ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2023Справа № 910/2491/23
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Раді" про забезпечення позову у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Раді"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда-2014"
про визнання відсутнім права та стягнення 4 089 139,17 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Пономаренко Ярослав Васильович - представник за ордером серія АА № 1000001 від 02.03.2023; Придачук Ігор Андрійович - директор
від відповідача: Мазур Сергій Валентинович - представник за ордером серія АА № 1285604 від 17.03.2023
Товариство з обмеженою відповідальністю "Раді" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда-2014" про визнання відсутнім права та стягнення 4 089 139,17 грн., а саме:
- визнати відсутнім права ТОВ "Андромеда 2014" на нарахування та стягнення з ТОВ "Раді" орендної плати та експлуатаційних витрат за договором оренди нежитлових приміщень №22/09-1 від 07.09.2022 з 11.11.2022;
- зобов'язати ТОВ "Андромеда 2014" повернути ТОВ "Раді" гарантійний платіж в сумі 342 000,00 грн.;
- зобов'язати ТОВ "Андромеда 2014" відшкодувати завдані ТОВ "Раді" збитки в сумі 3 747 139,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
03.03.2023 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2023.
16.03.2023 до канцелярії суду позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 призначено розгляд заяви на 28.03.2023.
27.03.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення проти заяви про забезпечення позову.
28.03.2023 протокольною ухвалою суду відкладено розгляд заяви про забезпечення позову на 18.04.2023.
У підготовчому засіданні 18.04.2023 представники позивача підтримали подану заяву, а представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви.
Заслухавши представників учасників справи та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що існує ризик невиконання судового рішення, зокрема у тому, що згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2019 у справі №761/47332/19, в рамках кримінального провадження № 4201600000000889 від 19.09.2016, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлові приміщення (в літ. Д) загальною площею 7 559,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, які належать на праві власності ТОВ "Андромеда 2014".
Позивач, посилаючись на зазначену обставину, обґрунтовує високу вірогідність зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна відповідача, що у свою чергу призведе до ускладнення виконання рішення суду.
Також позивач в обґрунтування заяви повідомив суд, що перед зверненням з позовною заявою звертався до відповідача з відповідними заявами щодо повернення гарантійного платежу за договором оренди та відшкодування завданих збитків, однак зміст листів ТОВ "Андромеда-2014" вказував на вжиття вказаним товариством будь-яких заходів, спрямованих на уникнення сплати коштів, отже наявні підстави вважати, що ТОВ "Андромеда-2014", у випадку задоволення позовних вимог, буде протидіяти реальному та ефективному виконанню судового збору.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд: накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "Андромеда-2014" ВАN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ "ОТП БАНК", МФО: 300528 в сумі 4 151 139 грн. 87 коп. (суму позовних вимог 4 089 139 грн. 87 коп. та суму судового збору 62 000 грн. 00 коп.).
Заперечуючи проти заяви про забезпечення позову, відповідач зазначає, що заява позивача зводиться виключно на посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та відповідних доказів, що не може бути підставою для задоволення заяви.
Також відповідач повідомляє суд, що вжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичного блокування господарської діяльності ТОВ "Андромеда-2014" з негативними наслідками для самого товариства та пов'язаних третіх осіб, зокрема, товариство використовує в своїй господарській діяльності тільки один банківський рахунок, який вказаний у заяві.
Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявником не надано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду і навпаки вжиття забепечення позову призведе до необґрунтованого порушення прав та інтересів відповідача та третіх осіб.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Раді" про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.
Суддя С.М. Мудрий