ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/2118/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991»
про стягнення 203010,16 грн,
Представники:
від позивача Кирилюк Т.А.
від відповідача Скрипчук М.Є.
До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» про стягнення 203010,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар. Обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на те, що протягом 2017-2019 років між сторонами існували правовідносини, в рамках яких позивач постачав відповідачу товар (текстильні вироби). Остання поставка відбулась 01.03.2019 за видатковою накладною № 70467, в рамках якої поставлено товару на суму 306138 грн. Відповідач частково оплатив отриманий товару, борг у розмірі 203010,16 грн не сплачений.
Суд своєю ухвалою від 16.05.2022 відкрив провадження у справі № 910/2118/22, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» подало клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У поданому до суду відзиві відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на наявність видаткової накладної №70467 від 01.03.2019, копію якої подано разом з позовною заявою. У вказаній видатковій накладній міститься підпис директора, який отримав товар з боку відповідача, однак, вказаний підпис не належить директору товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991».
Суд своєю ухвалою від 12.09.2022 витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком» оригінал видаткової накладної № 70467 від 01.03.2019.
У судове засідання 03.10.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Балакком» оригінал видаткової накладної № 70467 від 01.03.2019 не подало, зазначивши, що наразі відсутній доступ до документації.
07 листопада 2022 року представник позивача подав клопотання витребування у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві копії податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» (ЄДРПОУ 38688056; ІПН 386880526595) з податку на додану вартість за березень 2019 року із усіма додатками та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Обґрунтовуючи своє клопотання позивач посилався на те, що ці документи є документами податкової звітності та бухгалтерського обліку, які засвідчують реальний рух товару, у тому числі і відвантаження товару зі складу. Ці документи є документами відповідача, який відмовляється від співпраці з позивачем для вирішення спірних питань, а тому позивач немає можливості самостійно їх подати.
Суд своєю ухвалою від 07.11.2022 витребував у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві копію податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» (ЄДРПОУ 38688056; ІПН 386880526595) з податку на додану вартість за березень 2019 року із усіма додатками та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Згідно з наданими Головним управлінням ДПС у м. Києві документами у березні 2019 року позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 306138,00 грн (з ПДВ).
Під час розгляду справи відповідач (представник) не заперечив здійснення операції щодо отримання товару у позивача у березні 2019 року на суму 306138,00 грн, водночас не погодився з розміром боргу. Відповідач стверджує, що у січні 2019 року позивач поставив товар на суму 117554,62 грн, а не на 216006 грн, а тому, враховуючи, що на початок 2019 року у відповідача існувала переплата за поставлені позивачем товари на суму 98451,38 грн, його борг становить 104558,78 грн.
Позивач надав накладну щодо постачання у січні 2019 року (накладна № 7 від 14.01.2019) товару на суму 216006 грн, стверджуючи, що оскільки на початок 2019 року мала місце переплата у розмірі 98451,38 грн, у податковій звітності за січень 2019 року відображена не вся сума цієї господарської операції, а тільки та, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за цей період і є різницею між вартістю поставки (216006 грн) та переплатою (98451,38 грн), що складає 117554,62 грн.
Відповідач разом з відзивом подав клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис на видатковій накладній № 70467 від 01.03.2019 у графі від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» безпосередньо директором товариства з обмеженою відповідальністю - Катана Ніною Іванівною, чи іншою особою?
Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач не заперечив факт здійснення операції щодо отримання товару у позивача у березні 2019 року на суму 306138,00 грн, суд вважає, що з'ясування особи підписанта видаткової накладної не спростує цього факту, у зв'язку з чим відсутня доцільність у проведенні експертизи. З огляду на це суд відмовив у задоволенні клопотання, про що 06.02.2023 постановив протокольну ухвалу.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Протягом 2017-2019 років між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» існували зобов'язальні правовідношення, в рамках яких товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» передавало у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» товар для використання у підприємницькій діяльності, а останній зобов'язувався оплатити його.
Оскільки ні товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком», ні товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991», незважаючи на визнання того факту, що передача (постачання) товару здійснювалась на виконання письмового договору поставки №5н888 від 01.06.2015, тексту цього документу не надано, суд виходить з того, що кожна дія з передачі товару є окремим правочином, документальним підтвердженням вчинення якого є відповідна видаткова накладна. Укладення договору у спрощений спосіб допускається законом (ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України).
За своєю правовою природою правовідносини щодо передачі товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» товару товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» є правовідносинами з договору поставки, до яких застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Жодною зі сторін не надано суду даних про наявність домовленості між ними щодо іншого порядку та строку оплати, ніж після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів до нього. З огляду на це строк оплати за видатковими накладними, в рамках яких товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» поставило товар товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991», є дата видаткової накладної.
Станом на січень 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» сплатило товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» за поставлений до 31.12.2019 товар на 98451,03 грн більше. Ця обставина визнається сторонами, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, доведенню не підлягає.
14.01.2019, відповідно до видаткової накладної № 7, товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» поставило товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» товар на суму 216006 грн.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).
В розумінні Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами першою та другою статті 3 Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, вимоги до якого наведені у статті 9 Закону. За її приписами первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Видаткова накладна № 7 від 14.01.2019 відповідає вимогам до первинного документу, що наведені у ст. 9 Закону, а тому є допустимим доказом у розумінні ст. 77 ГПК України.
У податковій декларації з податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» відобразило вартість операції з придбання товару у січні 2019 року у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» у розмірі 117554,62 грн, що є різницею між розміром поставки (216006 грн) та переплатою (98451,03 грн).
Податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (ст. 46 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
За приписами ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів відносяться до податкового кредиту. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політку, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, (п. 201.7). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредитну та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10).
Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодекс України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (ст. 200 Податкового кодексу України).
Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками належить до податкової звітності з податку на додану вартість (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»). Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) є додатком 5 до декларації з податку на додану вартість.
До розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов'язковим є подання (Д5) додатку 5, що заповнюється в розрізі контрагентів (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»).
Отже інформація, яка міститься у податкових накладних при визначенні податкового кредиту в розрізі контрагентів, заповнюється у додатку 5 до декларації з податку на додану вартість. Саме додаток 5 містить інформацію про суму придбаних товарів у розрізі контрагентів у звітному періоді.
Враховуючи наведене, оскільки операції з оподаткування сплачених до січня 2019 року коштів у розмірі 98451,03 грн не підлягали відображенню у податковій декларації за січень 2019 року як такі, що здійснені у цьому звітному періоді, дані у податковій декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз 1991» про вартість операції з придбання товару у січні 2019 року у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» у розмірі 117554,62 грн не спростовують факту постачання цього товару на суму 216006 грн.
01.03.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 306138 грн. Ця поставка оформлена видатковою накладною № 70467, що також визнається сторонами. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» (відповідач), відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість у розрізі контрагента - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком», включив 306138,00 грн вартості отриманого товару, в тому числі 51023,00 грн ПДВ.
В свою чергу відповідач сплатив у 2019 році за отриманий товар 220682,81 грн, що свідчить про повне погашення вартості отриманого товару за видатковою накладною № 7 від 14.01.2019, та часткову, у розмірі 103127,84 грн, оплату товару за видатковою накладною № 70467 від 01.03.2019.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив позивачеві 203010,16 грн.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 203010,16 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз 1991» (вул. Довнар Запольського, 16-А, м. Київ, 04050, код 38688056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» (вул. Комунальників, 4-Б, м. Чернівці, 58023, код 30501814) 203010,16 грн боргу, 3045,16 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 19.04.2023.
Суддя С.А. Ковтун