19 квітня 2023 року м. Рівне №460/5678/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 14 лютого 2023 року №347664 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, оскільки всі документи необхідні для перевезення пасажирів, були в наявності. Транспортний засіб не обладнаний тахографом, відтак велася індивідуальна контрольна книжка водія, яка надавалася для перевіряючих осіб. За наведеного вказує, що оскаржувана постанова від 14.02.2023 №347664 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн є безпідставною та підлягає скасуванню. Відтак, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки до позовної заяви додані сторінки копії індивідуальної книжки водія, які не ідентифікують особу водія його прізвище, ініціали, посвідчення, найменування перевізника та обліковий період. Вказує, що такі підстави не доводять, що водієм здійснювалось ведення індивідуальної контрольної книжки. Зауважує, що у поясненнях водія в Акті №350512, не зазначено про наявну індивідуальну контрольну книжку. Тому, відповідач ставить під сумнів твердження, що дана контрольна книжка не була взята до уваги під час здійснення перевірки автомобільного транспорту і була в наявності. За наведених підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.01.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області на підставі направлення на перевірку №015709 від 06.01.2023, яке видане на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 06.01.2023 №508/37/27-23, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів з 09.01.2023 по 15.01.2023.
Під час проведення такої перевірки 11.01.2023 в м.Сарни АВ м-т Рівне-Рокитне, о 12 год 15 хв було проведено перевірку транспортного засобу марки БАЗ н.з. НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію тимчасовий НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №350512 від 11.01.2023, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення: "під час надання послуг з перевезення пасажирів на маршруті понад 50 км перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа наявність якого передбачена ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац третій частина 1 перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа».
Пояснення водія про причини порушень: "Не передбачено встановлення тахо". Водій ТЗ ознайомлений з вказаним актом під підпис.
14.02.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1 , складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347664, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, за перевезення пасажирів за відстуності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону.
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Відповідно до пп. 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Дослідженими судом доказами в повній мірі доведено, що відповідач не допустив жодник процедурних порушень, здійснюючи перевірку позивача та притягаючи його до відповідальності.
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною другою статті 39 Закону №2344-ІІІ визначено перелік документів, обов'язкових для регулярних пасажирських перевезень, а саме : для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).
Згідно п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
Згідно пункту 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385.
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до п.6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку. Додатком 3 до Положення №340, визначено форму індивідуальної контрольної книжки водія.
Щодо застосування п.6.1, 6.3 Положення №340, Верховний Суд у постанові від 19.03.2020 по справі №823/1199/17 сформулював правовий висновок, відповідно до якого водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія
Таким чином, суд дійшов висновку, що під час перевірки водій зобов'язаний надати особам, які проводять перевірку, протокол перевірки та адаптації тахографу, а у випадку, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, індивідуальну контрольну книжку водія. Відсутність (не пред'явлення) вказаних документів, на час проведення перевірки, є підставою для застосування адміністративно господарського штрафу.
З матеріалів справи встановлено, що 14.02.2023 відповідачем було прийнято оспорювану постанову на підставі акту №350512 від 11.01.2023, з якого вбачається, що під час перевірки транспортного засобу марки БАЗ н.з. НОМЕР_1 виявлено, в тому числі, порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону №2344, зокрема, надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Рівне-Рокитне за відсутності на момент перевірки необхідних документів, передбачених ст.39 цього Закону, а саме: відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія, у разі, якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.
Разом з тим, в акті №350512 від 11.01.2023 в поясненнях водія про причини порушень вказано: "Не передбачено встановлення тахо". При цьому, запису про наявність індивідуальної контрольної книжки водія та її неврахування посадовими особами Укртрансбезпеки під час перевірки водієм у вказаному акті не зроблено.
Позивач для підтвердження своїх доводів надав суду індивідуальну контрольну картку водія, проте суд зауважує, що таку не було пред'явлено перевіряючим особам під час перевірки, не було надано до заперечень на акт перевірки.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що долучена до позову копія індивідуальної книжки водія, не ідентифікує особу водія та його прізвище, ініціали, посвідчення та найменування перевізника.
В свою чергу, доводи позивача про наявність під час перевірки у водія індивідуальної контрольної книжки не підтверджені жодними доказами.
Таким чином, суд зазначає про відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки водія під час перевірки, оскільки в акті перевірки не зазначено, що така книжка надавалась для перевірки і водій, ознайомлюючись з актом, цього факту не заперечив та пояснень з цього приводу не дав.
Отже, матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача послуг з перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №347664 від 14.02.2023 відповідає наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочин України критеріям, Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 14.02.2023 №347664, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя Н.В. Друзенко