Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/472/23
Номер провадження: 2/511/242/23
20 квітня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Панчук А. І.,
при секретарі судового засідання Бєгєн А.В.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
неповнолітньої ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Теренчук Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільня Одеської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини
21.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки.
Просила припинити стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Роздільнянського районного суду від 01.06.2022 року, по справі № 511/996/22.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що вона є матір'ю двох дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2022 року з неї на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 .
26.07.2022 року позивачка одружилась з ОСОБА_5 та змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
На час звернення позивачка , мешкає в будинку, розташованому по АДРЕСА_1 за згодою власника ОСОБА_8 , та донька проживає разо м з нею.
В зв'язку з такими обставинами, змушений звернутися до суду з позовом про припинення стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу Роздільнянського районного суду від 01.06.2022 року, оскільки дитина на утримання якої стягуються аліменти, проживає з нею та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Стягнення аліментів просила припинити з дня звернення до суду з позовом.
З вищенаведених підстав та оскільки відповідач ОСОБА_3 , є батьком дитини, добровільно допомоги на утримання дочки не надає, хоча має можливість надавати допомогу, тому що має задовільний стан здоров'я, є працездатним, просила стягнути із ОСОБА_9 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня з дня звернення до суду з позовом, до повноліття дитини.
Ухвалою судді від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.(а.с.25)
Ухвалою Роздільнянського районного суду від 04.04.2023 року підготовчий розгляд по справі зікінчено та призначено справу до розгляду по суті.(а.с. 40 )
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги. Суду пояснила, що дочка фактично проживає разом з нею, вона піклується про дитину, її утримує, однак аліменти отримує ОСОБА_3 , відповідно до судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2022 року. Тому просила припинити стягнення аліментів з неї на користь ОСОБА_3 . Дочка потребує значних витрат на матеріальне забезпечення, однак відповідач не надає будь - якої допомоги на утримання ОСОБА_4 , хоча має можливість допомагати, тому просила постановити рішення про стягнення на її користь з відповідача аліментів в розмірі заявлених позовних вимог. Просила припинити стягнення аліментів та стягнути аліменти на її користь з дня подання позову до суду.
Неповнолітня ОСОБА_2 надаючи суду свідчення пояснила, що насправді вона проживає з матір'ю з 21.02.2023 року , яка її забезпечує всім необхідним. Батько її нічим не забезпечує і не повертає тих коштів які стягуються з матері на її утримання. З татом вона не підтримує відносини, не спілкується. Бували випадки сварки між нею та батьком. Бажає і надалі проживати з мамою, і не заперечує проти стягнення аліментів на користь її матері.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, його інтереси представляє адвокат.
Представник відповідача - адвокат Теренчук Є.М. заперечував проти задоволення позову , мотивуючи своє заперечення тим , що в 2017 році згідно розпорядження РДА було встановлено її ( доньки Дар,ї ) місце проживання - проживання її батька. Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час являється повнолітнім та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Відповідно до рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.05.2023 року шлюб зареєстрований 03.11.2001 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 було розірвано . (а.с.8)
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 26.07.2022 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області ПМрУ МЮ (м.Одеса), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, актовий запис №184. Після одруження прізвище чоловіка та жінки - ОСОБА_7 . (а.с.19)
Згідно Актів обстеження умов проживання Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 09.02.2023 року, 17.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , умови для проживання дитини задовільні . (а.с.10,44 )
Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , власником вказаного будинку з 10.11.2005року є ОСОБА_8 . (а.с.12)
Як вбачається з копії заяви ОСОБА_8 , , останній як власник майна , не заперечував проти проживання ОСОБА_2 , у його будинку, разом з матір'ю - ОСОБА_13 . (а.с.11)
Згідно довідки Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області№1064 від 04.10.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.7)
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини, частинами сьомою, восьмою статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються на користь того із батьків або законних представників, разом з яким вона проживає.
Судом встановлено що ОСОБА_2 проживає разом з позивачкою матір'ю ОСОБА_1 з якої на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 27.05.2022 року до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_3 разом із дочкою не проживає, дитина проживає з матір'ю, позивачкою по справі, що є підставою для припинення стягнення з неї аліментів за судовим наказом Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2022 року.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів щодо стану здоров'я та матеріального становища дитини, доказів стану здоров'я та матеріального становища відповідача по справі ОСОБА_3 як платника аліментів, та позивача по справі ОСОБА_1 як стягувача, а також доказів перебування на утриманні у відповідача непрацездатних осіб та інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів - сторони суду не надали та не повідомили.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дочки, що беззаперечно підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_14 , вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і тому підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Відповідно до п. 23 Постанови №3 від 15.05.2006 Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за положеннями ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи наведені положення, аліменти, що стягуються з позивачки на користь відповідача на утримання дочки вважаються припиненими не з моменту звернення до суду, як заявлені позивачем, а з дня набрання рішенням законної сили, отже підлягають частковому задоволенню.
Припинення стягнення аліментів передбачає, що стягнення по виконавчому листу про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача припиняються, яке здійснюється шляхом відкликання виконавчого листа по якому припинено стягнення. Тому суд погоджується з позивачем що це не є окремими самостійними вимогами, а є обґрунтуванням способу виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині припинення стягнення аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернувся з позовом про стягнення аліментів на утримання дочки 21.02.2023 року, отже відповідно до положень ч.1 ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню із відповідача на користь позивача, починаючи з дня звернення до суду до повноліття дитини.
Відповідачем заявлені позивачкою вимоги не спростовано, будучи повідомленою про перебування позову у суді, заперечень на позов не подав, тому суд виходячи з вищенаведених обґрунтувань задовольняє позов ОСОБА_1 частково.
Суд не погоджується з думкою адвоката Теренчук Є.М. про те , що остаточно встановлено місце проживання ОСОБА_2 відповідно до розпорядження Роздільнянської РДА від 03.11.2017 року.
Відповідно до вимог ст. 29 ч. 2 ЦК України , фізична особа , яка досягла 14 років , вільно обирає собі місце проживання , за винятком обмежень , які встановлюються законом. . Таких обмежень не встановлено . А дія розпорядження РДА таким чином фактично втратила свою законну силу. Дитина фактично проживає з мамою , а тому на користь позивачки і повинно бути стягнено аліменти. Місце проживання не завжди збігається з місцем реєстрації. Підстав для незадоволення позову не встановлено. В позові заявлено дві різних вимоги , а тому вирішується питання про стягнення судового збору. .
Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 1073,60 гривен судового збору на користь держави, в зв'язку задоволенням вимоги про стягнення аліментів, оскільки за вказану вимогу від сплати судового збору був звільнена позивачка при зверненні до суду та 1073,60 гривень на користь ОСОБА_1 сплаченого позивачем при зверненні до суду за позовну вимог про припинення стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 180-182, 192 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дитинизадовольнити частково.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт НОМЕР_3 виданий 13.09.2022 року органом 5141, ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 виданий 31.01.1997 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_6 на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих на підставі судового наказу від 01.06.2022 року по справі №511/996/22 винесеного Роздільнянським районним судом Одеської області, - з дня набрання даним рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 виданий 31.01.1997 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_6 зареєстрований за адресою: с.Павлівка Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт НОМЕР_3 виданий 13.09.2022 року органом 5141, ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.02.2023 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 виданий 31.01.1997 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_6 зареєстрований за адресою: с.Павлівка Роздільнянського району Одеської області 1073,60 гривень судового збору на користь держави та 1073,60 гривен на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт НОМЕР_3 виданий 13.09.2022 року органом 5141, ІПН НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А. І. Панчук
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2023 року.