вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" квітня 2023 р. Справа№ 910/9956/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Маланчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва
на рішення Господарського суду міста Києва
від 11.01.2023 (повний текст рішення складено 11.01.2023)
у справі №910/9956/20 (суддя - Чинчин О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 58 253 грн 14 коп
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1.1. короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 58 253 грн 14 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО» внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто до власника автомобіля «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» страхове відшкодування у розмірі 58 253 грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн 00 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач правомірно звернувся до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва за компенсацією страхового відшкодування у розмірі 58 253 грн 14 коп. Оскільки, винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) визнано працівника відповідача при здійсненні ним своїх посадових обов'язків, а отже відповідальність несе власник джерела підвищеної небезпеки, тобто роботодавець. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що ТДВ «Міжнародна СК» правомірно відмовила позивачу у компенсації страхового відшкодування, оскільки, останній звернувся з заявою про відшкодування із пропуском строку на подачу такої заяви.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9956/20 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/9956/20.
06.02.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9956/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі №910/9956/20 та призначено до розгляду на 15.03.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 призначено розгляд справи №910/9956/20 на 29.03.2023.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1177/23 від 29.03.2023 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9956/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9956/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі №910/9956/20 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Розгляд справи ухвалено здійснювати 11.04.2023.
У судове засідання 11.04.2023 з'явився представник відповідача. Представники позивача у судове засідання не з'явились.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено докази та не надано їм належної оцінки, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції суму страхового відшкодування стягнено з неналежного відповідача. Відповідач у апеляційній скарзі посилається на норми чинного законодавства та практику Верховного Суду та зазначає, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика в судовому порядку протягом строку позовної давності. А отже суд мав відмовити у позові до неналежного відповідача та прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
2.4. інші процесуальні дії у справі
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
09.03.2017 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «ЦВплюс» №313028990, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску. (т.1 а.с. 4-8)
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2017 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, схемою ДТП. (т.1 а.с.10)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №755/11147/17 ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (т.1 а.с. 9)
Згідно з ремонтною калькуляцією №1507405 від 14.07.2017 вартість ремонту транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 58 253 грн 14 коп. (т.1 а.с.20-21)
Відповідно до Страхового акту №1519902 від 07.08.2017. (т.1 а.с. 22) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування автомобілю марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 58 253 грн 14 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8565 від 19.08.2017 із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування зг. пол. №313028990.17 ОСОБА_1 (т.1 а.с. 22)
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6021505 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у ТДВ «Міжнародна СК», розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн (т.1 а.с.24).
10.01.2019 Позивач надіслав на адресу ТДВ «Міжнародна СК» претензію про виплату страхового відшкодування в розмірі 58 253 грн 14 коп. У відповідь на яку останній листом №321 від 28.01.2019 повідомив Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (т.1 а.с.25)
08.02.2019 Позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою здійснити відшкодування в розмірі 58 253 грн 14 коп. У відповідь на яку Відповідач листом №103/48/3/6 від 05.03.2019 зазначив, що звернувся до ТДВ «Міжнародна СК» про врегулювання питання. (т.1 а.с.27)
Листом №103/48/204 від 18.02.2019 відповідач звернувся до ТДВ «Міжнародна СК» та вимагав здійснити відшкодування страхової виплати на користь Позивача. У відповідь на яку останній листом №740 від 05.03.2019 відмовив Відповідачу у виплаті страхового відшкодування. (т.1 а.с.80-83)
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати 58 253 грн 14 коп., оскільки пошкодження транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сталося з вини працівника Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що в матеріалах справи експертиза відсутня, а також не був вирахуваний коефіцієнт фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту «ЦВплюс» №313028990 від 09.03.2017, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, було відшкодовано на користь Страхувальника 58 253 грн 14 коп.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, до позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №755/11147/17, якою ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (т.1 а.с. 9)
Згідно з ремонтною калькуляцією №1507405 від 14.07.2017 вартість ремонту транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 58 253 грн 14 коп. (т.1 а.с.20-21)
Відповідно до Страхового акту №1519902 від 07.08.2017 (т.1 а.с. 22) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування автомобілю марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 58 253 грн 14 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8565 від 19.08.2017 із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування зг. пол. №313028990.17 ОСОБА_1 » (т.1 а.с. 22)
Визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
В даному випадку дорожньо - транспортна пригода сталась 10.07.2017, проте з заявою про виплату страхового відшкодування до ТДВ «Міжнародна СК» Позивач звернувся лише 10.01.2019, тобто з пропуском строку, визначеного законом, а тому ТДВ «Міжнародна СК» було правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування відповідно до п.37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При зверненні до суду першої інстанції з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 58 253 грн 14 коп.
Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Тобто, аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Як вбачається з матеріалів справи, винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, про що не заперечував відповідач у поданій заяві по суті спору.
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому Позивачем транспортному засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 має нести Відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що це спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В, рік випуску автомобіля - 2012, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (10.07.2017) строк експлуатації зазначеного автомобіля перевищував чотири роки.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом першої інстанції встановлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №25952/20-54 від 20.12.2022 встановлено, що розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка сталася 10.07.2017, станом на 10.07.2017, дорівнював 64 546,89 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка сталася 10.07.2017, станом на 10.07.2017, складала 64 546,89 грн. (т.2 а.с.3-14)
Судом першої інстанції прийнято до уваги висновки експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі №25952/20-54 від 20.12.2022, складені експертом Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», а тому за таких підстав, вказані висновки експерта є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку суд першої інстанції виходить із вартості відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка визначена у висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №25952/20-54 від 20.12.2022, що становить 64 546,89 грн.
В той же час, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, а до страховика, який здійснив страхове відшкодування переходить право вимоги в межах виплаченої суми, то суд першої інстанції розглянув позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» в межах здійсненого страхового відшкодування в розмірі 58 253 грн 14 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає рішення першої інстанції обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва страхового відшкодування у розмірі 58 253 грн. 14 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів наявність у нього права на компенсацію здійсненого страхового відшкодування за рахунок винної особи.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Положення статті 22 Цивільного кодексу України (далі - Цивільного кодексу України) передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування»).
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, виходячи із приписів ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача що судом першої інстанції суму страхового відшкодування стягнено з неналежного відповідача, оскільки в даному випадку стягується не страхове відшкодування, а збитки заподіяні працівником відповідача.
Водночас відповідно до п. 37.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), однак вказана обставин не звільняє винну особу від обов'язку компенсувати завдані збитки, а тому з огляду на момент звернення до суду, позивач обрав належний спосіб захисту та правомірно звернувся до тієї особи за рахунок якої він зможе отримати відшкодування понесених витрат та захистити своє право (до винної особи), а не до страховика.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у справі № 910/9956/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2023.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Є.Ю. Шаптала
І.А. Іоннікова