Рішення від 18.04.2023 по справі 460/36387/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Рівне№ 460/36387/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Радів-агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Радів-агро» (далі - позивач, ПП «Радів-агро») до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Рівненській області:

- №751917000701 від 16.08.2021;

- №752017000701 від 16.08.2021;

- №752117000701 від 16.08.2021;

- №752617000709 від 16.08.2021;

- №752717000709 від 16.08.2021;

- №752817000709 від 16.08.2021.

Щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій за цим податком позивач зазначає, що як вбачається з акту перевірки висновки відносно наявності порушень зроблені виходячи з того, що за звітними періодами товариством реалізовано власно вирощену сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3 класу та пшеницю 3 та 4 класів) за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про заниження Товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі також - ПДВ) не відповідає фактичним обставинам з огляду на те, що відповідач для визначення звичайних цін взяв для співставлення лише інформацію, розміщену на сайті https://agrex.gov.ua ціни ПАТ «НІБУЛОН», даних журналів «Огляд цін» та «Дайджест цін», що вказує на формальний підхід до проведення перевірки. Також, позивач наголошує на протиправність висновку контролюючого орану про використання птиці поза межами господарської діяльності підприємства. Крім того, щодо реалізації палива, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 надавав послуги з обробки ґрунту та посіву на техніці позивача та використовував матеріали (дизельне пальне) замовника, відтак вказане спростовує твердження відповідача про реалізацію пального та вказує на протиправність донарахування податкових зобов'язань. Щодо решти порушень зазначених в акті, зазначає, що висновки відповідача щодо обов'язку єдиного засновника приватного підприємства, який виконував функції директора, нараховувати та сплачувати собі заробітну плату, на підставі якої здійснювати обчислення та сплату єдиного внеску, військового збору суперечать положенням діючого законодавства.

Ухвалою від 24.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.11.2022 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та вказав, що позивач занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки реалізував сільськогосподарську продукцію (зерно кукурудзи 3 класу та пшениці 3 та 4 класу) за цінами, які нижчі звичайних, що підтверджується інформацією, тоді як згідно з нормами пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Крім того, зазначає, що позивач не подав на реєстрацію податкові накладні за операціями з списання падежу птиці, реалізації пального, постачання товарів за цінами нижчими від звичайних цін. Податковий орган зауважує, що перевіркою було встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 Д Ф не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платника, саме: за 3,4 квартали 2017р., за 3 квартал 2018р., за 3,4 квартали 2019р., за 3,4 квартали 2020р, а також заниження нарахування єдиного внеску на загальну суму 43853,92 грн., виплату доходу на користь платників податків передуючи сплаті податку та неподання податковим агентом ПП "РАДІВ-АГРО", платіжних доручень, належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Кодексу.

Також, контролюючий орган зазначає, що на виконання умов договору від 01.02.2017 про надання послуг обробітку ґрунту та догляду за посівами, ПП «Радів - Агро» здійснило реалізацію пального без реєстрації платника акцизного податку, чим порушено п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, з п.п. 212.1.15 п. 212.1, 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України. На момент реалізації пального ПП «Радів - Агро» не зареєстрований платником акцизного податку. Крім того ПП «Радів - Агро» після реалізації пального не подало декларацію по акцизному податку за червень 2017 р., липень 2017 р., серпень 2017 р., жовтень 2017 р., грудень 2017 р., чим порушено п. 231.2, ст. 232, п. 120.1, ст. 120, п. 49.2, ст. 49 ПК України.

За сукупності наведених порушень, відповідач вважає, що ними правомірно проведено фактичну перевірку позивача та винесено податкові повідомлення-рішення. Доводи позивача, вважає такими, що не базуються на фактичних обставинах перевірки, а тому не спростовують виявлених порушень, що зафіксовані в акті перевірки. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що при винесенні спірних рішень податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а відтак - позивачу належить відмовити у задоволенні позову повністю.

08.02.2023 представником позивача подано додаткові пояснення. Зокрема, вказує, що документальна планова виїзна перевірки була призначена на підставі наказу №1195-п від 23.06.2021, плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2021 рік, постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Відтак, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, позивач вважає, що прийняття наказу №1195-п від 23.06.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки, наслідком та реалізацією якого є безпосереднє проведення перевірки з тривалістю 10 робочих днів, у період дії карантину, є протиправним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

В судовому засіданні 06.04.2023, ухвалою суду, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження призначити справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як установлено судом, ТОВ «Радів Aгpo» код СДРПОУ 36156594 зареєстроване як юридична, основним видом діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Додатковими видами діяльності за КВЕД є:

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості

10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами

45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування

На підставі наказу №1195-п від 05.07.2021р. та направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області від 05.07.2021р. в період з 05.07.2021 по 16.07.2021 проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного Пiдприємства «Радів-агро» код ЄДРПОУ 36156594 (ПП «Радів-агро») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017р. по 31.03.2021р.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Радів-агро»:

1. 14.1.71, пп. 14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.189.1.ст.189 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3 386 083 грн., в тому числі за січень 2018р. - 245 802 грн., за лютий 2018р. - 134 622 грн., за березень 2018р. - 187 939 грн., за квітень 2018р. - 26 573 грн., за липень 2018р. - 67 438 грн., за жовтень 2018р. - 75 848 грн., за січень 2019р. - 4 786 грн., за лютий 2019р. - 28 429 грн., за березень 2019р. - 33 632 грн., за квітень 2019р. - 202 973 грн., за травень 2019р. - 187 550 грн., за червень 2019р. - 75 433 грн., за вересень 2019р. - 143 649 грн., за листопад 2019р. - 302 790 грн., за січень 2020р. -4 403 грн., за лютий 2020р. - 100 207 грн., за березень 2020р. - 223 660 грн., за травень 2020р. - 79 532 грн., за липень 2020р. - 300 663 грн., за листопад 2020р. - 88 295 грн., за грудень 2020р. - 296 144 грн., за січень 2021р. - 208 310 грн.,за лютий 2021р.-288 359 грн., за березень 2021р. - 79 046 грн.;

2. п.201.1, п.201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТЗОВ «Радів-агро» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних :

- за операціями з постачання товарів, робіт, послуг за цінами, нижче звичайних цін у розмірі 1 723 389 грн., в т. ч. за квітень 2017р. - 56 851 грн., за серпень 2017р. - 24 064 грн., за грудень 2017р.-42 778 грн., за січень 2018р. - 70 845 грн., за лютий 2018р. - 111 904 грн., за березень 2018р. - 135 713 грн., за квітень 2018р. - 90 667 грн., за травень 2018р. - 3 344 грн., за жовтень 2018р. - 75 848 грн., за листопад 2018р. - 4 786 грн., за лютий 2019р. - 28 430 грн., за березень 2019р. - 130 933 грн., за квітень 2019р. - 126 897 грн., за вересень 2019р. - 92 352 грн., за жовтень 2019р. - 78 094 грн., за листопад 2019р. - 177 553 грн., за січень 2020р. - 24 468 грн., за березень 2020р. - 31 360 грн., за квітень 2020р. - 37792 грн., за листопад 2020р. - 2 196 грн., за грудень 2020р. - 125 135 грн., за січень 2021р. - 8 422 грн., за лютий 2021р.-242 957 грн., за рахунок порушення викладеного в п.5 розділу 3.1.2.1 «Податкові зобов'язання»,

- за операціями з списання падежу птиці 77 844 грн., в тому числі за грудень 2020 року у розмірі 63105 грн., за березень 2021р. у розмірі 14739 грн., за рахунок порушення викладеного в п.5) розділу 3.1.2.1 «Податкові зобов'язання»,

- за операціями з реалізацію пального для ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 у розмірі 126208 грн., в тому числі за червень 2017р. - в сумі 76465 грн., липень 2017р. - в сумі 905 грн., серпень 2017р. - в сумі 28244 грн., жовтень 2017р. - в сумі 10323 грн., грудень 2017р. - в сумі 10271 грн., за рахунок порушення викладеного в п.5) розділу 3.1.2.1 «Податкові зобов'язання»,

-за операціями з використання не в господарській діяльності будівельних матеріалів та послуг по ремонтним роботам розмірі 1 458 642 грн., в тому числі за травень 2019р. - 166324 грн., за червень 2019р. - 75 433 грн., за липень 2019р. - 74 295 грн., за серпень 2019р. - 1470 грн., за вересень 2019р. - 17 678 грн., за жовтень 2019р. - 61 129 грн., за листопад 2019р. - 56 046 грн., за грудень 2019р. - 32602 грн., за лютий 2020р. - 5 976 грн., за березень 2020р. - 121 686 грн., за квітень 2020р. - 4 175 грн., за травень 2020р. - 169571 грн., за червень 2020р. - 79890 грн., за липень 2020р. - 88 767 грн., за серпень 2020р. - 108 795 грн., за вересень 2020р. - 14 242 грн., за жовтень 2020р. - 64833 грн., за листопад 2020р. - 66 435 грн., за грудень 2020р. - 45 598 грн., за січень 2021р. - 93989 грн.,за лютий 2021р.-45402 грн., за березень 2021р. - 64307 грн.;

3. п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, з п.п. 212.1.15 п. 212.1, 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), здійснило реалізацію пального на суму 757247 грн., в т.ч. за червень 2017р.- 458789 грн., за липень 2017р. - 5429 грн., за серпень 2017р. - 169465 грн., за жовтень 2017р. - 61938 грн., за грудень 2017р. - 61627 грн. без реєстрації платника акцизного податку;

4. п.49.2, ст.49, п.231.2 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), не подача декларацій по акцизному податку за червень 2017р., липень 2017р., серпень 2017р., жовтень 2017р., грудень 2017р.

5. п.51.1 ст.51 глави 2, пп. ”б” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. №111/26556, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 Д Ф не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платника, саме: за 3,4 квартали 2017р., за 3 квартал 2018р., за 3,4 квартали 2019р., за 3,4 квартали 2020р.

6. ч.1 ст.4, ч.1 п.1 ст.7, п.1 ч.2 ст.6, ч.5, ч.7 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” від 08.07.2010 року № 2464-VI із змінами, по яких встановлено: платником занижено нарахування єдиного внеску на загальну суму 43853,92 грн. за квітень 2017- березень 2021рр.

7. пп.14.1.180, пп.14.1.156, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп. ”а” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом - ПП "РАДІВ-АГРО" належного до сплати податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу, у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку;

неподання податковим агентом ПП "РАДІВ-АГРО", платіжних доручень, належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Кодексу, а саме: 19.09.2018 в сумі 448,21грн., 16.08.2018 в сумі 80,66грн., 06.10.2018 в сумі 80,66 грн., 30.08.2020 в сумі 11932,69грн., 31.08.2020 р. в сумі 18053,00грн., 07.09.2020 в сумі 23286,20грн., 10.09.2020 в сумі 16790,89грн., 11.09.2020 в сумі 33538,66грн., 05.02.2021 в сумі 77,13грн., 19.02.2021 в сумі 724,48грн., 02.03.2021 в сумі 724,47грн., 05.03.2021 в сумі 6091,83грн., 19.03.2021 в сумі 6895,26грн.

8. пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом - ТОВ ПП "РАДІВ-АГРО" належного до сплати військового збору у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті військового збору;

неподання податковим агентом ПП "РАДІВ-АГРО", платіжних доручень, належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Кодексу, а саме: 20.09.2019 в 361,03грн., 04.10.2019 в сумі 332,09грн., 21.10.2019 в сумі 420,74грн., 06.11.2019в 436,86грн., 22.11.2019 в сумі 650,94грн., 02.12.2019в сумі 221,74 грн., 06.12.2019 в сумі 419,03 грн., 19.12.2019в сумі 448,66 грн., 03.01.2020 в сумі 358,05грн., 20.01.2020 в сумі 343,66грн., 29.01.2020 в сумі 233,20 грн., 06.02.2020 в сумі 380,34грн., 11.02.2020 в сумі 15,00грн., 21.02.2020 в сумі 573,87грн., 06.03.2020в сумі 376,29 грн., 06.04.2020в сумі 397,49 грн., 07.05.2020 в сумі 397,49 грн., 05.06.2020 в сумі 397,49 грн., 06.07.2020 в сумі 729,41грн., 06.08.2020 в сумі 729,41грн., 07.09.2020 в сумі 729,37грн., 07.10.2020 в сумі 729,37грн., 06.11.2020 в сумі 737,16грн., 07.12.2020 в сумі 729,37грн., 21.12.2020 в сумі 700,34грн., 05.01.2021 в сумі 729,37грн., 05.02.2021в сумі 740,79грн., 19.02.2021в сумі 794,74грн., 02.03.2021в сумі 794,74грн., 05.03.2021 в сумі 776,55грн., 19.03.2021 в сумі 1050,94грн., 07.09.2020 в сумі 3604,93грн., 10.09.2020 в сумі 1396,99грн., 11.09.2020 в сумі 2790,58грн.

9.14.1.180, п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2, пп.164.2.1 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.171.1 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. із змінами і доповненнями, внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 35880,48 грн. за 2017-2021рр.

10. пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. із змінами і доповненнями, внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 2990,20 грн. за 2017-2021рр.

Результати перевірки оформлено актом перевірки від 23.07.2021р. №4819/17-00-07-01/36156594.

Позивач подав письмові заперечення до акта перевірки, які відповідачем були частково прийняті.

В ході розгляду заперечень до акту документальної планової виїзної ПП «Радів-Агро» від 23.07.2021р. №4819/17-00-07-01/36156594 внесені зміни а висновки акту перевірки від 23.07.2021р. №4819/17-00-07-01/36156594, викладено в новій редакції:

Перевіркою встановлено порушення:

1. 14.1.71, пп. 14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.189.1.ст.189 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі у розмірі 2 010 269 грн., в тому числі за січень 2018р. - 68 726 грн., за лютий 2018р. - 22 718 грн., за березень 2018р. - 52 226 грн., за січень 2019р. - 1 059 грн., за лютий 2019р. - 174 грн., за травень 2019р. - 182 337 грн., за червень 2019р. - 75 433 грн., за вересень 2019р. - 99 567 грн., за листопад 2019р. - 291 424 грн., за лютий 2020р. - 95 791 грн., за березень 2020р. - 196 967 грн., за травень 2020р. - 41 740 грн., за липень 2020р. - 300 663 грн., за листопад 2020р. - 86 099 грн., за грудень 2020р. - 171 009 грн., за січень 2021р. - 199 888 грн.,за лютий 2021р.- 45 402 грн., за березень 2021р. - 79 046 грн.

- за операціями з постачання товарів, робіт, послуг за цінами, нижче звичайних цін у розмірі - за операціями з постачання товарів, робіт, послуг за цінами, нижче звичайних цін у розмірі у розмірі 347 575 грн., в тому числі за грудень 2017р.- 9 789 грн., за січень 2018р. - 7 673 грн., за листопад 2018р. - 1 059 грн., за лютий 2019р. - 175 грн., за березень 2019р. - 13 929 грн., за квітень 2019р. - 2 083 грн., за вересень 2019р. - 48 270 грн., за жовтень 2019р. - 72 635 грн., за листопад 2019р. - 171 646 грн., за січень 2020р. - 15 649 грн., за березень 2020р. - 4 667 грн.,

- за операціями з списання падежу птиці 77 844 грн., в тому числі за грудень 2020 року у розмірі 63105 грн., за березень 2021р. у розмірі 14739 грн.

- за операціями з використання не в господарській діяльності будівельних матеріалів та послуг по ремонтним роботам розмірі 1 458 642 грн., в тому числі за травень 2019р. - 166324 грн., за червень 2019р. - 75 433 грн., за липень 2019р. - 74 295 грн., за серпень 2019р. - 1470 грн., за вересень 2019р. - 17 678 грн., за жовтень 2019р. - 61 129 грн., за листопад 2019р. - 56 046 грн., за грудень 2019р. - 32602 грн., за лютий 2020р. - 5 976 грн., за березень 2020р. - 121 686 грн., за квітень 2020р. - 4 175 грн., за травень 2020р. - 169571 грн., за червень 2020р. - 79890 грн., за липень 2020р. - 88 767 грн., за серпень 2020р. - 108 795 грн., за вересень 2020р. - 14 242 грн., за жовтень 2020р. - 64833 грн., за листопад 2020р. - 66 435 грн., за грудень 2020р. - 45 598 грн., за січень 2021р. - 93989 грн.,за лютий 2021р.-45402 грн., за березень 2021р. - 64307 грн.;

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №751917000701 форми «Р», яким встановлено порушення піп. 14.1.71, пп. 14.2.219, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п. 189.1 ст.189, п.188.1 ст. 188 ПІК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 512 836,00 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 502 567,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №752017000701 форми «Н», яким встановлено порушення п.201.1, п.201.10 ПІК України та застосовано штраф у розмірі 480 035,00грн.;

- податкове повідомлення-рішення №752117000701 форми «ПІС», яким встановлено порушення вимоги п.п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.49.2 ст.49, п.п.212.1.15 п.212.1, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212, п.231.2 ст.231 ПІК України та нараховано штрафні санкції у розмірі 758 947,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №752617000709 форми «Д», яким встановлено порушення пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України збільшено суму грошового зобов?язання та пені з військового збору на суму 4 631,09 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №752717000709 форми «Д», яким встановлено порушення пп.14.1.180, пп. 14.1.156, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, аб3.2 п.57.1 ст.57, п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.2, пп. 164.2.1, п.164.1 ст. 164, п.167.1 ст.167, п.168.1 ст. 168, п.171.1 ст.171 та пп. «а» п.176.2 ст. 176 ПІК України та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи з фізичних осіб на суму 47 540,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №752817000709 форми «ПС», яким встановлено порушення п.51.1 ст.51 глави 2, пп.«» п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України та застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1020,00 грн.,

а також

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №752917000709 єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування у розмірі 43853,92грн. та

- рішення №753117000709 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21794,96грн.

Скориставшись порядком адміністративного оскарження, ПП «Радів-агро» звернулося з відповідною скаргою Державної податкової служби України, якою за результатами розгляду якої, скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи, що означені рішення суперечать чинному законодавству, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому порядку.

Позивач, оскаржуючи податкові рішення, у заявах по суті справи вказує на процедурні порушення під час проведення перевірки.

Запровадження на території України карантину у зв'язку із виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) із певними обмеженнями та заборонами є загальновідомою обставиною, а відтак не підлягає доказуванню.

Для врахування особливостей роботи платників податків під час карантину, законодавцем внесено ряд змін у Податковий кодекс України, у тому числі щодо процедур проведення податкових перевірок. Зокрема, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX.

Відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI доповнено, серед іншого, пунктом 52-2 такого змісту:

"Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу".

Законом України від 13.05.2020 № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З приводу посилання позивача, що положення Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021 суперечать пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд зазначає наступне.

За вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" Уряд прийняв Постанову № 89.

Відповідно до Постанови № 89 Уряд скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, суд доходить висновку, що вищезазначені твердження позивача є необґрунтованими, а призначена перевірка не порушує встановлений на час карантину мораторій.

Щодо самих порушень встановлених перевіркою.

Щодо податкового повідомлення-рішення №751917000701 від 16.08.2021

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Радів - агро» здійснювало реалізацію власно вирощеної продукції (кукурудзи 3 класу та пшениці 3 та 4 класу).

Сторони не заперечують, що поставка відбулася за цінами, які зазначені в договорі.

Ціни, за якими визначалася ціна продукції, були сформовані, за умовами поставки EXW та FCA Інкотермс 2010.

Як зазначав податковий орган, за умовами поставки EXW Інкотермс 2010 ціна на с/г продукцію є самою низькою, тому для встановлення відповідності ринковим цінам реалізації кукурудзи 3 класу та пшениці 3 та 4 класу контролюючим органом під час проведення перевірки було використано аналітичні дані аграрної біржі, здійснено аналіз та моніторинг ринкових цін на зернові культури (https:// agrex.gov.ua). Відповідач, застосувавши статистичні дані про середню ціну реалізації окремих зернових культур, зробив висновок, що позивач реалізував власну сільськогосподарську продукцію (зерно кукурудзи 3 класу та пшениці 3 та 4 класу) за цінами, які нижчі за звичайні ціни.

Щодо визначення порушень в частині застосування звичайних цін, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з метою визначення інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутністю однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни), у ході перевірки посадовою особою контролюючого органу було використано загальнодоступні джерела інформації, а саме:

- дані Інтернет сайту Аграрної біржі (agrex.gov.ua) про ціни на сільськогосподарську продукцію, що реалізується сільськогосподарськими підприємствами України на території України;

- дані про закупівельні ціни ПАТ «НІБУЛОН» в розрізі видів кульутр у відповідних періодах по регіонах;

- інформацію середню ціну на кукурудзу та пшеницю в Україні, оприлюднені в журналі «Огляд цін»;

- інформацію середню ціну на кукурудзу та пшеницю в Україні, оприлюднені в журналі «Дайджест цін».

Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

У свою чергу згідно п.п. 14.1.71. ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За приписами п.п. 14.1.219. ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно п. 14.1.80. ст. 14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:

фізичні характеристики; якість та репутація на ринку;

країна виробництва (походження).

Для визначення товарів (робіт, послуг) однорідними (подібними) слід користуватися п.п. 14.1.131 ПКУ, згідно з яким це товари (роботи, послуги), не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з послугами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі - Закон) він визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

У статті 2 вказаного Закону наведені визначення термінів для цілей цього Закону, які вживаються у таких значеннях, зокрема:

Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279 - 282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) та надає послуги суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними (пункт 2.1).

Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції (пункт 2.2).

Державна аграрна інтервенція - продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності Державна аграрна інтервенція поділяється на товарну та фінансову. Товарна інтервенція - продаж сільськогосподарської продукції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимальний рівень, що здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом продажу товарних деривативів. Фінансова інтервенція - придбання сільськогосподарської продукції при падінні оптових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яка здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом придбання товарних деривативів (пункт 2.5).

Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі (пункт 2.12).

Статтею 3 Закону встановлено, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції (далі - державне цінове регулювання), встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи, визначені цим Законом, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції (пункт 3.1). Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України (пункт 3.2).

Відповідно до підпункту 3.3.1 пункту 3.3 статті 3 Закону пшениця, соняшник, кукурудза та соя є об'єктами державного цінового регулювання.

На виконання Закону постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 159 затверджена Методика визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об'єкта державного цінового регулювання (втратила чинність 01 квітня 2021 року), і на кожний маркетинговий період наказами Міністерства аграрної політики та промисловості України встановлювалися мінімальні і максимальні інтервенційні ціни.

За позицією податкового органу, позивач при визначенні бази оподаткування за операціями з продажу пшениці та кукурудзи не міг зазначати ціни менші ніж.

Проте системний аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції лише в межах організованого аграрного ринку, натомість за межами цього ринку цінове регулювання державою не здійснюється.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2019 року у справі №818/309/18 та від 23 березня 2020 року у справі №240/6150/18.

Судом встановлено, що Товариством здійснено постачанням зазначених товарів, за межами організованого аграрного ринку, що не потребує цінового регулювання державою.

Щодо використання відповідачем аналітичних даних аграрної біржі https://agrex.gov.ua/, даних про закупівельні ціни ПАТ “Нібулон”, даних про середню ціну на кукурудзу в Україні, оприлюднені в журналах “Огляд цін” та “Дайджест цін”, суд зазначає, що вказана інформація не може бути визнана доказом звичайної ціни в операціях, які здійснив позивач з продажу сільськогосподарської продукції.

Зокрема, відповідно до положень ст. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98 індикативні та звичайні ціни на товари для застосування їх у податкових цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Водночас, у порушення вказаної норми, відповідач використав дані Електронної зернової біржі, яка є однією з приватних структур, що надає свій інтернет ресурс для публікації оголошень про пропозицію чи попит сільськогосподарської продукції. Тобто, під час перевірки відповідачем використана інформація з мережі Інтернет, яка не підтверджена документально, перевірити її неможливо, оскільки за посиланням, вказаним в Акті перевірки, інформація відсутня, а матеріали справи такої не містять.

Не зазначення в Акті перевірки документів, на підставі яких зроблено висновок щодо визначення звичайної ціни, унеможливлює перевірку судом цих обставин та встановлення відповідного факту.

Крім того, відповідно до моніторингу цін на зернові культури з сайту https://agrex.gov.ua та даних ПАТ «НІБУЛОН», не зрозуміло, чи враховується податок на додану вартість, накладні витрати по закупівлях, транспортні та експедиційні витрати, дотації тощо, а також не вказано, для яких цілей можуть використовуватися вказані дані.

А відтак, ГУ ДПС у Рівненській області визнало ціну, наведену на сайті https://agrex.gov.ua та даних ПАТ «НІБУЛОН», звичайною ціною без співставлення умов поставки (продажу) зернових, за яких формувалися ці ціни, з умовами поставок (продажу), визначеними в договорах позивача з контрагентами, тобто без з'ясування, чи склалися ціни, які були взяті для порівняння з цінами, за якими позивач реалізував продукцію відповідно до умов договорів поставки (купівлі-продажу), в порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, висновок контролюючого органу, щодо визначення ціни на товар за даними Електронної біржі та відомостями журналів та даних ПАТ «НІБУЛОН», є протиправним.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до статті 123 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час винесення спірного податкового повідомлення рішення), у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (в редакції, що була чинною на час винесення спірного податкового повідомлення рішення), у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за такими формами:

«Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом, за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2);

«ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 11).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 передбачено, що податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченимиКодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Отже зазначеними нормами Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначено складення податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Лише у випадках зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи суд вбачає, що контролюючим органом були встановлені порушення позивачем: п.14.1.71, пп. 14.1.219, п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186., п.188.1 ст.188, п.189.1. ст.189 Податкового кодексу України, що за висновками контролюючого органу призвело до заниження податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Виходячи з того, що обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган. А також враховуючи, що відповідач не довів і не надав докази, які б підтверджували, що договірна ціна продажу позивачем продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, суд приходить до висновку про наявності підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 751917000701 від 16.08.2021 в частині заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів на загальну суму 1 737 869 грн. та застосування штрафних санкцій.

Щодо порушення податкового законодавства у частині неналежного документального оформлення втрати продукції, відсутності бухгалтерського обліку списання падежу курей.

Перевіркою встановлено, що підприємство з 2020 року займається розведенням свійської птиці (курей).

До перевірки представлено наказ по підприємству №5-ОД від 02.01.2020 року «Про затвердження нормативних показників продуктивності курей-бройлерів та норм допустимого падежу, яким встановлено допустиму норму падежу курей-бройлерів (в тому числі курчат добових) в розмірі не більше 10% в обліковому періоді (році).

Як встановлено судом, для утилізації відходів ПП «Радів-агро» укладено договір №КОС/06/У/257/38621494/2020 від 18.02.2020 року про утилізацію відходів з Костопільською філією Державного підприємства «Укрветсанзавод». Предметом договору є виконання робіт по організації збирання, подальшої переробки та утилізації або видалення продуктів тваринного походження, які відносяться до 2 та 3 категорії відходів, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини (боснські відходи, трупи загиблих тварин, кістки, птиця, тощо). Сторони дійшли згоди, що під терміном «утилізація» мається на увазі - утилізація, знешкодження, переробка відходів, за умови, що обраний спосіб провадження з відходами не суперечить чинному Законодавству, та є прийнятий саме для цього виду відходів. Підтвердження факту надання послуг за цим договором є акт здачі-прийняття робіт.

В підтвердження проведення утилізації падежу курей надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) затверджені і підписані директором Костопільської філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» ОСОБА_4 та директором ПП «Радів-агро» ОСОБА_5 , а саме:

№1840 від 05.05.2020 утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,2 т,

№2071 від 03.07.2020 утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,2 т,

№2355 від 14.09.2020 утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,5 т,

№2694 від 26.11.2020 утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,2 т,

№2805 від 24.12.2020 утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,0 т,

№209 від 05.03.2021р. утилізація падежу тварин та птиці в кількості 1,2 т.

Всього передано на утилізацію 7,3 т. падежу курей.

Крім того, до перевірки представлено акти про знищення (утилізацію) птиці, які затверджені директором ПП «Радів-агро» Романюк Е.М., в яких зазначено наступне: «Нами, директором ПП «Радів-агро» Романюком Е.М., зав.виробництвом ОСОБА_6 , оператором ОСОБА_7 , сторожем ОСОБА_8 складено цей акт про те, що проведено утилізацію трупів птахів (курчат). Утилізацію проведено в котлі на території підприємства с.Кораблище на підставі актів вибуття поточних біологічних активів (курчат), технологія знищення: спалювання. Участь у знищенні брали: зав.виробництвом ОСОБА_6 , оператор ОСОБА_7 , сторож ОСОБА_8 », а саме:

акт від 19.10.2020 за період з 12.10. по 18.10.20 знищено у кількості 28 кг,

акт від 11.10.2020 за період з 05.10. по 11.10.20 знищено у кількості 860 кг,

акт від 05.10.2020 за період з 23.09. по 04.10.20 знищено у кількості 165 кг,

акт від 28.09.2020 за період з 21.09. по 27.09.20 знищено у кількості 742 кг,

акт від 21.09.2020 за період з 14.09. по 20.09.20 знищено у кількості 43,4 кг,

акт від 31.08.2020 за період з 24.08. по 30.08.20 знищено у кількості 158 кг,

акт від 14.08.2020 за період з 17.08. по 23.08.20 знищено у кількості 64 кг,

акт від 17.08.2020 за період з 10.08. по 16.08.20 знищено у кількості 21,5 кг,

акт від 10.08.2020 за період з 03.08. по 09.08.20 знищено у кількості 62 кг,

акт від 03.08.2020 за період з 27.07. по 02.08.20 знищено у кількості 292 кг,

акт від 27.07.2020 за період з 20.07. по 26.07.20 знищено у кількості 1468 кг,

акт від 20.07.2020 за період з 13.07. по 20.07.20 знищено у кількості 1379 кг,

акт від 13.07.2020 за період з 06.07. по 12.07.20 знищено у кількості 748 кг,

акт від 22.06.2020 за період з 15.06. по 22.06.20 знищено у кількості 157 кг,

акт від 15.06.2020 за період з 08.06. по 14.06.20 знищено у кількості 105,5 кг,

акт від 01.06.2020 за період з 25.05. по 31.05.20 знищено у кількості 1410 кг,

акт від 25.05.2020 за період з 18.05. по 24.05.20 знищено у кількості 3315 кг,

акт від 18.05.2020 за період з 11.05. по 18.05.20 знищено у кількості 1636 кг,

акт від 27.04.2020 за період з 20.04. по 26.04.20 знищено у кількості 376 кг,

акт від 20.04.2020 за період з 19.04. по 26.04.20 знищено у кількості 1451 кг,

акт від 23.03.2020 за період з 16.03. по 22.03.20 знищено у кількості 2087 кг,

акт від 16.03.2020 за період з 09.03. по 15.03.20 знищено у кількості 1156 кг,

акт від 09.03.2020 за період з 02.03. по 08.03.20 знищено у кількості 180 кг,

акт від 02.03.2020 за період з 24.02. по 01.03.20 знищено у кількості 330 кг,

акт від 24.02.2020 за період з 17.02. по 23.02.20 знищено у кількості 102 кг,

акт від 17.02.2020 за період з 10.02. по 16.02.20 знищено у кількості 101 кг.

Всього знищено 18 437,4 кг

Наказом №153 від 03.07.2001 року Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України «Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.07.2001 за №565/5756 визначено термін «утилізація» це переробка трупів птиці, відходів інкубації і ветеринарних конфіскатів на знезаражені технічні й кормові продукти.

Згідно з п. 3.19 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 № 132 (далі - Методрекомендації № 132) втрати від падежу тварин слід враховувати у складі собівартості продукції за окремою статтею на рахунку 23 «Виробництво».

До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) включають втрати від падежу молодняка та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м'яса тощо) за цінами можливої реалізації.

До цієї статті відноситься брак у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням чи можуть бути використаними лише після виправлення.

Вартість браку відноситься на собівартість продукції, під час виробництва якої він допущений.

Аналогічні приписи містяться і в Методичних рекомендаціях щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008 № 73.

Системний аналіз наведеного дає підстави вважати, що витрати в межах норм технологічного падежу, які відносяться на собівартість стосуються здійснення господарської діяльності позивача.

Разом з тим, до понаднормованого платежу відноситься падіж, що став наслідком надзвичайних подій (епідемія, стихійне лихо, військові дії тощо) чи інше, а також у разі перевищення технологічної норми падежу. Такий падіж до собівартості не відноситься та списується як брак (не господарська діяльність).

Бухгалтерський облік вирощування тварин регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 « Біологічні активи» (далі -П (с) БО 30).

Відповідно до п. 17 П (с) БО 30 облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх груп) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П (с) БО 16).

Згідно п. 11 П (с) БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За приписами п. 14 П (с) БО 16 до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічного неминучого браку.

Таким чином, можна зробити висновок, що витрати від падежу (браку) в бухгалтерському обліку на підставі норм П (с) БО 30 та П (с) БО 16 відносяться до складу собівартості реалізованої продукції і не можуть жодним чином визначатися як негосподарська діяльність.

Падіж оформлюється актом вибуття біологічних активів, тваринництва, який складається комісією у складі: ветеринарного лікаря, головного зоотехніка, бригадира звірівників).

Складання актів здійснюється за формою № 16 «Акт на вибуття звірів (за вимушений забій, падіж)».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що падіж тварин - це невід'ємна частина звичайного технологічного процесу їх вирощування. Разом з тим, до собівартості продукції включаються лише втрати від падежу в межах технологічних нормативів вирощування тварин, який в обліковому аспекті слід вважати браком у виробництві. Втрати ж від падежу, який стався внаслідок стихійного лиха, суми, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартість одержаної сировини (шкур, технічного м'яса тощо) до собівартості не включаються. При цьому падіж в межах технологічних норм слід вважати таким, що пов'язаний із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України у такому випадку.

Враховуючи наведені вище законодавчі положення, а також відсутність врегулювання на законодавчому рівні показників допустимого падежу сільськогосподарських тварин та птиці, позивач мав право відносити технологічний падіж в межах затверджених ним норм (з урахуванням міжнародних стандартів) до собівартості виробництва, прийнявши відповідний наказ.

Так, наказом від 0.01.2020 № 5-ОД позивачем затверджені технологічні норми падежу курей на рівні 10%. На підтвердження даної обставини надано до матеріалів справи вищезазначені акти про знищення (утилізацію) птиці для оформлення падежу

Водночас, як встановлено судом та не заперечується позивачем, на виробничому майданчику ПП «Радів-Агро» встановлено твердопаливні котли: «BRS 800 Comfort» тепловою потужністю 830 кВт виробництва «Коростенського заводу теплотехнічного обладнання (паливо для котла - пелета паливна), резервний котел «Бепас-300» виробництва «Бепас-Енерго» тепловою потужністю 300 кВт з ручним завантаженням палива (паливо для котла - відходи деревини) та «Alter» тепловою потужністю 16 кВт (паливо для котла - відходи деревини).

Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації відповідно до рішення №04-17/01-11/1654-20 від 20.05.2020, видано дозвіл №5623883801-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, яким затверджений граничнодопустимий викид речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом в обсязі 150мг/м.куб. для твердопаливного котла «BRS 800 Comfort», для твердопаливного котла «Бепас-300» та в обсязі 150мг/м.куб. для твердопаливного котла «Alter».

Однак, на підставі вищевикладеного твердопаливні котли використовуються для опалення побутових та виробничих приміщень паливом для твердопаливних котлів згідно технічної документації є пелета паливна та відходи деревини, а спалювання мертвих тушок курей не передбачено як паливо технічними характеристиками вищезазначених котлів.

Відтак, списання падежу курей відбувалося не у відповідності з технологічними нормами, тому, суд погоджується з висновками податкового органу щодо невідповідності списання ПП «Радів-Агро» кількості падежу птиці, зокрема за 2020 рік на суму 63105 грн. та за 1 квартал 2021 року у сумі 14739,00 грн.

Відтак, зазначена невідповідність вказують на використання птиці поза межами господарської діяльності платника податку, без відображення в бухгалтерському обліку та правомірність податкового повідомлення рішення № 751917000701 від 16.08.2021 в частині заниження бази оподаткування операцій з падежу курей на загальну суму 77844,00 грн. та застосування штрафних санкцій.

Також, в ході перевірки ПП «Радів - агро» контролюючим органом встановлено, що підприємством укладено договір від 01.02.2017 про надання послуг (обробітку ґрунту та догляду за посівами) з ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та договір від 01.02.2017 з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець).

Даними договорами передбачено :

- Виконавець зобов'язується у визначений термін надати послуги щодо обробітку ґрунту та догляду за посівами технікою замовника, на земельних ділянках площею 1007 га, а замовник (ПП «Радів -агро») зобов'язується прийняти та оплатити послуги.

- Замовник здійснює заправку техніки Виконавця дизельним паливом Замовника з розрахунку 10л. на 1 га площі для культивації, дискування , закриття вологи, посіву, 25 л. на 1га оранки , плюс-мінус 20% залежно від агротехнічних показників конкретного поля. Доїзд до поля здійснює заправку Замовник (норма 1км.-1л.).

- Послуги (роботи) виконуються на пальному Замовника.

- За надання передбачених цим Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю

350 гри без ПДВ за один гектар оранки;

200 грн без ПДВ за один гектар посіву;

200 грн без ПДВ за один гектар внесення добрив /ЗЗР;

Усі інші витрати, що несе Виконавець з приводу виконання даного Договору відшкодуванню зі сторони Замовника не підлягають та включені у вартість послуг, що вказана в п.2.1. цього Договору.

Підставою для проведення розрахунків між Сторонами є Акт наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін. Акт наданих послуг повинен підписуватись не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після повного виконання Виконавцем умов даного Договору.

На виконання даних договір ПП «Радів - агро» було передано транспортні засоби (в тимчасове користування) для ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 згідно актів приймання - передачі транспортних засобів заправка переданих ТЗ здійснювалася через АЗП, яке належить ПП «Радів - агро» та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Дане АЗП фізично відвантажило (передало) ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 палива дизельного в кількості 42509 л на суму 757247 грн. з ПДВ, відповідно до видаткових накладних.

Враховуючи те, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі будь-яких господарських та цивільно-правових договорів, окрім договорів зберігання, або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, та те, що на умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від замовника до підрядника (ст. 837, 840 ЦКУ), то така операція у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є операцією з реалізації пального.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до абз. а п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Тобто, відобразивши податковий кредит, за фактом негосподарського використання товарів (робіт, послуг) платник податків повинен нарахувати податкові зобов'язання:

• за необоротними активами - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни);

• за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.189.1.ст.189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податків.

Враховуючі зазначене, суд погоджується з висновками контролюючого органу, що операції з передачі (постачання) пального виконавцю за договором з надання послуг з метою його використання в межах договору є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, дата виникнення податкових зобов'язань визначається за правилом першої події, а база оподаткування визначається відповідно до вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Таким чином, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

На момент реалізації пального ПП «Радів -агро» не зареєстрований платником акцизного податку. Наведене свідчить про правомірність податкового повідомлення рішення щодо накладення штрафу за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку та правомірність віднесення операції з реалізації пального до таких, що вчинялись поза межами господарської діяльності платника податку, без відображення в бухгалтерському обліку, а відповідно і правомірність податкового повідомлення рішення в частині заниження бази оподаткування операцій з реалізації пального на загальну суму 126208,00 грн. та застосування штрафних санкцій.

Крім того, щодо виявлених порушень в частині не подання декларацій по акцизному податку.

Загальні строки подання податкових декларацій визначено ст.49 ПК України, а ст.223 ПК України встановлено спеціальні строки подання податкової звітності платниками акцизного збору - не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду. При цьому, згідно п.49.2-1 ст.49 ПК України платника акцизного податку повинні подавати податкову декларацію незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами камеральної перевірки, встановлено неподання податкових декларацій з акцизного податку за червень - серпень 2017 року та несвоєчасне подання податкових декларацій з акцизного податку за жовтень та грудень 2017 року.

Вказані обставини визнаються сторонами. Водночас, оскільки позивач вважав, що він не є платником акцизного податку, що було спірний у даній справі та спростовано судом в ході розгляду справи, то суд приходить до висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкових декларацій з акцизного податку.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Радів - агро» було укладено договір позички №1 від 07.05.2019р. з громадянином ОСОБА_5 , де ПП «Радів - агро» (Користувач) та громадянин ОСОБА_5 (Позичкодавець) (Договір нотаріально не посвідчений).

Відповідно до даного договору:

- У порядку та на умовах, визначених Договором. Позичкодавець надає, а Користувач приймає в строкове безоплатне користування об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі курятників згідно з п. 1.2 Договору (далі - майно).

- У користування передається майно: об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі курятників, перелік яких наведено в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною Договору та підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін (за наявності).

- Стан майна на момент передачі Користувачеві: не придатне для використання, не задовільний стан з значними пошкодженнями, що потребують поточного ремонту, для подальшого використання. Сторони дійшли згоди, що всі витрати на ремонт та покращення стану будівель Користувач бере на себе.

Мета користування майном: Майно передається Користувачеві в безоплатне користування з метою провадження господарської діяльності.

Адреси об'єктів:

1. АДРЕСА_2 ;

2. АДРЕСА_2 ;

3. АДРЕСА_2 ;

4. АДРЕСА_2 ;

5. АДРЕСА_1 .

Також договором передбачено, здійснення будь-яких поліпшень майна за власний рахунок, без повернення затрачених коштів позичкодавцем.

Строк дії Договору: набуває чинності з 07 травня 2019 року та діє по 06 травня 2022 року, та може бути продовжений на той самий строк (3роки), якщо жодна із Сторін не виявила бажання його припинити шляхом подання письмового повідомлення за 30 календарних днів до дати завершення дії строку Договору.

1. На виконання вищезазначеного договору, згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 07.05.2019 відповідно до даного акту громадянин ОСОБА_5 (позичкодавець) здає, а ПП «Радів-Агро» (користувач) приймає нежитлові приміщення:

Будівля курятника з прибудовами, котельнею за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 1940.7 кв.м)

Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2195.6 кв.м), будинок прохідна (загальною площею 60.2 кв.м) за адресою АДРЕСА_2

Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2303,7 кв.м). артезіанська скважина за адресою АДРЕСА_2

Будівля курятника з прибудовою (загальна площа 2441.4 кв.м) за адресою АДРЕСА_2

Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2152.4 кв.м) за адресою АДРЕСА_1

Внутрішні комунікації: електропостачання відсутнє, теплопостачання відсутнє, водопостачання відсутнє, каналізаційна система відсутня, телефонна та радіомережа відсутня.

Всі приміщення знаходяться в незадовільному стані та не придатні до використання, потребують ремонту а саме: повністю заміни старого даху та перекриття приміщень, добудови частково розвалених зовнішніх стін та внутрішніх перегородок, колон, підлогове покриття повністю знищене, відсутні віконні та дверні рами, артезіанська скважина потребує ремонту водопроводу та електронасосно,. котельня та прохідна теж не придатні для використання потребують заміни даху, підлогового покриття, ремонту стін та димоходів і т.д

5.Інші зауваження:

Відсутнє тверде покриття між приміщеннями, не має цілісної огорожі та пропускної системи в'їзду на територію де знаходяться будівлі.

Відповідно до п.п. 5.3.3 договору позички №1 від 07.05.2019р. передбачено, що користувач (ПП'Радів -агро») має право здійснювати будь-які поліпшення майна за власний рахунок, без повернення затрачених коштів Позичкодавцем (гр. ОСОБА_5 ).

Таким чином, враховуючи те, що отримані приміщення знаходяться в незадовільному стані та не придатні до використання, потребують ремонту а саме: повністю заміни старого даху та перекриття приміщень, добудови частково розвалених зовнішніх стін та внутрішніх перегородок, колон, підлогове покриття повністю знищене, відсутні віконні та дверні рами, артезіанська скважина потребує ремонту водопроводу та електронасосної, котельня та прохідна теж не придатні для використання потребують заміни даху, підлогового покриття, ремонту стін та димоходів і т.д. (п.4 Акту прийому передачі нежитлового приміщення від 07.05.2019р.), ПП «Радів -агро» здійснювало поліпшення та ремонт отриманого майна згідно договору позички №1 від 07.05.2019р. шляхом придбання будівельних матеріалів та послуг ремонту у платників ПДВ, з включенням даних сум до складу податкового кредиту.

Відповідно перевіркою встановлено, що придбанні будівельні матеріали та послуги були використані для поліпшення наступних об'єктів:

- Будівля курятника з прибудовами, котельнею за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 1940.7 кв.м);

- Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2195.6 кв.м), будинок прохідна (загальною площею 60.2 кв.м) за адресою АДРЕСА_2 ;

- Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2303,7 кв.м). артезіанська скважина за адресою АДРЕСА_2 ;

- Будівля курятника з прибудовою (загальна площа 2441.4 кв.м) за адресою АДРЕСА_2 ;

- Будівля курятника з прибудовою (загальною площею 2152.4 кв.м) за адресою АДРЕСА_1 .

Перевіркою не встановлено відшкодування вартості виконаних робіт та витрат поліпшення Позичкодавцем майна - громадянином ОСОБА_5 відповідно до п.п. 5.3.3 договору позички відшкодування витрат на поліпшення не передбачено.

У зв'язку з цим, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що у платника податків відсутня економічна вигода придбання будівельних матеріалів, як наслідок, використання позивачем в господарської діяльності будівельних матеріалів не підтверджено.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Водночас, спірним питанням даної справи фактично є віднесення до господарської діяльності позивачем придбання будівельних матеріалів для ремонту будівель та споруд, які передані в позичку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із правовими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 березня 2020 року у справі №812/9439/13-а, придбання товарів та послуг передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника. Крім того, всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку.

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов'язково аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Враховуючи той факт, що договір позички укладений на безоплатній основі та вартість понесених витрат по ремонту (поліпшенню) нежитлових приміщень, які належать іншому суб'єкту господарювання, не відшкодовується і не буде відшкодована виконавцю, всі операції ПП «Радів - агро» щодо поліпшення нежитлових приміщень, не пов'язані з його господарською діяльністю.

Таким в порушення п. 198.5 ст. 198 ПКУ ПП «Радів - агро» занижено податкові зобов'язання у розмірі 1 458 642 грн, за період травня 2019 - березня 2021.

Щодо податкового повідомлення-рішення №752017000701 від 16.08.2021

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній нормі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Наведеною нормою ПК України передбачено, що обов'язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає лише на дату виникнення податкових зобов'язань.

Разом з тим, оскільки висновок відповідача про невідповідність ціни в операціях з постачання пшениці та кукурудзи ринковій ціні та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в є безпідставним та необґрунтованим, то у позивача відсутні підстави для складання та подання на реєстрацію податкових накладних.

Щодо податкового повідомлення-рішення №752017000701 від 16.08.2021

Також, в ході перевірки контролюючим органом встановлено, що керівнику ПП "РАДІВ-АГРО" - ОСОБА_5 заробітна плата за період 01.04.2017 р. по 31.03.2021р. не нараховувалась та не виплачувалась.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755(2) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі «відомості про керівника юридичної особи».

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV із змінами та доповненнями встановлено, що фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Директор у такому разі є найманим працівником і йому мають виплачувати зарплату з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці.

Взаємовідносини між ПП "РАДІВ-АГРО" та ОСОБА_5 , підтверджують наявність трудових відносин.

У зв'язку з вищевикладеним, податковим органом встановлено порушення пп. 14.1.180, п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2, пп.164.2.1 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.171.1 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями (надалі-Кодекс), ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, ч.1 ст.7, ч.5 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI із змінами та доповненнями, а саме: податковим агентом невірно визначено об'єкт оподаткування, у вигляді заробітної плати директора ПП "РАДІВ-АГРО" ОСОБА_5 . Тобто, ПП "РАДІВ-АГРО" використовувало працю найманої особи без відповідної оплати за роботу, що фактично носить характер трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником, внаслідок чого не утримано і не перераховано до бюджету:

- податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 35880,48грн.;

- військовий збір на загальну суму 2990,20 грн.

Та встановлено заниження платником нарахування єдиного внеску на загальну суму 43853,92 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №460/15825/21 встановлено, хибність висновку податкового органу про те, що засновник підприємства, який виконував обов'язки директора, повинен працювати на підставі трудового договору та мав отримувати заробітну плату як найманий працівник.

Також, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 16.08.2021 №752917000709 на суму 43853,92грн. та рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 №753117000709.

Вказане рішення набрало законної сили, а тому в силу вимог ст.78 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню.

Наведене спростовує доводи контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань в частині єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також наявність порушень в частині не утримання до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 47540,25 грн. (в тому числі: збільшення податкових зобов'язань - 35880,48 грн., штрафні санкції - 5712,35 грн., пеня - 5947,42 грн.) та військового збору на суму 4631,09 грн. (в тому числі: збільшення податкових зобов'язань - 2990,20 грн., штрафні санкції - 982,84 грн., пеня - 658,05 грн.) та протиправність податкових повідомлень рішень №752717000709 та №752617000709 від 16.08.2021.

Також, перевіркою встановлено не дотримання позивачем встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено порушення п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» в редакції затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 року за №111/26556 встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме:

- за 3,4 квартали 2017р. невірно зазначено РНОКПП наступних фізичних осіб: ОСОБА_9 - НОМЕР_1 , потрібно - НОМЕР_2 ; ОСОБА_10 НОМЕР_3 , потрібно - НОМЕР_3 ; ОСОБА_11 - НОМЕР_4 потрібно - НОМЕР_5 ; ОСОБА_12 - НОМЕР_6 , потрібно - НОМЕР_7 ; ОСОБА_13 - НОМЕР_8 потрібно - НОМЕР_9 , ОСОБА_14 НОМЕР_10 , потрібно НОМЕР_11 . Крім того, по особовому рахунку ОСОБА_15 помилково проставлено ознаку пільги « 01» у випадку коли пільга не надавалася.

- за 3 квартал 2018р., за 3,4 квартали 2019р., за 3,4 квартали 2020р. невірно зазначено РНОКПП ОСОБА_10 - НОМЕР_3 , потрібно - НОМЕР_3 ;

- за 3 квартал 2020р. невірно зазначено РНОКПП ОСОБА_16 НОМЕР_12 , потрібно НОМЕР_13 . Також помилково зазначено дату звільнення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Вищезазначені обставини не заперечуються позивачем, жодних пояснень та/або первинних документів на спростування вказаного порушення позивачем до суду не надано.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2021 року №752117000701 винесене правомірно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем часткового не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №751917000701 від 16.08.2021 в частині заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів на загальну суму 1 737 869 грн. та застосування штрафних санкцій щодо вказаної операції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №752017000701 від 16.08.2021 в частині не складення та не реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних

за операціями з постачання товарів, робіт, послуг за цінами, нижче звичайних цін у розмірі - 347 575 грн. та застосування штрафних санкцій щодо вказаної операції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №752617000709 від 16.08.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №7526717000709 від 16.08.2021.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Радів-агро" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13 645,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18.04.2023.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство "Радів-агро" (вул. Поліщука, 34,смт. Млинів,Рівненська область,35100, ідентифікаційний код 36156594)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков

Попередній документ

110315464

Наступний документ

110315466

Інформація про рішення:

№ рішення:	110315465
№ справи:	460/36387/22
Дата рішення:	18.04.2023
Дата публікації:	21.04.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (25.10.2023)
Дата надходження:	19.10.2022
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

23.11.2022 10:30	Рівненський окружний адміністративний суд
30.11.2022 14:20	Рівненський окружний адміністративний суд
21.12.2022 14:20	Рівненський окружний адміністративний суд
08.02.2023 14:20	Рівненський окружний адміністративний суд
01.03.2023 14:00	Рівненський окружний адміністративний суд
22.03.2023 14:10	Рівненський окружний адміністративний суд
29.03.2023 12:00	Рівненський окружний адміністративний суд
05.04.2023 11:40	Рівненський окружний адміністративний суд
27.09.2023 11:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
11.10.2023 11:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
25.10.2023 11:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд