсутні відомості про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та про його підготовку для подання до суду, наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 (провадження №14-270цс19) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2022р. у справі № 908/1092/21.
Стосовно долучених відповідачем договорів купівлі-продажу природного газу №0810/10-20 від 08.10.2020р. та № 10ПГ-12 від 10.12.2018р. з додатковою угодою № 22 від 29.09.2020р. та актів прийому передачі № 189 від 30.11.2020р. і № УГР00001946 від 30.09.2020р., суд зазначає, що даними договорами і актами дійсно відображено закупівлю відповідачем природного газу у контрагентів за ціною вищою, аніж ціна продажу, визначена договором №1 від 14.01.2020р., однак такі договори не можуть бути підставою для зміни умов договору № 1 від 14.01.2020р., оскільки укладені в результаті здійснення ним власної підприємницької діяльності, яка є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
Щодо долученої відповідачем до клопотання за вх. № 374/23 від 06.01.2023р. цінової довідки № 19-09/729 від 14.12.2022р. виданої Львівською торгово-промисловою палатою суд зазначає, що така довідка складена лише 14.12.2022р., і не була підставою для укладення спірних додаткових угод. Додатково суд звертає увагу, що така довідка за своїм змістом є фактографічною, як вказано в примітці, та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо повернення надміру сплачених коштів в сумі 58 996,47 грн. відповідачем не представлено.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги про стягнення з відповідача надміру сплачених коштів в сумі 58 996,47 грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, будинок 86В, кв.1, ідентифікаційний код 41849377) на користь управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область м. Мукачево, пл. Духновича, 2, ідентифікаційний код 02143413) кошти в сумі 58 996,47 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, будинок 86В, кв.1, ідентифікаційний код 41849377) на користь Закарпатської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок ІВАN UA228201720343130001000018475, Державна казначейська служба України м.Київ, ідентифікаційний код - 02909967) 2481,00 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 20.04.2023р.
Суддя Іванчук С.В.