Номер провадження: 11-сс/813/647/23
Справа № 947/7655/23 1-кс/947/2926/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 21.03.2023, якою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинене кримінальне правопорушення
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.02.2023.
Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні зазначеної скарги, слідчий суддя послався на те, що особа, яка подала скаргу, в судове засідання не з'явилась, не підтримала вимоги заявленої скарги та не довела викладених у ній обставин, внаслідок чого така поведінка заявника, на переконання слідчого судді, повинна оцінюватись як підстава для відмови у задоволенні скарги без її розгляду по суті.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 не погодилась із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на її незаконність з огляду на наступні обставини:
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що 28.11.2022 та 11.02.2023 ОСОБА_7 зверталась до ГУНП в Одеській обл. із заявами про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, остання була отримана одержувачем 20.02.2023, проте відомості за її заявою не були внесені до ЄРДР в порушення вимог ст. 214 КПК України, натомість, 13.02.2023 вона отримала відповідь від 03.02.2023 про те, що СУ ГУНП в Одеській обл. розслідується кримінальна справа №02200900112/2 від 27.05.2009 за ч. 1 ст. 358 КК України та підтвердження того, що СУ ГУНП в Одеській обл. було розглянуто адвокатський запит від 30.01.2023 щодо розгляду заяви ОСОБА_7 від 28.11.2022, в результаті чого було встановлено, що зазначена заява не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, ґрунтується лише на припущеннях протиправності дій, тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає;
- посилання суду в мотивувальній частині ухвали на те, що заявник та її представник повідомлялись про розгляд скарги електронною поштою та засобами зв'язку, зазначеними у скарзі, свідчить про неналежне сповіщення учасників провадження, натомість, повістки про виклик заявник та її представник у визначений ч. 2 ст. 136 КПК України спосіб не отримували.
Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Враховуючи неявку представника прокуратури в судове засідання апеляційного суду без поважних причин, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Так, відмовляючи в задоволенні скарги представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 11.02.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя в якості єдиної підстави для відмови в її задоволенні без розгляду по суті послався на те, що неявка без поважної причини особи, яка подала скаргу, свідчить про фактичне не підтримання заявленої скарги та не доведення викладених у ній обставин (а.с. 60-61).
При цьому, вимогами ч. 3 ст. 306 КПК України дійсно передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом із тим, положеннями ч. 2 ст. 306 КПК України передбачений строк розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, який складає не більше 72 год. з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5-ти днів з моменту надходження скарги.
На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що представник ОСОБА_6 викликалась в судове засідання Київського райсуду м. Одеси від 21.03.2023 із розгляду її скарги в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого шляхом виклику за телефоном (а.с. 56), проте остання не з'явилась, про причини неприбуття не повідомила та жодних клопотань на адресу суду не подавала.
В цьому контексті апеляційний суд критично оцінює твердження представника ОСОБА_6 на неналежне сповіщення учасників провадження про розгляд її скарги з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 135 КПК України передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
На підставі аналізу матеріалів провадження, зокрема, телефонограми секретаря судового засідання Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_8 від 15.03.2023 (а.с. 56), вбачається, що представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 була сповіщена про розгляд її скарги на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР шляхом здійснення виклику за телефоном, тобто відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 КПК України.
Відтак, враховуючи скорочений строк розгляду скарг зазначеної категорії, який, відповідно до вищезгаданих вимог ч. 2 ст. 306 КПК України, складає не більше 72 год. з моменту надходження відповідної скарги, колегія суддів вважає, що слідчим суддею, всупереч тверджень апелянта, не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в частині сповіщення учасників провадження про дату, час та місце розгляду скарги на бездіяльність слідчого.
Водночас, не зважаючи не неявку особи, яка подала скаргу - представника ОСОБА_6 - в судове засідання із розгляду її скарги на бездіяльність слідчого, участь у розгляді якої відповідно до вищевикладених вимог ч. 3 ст. 306 КПК України є обов'язковою, у слідчого судді не було підстав для відмови в задоволенні такої скарги без розгляду її по суті, оскільки рішення, передбачене п. 4 ч. 3 ст. 307 КПК України (відмова у задоволенні скарги) може бути прийняте, тільки за результатами розгляду такої скарги по суті викладених в ній вимог.
В цьому контексті апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на положення п. 7 Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на тему «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», відповідно до якого у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою в суд.
Відтак, на переконання колегії суддів, у слідчого судді суду 1-ої інстанції не було жодних законних підстав для відмови в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. по суті викладених в ній вимог лише на тій підставі, що особа, яка її подала - представник ОСОБА_6 - не з'явилась в судове засідання всупереч вищевикладених вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчим суддею суду 1-ої інстанції в даному випадку, при розгляді скарги представника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, були допущені неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому прийняти законне й обґрунтоване судове рішення, що є безумовною підставою для його скасування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, положення ч. 1 ст. 410 КПК України наголошують на тому, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
В свою чергу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити вимоги апелянта в повному обсязі та задовольнити її скаргу на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл., оскільки прийняття такого рішення, за наявності до того підстав та відповідно до положень ст.ст. 304, 307 КПК України, відноситься виключно до повноважень слідчого судді місцевого суду, натомість, постановлення такого рішення судом апеляційної інстанції позбавить заявника передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України права на апеляційне оскарження відповідної ухвали слідчого судді.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги представника, скасування ухвали слідчого судді та призначення нового судового розгляду скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення в суді 1-ої інстанції іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 28, 303, 370, 404, 407, 409, 410, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 21.03.2023, якою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинене кримінальне правопорушення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 11.02.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в суді 1-ої інстанції іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4