12 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/310/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "ВКЗ" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (вх.№1495 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., повне рішення складено та підписано 02.12.2022) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., повне додаткове рішення складено та підписано 05.12.2022) у справі №922/310/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м.Харків,
про стягнення коштів у розмірі 194 358, 29 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", м. Київ,
про стягнення коштів в розмірі 308 125, 82 грн,
В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" заборгованості за договором поставки №33 від 15.02.2021 в розмірі 194 358, 29 грн, з якої: основний борг у розмірі 162 180,00 грн, пеня у розмірі 20 336,93 грн, три відсотки річних у розмірі 3 732,36 грн, інфляційні збитки у розмірі 8 109,00 грн, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов договору в частині вчасної та в повному обсязі оплати за поставлений позивачем товар.
В червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" звернулось до Господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" за договором поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15.02.2021 пені у розмірі 308125,82 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" за договором поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15.02.2021 пеню у розмірі 308 125,82 грн, судовий збір у розмірі 4 621, 90 грн.
Підставою для відмови у задоволенні первісного позову стала недоведеність позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами факту наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості за договором поставки № 33 від 15.02.2021 в розмірі 162 180,00 грн.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем за зустрічним позовом не доведено невідповідності наданого позивачем розрахунку умовам договору та не надано суду контррозрахунку суми пені, вимога про стягнення пені в сумі 308 125,82 грн за порушення відповідачем за зустрічним позовом строку поставки товару за договором № 33 від 15.02.2021 є обґрунтованою та задоволена у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 14985) задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Додаткове рішення обґрунтовано тим, що за встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд оцінивши витрати відповідача за первісним позовом, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях та з огляду на те, що господарським судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн підлягає задоволенню, як така, що доведена належними доказами та не заперечується ТОВ "ТАН-2001".
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" з рішенням суду першої інстанції та з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 у справі 922/310/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" суму основного боргу у розмірі 162 180,00 грн, пеню у розмірі 20 336,93 грн, три відсотки річних у розмірі 3 732,36 грн, інфляційні збитки у розмірі 8 109,00 грн, всього 194 358,29 грн;
- частково задовольнити зустрічний позов, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" пеню за період з 16.03.2021 по 05.04.2021 в сумі 1 889,23 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн гонорару згідно абз.2 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги та 15 000,00 грн гонорару згідно абз. 3 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги (розрахункові документи з адвокатом будуть надані після винесення рішення Східним апеляційним господарським судом у встановлений ГПК України строк), сплачений позивачем судовий збір в розмірі 11 305,93 грн та судовий збір сплачений у суді першої інстанції в розмірі 2 915, 39 грн;
- змінити додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 у справі 922/310/22 в частині розміру витрат на правову допомогу та задовольнити, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі пропорційно задоволених вимог.
Скарга обґрунтована тим, що договір поставки № 33 від 15.02.2021 мав 5 (п'ять) узгоджених і підписаних сторонами специфікацій (у їх первісному варіанті), кількість, ціна товару не змінювалась, усі викладені у первісному позові обставини щодо обсягів, ціни, оплат товару не змінювались. По іншим специфікаціям складеним сторонами на виконання договору, а саме: специфікації № 1 від 15.02.2021 об'ємом 131,200 тон на суму 1 049 605,25 грн, специфікації № 2 від 15.02.2021 об'ємом 240 тон на суму 1 980 000,00 грн, специфікації № 4 від 19.02.2021 об'ємом 60 тон на суму 495 000,00 грн, специфікації № 5 від 26.02.2021 об'ємом 120 тон на суму 1 004 400,00 грн у сторін спору немає, так як умови поставки та оплати по вказаним вище специфікаціям, виконані сторонами належним чином.
Проте, як зазначає апелянт, суд не надав належної оцінки п.3 специфікації та проігнорував історію правовідносин сторін, що призвело до постановлення по суті неправильного рішення. Зазначає, що 05.04.2021 було відвантажено товар покупцю загальною вагою 183 тони, оплата позивачем за поставлений вантаж була здійснена 08.04.2021 на суму 1 028 332, 50 грн, з урахуванням передоплати в сумі 318 000,00 грн, внаслідок чого у позивача за зустрічним позовом станом на 08.04.2021 вже виникла заборгованість на користь постачальника за поставлений товар в розмірі 108 517,50 грн. В подальшому по узгодженій сторонами специфікації № 3 від 18.02.2021, ТОВ "ТАН-2001" передав окремими поставками вантаж об'ємом 685,8 тон на суму 5 452 110,00 грн з урахуванням ПДВ. В свою чергу, відповідач за первісним позовом оплатив по специфікації № 3 від 18.02.2021 (об'ємом 800 тон) - 5 289 930,00 грн. Отже, позивач за первісним позовом правильно визначив заборгованість відповідача в розмірі 162 180, 00 грн, тому позивачем за первісним позовом було нараховано пеню у розмірі 20 336,93 грн, три відсотки річних у розмірі 3 732,36 грн, інфляційні збитки у розмірі 8 109, 00 грн.
Щодо вимог про стягнення пені за зустрічним позовом зазначає, що суд не звернув увагу на те, що погодивши умови поставки у специфікації № 3 від 18 лютого 2021 року сторони визначили конкретні умови щодо відповідальності постачальника за невчасну поставку товару та зазначили, що базою нарахування пені у вигляді облікової ставки НБУ визначено суму передоплати, а не вартість не поставленого в строк товару. Водночас, пунктом 3 вказаної специфікації сторони встановили суму передоплати в розмірі 5% від вартості товару, яка була здійснена позивачем за зустрічним позовом 18.02.2021 у сумі 318 000,00 грн.
Вказує, що після здійснення передоплати в розмірі 318000,00 грн ТОВ "ТАН-2001" направив першу партію товару 03.04.2021, загальною вагою 122 тон, 05.04.2021 було відвантажено товару загальною вагою 183 тон. Внаслідок подальших поставок "вантажів" по специфікації № 3 та часткових оплат позивача за зустрічним позовом, починаючи з першої оплати за поставлений "вантаж", а саме з 08.04.2021 у позивача вже була відсутня передплата за товар, так як вартість поставленого першого "вантажу" перевищувала суму передплати у значних розмірах, а внаслідок порушення зобов'язання позивача щодо оплати товару в подальшому, вже були невиконані зобов'язання щодо оплати товару у розмірі 162 180,00 грн, які позивач не сплатив до сьогоднішнього дня. Враховуючи ч. 4 ст. 612 ЦК України, якою передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора" та ч. 2 ст. 613 ЦК України, якою унормовано, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора, погоджується з висновками суду щодо прострочення виконання зобов'язання відповідачем за зустрічним позовом умов специфікації № 3 в частині термінів поставки на 21 день з 16.03.2021 по 05.04.2021, а отже розрахунок пені нарахованої позивачем за зустрічним позовом вважає обґрунтованим за 21 день із розрахунку нарахувань облікової ставки НБУ від суми передоплати по специфікації № 3 в загальному розмірі 1 889,23 грн.
Зазначає, що судові витрати позивача у суді апеляційної інстанції складають 30 000,00 грн, з яких 15 000,00 грн визначені сторонами, як гонорар успіху.
25.01.2023 до суду від ТОВ "ТБ "Новаагро" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1013), в якому товариство проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апелянтом було порушено умови договору поставки (оптової партії товарів) № 33 від 15 лютого 2021 року, а саме строк поставки, у зв'язку з чим не виконано свого зобов'язання щодо поставки узгодженого обсягу товару за договором. Обсяг товару щодо якого було порушено строк поставки і який не був поставлений апелянтом становить 248,2 тони. Натомість ігноруючи факт недопоставки товару за договором, апелянт бездоказово стверджує про виникнення у позивача за зустрічним позовом заборгованості за фактично отриманий товар за специфікацією № 3 від 18.02.2021 до договору у розмірі 162 180,00 грн, що цілком суперечить наявним у справі доказам. Тобто, як зазначає відповідач за первісним позовом, матеріали справи підтверджують факт поставки на користь позивача за зустрічним позовом товару у кількості 1237 тон в період з 19.02.2021 по 15.04.2021 на загальну суму 9 818 868,25 грн, а також факт здійснення позивачем за зустрічним позовом повної оплати за поставлений товар в сумі 9 818 935,25 грн. Таким чином, існування заборгованості у позивача за зустрічним позовом за фактично отриманий товар у розмірі 162 180,00 грн, про яку стверджує апелянт і намагається стягнути нараховані штрафні санкції, не відповідає дійсності. Натомість позивач за зустрічним позовом не погоджував кількість та загальну суму товару (селітри аміачної) у наданих апелянтом редакціях специфікацій № 3 від 18.02.2021 на об'єм 666 тон та специфікації № 6 від 23.03.2021. А тому їх укладення (вчинення) фактично не відбулося, про що свідчить відсутність підпису позивача за зустрічним позовом на документах наданих апелянтом. Натомість у матеріалах цієї справи наявна копія підписаної обома сторонами специфікації № 3 від 18 лютого 2021 року до договору, що беззаперечно свідчить про взяття на себе апелянтом зобов'язання поставити селітру аміачну саме у кількості 800 тон за ціною 6 625,00 грн/тону на загальну суму 6 360 000, 00 грн. З огляду на те, що апелянтом були порушені свої зобов'язання щодо строку поставки товару саме за специфікацією № 3 від 18.02.2021 і недопоставлено товар у обсязі 248,2 тони, позивачем за зустрічним позовом були застосовані штрафні санкції, а саме нараховано пеню в порядку встановленому договором, а саме у пункті 5 специфікації № 3 від 18.02.2021. Оскільки позивачем за зустрічним позовом не було підписано долученої апелянтом до цієї справи специфікації № 6 від 23.03.2021 на загальну суму 1 065 300,00 грн, то її укладення (вчинення) фактично не відбулося, а тому її умови не можуть регулювати правовідносини, що обумовлені її змістом. За таких обставин, вважає правильним висновок суду першої інстанції про непогодження сторонами умов договору за специфікацією № 6 від 23.03.2021. Просить надати позивачу за зустрічним позовом строк на подання доказів понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи в апеляційному провадженні протягом 5 днів з дня винесення постанови та розподілити такі витрати. Вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача за зустрічним позовом - ТОВ "ТБ "Новаагро" у зв'язку із апеляційним переглядом цієї справи у Східному апеляційному господарському суді становить 20 000,00 грн.
31.01.2023 до суду від ТОВ "ТАН-2001" надійшло клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги (вх.№1272), в якому скаржник зазначає, що 05.10.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі №910/7369/22 про банкрутство ТОВ "ТАН-2001", тому просить:
- поновити процесуальний строк на подачу змін та доповнень до апеляційної скарги;
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 у справі 922/310/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001", а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" суму основного боргу у розмірі 162 180,00 грн, пеню у розмірі 20 336,93 грн, три відсотки річних у розмірі 3 732,36 грн, інфляційні збитки у розмірі 8 109,00 грн, всього 194 358,29 грн;
- скасувати повністю додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 у справі №922/310/22;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн гонорару згідно абз.2 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги та 15 000,00 грн гонорару згідно абз. 3 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги (розрахункові документи з адвокатом будуть надані після винесення рішення Східним апеляційним господарським судом у встановлений ГПК України строк), сплачений позивачем судовий збір в розмірі 11 305,93 грн та судовий збір сплачений у суді першої інстанції в розмірі 2 915, 39 грн;
- в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001"- направити справу №922/310/22 для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю, на розгляді якого перебуває справа №910/7369/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001".
06.02.2023 до суду від ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" надійшов відзив на доповнення до апеляційної скарги (вх.№1518), в якому товариство зазначає, що за умови реалізації апелянтом (в особі його представника) права на апеляційне оскарження, малоймовірним видається той факт, що представник апелянта не був обізнаний про факт порушення провадження у справі про банкрутство його клієнта. З невідомих причин апелянтом не було здійснено повідомлення про факт відкриття провадження у справі про банкрутство, клопотання про передачу цієї справи для розгляду в межах справи про банкрутство №910/7369/22 заявлено не було. Апелянт жодним чином не сприяв практичній реалізації процесуальних норм, які регулюють передачу справи до суду, який відкрив провадження про банкрутство. За таких обставин, суд першої інстанції у встановлений спосіб закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті і ухвалив рішення. Склалася ситуація, за якої апелянт не погодившись з ухваленим проти нього судовим рішенням, намагається штучно створити умови для його скасування в обхід законодавчо визначеній процедурі апеляційного оскарження, ініціатором якої він і був.
07.03.2023 та 08.03.2023 до суду від ТОВ "ТАН-2001" надійшли ідентичні за змістом клопотання про долучення доказів (вх.№2640, 2662), в яких апелянт просить поновити процесуальний строк для подачі клопотання у справі № 922/310/22. Долучити до матеріалів справи № 922/310/22 копію податкової накладної № 6 від 28.03.2021 на суму 1 065 300,00, яка була зареєстрована позивачем в день поставки товару відповідачу по факту поставки.
Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "ТАН-2001" про доповнення або зміну апеляційної скарги (вх.№1272 від 31.01.2023), зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Частиною 1 ст.256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 24.11.2022, повне рішення складено та підписано 02.12.2022. Таким чином апелянт мав право доповнити чи змінити апеляційну скаргу у строк до 22.12.2022. Натомість доповнення до апеляційної скарги надійшли до суду лише 07.03.2023.
В обґрунтування пропущеного строку апелянт посилається на те, що попередній представник позивача за первісним позовом проживала на території м. Ірпіня у Київській області, на території якого велись бойові дії, які змусили адвоката покинути своє місце проживання. Вимушений переїзд до іншої країни попереднього представника зробив неможливим представлення інтересів позивача у суді апеляційної інстанції у повній мірі, внаслідок чого ТОВ "ТАН-2001" було змушено звернутись за правовою допомогою до іншого адвоката. В процесі надання правової допомоги клієнту на стадії апеляційного провадження, а саме 31.01.2023, адвокат зробив моніторінг судових рішень та випадково знайшов ухвалу суду від 05.10.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство та одразу прийняв необхідних процесуальних заходів щодо подання цієї заяви.
Колегія суддів зазначає, що як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга ТОВ "ТАН-2001" була подана адвокатом Вайнером О.Л. 22.12.2022. Зміна представника товариства не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку подання доповнення до апеляційної скарги, враховуючи те, що апеляційну скаргу подавав вже новий представник, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання змін та доповнень до апеляційної скарги, а також про доповнення або зміну апеляційної скарги (вх.№127) слід відмовити.
Колегія суддів розглянувши клопотання ТОВ "ТАН-2001" про долучення нових доказів (вх.№2640 від 07.03.2023), зазначає наступне.
За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а позивач просить долучити новий доказ, який був наявний у нього до прийняття судом рішення у справі.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
Допущення можливості судом апеляційної інстанції подання нового доказу, який був наявний у учасника справи станом на момент вирішення спору, матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
В обґрунтування пропущеного строку подання нових доказів, ТОВ "ТАН-2001" посилається на те, що судом дійсно надсилались процесуальні документи, але зазначає, що практично вся електронна кореспонденція від Східного апеляційного господарського суду, яка була надіслана на адресу: konsul.ol@gmail.com, потрапляла в папку "СПАМ", що було наслідком невідображення її у вхідній документації, а тому у адвоката не було об'єктивної можливості обрахувати процесуальний строк, який пов'язаний з врученням судового рішення в порядку ст. 242 ГПК України. Також зазначає, що адвокат представляє інтереси первісного позивача ТОВ "ТАН-2001" при цьому, не є його штатним працівником, тобто електронна пошта клієнта адвокату не доступна. Водночас, в підсистемі "Електронний суд" в особистому кабінеті були наявні зазначені рішення суду, але ст. 242 ГПК України, яка регулює процесуальне право для обчислення строків не пов'язує початок перебігу процесуального строку з наявністю процесуальних документів в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд". Крім того, в зв'язку з воєнним станом та постійним відключенням світла у січні та першій половині лютого 2023 р. було проблематично контролювати підсистему електронний суд, так як зв'язок із судом здійснюється в електронній формі.
Враховуючи відсутність доказів неможливості подання до суду першої інстанції доказів поданих суду апеляційної інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від апелянта, та обґрунтованих підстав поважності пропуску строку на подання зазначених документів, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотань (вх.№2640, 2662) про поновлення процесуального строку для подачі та долучення доказів.
Представник ТОВ "ТАН-2001" у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники ТОВ "ТБ "Новаагро" у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції та додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (покупець) було укладено договір поставки (оптової партії товарів) № 33, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця окремими партіями товар, а покупець зобов'язався оплатити товар та прийняти його на умовах даного договору.
Відповідно до пунктів 1.2- 1.4 договору найменування, асортимент і кількість товару узгоджуються сторонами і визначаються в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару визначається по кожній партії окремо і підтверджується специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Сума договору визначається як сума усього товару, які зазначено в специфікаціях до договору та видаткових накладних, що складені сторонами в період дії цього договору.
Згідно з п.2.1 договору умови поставки визначаються по кожній партії окремо і підтверджується специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник зобов'язується надати повідомлення про готовність товару до відвантаження. Строк поставки товару - визначається по кожній партії окремо і визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк оплати товару визначається по кожній партії окремо і встановлюється у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
За умовами п.4.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За змістом п.5.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у відповідності з чинним законодавством України, відшкодовують завдані таким невиконанням збитки.
Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
За умови передоплати за товар і у випадку прострочення поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення до повного виконання постачальником зобов'язання із поставки товару (п.5.3 договору).
На виконання умов договору між сторонами підписано специфікації, відповідно до яких ТОВ "ТАН-2001" здійснювало поставки товару.
Як зазначає позивач:
- згідно зі специфікацією № 1 від 15.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 131, 200 тон за ціною 8 000, 04 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 24.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 29040185 (вага 66,2 тон), 29134095 (вага 65,0 тон) із селітрою аміачною загальною вагою 131, 200 тон. Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено видаткову накладну № 28/03-01 на суму 1 049 605, 25 грн. Оплату за даною специфікацією покупець здійснив 29.03.2021 на повну суму поставки, платіжне доручення № 403 від 29.03.2021. Пунктом 3 специфікації №1 до договору визначений термін оплати: 2 банківських дні з дати отримання вантажу (прийняття вантажу графа 51 залізничної накладної).
Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
- згідно зі специфікацією № 2 від 15.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну у кількості 240 тон за ціною 8 250,00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 17.02.2021 та 19.02.2021 було відвантажено чотири криті залізничні вагони №№ 61474037 (вага 60,0 тон), 61117247 (вага 60,0 тон), 63760417 (вага 63,4 тон) із селітрою аміачною загальною вагою 240,000 тон на суму 1 980 000,00 грн. Після прибуття вантажу 120,000 тон у двох перших вагонах на кінцеву станцію 19.02.2021 було оформлено видаткову накладну № 19/02-01 на 120,0 тон на суму 990 000, 00 грн. Оплату за постачання покупець зробив 19.02.2021 на повну суму поставки. Наступні два залізничні вагони з вантажем 120,000 тон прибули на кінцеву станцію 22.02.2021 і того ж дня було оформлено видаткову накладну № 22/02-01 на суму 990 000,00 грн. Оплату цієї поставки покупець зробив 22.02.2021, платіжні доручення № 222 від 19.02.2021 та № 541 від 22.02.2021. Пунктом 3 специфікації №2 до договору визначений термін оплати: 2 банківських дні з дати отримання вантажу (прийняття вантажу графа 51 залізничної накладної).
Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
- згідно зі специфікацією № 3 від 18.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 666,000 тон за ціною 7 950, 00 грн/тона (з ПДВ), на суму 5 294 700, 00 грн, на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Пунктом 3 специфікації №3 до договору визначений термін оплати товару: 6 % від вартості товару передоплата, залишкова вартість товару - протягом 2 банківських дня з дати отримання вантажу (прийняття вантажу графа 51 залізничної накладної).
Зазначена специфікація №3, надана ТОВ "ТАН-2001" до позовної заяви, підписана лише останнім.
Як вказує ТОВ "ТАН-2001", за специфікацією №3 відвантажено 551,8 тони на загальну суму 4 386 810,00 грн. Оплату за даною специфікацією покупець здійснював наступним чином: 18.02.2021 у сумі 318 000, 00 грн - у якості передоплати (що складає 6% відсотків вартості товару) - платіжне доручення № 106152 від 18.02.2021, 06.04.2021 у сумі 969 900, 00 грн, платіжне доручення № 106802 від 06.04.2021, 08.04.2021 у сумі 1 028 332, 50 грн, платіжне доручення № 665 від 08.04.2021, 14.04.2021 у сумі 461 100 00 грн, платіжне доручення № 106918 від 14.04.2021, 16.04.2021 у сумі 1 350 000, 00 грн, платіжне доручення № 106968 від 16.04.2021, 19.04.2021 у сумі 97 297, 50 грн, платіжне доручення № 106984 від 19.04.2021. Усього відповідачем сплачено за даною специфікацією 4 224 630, 00 грн.
Як зазначає позивач, усі документи на відвантажений товар були надіслані покупцеві Новою Поштою, та отримані останнім. Але підписані з боку покупця документи на адресу постачальника повернуті не були. Отже заборгованість покупця за отриманий за специфікацією № 3 від 18.02.2021 товар складає 162 180, 00 грн.
- згідно зі специфікацією № 4 від 19.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 60,0 тон за ціною 8 250, 00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 19.02.2021 було відвантажено один критий залізничний вагон № 63623086 (вага 60,0 тон), з селітрою аміачною. Товар прибув на станцію призначення та був отриманий одержувачем 22.02.2021, про що свідчать залізничні накладні (відмітки у розділах 51, 52, 53). Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 22.02.2021 було оформлено видаткову накладну № 22/02-02 на суму 495 000, 00 грн. Оплату за постачання покупець зробив 22.02.2021 на повну суму поставки, платіжне доручення № 542 від 22.02.2021.
Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
- згідно зі специфікацією № 5 від 26.02.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 120,000 тон за ціною 8370,00 грн/тона (з ПДВ), на умовах СТР ст. Індустріальна Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 03.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 65319568 (всі 60,0 тон), 61119111 (вага 60,0 тон), з селітрою аміачною загальною вагою 120,000 тон. Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 06.03.2021 було оформлено видаткову накладну № 06/03-03 у розмірі 1 004 400, 00 грн. Оплату за поставку покупець зробив 09.03.2021 на повну суму поставки.
Документи для придбання зазначеної партії товару підписані обома сторонами.
- згідно зі специфікацією № 6 від 24.03.2021 постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 134,000 тони за ціною 7950,00 грн/тона, на умовах СТР ст. Індустріальна, Південна залізниця. Згідно з транспортною інструкцією від покупця вантажоодержувачем виступив ФОП Гнездилов В.І. Фактично 24.03.2021 було відвантажено два криті залізничні вагони №№ 29055928 (вага 67,0 тон), 29056843 (вага 67,0 тон), з селітрою аміачною загальною вагою 134,000 тони. Товар прибув на станцію призначення та був отриманий одержувачем 28.03.2021. Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено видаткову накладну № 28/03-02 на суму 1 065 300, 00 грн. Оплату за поставкою покупець здійснив 29.03.2021 на повну суму поставки.
Зазначена специфікація №6, надана ТОВ "ТАН-2001" до позовної заяви, підписана лише останнім.
Як зазначає ТОВ "ТАН-2001", усі документи на відвантажений товар були надіслані покупцеві Новою Поштою, та отримані останнім. Але підписані з боку покупця документи на адресу постачальника повернуті не були.
Таким чином, як зазначає позивач, за договором поставки № 33 від 15.02.2021 поставлено, а відповідачем отримано товар - селітру аміачну у кількості 1 237 тон на суму 9 981 115, 25 грн. Натомість оплачено відповідачем було 9 818 935, 25 грн. Отже заборгованість відповідача за поставлений товар за специфікацією № 3 складає 162 180, 00 грн.
У зв'язку з простроченням оплати за договором поставки ТОВ "ТАН-2001" нараховано ТОВ "ТБ "Новаагро" пеню у розмірі 20 336,93 грн, 3% річних у розмірі 3732,36 грн та інфляційні збитки у розмірі 8109,00 грн.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду з даним позовом.
В свою чергу, ТОВ "ТБ "Новаагро" звернулось до Господарського суду Харківської області з зустрічним позовом, в якому зазначає, що сторонами договору №33 від 15.02.2021 було підписано ряд специфікацій, за якими погоджено поставку товару.
Так, ТОВ "ТБ "Новаагро" не заперечує проти погодження та поставки товару за специфікаціями №№ 1, 2, 4 та 5, які надавались ТОВ "ТАН-2001" до позовної заяви.
Разом з цим зазначає, що за специфікацією № 3 від 18.02.2021 ТОВ "ТАН-2001" зобов'язалось поставити селітру аміачну у обсязі 800 тон загальною вартістю 6 360 000,00 грн у строк до 15.03.2021 на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - ст. Індустріальна, Південна залізниця. Заперечує щодо інформації про обсяг та загальну ціну товару за специфікацією №3, яка надавалась ТОВ "ТАН-2001" до первісної позовної заяви, та зазначає про її підписання лише зі сторони останнього.
Щодо умов поставки за специфікацією № 6 від 23.03.2021, яка надавалась ТОВ "ТАН-2001" до позовної заяви, зазначає, що ТОВ "ТБ "Новаагро" не погоджувалась ціна поставки загальною вартістю 1 065 300,00 грн. ТОВ "ТБ "Новаагро" було направлено на адресу ТОВ "ТАН-2001" специфікацію № 6 до договору, відповідно до якої загальна сума товару склала 903 052,80 грн.
Зазначає, що 30.05.2022 ТОВ "ТБ "Новаагро" було повторно направлено на адресу ТОВ "ТАН-2001" специфікацію № 6, відповідно до умов якої загальна вартість товару, що належала до поставки у кількості 134 тони, становить 903 052,80 грн. Разом зі специфікацією № 6 також було направлено видаткову накладну № 28/03-02 від 28.03.2021, за якою було прийнято товар обсягом у 134 тони за ціною 6 739, 20 грн за 1 т (разом з ПДВ).
Як вказує ТОВ "ТБ "Новаагро", ТОВ "ТАН-2001" за договором поставки було поставлено товар у загальному обсязі 1237 тон загальною вартістю 9 818 868, 25 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи було надано видаткові накладні № 28/03-01 від 28.03.2021 обсягом у 131,2 т., № 19/02-01 від 19.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-01 від 22.02.2021 обсягом у 120,0 т., № 22/02-02 від 22.02.2021 обсягом у 60,0 т., № 06/03-03 від 06.03.2021 обсягом у 120,0 т., № 28/03-02 від 28.03.2021 обсягом у 134,0 т., 05/04-01 від 05.04.2021 обсягом у 122,0 т., № 06/04-01 від 06.04.2021 обсягом у 183,0 т., № 13/04-01 від 13.04.2021 обсягом у 61,0 т., № 15/04-01 від 15.04.2021 обсягом у 185,8 т.
Отже за твердженням позивача за зустрічним позовом, обсяг товару щодо якого було порушено строк поставки і який не був поставлений відповідачем за зустрічним позовом становить 248,2 тони. При цьому, на виконання умов договору поставки, позивачем за зустрічним позовом було сплачено за товар загальну суму 9 818 935,25 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи було надано платіжні доручення.
Таким чином, підставою для звернення ТОВ "ТБ "Новаагро" до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом, стало порушення ТОВ "ТАН-2001" зобов'язань щодо строку поставки узгодженого обсягу товару за договором, у зв'язку з чим позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню у розмірі 308 125, 82 грн.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами не заперечується поставка товару за специфікаціями №№1, 2, 4 та 5, відповідно до яких ТОВ "ТАН-2001" було поставлено ТОВ "ТБ "Новаагро" товар (селітри аміачної) у загальному обсязі 551,200 тони на загальну суму 4 529 005, 25 грн. Документи для придбання партії товару по наведеним специфікаціям підписані обома сторонами та оплачені у повному обсязі у строки, визначені специфікаціями.
Предметом спору є поставка товару за специфікаціями №3 від 18.02.2021 та №6 від 23.03.2021.
В обґрунтування фактичних обставин поставки товару на підставі специфікації №3 від 18.02.2021 позивач за первісним позовом стверджує, що постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 666,000 тон за ціною 7 950,00 грн/тону (з ПДВ) на суму 5 294 700, 00 грн на умовах СРТ ст. Індустріальна Південна залізниця.
Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти наданої ТОВ "ТАН-2001" до матеріалів справи специфікації №3, зазначає, що він не погоджував обсяг та загальну суму товару, тому не підписував її. До зустрічної позовної заяви ТОВ "ТБ "Новаагро" було надано іншу редакцію специфікації №3 від 18.02.2021.
Дослідивши долучену до матеріалів справи позивачем за первісним позовом специфікацію № 3 від 18.02.2021, колегія суддів встановила, що специфікація містить підпис і відбиток печатки лише однієї сторони - позивача за первісним позовом. За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, умови поставки за наданою позивачем за первісним позовом специфікацією № 3 не були погоджені відповідачем за первісним позовом, а тому зобов'язань щодо їх виконання не виникло.
З наданої ТОВ "ТБ "Новаагро" до матеріалів справи специфікації № 3 від 18.02.2021 вбачається, що сторонами погоджено зобов'язання сторін щодо поставки селітри аміачної у кількості 800 тон за ціною 6 625,00 грн/тону (без ПДВ) на загальну суму 5 300 000,00 грн (без ПДВ) (з урахуванням ПДВ - 7950,00 грн/тону) на загальну на суму 6 360 000,00 грн.
Відповідно до п.3 специфікації №3 термін оплати товару: 5% від вартості товару передоплата, залишкова вартість товару - протягом 2 банківських днів з дати отримання вантажу (прийняття вантажу графа 51 залізничної накладної).
Згідно з п.5 специфікації №3 від 18.02.2021 за несвоєчасну поставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми передоплати за кожен день прострочення до повного виконання постачальником зобов'язання із поставки товару.
Строк поставки - до 15.03.2021 (п.8 специфікації №3).
Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств.
Зазначене не заперечується ТОВ "ТАН-2001", яке у відзиві на зустрічний позов вказує, що оскільки покупець визнає специфікацію № 3 на поставку у кількості 800 тон за ціною 6 625,00 грн/тону (без ПДВ), яка була підписана обома сторонами, постачальник також не заперечує поставку за даною специфікацією.
Позивач у позовній заяві зазначає, що за специфікацією №3 постачальник поставив покупцю товар у обсязі 551,800 тону на загальну суму 4 386 810,00 грн. Оплату за даною специфікацією покупець здійснював наступним чином:
-18.02.2021 у сумі 318 000, 00 грн - у якості передоплати, що складає 5% відсотків вартості товару за платіжним дорученням № 106152;
-06.04.2021 у сумі 969 900, 00 грн за платіжним дорученням №106802;
-08.04.2021 у сумі 1 028 332, 50 грн за платіжним дорученням №665;
-14.04.2021 у сумі 461 100 00 грн за платіжним дорученням №106918;
-16.04.2021 у сумі 1 350 000, 00 грн за платіжним дорученням №106968;
-19.04.2021 у сумі 97 297, 50 грн за платіжним дорученням №106984.
Матеріалами справи також підтверджується, що 24.03.2021 позивачем за первісним позовом було відвантажено два криті залізничні вагони № 29055928 (всі 67,0 тон), 29056843 (вага 67,0 тон) з селітрою аміачною загальною вагою 134,0 тони. Товар прибув на станцію призначення та був отриманий одержувачем 28.03.2021, про що свідчать залізничні накладні (відмітки у розділах 51, 52, 53). Після прибуття вантажу на кінцеву станцію 28.03.2021 було оформлено накладну № 28/03-02 на суму 1 065 300,00 грн.
29.03.2021 ТОВ "ТБ "Новаагро" перерахувало ТОВ "ТАН-2001" суму у розмірі 1 065 300,00 грн за платіжним дорученням №404.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується постачання ТОВ "ТАН-2001" за специфікацією №3 товару в загальному обсязі 685,800 тон на суму 5 452 110,00 грн, та перерахування ТОВ "ТБ "Новаагро" на користь ТОВ "ТАН-2001" за вказаною специфікацією суми у розмірі 5 289 930,00 грн, в зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "ТАН-2001" в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 162 180 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Щодо взаємовідносин сторін стосовно поставки товару на підставі специфікації № 6 від 23.03.2021, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування фактичних обставин поставки товару на підставі специфікації №6 від 23.03.2021 позивач за первісним позовом стверджує, що він зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 134 тони за ціною 6625,00 грн/тону (без ПДВ) загальною вартістю 1 065 300, 00 грн на умовах СРТ ст. Індустріальна Південна залізниця. Усі документи по поставці даного товару були надіслані відповідачу за первісним позовом, але назад підписані з його боку не повернулись.
Відповідач за первісним позовом заперечив погодження ним ціни товару, яку вказує позивач за первісним позовом, стверджує, що не підписував долучену до матеріалів справи позивачем за первісним позовом специфікацію № 6 від 23.03.2021. Додав до зустрічного позову свою специфікацію №6 від 23.03.2021, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити селітру аміачну в кількості 134 тони за ціною 5616,00 грн/тону (без ПДВ) загальною вартістю 903 052,80 грн на умовах СРТ ст. Індустріальна Південна залізниця.
Однак, колегія суддів зазначає, що як специфікація №6 від 23.03.2021, надана позивачем за первісним позовом, так і специфікація №6 від 23.03.2021, надана позивачем за зустрічним позовом, містять лише підписи та печатки однієї з сторін договору, а саме: ТОВ "ТАН-2001 на специфікації, наданій позивачем за первісним позовом, ТОВ "ТБ "Новаагро"- наданій позивачем за зустрічним позовом.
В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачем за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом специфікації № 6 від 23.03.2021, відповідно до умов якої, загальна вартість товару, що належала до поставки у кількості 134 тони становить 903 052, 80 грн, а також докази направлення видаткової накладної № 28/03-02 від 28 березня 2021 року, за якою було прийнято товар обсягом у 134 тони за ціною 6739,20 грн за 1 т (разом з ПДВ). Однак, матеріали справи не містять доказів погодження позивачем за первісним позовом вартості товару за специфікацією № 6 від 23.03.2021 на підставі надісланих відповідачем за первісним позовом документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Тобто, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Враховуючи відсутність підписів обох сторін у наданих екземплярах специфікації №6 від 23.03.2021, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про непогодження сторонами умов договору поставки за специфікацією №6 від 23.03.2021.
Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду з даним позовом, просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 20336,93 грн за період з 20.04.2021 по 24.01.2022, 3% річних у розмірі 3732,36 грн за період з 20.04.2021 по 24.01.2022 та інфляційні втрати у розмірі 8109,00 грн за період з травня 2021 року по грудень 2021 року.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок ТОВ "ТАН-2001" щодо нарахування 3% річних у розмірі 3732,36 грн та 8109,00 грн інфляційних, вважає його обґрунтованим та правомірним, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони. Мета цивільно-правової відповідальності відновлення порушених майнових прав.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст.231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту п.5.6 договору вбачається, що сторони домовились, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України збільшити строк нарахування штрафних санкцій до 3 (трьох) років від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок пені, колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у розмірі 20 336,93 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 308 125, 82 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище, за специфікацією №3 від 18.02.2021 сторонами погоджено зобов'язання щодо поставки селітри аміачної у кількості 800 тон за ціною 6 625,00 грн/тону (без ПДВ) на суму 6 360 000,00 грн. ТОВ "ТАН-2001" поставило товар в обсязі 685,800 тон на суму 5 452 110,00 грн, в зв'язку з чим наявне прострочення виконання зобов'язання з боку ТОВ "ТАН-2001" щодо поставки товару у передбаченому специфікацією №3 розмірі.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за умови передоплати за товар, і у випадку прострочення поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості непоставленого в строк товару, за кожний день прострочення, до повного виконання постачальником зобов'язання з поставки товару.
Разом з цим, згідно з п.2.1 договору умови поставки визначаються по кожній партії окремо і підтверджується специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Строк поставки товару - визначається по кожній партії окремо і визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 5 специфікації №3 від 18.02.2021 передбачено, що за несвоєчасну поставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми передоплати за кожен день прострочення до повного виконання постачальником зобов'язання із поставки товару.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження апелянта про необхідність застосування при розрахунку пені саме умов специфікації №3, а не пункту 5.3 договору, зважаючи на зміст п.2.1 договору.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню у розмірі 308 125,82 грн за період з 16.03.2021 по 23.02.2022.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом суми заявленої до стягнення пені, зазначає, що при здійсненні розрахунку позивачем за зустрічним позовом не враховано п.5 специфікації №3 від 18.02.2021, відповідно до якого пеня повинна нараховуватися саме від суми передоплати, а не від вартості непоставленого в строк товару. Таким чином, суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок пені згідно умов п.5 специфікації №3 від 18.02.2021 на суму здійсненої ТОВ "ТБ "Новаагро" передоплати у розмірі 318000,00 грн за заявлений період, вважає, що обґрунтованою є сума пені у розмірі 24 568,77 грн, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення зустрічного позову та стягнення пені у розмірі 24 568,77 грн.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що він, з урахуванням ч. 4 ст. 612 та ч. 2 ст. 613 ЦК України, відстрочив поставку товару на час прострочення ТОВ "ТБ "Новаагро" оплати за товар, з огляду на те, що дані доводи в суді першої інстанції не заявлялися та судом не досліджувались. Крім того в матеріалах справи відсутні докази неможливості поставки товару у зв'язку з несплатою ТОВ "ТБ "Новаагро" заборгованості за поставлений товар та відповідні звернення ТОВ "ТАН-2001" до ТОВ "ТБ "Новаагро" з цього приводу.
Після прийняття рішення у справі, 28.11.2022 представником відповідача за первісним позовом подано до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій він просив суд, згідно ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТБ "Новаагро" у відзиві на позовну заяву (відсутній в матеріалах справи, але наявний в електронній справі, оскільки був поданий відповідачем за первісним позовом через підсистему "Електронний суд") товариство просило надати відповідачу строк на подання доказів понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом відзиву на позовну заяву по справі № 922/310/22 протягом 5 (п'яти) днів з дня ухвалення рішення у даній справі та розподілити такі витрати.
У зустрічній позовній заяві ТОВ "ТБ "Новаагро" зазначалось про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 30 000,00 грн. Просило надати позивачу за зустрічним позовом строк на подання доказів понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом зустрічної позовної заяви протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у даній справі та розподілити такі витрати.
ТОВ "ТБ "Новаагро" дотримано вимоги щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.
Так, на підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, ТОВ "ТБ "Новаагро" до матеріалів справи надало копію: договору про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020; додаткової угоди № б/н від 08.02.2022; акту приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2022 на суму 50 000, 00 грн; додаткової угоди від 30.06.2021, додаткової угоди від 30.06.2022.
Колегія суддів зазначає, що копія договору про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 та додаткової угоди № б/н від 08.02.2022 відсутні в матеріалах справи, але наявні в електронній справі, оскільки були подані відповідачем за первісним позовом через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до укладеного між Адвокатським об'єднанням "ЛОУ УОЛВС" (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (клієнт) договору про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.
У пункті 4.1 договору про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 встановлено, що вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Розрахунковий час надання послуг встановлений в додатку 1 до договору, що є невід'ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.
Згідно з п.7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 договору та діє до 30.06.2021.
У додатку №1 до договору визначені коефіцієнти складності. Так, зокрема при складанні позову, відзиву на позов, заперечень, клопотань, участь у судовому засіданні з ціною позову менше 100 тис.грн - застосовується коефіцієнт 1, з ціною позову більше 100 тис.грн - коефіцієнт 2.
Відповідно до додаткової угоди № б/н від 08.02.2022 до договору адвокатське об'єднання зобов'язалось надати такі послуги: скласти відзив на первісну позовну заяву; зустрічну позовну заяву; а також підготувати інші процесуальні документи, що будуть пов'язані із розглядом зазначеної справи у суді; супроводжувати справу у Господарському суді Харківської області. Оплата наданих послуг здійснюється клієнтом протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за договором.
Додатковою угодою від 30.06.2021 до договору сторони погодили строк дії договору до 30.06.2022, а додатковою угодою від 30.06.2022 строк дії договору продовжено до 30.06.2023.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2022 до договору адвокатським об'єднанням було надано відповідачу за первісним позовом правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн, сплату клієнтом якої сторони домовилися здійснити протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за договором.
Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2022 вбачається, що на підставі вказаного вище договору адвокатським об'єднанням були надані наступні послуги, а саме:
1. Складання відзиву ТОВ "ТБ "Новаагро" на первісну позовну заяву ТОВ "ТАН-2001" у справі № 922/310/22 - 30 хв. х2 на суму 6500,00 грн;
2. Складання зустрічної позовної заяви ТОВ "ТБ "Новаагро" до ТОВ "ТАН-2001" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 33 від 15.02.2021 у справі № 922/310/22, а також складання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву - 2 год. х2 на суму 26000,00 грн;
3. Участь в судових засіданнях у справі № 922/310/22 (3 засідання) - 1 год. 21 хв. х2 на суму 17500,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг склала 50 000,00 грн.
У наведеному вище акті визначено, що підписанням цього акту клієнт претензій до якості наданих послуг немає.
Зазначений акт містить підписи уповноважених осіб сторін договору та відтиски печаток зазначених юридичних осіб.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 22.12.2022 у cправі № 904/4134/20).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Такі докази, відповідно до частини першої ст.86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) заперечень щодо поданої ТОВ "ТБ "Новаагро" заяви про ухвалення додаткового рішення та суми витрат на правничу допомогу, заявлену до стягнення, суду надано не було.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання адвокатом Крайзом О.І. професійної правничої допомоги та відсутність заперечень позивача за первісним позовом щодо розміру заявлених відповідачем за первісним позовом до відшкодування витрат на правову допомогу, приймаючи до уваги рівень складності, характер спору, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, колегія суддів вважає, що заява ТОВ "ТБ "Новаагро" про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, а саме:
- враховуючи задоволення первісного позову витрати за складання відзиву ТОВ "ТБ "Новаагро" на первісну позовну заяву ТОВ "ТАН-2001" у справі № 922/310/22 у розмірі 6500,00 грн задоволенню не підлягають;
- витрати за складання зустрічної позовної заяви ТОВ "ТБ "Новаагро" до ТОВ "ТАН-2001" у розмірі 26000,00 грн підлягають задоволенню частково пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2073,14 грн;
- витрати за участь в судових засіданнях у розмірі 17500,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином витрати на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 19573,14 грн, в зв'язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" в апеляційній скарзі просило суд стягнути з ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн гонорару згідно абз.2 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги та 15 000,00 грн гонорару згідно абз. 3 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги".
Як свідчать матеріали справи, 15.12.2022 між адвокатом Вайнером Олегом Леонідовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої допомоги) №77/юр, згідно з яким клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу щодо представлення та захисту інтересів клієнта перед будь-якими третіми особами у справах будь-якого провадження, в тому числі кримінального, адміністративного, справ про адміністративні правопорушення, цивільного, господарського тощо, а також за окремим дорученням клієнта надавати юридично-консультативні послуги, в тому числі складання та перевірка документації, яка використовується у господарської діяльності клієнта, надавати іншу правову допомогу тощо.
Відповідно до п.4.1 договору клієнт бере на себе зобов'язання сплачувати адвокату гонорар у фіксованому розмірі, а саме:
-клієнт сплачує адвокату 15000,00 грн, які включають в себе: вивчення позиції суду першої інстанції, викладеної у рішенні Господарського суду Харківської області у справі №922/310/22 від 24.11.2022; вивчення правової позиції попереднього представника клієнта в суді першої інстанції; вивчення комплексу процесуальних документів, що були подані до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» шляхом отримання доступу до електронної справи; обрати правову позицію в суді апеляційної інстанції; надати юридичні консультації посадовим особам клієнта щодо обраної позиції в суді апеляційної інстанції; скласти та подати до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу з відправкою документів іншому учаснику справи та в разі виниклої необхідності участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції;
-сторони домовились про додаткову винагороду - "Гонорар успіху" розміром 15000,00 грн, який сплачується клієнтом адвокату в разі якщо результатом закінчення справи буде рішення (постанова) суду у справі №922/310/22, яким буде відмовлено ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" у задоволенні зустрічного позову та задоволено позов клієнта. Часткове вирішення справи на користь клієнта буде вважатись належним виконанням умов договору адвокатом. При цьому, "Гонорар успіху" сплачується клієнтом після набуття відповідним рішенням суду законної сили;
-надання інших юридично-консультативних послуг за додатковою домовленістю.
Пунктом 4.2 договору узгоджено, що гонорар адвокату має бути оплачений не пізніше ніж за один день перед його виконанням готівкою або безготівковим розрахунком без попереднього повідомлення, а "Гонорар успіху" в день ухвалення відповідного рішення.
Згідно з п.6 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.
22.12.2022 між сторонами підписано акт про надання послуг правової (правничої) допомоги, зі змісту якого вбачається, що адвокат надав, а клієнт отримав правову (правничу) допомогу згідно договору №77/юр від 15.12.2020 в об'ємі передбаченому абз.2 п.п.4.1 договору №77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги". Сторони погодили вартість наданих юридичних послуг в розмірі 15000,00 грн (п.2 акту). Клієнт підтверджує виконання адвокатом послуг з надання правової (правничої) допомоги вказані у п.1 цього акту вартістю 15000,00 грн, які були оплачені клієнтом раніше (п.3 акту). Сторони не мають претензій один до одного (п.4 акту).
З виписки по рахунку фізичної особи-підприємця Вайнера Олега Леонідовича від 22.12.2022 вбачається, що останньому ТОВ "ТАН-2001" було перераховано 15000,00 грн оплати гонорару згідно абз.2 п.п.4.1 договору про надання правової (правничої) допомоги №77/юр від 15.12.2022.
За таких обставин, враховуючи підтвердженність матеріалами справи факту надання адвокатом Вайнером О.Л. професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, приймаючи до уваги рівень складності, характер спору, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, задоволення первісного позову у повному обсязі та часткове задоволення зустрічного позову, суд апеляційної інстанції вважає, що заява ТОВ "ТАН-2001" про стягнення з ТОВ "ТБ "Новаагро" 15000,00 грн судових витрат на правову допомогу, з урахуванням абз.2 п.п.4.1 договору №77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги", підлягає задоволенню частково у розмірі 14263,81 грн.
Щодо судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн згідно з абз. 3 пп.4.1. договору № 77/юр від 15.12.2022 "Про надання правової (правничої) допомоги (гонорар успіху), колегія суддів зазначає, що договором передбачено, що "Гонорар успіху" сплачується клієнтом після набуття відповідним рішенням суду законної сили.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 в частині відмови у задоволенні первісного позову підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову, в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення зустрічного позову. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 підлягає зміні.
Відповідно до п.п.б). в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.1 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 у справі №922/310/22 скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, будинок 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) 162 180,00 грн основного боргу, 20 336,93 грн пені, 3732,36 грн 3% річних, 8109,00 грн інфляційних та 2915,37 грн витрат судового збору за подання позовної заяви.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, будинок 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) пеню у розмірі 24 568,77 грн та 368,53 грн судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2022 змінити. Викласти резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19573,14 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 5-Б, офіс 701; код ЄДРПОУ 31445756) 10 710,58 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 14263,81 грн витрат на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Повернути справу №922/310/22 до Господарського суду Харківської області для видачі наказів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.04.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова