вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" квітня 2023 р. Справа№ 911/1638/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача : адвокат Марушевська В.І.; від відповідача : адвокат Дідик І.М.
Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 (суддя Наріжний С.Ю., м. Київ, повний текст підписано - 26.12.2022)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка»
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро»
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровка» (далі - позивач/ТОВ «Дібровка») звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» (далі - відповідач/ОСББ «ЖК «Дніпро») про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Підставою заявлених вимог позивач визначив обставини наявності на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, майна - газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро».
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 позов задоволено повністю.
Зобов'язано ОСББ «ЖК «Дніпро» демонтувати та вивезти майно - газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24220120) з земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, що належить ТОВ «Дібровка» (код ЄДРПОУ 13738405).
Стягнуто з ОСББ «ЖК «Дніпро» на користь ТОВ «Дібровка» 2 481 грн судового збору.
Обґрунтовуючи своє рішення із посиланням на положення ст.ст. 181, 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України та ст.ст. 82, 90 Земельного кодексу України місцевий господарський суд встановив, що В ОСББ «ЖК «Дніпро» без належних правових підстав використовує належну позивачу ТОВ «Дібровка» на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, для зберігання та розміщення свого майна - газгольдера, обладнання для чистки одягу та іншого майна, і, відповідно, дійшов висновку про задоволення позовних ТОВ «Дібровка».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСББ «ЖК «Дніпро» (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга ОСББ «ЖК «Дніпро» обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та процесуального права.
Зокрема, узагальненні доводи скаржника зводяться до того, що:
- судом першої інстанції не встановлено чи є майно (газгольдер) відповідача рухомою чи не рухомою річчю, оскільки майно відповідача є інженерною спорудою, тому відноситься до нерухомого майна;
- місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні поданого відповідачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження;
- розмір та конфігурація земельної ділянки, на якій розміщено багатоквартирний будинок та інженерні споруди, комунікації, які є невід'ємною частиною будинку про що свідчить копія зведеного висновку №318/82 від 24.11.1982 та копія технічного паспорту будинку 18.04.1985;
- передача позивачеві тієї частини земельної ділянки на якій розміщено інженерну споруду, належну відповідачеві, відбулося із порушенням законодавства, у зв'язку з чим н даний час проводиться досудове розслідування.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, що позивачем було надано до суду усі докази, документи, що підтверджують законне володіння земельною ділянкою на якій знаходиться майно ОСББ «ЖК «Дніпро», а місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6, є приватною власністю ТОВ «Дібровка»; земельна ділянка, на якій розміщено газгольдерне обладнання, обладнання для чистки одягу та інше майно, не відноситься до прибудинкової території відповідача; газгольдер є металевим резервуаром для накопичення та зберігання газу, отже може бути демонтований та встановлений без зміни його призначення та втрати цінності, відтак на вказаний об'єкт не може поширюватись правовий режим нерухомої речі в розумінні ст.181 Цивільного кодексу України. Також позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про залишення клопотання позивача про призначення судово-будівельної експертизи без розгляду та відмову у задоволенні поданого клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 апеляційну скаргу ОСББ «ЖК «Дніпро» у справі №911/1638/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Апеляційна скарга ОСББ «ЖК «Дніпро» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №911/1638/22, вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.
02.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1638/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1638/22; розгляд апеляційної скарги ОСББ «ЖК «Дніпро» на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 призначено на 15.03.2023.
15.03.2023 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 18.04.2023
Явка сторін
У судове засідання 18.04.2023 з'явився представники сторін.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як убачається із матеріалів справи, 15.04.2004 рішенням 20-ї сесії Української міської ради ХХІV скликання було затверджено технічну документацію по переоформленню права постійного користування земельною ділянкою на право її оренди під існуюче торгівельне підприємство та передано земельну ділянку в довгострокову оренду для виробничих потреб ТОВ «Дібровка» в м. Українка, вул. Будівельників, 6.
Вказаним рішенням було надано ТОВ «Дібровка» в тимчасове користування на умовах оренди (з правом подальшого викупу) терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,189 га під розміщення існуючого торгового підприємства в м. Українка, вул. Будівельників, 6.
01.06.2005 між Українською міською радою Обухівського району Київської області (орендодавець) та ТОВ «Дібровка» (орендар) укладено договір оренди, посвідчений державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори Антонченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1390.
Відповідно до п. 1.1.-1.3., 2.1., 2.3. вказаного договору оренди, орендодавець на підставі рішення 20 сесії Української міської ради 24 скликання від 15.04.2004 надає, а орендар приймає у довгострокове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,189 га, розташовану за адресою: м. Українка, вул. Будівельників, 6. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Орендодавець свідчить, що зазначена земельна ділянка на момент посвідчення цього договору нікому іншому не продана, не відчужена іншим способом, не заставлена, правами третіх осіб не обтяжена, під арештом не перебуває. Цільове призначення земельної ділянки: земельна ділянка передається в оренду під існуюче торгівельне підприємство та для виробничих потреб в м. Українка, по вул. Будівельників, 6. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 49 років з дати державної реєстрації договору.
Згідно Акта прийому-передачі земельної ділянки від 01.06.2005, вказана земельна ділянка передана Українською міською радою Позивачу в оренду терміном на 49 років.
Рішенням від 12.08.2010 Українською міською радою надано згоду на продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,189 га по вул. Будівельників, 6, яка знаходиться в користуванні згідно договору оренди від 01.06.2005. Тим самим рішенням дозволено ТОВ «Дібровка» виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів при поділі земельної ділянки, погодити її в установленому порядку і подати на розгляд до міської ради.
Рішенням Української міської ради від 09.09.2011 року 15 сесії 6 скликання «Про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,1890 га по вул. Будівельників, 6 в м. Українка», вирішено продати ТОВ «Дібровка» земельну ділянку площею 0,1890 га з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, розташовану по вул. Будівельників, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області, на якій розміщена нежитлова будівля (магазин), що належить ТОВ «Дібровка» на праві власності, за 242638,20 грн; доручено міському голові підписати договір купівлі-продажу після сплати покупцем повної вартості земельної ділянки на рахунок міської ради.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 18.11.2011 між Українською міською радою (продавець) та ТОВ «Дібровка» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського РНО Мельник М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4917, відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець продає, а покупець купує земельну ділянку площею 0,1890 га, яка знаходиться під існуючою нежитловою будівлею (магазином) в м. Українка, по вул. Будівельників, 6, Обухівського району, Київської області.
За умовами п. 1.2.-1.6. вказаного договору, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001. Опис меж відчужуваної земельної ділянки згідно кадастрового плану: від А до А - землі міської ради. Продаж земельної ділянки здійснюється на підставі Рішення Української міської ради XV сесії - VI скликання від 09.09.2011. Місце розташування земельної ділянки - м. Українка, вул. Будівельників, 6, Обухівського району, Київської області. Цільове призначення земельної ділянки: під існуючою нежитловою будівлею (магазином). Склад угідь земельної ділянки, що є предметом цього договору, визначений згідно кадастрового плану, правовий режим земельної ділянки регулюється Главою 4 Земельного кодексу України.
Позивачу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №329529 від 17.12.2011, відповідно до якого ТОВ «Дібровка» є власником земельної ділянки площею 0,1890 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 6.
Рішенням Української міської ради від 09.02.2012 «Про припинення Договору оренди земельної ділянки ТОВ «Дібровка»» вирішено вважати Договір оренди землі, укладений 01.06.2015 між Українською міською радою та ТОВ «Дібровка», нотаріально посвідчений 01.06.2005 державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори за №1390, припиненим з 17.12.2011.
У 2013 році ОСББ «ЖК «Дніпро» зверталось до Обухівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Української міської ради за участю третьої особи - ТОВ «Дібровка» про визнання протиправним та скасування рішення Української міської ради від 09.09.2011 року 15 сесії 6 скликання «Про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,1890 га по вул. Будівельників, 6 в м. Українка», з підстав того, що вказане рішення перешкоджає ОСББ «ЖК «Дніпро» в оформленні документації з землеустрою щодо прибудинкової території житлового будинку, розташованого по вул. Будівельників, 8 в м. Українка, зокрема у зв'язку з накладенням земельних ділянок.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 25.07.2013 у справі №372/2075/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013, вказаний адміністративний позов залишено без задоволення.
У вказаній справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посилання ОСББ «ЖК «Дніпро» на ту обставину, що неможливість присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивача пов'язана з прийняттям оспорюваного рішення про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,1890 га в м. Українка, по вул. Будівельників, 6, Обухівського району Київської області, не знайшло свого підтвердження.
Крім того судами у вказаній справі було відхилено твердження позивача про наявність на спірній земельній ділянці нерухомого майна позивача, оскільки газгольдер є металевим резервуаром для накопичення та зберігання газу і він може бути демонтований та встановлений без зміни його призначення та втрати цінності, отже не може вважатись нерухомим майном.
Листом від 17.01.2012 № 23-04/0020 Відділ Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області повідомив ОСББ «ЖК «Дніпро» про неможливість виконати заяву про визначення кадастрового номеру земельній ділянці у зв'язку з тим, що земельна ділянка ОСББ «ЖК «Дніпро» накладається на дорогу та площадку під стоянкою автомобілів.
У позовній заяві позивач вказує, що на земельній ділянці ТОВ «Дібровка» з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, площею 0,1890 га по вул. Будівельників, 6 в м. Українка, наявне рухоме майно, а саме: газгольдер - металевий резервуар для накопичення і зберігання газу, обладнання для чистки одягу та інше майно, належне ОСББ «ЖК «Дніпро».
Позивачем 04.01.2022 було вручено керівнику відповідача лист від 29.12.2021 №2, в якому Позивач просить Відповідача розглянути питання демонтування та вивезення майна, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро» на земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, та звільнити ділянку в найкоротший термін.
Листом від 28.01.2022 № 69 ОСББ «ЖК «Дніпро» відмовлено у звільненні земельної ділянки, оскільки на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно Відповідача - газгольдер (ГРУ з 3-ма підземними резервуарами, обладнання для чистки одягу, які були побудовані у 1984 році згідно проекту на будівництво будинку ЖБК «Дніпро», правонаступником якого є ОСББ «ЖК «Дніпро». Відповідач зазначив, що газгольдер та установка для чистки одягу є неподільним майном членів ОСББ «ЖК «Дніпро». Незважаючи на те, що на даний час газгольдер не працює, лише власник - ОСББ може користуватись, володіти та розпоряджатись ним, тому продажем земельної ділянки Позивачу порушено права відповідача як власника нерухомого майна.
У подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №1 від 29.08.2022 (яка отримана керівником відповідача 30.08.2022, про що свідчить відмітка про отримання на титульному аркуші претензії), в якій позивач вимагає протягом 3 днів з дня отримання претензії-вимоги усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, що належить ТОВ «Дібровка» на праві приватної власності, шляхом звільнення, демонтування та вивезення майна - газгольдера, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро» та який неправомірно перебуває (розташований) на земельній ділянці, належній позивачу.
Зазначена претензія-вимога залишена відповідачем без реагування, доказів усунення визначених в претензії перешкод у користуванні та розпорядженні позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, відповідачем не надано.
Позивач вважає наявними підстави для зобов'язання відповідача в судовому порядку усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Позивачем належною йому на праві власності земельною ділянкою.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ОСББ «ЖК «Дніпро» було створене власниками квартир багатоквартирного будинку №8 по вул. Будівельників у м. Українка Обухівського району Київської області шляхом реорганізації Житлово-будівельного кооперативу «Дніпро», який, в свою чергу, був створений на підставі рішення загальних зборів членів ЖБК «Дніпро» (протокол № 1 від 13.09.1982).
Вказаний житловий будинок спроектований та побудований з розміщенням на його території газопостачального обладнання (труби, установки, газгольдерне обладнання, інше обладнання).
Згідно зі статутом відповідача інженерні комунікації та технічні пристрої газопостачання є технічним обладнанням будинку та неподільним майном, тобто таким майном, без якого експлуатація будинку буде неможливою. Згідно технічних можливостей, газгольдер, який знаходиться на відстані 15 метрів від будинку, дозволяє зберігати об'єм газу, що є необхідним для мешканців будинку протягом двох тижнів.
Як вказує відповідач, газгольдерне обладнання розміщене на прибудинковій території відповідача та фактично є нерухомим майном; на даний час вказане обладнання перебуває в неробочому стані.
Відповідачу відомо, що 15.04.2004 рішенням 20-ї сесії Української міської ради ХХІV скликання було затверджено технічну документацію по переоформленню права постійного користування земельною ділянкою на право її оренди під існуюче торгівельне підприємство та передано земельну ділянку в довгострокову оренду для виробничих потреб ТОВ «Дібровка».
Проте відповідачу невідомо, з яких підстав та ким було неправомірно виконано зйомку та винесення меж ділянки в натурі, включаючи разом з майном відповідача (газгольдер) без його погодження. Тим самим на технічній документації не було зображено майно відповідача, а землю під ним незаконно було вилучено на користь ділянки, якою на даний час володіє позивач.
Відповідач зазначає, що 09.09.2011 року 15 сесія шостого скликання Української міської ради прийняла рішення (Додаток № 4), яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,1544 га, що розташована по вул. Будівельників, 8 у м. Українка, для обслуговування багатоквартирного будинку та передала вказану ділянку у власність членів ОСББ «ЖК «Дніпро», надавши дозвіл виготовити Державний акт на право власності на земельну ділянку та здійснити державну реєстрацію.
Проте в той же день 09.09.2011 року 15 сесія шостого скликання Української міської ради прийняла рішення «Про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,189 га, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, на якій розміщена нежитлова будівля, що належить ТОВ «Дібровка» на праві власності.
Відповідач стверджує, що для виконання зазначеного вище рішення сесії від 09.09.2011 ОСББ «ЖК «Дніпро» було направлено всі документи до відділу Держкомзему у м. Українка з метою визначення кадастрового номеру і виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку.
Однак Відповідач не зміг реалізувати вказане рішення сесії, оскільки з невідомих відповідачу причин земельну ділянку, на якій знаходилось майно Відповідача (газгольдер), було включено до складу земельної ділянки Позивача (кадастровий номер 3223151000:01:030:0001), чим збільшено її фактичний розмір на кадастровій карті на відповідну кількість квадратних метрів таким чином, що розмір земельної ділянки будинку Відповідача після розроблення технічної документації на кадастровій карті почав накладатися на дорогу та майданчик для стоянки автомобілів.
Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність протиправних дій осіб, що допустили халатність або умисел під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, та протиправність технічної документації на земельну ділянку Позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Положеннями ст. 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За змістом ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закон
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Зміст негаторного позову фактично розкритий у ч. 1 ст. 391 ЦК України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що тлумачення ст. 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов'язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №369/13857/17, від 06.07.2022 у справі №638/13288/14, від 21.07.2022 у справі №201/1526/20, від 14.09.2022 у справі №334/4126/20, від 28.09.2022 у справі №910/4277/21).
Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.
Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.08.2021 у справі №910/20607/17.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 18.11.2011 між Українською міською радою (продавець) та ТОВ «Дібровка» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського РНО Мельник М.В. та зареєстрований в реєстрі за №4917, відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець продає, а покупець купує земельну ділянку площею 0,1890 га, яка знаходиться під існуючою нежитловою будівлею (магазином) в м. Українка, по вул. Будівельників, 6, Обухівського району, Київської області.
За умовами п. 1.2.-1.6. вказаного договору, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001. Опис меж відчужуваної земельної ділянки згідно кадастрового плану: від А до А - землі міської ради. Продаж земельної ділянки здійснюється на підставі Рішення Української міської ради XV сесії - VI скликання від 09.09.2011. Місце розташування земельної ділянки - м. Українка, вул. Будівельників, 6, Обухівського району, Київської області. Цільове призначення земельної ділянки: під існуючою нежитловою будівлею (магазином). Склад угідь земельної ділянки, що є предметом цього договору, визначений згідно кадастрового плану, правовий режим земельної ділянки регулюється Главою 4 Земельного кодексу України.
Позивачу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №329529 від 17.12.2011, відповідно до якого ТОВ «Дібровка» є власником земельної ділянки площею 0,1890 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 6.
Рішенням Української міської ради від 09.02.2012 «Про припинення Договору оренди земельної ділянки ТОВ «Дібровка»» вирішено вважати Договір оренди землі, укладений 01.06.2015 між Українською міською радою та ТОВ «Дібровка», нотаріально посвідчений 01.06.2005 державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори за №1390, припиненим з 17.12.2011.
Відтак вбачається, що відповідна земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 6, є приватною власністю ТОВ «Дібровка».
Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач - ОСББ «ЖК «Дніпро» без належних правових підстав використовує належну позивачу ТОВ «Дібровка» на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, для зберігання та розміщення свого майна - газгольдера, обладнання для чистки одягу та іншого майна.
При цьому, доводи відповідача про те, що газгольдерне обладнання, що розміщене на земельній ділянці позивача, є нерухомим майном, правомірно відхилено місцевим господарським судом, як необґрунтовані і безпідставні, оскільки газгольдер є металевим резервуаром для накопичення та зберігання газу, отже він може бути демонтований та встановлений без зміни його призначення та втрати цінності, відтак на вказаний об'єкт не може поширюватись правовий режим нерухомої речі в розумінні ст. 181 ЦК України.
У свою чергу доводи відповідача про те, що земельна ділянка, на якій розміщено газгольдерне обладнання, обладнання для чистки одягу та інше майно, відноситься до прибудинкової території відповідача не підтверджені доказами, отже відхиляються як необґрунтовані.
Також надана відповідачем копія витягу з ЄРДР від 11.11.2022 щодо кримінального провадження №12022116230000547 не впливає на правову кваліфікацію правовідносин сторін у даній справі та надання оцінки фактичним обставинам справи.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, яка належить позивачу, що створює перешкоди у користуванні позивачем належною йому земельною ділянкою.
Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про зволення позову, у зв'язку з його доведеністю та обґрунтованістю.
Твердження заявника апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні поданого відповідачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження судом апеляційної інстанції відхиляється з огляду на таке.
Як убачається із матеріалів справи, 31.10.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача від 26.10.2022 б/№ (вх. № 15179/22) про надійшло клопотання повернення до стадії підготовчого засідання.
Вказане клопотання відповідача обґрунтовано відсутністю в штаті підприємства відповідача юриста або іншого спеціаліста з юридичною освітою, необхідною для захисту прав та інтересів відповідача. У зв'язку з цим відповідач звернувся до адвоката Марушевської В.І., з якою 14.10.2022 було укладено договір про надання правової допомоги. Представник відповідача зазначила, що в ході підготовчого засідання у даній справі не було визначено обставин, які підлягають встановленню, не зібрано відповідних доказів, представником відповідача не було подано всіх необхідних доказів. Крім того, представник відповідача зазначила, що адвокатом Марушевською В.І. в інтересах ОСББ «ЖК «Дніпро» направлено низку адвокатських запитів, зокрема: до Української міської ради, ГУ Держгеокадастру у Київській області, Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», Київської обласної державної (військової) адміністрації.. Враховуючи зазначене вище представник відповідача вважає наявними підстави для повернення до стадії підготовчого засідання у даній справі.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ст.ст. 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Тобто, законодавцем у Главі 3 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
З урахуванням норм ГПК України слідує, що за загальним правилом відповідач повинен був подати до суду усі наявні докази разом з поданням відзиву на позовну заяву, або із письмовими пояснення відповідно до вимог ухвали суду від 12.09.2022 у встановлені судом строки. Також, положеннями частини 10 статті 80 ГПК України надано відповідачу можливість подання доказів не разом з поданням відзиву на позовну заяву, проте враховуючи вимоги процесуального законодавства такі докази повинні бути надані під час здійснення підготовчого провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Судом апеляційної інстанції встановлено та убачається із матеріалів справи, що відповідач протягом встановленого ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2022 строку скористався наданим ст. 178 ГПК України правом на подачу відзиву на позов.
У свою чергу місцевий господарський суд зазначив, що в ході підготовчого засідання у даній справі 11.10.2022 представник позивача повідомив, що позивач не планує подавати відповідь на відзив відповідача. В той же час, в судовому засіданні 11.10.2022 представник відповідача зазначав, що ним подано всі необхідні докази, будь-яких інших документів відповідач не планує подавати та не заперечує проти закриття підготовчого провадження і призначення справи для судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 11.10.2022 Господарським судом Київської області було постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2022.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач лише 14.10.2022 звернувся про надання йому правової допомоги, при тому, що позивач був обізнаний як про відкриття провадження у справі так і про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2022, що свою чергу не може свідчити про поважність причин такого зволікання, оскільки відповідач був обізнаний про той факт, що в штаті його працівників юрист відсутній.
З таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі, і, відповідно, залишення такого клопотання без задоволення, про що в судовому засіданні 01.11.2022 постановлено протокольну ухвалу без входу до нарадчої кімнати.
Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22, та, відповідно, апеляційна скарга ОСББ «ЖК «Дніпро» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/1638/22 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу №911/1638/22 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 19.04.2023.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська