19 квітня 2023 року м. Рівне №460/8260/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_3
доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення нарахування та виплати їй та її неповнолітнім дітям щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй та її неповнолітнім дітям щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до З категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року за період із 30 вересня 2022 року до зміни законодавства або зміни мого та моїх дітей правового статусу.
Ухвалою суду від 31.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що позивач та її діти проживають у зоні гарантованого добровільного відселення та відповідно до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мають право на виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказує, що з 17.07.2018 відповідач повинен був відновити виплату такої допомоги, проте всупереч цьому допускає протиправну бездіяльність. За наведеного, просить зобов'язати відповідача нараховувати і виплачувати щомісячну грошову допомогу з 30.09.2022.
У встановлений судом строк відзиву на позов не подано.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив, що позивач та її діти є особами, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи. Також вона та її діти проживають в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, а також соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (у редакції, чинній із 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання.
У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" №107-VI від 28.12.2007, текст статті 37 Закону №796-XII було викладено в новій редакції, за якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
Разом з тим, у 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, статті 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.
Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною.
Враховуючи те, що позивач проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, то з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто із 17 липня 2018 року, має право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у рішенні від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, яка є зразковою, позивач, відповідно до рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 та статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 має право на нарахування та виплату з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09 липня 2007 року). При цьому у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000, незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України, зокрема, порядок його виконання, відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 17.07.2018 відповідач повинен був відновити виплату позивачу та її дітям щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Оскільки зазначену виплату відновлено не було, то це доводить існування протиправної бездіяльності відповідача.
Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги позивача, заявлені в межах строку позовної давності.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити.
З врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат суду не надано, підстав для присудження відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судових витрат не має.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 30.09.2022 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації починаючи з 30.09.2022 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, у розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації починаючи з 30.09.2022 нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 , як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, у розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації починаючи з 30.09.2022 нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 , як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, у розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, буд. 46,м. Сарни,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34502, ЄДРПОУ/РНОКПП 03195398)
Суддя Н.В. Друзенко