19 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/5238/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.
та представників учасників справи про банкрутство:
ГУ ДПС у Харківській області - Клюєва Н.І.
Арбітражний керуючий - Мухітдінов Р.Д.
інші представники учасників справи про банкрутство в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№389Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 (суддя Т.А.Лавренюк, повний текст складено 27.01.2023) у справі №922/5238/21
за заявою Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" (61166, м. Харків, просп Науки, 38, оф. 307, код ЄДРПОУ 40490888)
про визнання банкрутом, -
21.12.2022 до господарського суду Харківської області від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд розглянути заяву, визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" на загальну суму 345 595,23грн (пеня - 105 723,48грн, штрафні санкції - 239 871,75грн).
У поданій заяві Головне управління ДПС у Харківській області зазначає про те, що сума заявленого боргу в розмірі 239 871,75грн виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 00001351411 від 18.07.2019.
Також, кредитором заявлено пеню у розмірі 105 723,48грн, що нарахована за несвоєчасну сплату боржником сум грошових зобов'язань, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00001351411.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задоволено частково, визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 239 871,75 грн штрафних санкцій, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Решту грошових вимог за заявою Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника відхилено.
Головне управління ДПС у Харківській області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 в частині відхилення частини кредиторських вимог Головного управління ДПС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромстрой” та прийняти нове рішення, яким визнати усі кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромстрой” у загальній сумі 345 595,23 гривень, а саме штрафна санкція - 239 871,75 гривень та пеня - 105 723,48 гривень. Також просить розглядати апеляційну скаргу за участю уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ГУ ДПС заявлено загальну суму пені у розмірі 105 723,48 гривень. Ця сума пеня складається з двох різних за природою нарахування пені сум, а саме: - сума пені у розмірі 3 974,69 гривень та яка нарахована за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань (основний борг) у розмірі 28 169,47 гривень, нарахованих на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00001351411; - пеня у загальному розмірі 101 748,79 гривень, яка була нарахована на підставі п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ при оголошенні мораторію, на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2022 по справі № 922/5238/21. Зважаючи на наведені вище приписи ПКУ контролюючим органом заявлена пеня має різні строки.
ГУ ДПС вважає, що з тлумаченням пп. 129.9.1 п. 129.9. статті 129 ПКУ окремо, у відриві від інших норм ПКУ, нажаль дійсно можна дійти висновку, що подія виникнення пені пов'язано з подією початку нарахування пені, а отже пеня після спливу 1095 днів повинна бути списана. ГУ ДПС вважає, що положення пп. 129.9.1 потребує тлумачення у сукупності з положеннями пп. 129.3.4-1 п. 129.3. ст. 129 ПКУ та ст. 102. ПКУ.
Відповідно до розрахунку кредиторських вимог ГУ ДПС до ТОВ «Енергопромстрой» поданих до Господарського суду Харківської області термін сплати заявлених пені в розмірі 101 748,79 гривень, зазначений 27.01.2022, тобто зазначена вище пеня, була нарахована не пізніше введенням відповідного мораторію, на підставі пункту 129.3.3 статті 129 ПКУ.
Згідно п. 102.4. ст. 102 ПКУ у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. що і було здійснено ГУ ДПС шляхом заявлення кредиторських вимог до ТОВ «Енергопромстрой», в тому числі і заявленні вищеозначеної пені.
02.03.2023 системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/5238/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 на підставі частини 3 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статте. 256 ГПК України; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
08.03.2023 через систему “Електронний суд” до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Харківській надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. (вх.№2655).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21. Встановлено строк учасникам у справі про банкрутство для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5238/21.
20.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5238/21.
21.03.2023 від арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3195 ел. 5134), в якому він вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 зокрема призначено до розгляду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 до розгляду на 19.04.2023 о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.
29.03.2023 від ГУ ДПС у Харківській області надійшла відповідь на відзив арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.(вх.№3513).
В судове засідання 19.04.2023 з'явився представник ГУ ДПС у Харківській області який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників учасників справи про банкрутство, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.
01.12.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
21.12.2022 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд розглянути заяву, визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" на загальну суму 345 595,23грн (пеня - 105 723,48грн, штрафні санкції - 239 871,75грн).
Сума штрафу з податку на додану вартість у розмірі 239 871,75грн нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411.
Вказане податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергопромстрой" від 07.05.2019 № 1552/20-40-14-11-11/40490888. Податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411 в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувалось та є узгодженим.
Одночасно, до боржника ТОВ "Енергопромстрой" вживались заходи примусового стягнення заборгованості у судовому порядку, а саме: в рамках адміністративної справи № 520/7549/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "Енергопромстрой" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 199 358,28грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у вказаній справі позовні вимоги контролюючого органу задоволено в повному обсязі.
Також заява кредитора містить вимоги до ТОВ "Енергопромстрой" у розмірі 105 723,48грн, що є пенею, яка нарахована за несплату боржником у встановлені граничні строки боргу, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411.
Задовольняючи частково заяву ГУ ДПС у Харківській області, місцевий суд вказав, що заявлені ГУ ДПС у Харківській області грошові вимоги в частині суми боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 00001351411 від 18.07.2019 у розмірі 239871,75грн такими, що підтверджені рішенням суду та матеріалами справи, конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відхиляючи грошові вимоги щодо пені в сумі 105723,48 грн., нарахованої за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411, суд визнав їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі вимоги заявлені після спливу 1095-денного строку, визначеного пп. 129.9.1 п. 129.9 ст.129 Податкового кодексу України
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №18/1247/12 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відхилення кредиторських вимог Головного управління ДПС у Харківській до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромстрой”, а саме пені в сумі 105 723,48 гривень.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)
Податковий кодексу України у п.129.1 ст.129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
Зокрема за змістом п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України).
З 01.01.2021 набули чинності зміни до ст.129 Податкового кодексу України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону, відповідно до п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість позиції контролюючого органу про те, що обчислення строків давності повинно відраховуватись саме від дати закінчення нарахування пені, оскільки за результатом аналізу вказаних норм, є підстави стверджувати, що при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, необхідно перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16, від 17.04.2019 №43/75-15/7-б, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі №906/665/17).
У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі №807/2097/16 (К/9901/99/17).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов'язання та визначається у ст. 1 Податкового кодексу України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Податковий кодекс України у п. 129.1 ст. 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (пп. 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (пп. 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України (пп. 129.1.3).
Зокрема за змістом пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Передумовою нарахування пені з підстав, визначених пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
Таким чином, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника, як платника податків, у т.ч. заявлену у розмірі нарахованої на податкове зобов'язання пеню, першочергово необхідно встановити підстави виникнення такого зобов'язання, момент його узгодження з урахуванням результатів оскарження, настання строку сплати, день виникнення податкового боргу, тобто з урахуванням положень ст. 129 Податкового кодексу України достеменно з'ясувати з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано, відтак, виходячи з цих даних перевірити дотримання спеціальних норм податкового законодавства щодо порядку нарахування пені та строків давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, в тому числі пені за податковим зобов'язанням.
Застосуванню до такого податкового боргу (пені), заявленого як грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 днів) згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України та відмові у визнанні таких грошових вимог через безнадійність податкового боргу (пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України) має передувати з'ясування питання чи нараховано податкове зобов'язання та чи заявлено до стягнення податковий борг (сума узгодженого податкового зобов'язання та/чи непогашеної пені) протягом строків визначених п.п. 102.1, 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, що є універсальними і граничними для таких правовідносин.
З наданих апелянтом доказів до заяви про грошові вимоги, а саме з розрахунку нарахованої пені, визначений граничний термін сплати податкового зобов'язання: 01.09.2019 р., а пеня нарахована за період з 02.09.2019 р. (отже днем виникнення права нарахувати пеню платнику податків є саме 02.09.2019 р.), - строк у 1095 днів закінчився 02.09.2022 р., а заява про грошові вимоги щодо сплати нарахованої суми пені від Головного Управління ДПС у Харківській області надійшла лише - 20.12.2022 року.
Таким чином, у зв'язку з закінченням строків давності на пред'явлення вимоги щодо стягнення пені, дані вимоги ГУ ДПС у Харківській області у загальній сумі 105723,48 грн. не підлягають задоволенню. Виходячи з вказаного Господарський суд Харківської області прийняв оскаржувану ухвалу від 26.01.2023 по справі № 922/5238/21 ґрунтуючись на нормах чинного законодавства України.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка висвітлена у постанові від 01.06.2022 року по справі № 902/873/19.
В своїй апеляційній скарзі Скаржник зазначає: «з тлумаченням статті 129 Податкового кодексу України окремо, у відриві від інших норм ПКУ, на жаль дійсно можна дійти висновку, що подія виникнення пені пов'язана з подією початку нарахування пені, а отже пеня після спливу 1095 днів повинна бути списана. ГУ ДПС вважає, що положення пп. 129.9.1 потребує тлумачення у сукупності з положеннями пп. 129.3.4-1 п. 129.3. ст. 129 ПКУ та ст. 102. ПКУ».
Судова колегія вважає таке твердження помилковим та таким, що не відповідає положенням податкового законодавства та в цілому принциповим засадам правовідносин в Україні виходячи з такого. Так чинним законодавством України передбачена «презумпція правомірності рішень платника податків».
Відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином, посилання ГУ ДПС на той факт, що під час визначення моменту виникнення права нараховувати пеню платнику податків тлумачення п. 129.1.1 ст. 129 ПК України необхідно здійснювати за аналогією з нормами визначеними в п.п. 129.3.4-1 п. 129.3. ст. 129 Податкового кодексу України та ст. 102. ПКУ ПК України, є помилковим та необґрунтованим. Зокрема з підстав зазначеного вище п. 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України, яким наголошено на презумпції правомірності рішень платника податків.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий слушно зазначає, що відповідач, будучи ініціюючим кредитором, має право заявити додаткові кредиторські вимоги, але в строки визначені ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, тобто протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (04.02.2022 р.), який станом на момент подання Скаржником грошових вимог до Господарського суду Харківської області - закінчився.
Зважаючи на те, що оприлюднення оголошення відбулось 04.02.2022, то строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: 06.03.2022. Однак, заява ГУ ДПС у Харківській області про грошові вимоги надійшла лише 20.12.2022.
Скаржник є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТОВ “Енергопромстрой”, а отже повністю володів інформацією щодо руху справи, зокрема щодо дати порушення провадження у справі, дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, строків пред'явлення вимог кредиторів. Таким чином, Скаржник мав можливість в межах строків, встановлених законодавством, заявити всі свої грошові вимоги, а не здійснювати це в порушення вимог законодавства та визначеного таким законодавством порядку.
Факт обізнаності податкового органу щодо порушення провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ “Енергопромстрой” підтверджується поданням Скаржником заяви про визнання банкрутом ТОВ “Енергопромстрой”, визнанням та включенням кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області до реєстру вимог кредиторів тощо.
Таким чином, ще до початку бойових дій та оголошення простою, ГУ ДПС у Харківській області не було позбавлене можливості заявити кредиторські вимоги у повному обсязі, разом з заявою про порушення провадження.
Враховуючи той факт, що ГУ ДПС у Харківській області є ініціюючим кредитором, тобто саме за ініціативою ГУ ДПС у Харківській області було відкрито провадження у справі про банкрутство, а також з урахуванням того, що зобов'язання ТОВ “Енергопромстрой” перед ГУ ДПС у Харківській області виникли до відкриття провадження у справі - ГУ ДПС у Харківській області є конкурсним кредитором.
Виходячи з приписів Кодексу України з процедур банкрутства, під час провадження ліквідаційної процедури господарським судом та ліквідатором розглядаються лише грошові вимоги, які виникли під час провадження у справі та заявлені поточними кредиторами. Тобто вимоги конкурсного кредитора ГУ ДПС у Харківській області, заявлені після винесення постанови від 01.12.2022 року у справі №922/5238/21 про визнання ТОВ “Енергопромстрой” банкрутом не повинні розглядатися.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відхилення Головного управління ДПС у Харківській області кредиторських вимог стосовно пені в сумі 105723,48грн, нарахованої за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411, безпідставними та необґрунтованими, такими, що заявлені після спливу 1095-денного строку, визначеного пп. 129.9.1 п. 129.9 ст.129 Податкового кодексу України.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 в частині відхилення кредиторських вимог Головного управління Державної податкової служби у Харківській області стосовно пені в сумі 105723,48 грн. слід залишити без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 в частині відхилення кредиторських вимог Головного управління Державної податкової служби у Харківській області стосовно пені в сумі 105723,48 грн. залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.04.2023.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко