ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відкриття апеляційного провадження
"19" квітня 2023 р. Справа № 902/1128/17
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17 (суддя Матвійчук В.В., повний текст рішення складено 18.05.2018)
за позовом Вінницької міської ради
до Стрижавської селищної ради
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним акту
Вінницька міська рада звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до Стрижавської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 11 від 20.12.2001 "Про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності" в частині передачі земельної частки (паю) та виготовлення державного акту на право приватної власності на землю площею 1,96 га розташованої на території Стрижавської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним Державний акт на право власності на землю площею 1,96 га, серія І-ВН№044446 від 20.03.2002, виданий Стрижавською селищною радою ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 455.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17 позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 11 від 20.12.2001 "Про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності" в частині передачі земельної частки (паю) та виготовлення державного акту на право приватної власності на землю площею 1,96 га розташованої на території Стрижавської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 .
Визнано недійсним Державний акт на право власності на землю площею 1,96 га, серія І-ВН№044446 від 20.03.2002, виданий Стрижавською селищною радою ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 455.
Не погоджуючись з вказаним рішенням до суду із апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати дане рішення суду, прийняти нове, яким відмовити в позові.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що вона не брала участі у цій справі, довідалась про існування даного рішення в березні 2023 в процесі виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 26.01.2023 у справі № 127/10973/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.
Листом від 05.04.2023 витребувано матеріали справи № 902/1128/17 з Господарського суду Вінницької області.
14.04.2023 до суду надійшла матеріали справи.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Згідно зі ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України", п.47 рішення у справі "Устименко проти України").
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною справи, не була залучена до її розгляду, та має право подачі апеляційної скарги на підставі ч. 1 ст. 254 ГПК України, не зверталася із апеляційною скаргою на вказане вище судове рішення.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 254 ГПК України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, суд апеляційної інстанції вважає можливим поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі.
В той же час, у суду на стадії апеляційного провадження відсутні повноваження на встановлення обставин, впливу рішення суду першої інстанції на права, обов'язки чи інтереси ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку ч.2 ст. 262 ГПК України від учасників справи не надходило, тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе відкрити апеляційне провадження та призначити скаргу до розгляду.
Також суд вважає за необхідне зупинити дію рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17 в порядку ч. 5 ст. 262 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 234, 254, 256, 261, 262, 263, 272 ГПК України, суд
1. Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17.
2. Зупинити дію рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17 в порядку ч. 5 ст. 262 ГПК України
3. Відкрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2018 у справі № 902/1128/17.
4. Розгляд апеляційної скарги призначити на "17" травня 2023 р. об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.
5. Запропонувати позивачу та відповідачу, у строк до 15.05.2023 подати до суду відзиви на апеляційну скаргу (письмові пояснення) із доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи (скаржнику).
6. Явка повноважних представників сторін в судове засідання - на розсуд сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.