Рішення від 05.04.2023 по справі 911/2454/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2454/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Москаленко С.М. (довіреність №076-748 від 04.04.2023 року);

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 19 852,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №2036/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 21.08.2020 року, згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу в тимчасове платне користування місце, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу, а відповідач зобов'язувався його прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач орендну плату в період з серпня 2020 року до липня 2021 року сплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 12 501,45 основного боргу, 895,54 грн. пені, 1 875,22 грн. штрафу; 645,61 грн. трьох процентів річних, 3 934,78 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 21 грудня 2022 року.

У засідання представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 18 січня 2023 року.

18 січня 2023 року підготовче засідання відкладене на 01 березня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2023 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 05 квітня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 30.11.2022 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 30.11.2022 року про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 21.12.2022 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 10.01.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 01.03.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення №0103281761580 не було вручене відповідачу, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією повернутого поштового конверту, а поштове повідомлення №0103283308670 отримано 21 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, долученим до матеріалів справи.

Так, спроба вручення поштового відправлення за адресою відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, тому суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

21 серпня 2020 року між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір №2036/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором на підставі відповідного наказу позивача про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачу надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування).

Відповідно до п. 1.2 договору, відповідач зобов'язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов'язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Пунктом 5.2.3 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

Згідно з п. 6.1 договору, сторони домовились, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за відповідачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

Відповідно до п. 6.2. договору, плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується позивачем у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення відповідачем плати є рішення позивача про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки відповідача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір.

Згідно з п. 6.4 договору, плата щомісячно перераховується відповідачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Відповідно до п. 6.13 договору, розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Пунктом 6.14 договору встановлено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується позивачем щомісячно та переказуються відповідачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках. Номер казначейського рахунку для переказу плати визначається органами Державної казначейської служби відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, та вказується у рахунку. Сплата заборгованості та штрафних санкцій за прострочення здійснення платежів за періоди попередніх років переказується на рахунки у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, що є дійсними на момент проведення переказів. Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у відповідача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього договору в цілому.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №259 від 14.02.2019 року та №485 від 20.03.2019 року, відповідачу були надані дозволи на розміщення рекламного засобу №70496-18-П-1 та №70737-19-П-1, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 1 додатку №1 до договору №2036/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 21.08.2020 року (далі - додаток №1 до договору), відповідачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресою (-ами):

- №з/п: 1; № дозволу: 70496-18-П-1; спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 1.615x0.450; площа вертикальної/горизонтальної проекції: 1.0000; місце розміщення РЗ (адреса): Печерський р-н, вул. Шота Руставелі, 1/12; розмір плати за місяць, грн.: 512,50; дата переоформлення дозволу: 15.06.2020; дата кінця строку дії дозволу: 13.02.2024;

- №з/п: 2; № дозволу: 70737-19-П-1; спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 3.400х0.950; площа вертикальної/горизонтальної проекції: 3.2300; місце розміщення РЗ (адреса): Печерський р-н, вул. Шота Руставелі, 1/12; розмір плати за місяць, грн.: 1 655,38; дата переоформлення дозволу: 15.06.2020; дата кінця строку дії дозволу: 19.03.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу були надані рахунки для сплати орендної плати, на загальну суму 13 007,28 грн., за період з серпня 2020 року до липня 2021 року, а саме:

- №31287 від 21 серпня 2020 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №31288 від 21 серпня 2020 року до рахунку №31287 від 21 серпня 2020 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №31289 від 07 вересня 2020 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №31290 від 07 вересня 2020 року до рахунку №31289 від 07 вересня 2020 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №35836 від 15 жовтня 2020 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №35837 від 15 жовтня 2020 року до рахунку №35836 від 15 жовтня 2020 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №39776 від 13 листопада 2020 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №39777 від 13 листопада 2020 року до рахунку №39776 від 13 листопада 2020 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №42150 від 14 грудня 2020 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №42151 від 14 грудня 2020 року до рахунку №42150 від 14 грудня 2020 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №44581 від 14 січня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №52345 від 19 квітня 2021 року до рахунку №44581 від 14 січня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №46443 від 09 лютого 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №53777 від 19 квітня 2021 року до рахунку №46443 від 09 лютого 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №48200 від 10 березня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №55301 від 19 квітня 2021 року до рахунку №48200 від 10 березня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №50034 від 09 квітня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №51216 від 19 квітня 2021 року до рахунку №50034 від 09 квітня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №57636 від 13 травня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №57637 від 13 травня 2021 року до рахунку №57636 від 13 травня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №60741 від 14 червня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №60742 від 14 червня 2021 року до рахунку №60741 від 14 червня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн.;

- №63643 від 13 липня 2021 року, на суму 2 167,88 грн., а також розрахунок коригування №63644 від 13 липня 2021 року до рахунку №63643 від 13 липня 2021 року, на суму - 1 083,94 грн., які долучені до матеріалів справи.

За твердженнями представника позивача, відповідач орендну плату оплатив частково.

У зв'язку з тим, що відповідач орендну плату за період з серпня 2020 року до липня 2021 року сплатив частково, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 12 501,45 грн. основного боргу, 895,54 грн. пені, 1 875,22 грн. штрафу, 645,61 грн. трьох процентів річних, та 3 934,78 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як уже зазначалось, відповідно до п. 5.2.3 договору, відповідач зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За твердженнями представника позивача, відповідач за період з серпня 2020 року до липня 2021 року орендну плату за користування приміщенням сплатив частково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем орендної плати за період з серпня 2020 року до липня 2021 року, представник відповідача суду не надав.

Так, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за період з серпня 2020 року до липня 2021 року в сумі 12 501,45 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 1 875,22 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 7.3 договору, позивач має право додатково нарахувати відповідачу за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Так, сторони погодили, що за прострочення відповідачем внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше одного місяця, відповідач сплачує штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Пунктом 7.7 договору встановлено, що строк позовної давності стягнення штрафних санкцій за цим договором складає три роки та нараховуються протягом всього строку позовної давності.

Як вже було встановлено судом, відповідач орендну плату за період з серпня 2020 року до липня 2021 року оплатив частково.

Оскільки прострочення сплати орендної плати відповідачем складає більше одного місяця, тому штраф у розмірі 15% від цієї суми становить 1 875,22 грн., які підлягають стягненню.

Крім стягнення штрафу, позивач просив суд стягнути з відповідача 895,54 грн. пені.

Відповідно до п. 7.2 договору, позивач застосовує до відповідача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що, відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем

Так, відповідач повинен був оплатити орендну плату за серпень 2020 року, - до 20.08.2020 року включно;

- за вересень 2020 року, - до 20.09.2020 року включно (оскільки 20.09.2020 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов'язання відповідачем мало стати 21.09.2020 року, тобто перший за ним робочий день);

- за жовтень 2020 року, - до 20.10.2020 року включно;

- за листопад 2020 року, - до 20.11.2020 року включно;

- за грудень 2020 року, - до 20.12.2020 року включно (оскільки 20.12.2020 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов'язання відповідачем мало стати 21.12.2020 року, тобто перший за ним робочий день);

- за січень 2021 року, - до 20.01.2021 року включно;

- за лютий 2021 року, - до 20.02.2021 року включно (оскільки 20.02.2021 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов'язання відповідачем мало стати 22.02.2021 року, тобто перший за ним робочий день);

- за березень 2021 року, - до 20.03.2021 року включно (оскільки 20.03.2021 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов'язання відповідачем мало стати 22.03.2021 року, тобто перший за ним робочий день);

- за квітень 2021 року, - до 20.04.2021 року включно;

- за травень 2021 року, - до 20.05.2021 року включно;

- за червень 2021 року, - до 20.06.2021 року (оскільки 20.06.2021 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов'язання відповідачем мало стати 21.06.2021 року, тобто перший за ним робочий день);

- за липень 2021 року, - до 20.07.2021 року включно.

За твердженнями представника позивача, відповідач орендну сплату за серпень 2020 року сплатив частково, а саме в сумі 505,83 грн.

Так, розмір пені, згідно з рахунком за серпень 2020 року, враховуючи період заборгованості з: 21.08.2020 року до 20.01.2021 року, суму боргу в розмірі 578,11 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 34,90 грн.;

згідно з рахунком за вересень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

22.09.2020 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 58,34 грн.;

05.03.2021 року до 21.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 6,56 грн.;

згідно з рахунком за жовтень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

21.10.2020 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 48,04 грн.;

05.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 16,21 грн.;

16.04.2021 року до 20.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 2,23 грн.;

згідно з рахунком за листопад 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

21.11.2020 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 37,02 грн.;

05.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 16,21 грн.;

16.04.2021 року до 20.05.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 15,59 грн.;

згідно з рахунком за грудень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

22.12.2020 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 26,00 грн.;

05.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 16,21 грн.;

16.04.2021 року до 21.06.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 29,85 грн.;

згідно з рахунком за січень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.01.2021 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 15,32 грн.;

05.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 16,21 грн.;

16.04.2021 року до 20.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 42,76 грн.;

згідно з рахунком за лютий 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

23.02.2021 року до 04.03.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,0%, складає 3,56 грн.;

05.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 16,21 грн.;

16.04.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 43,65 грн.;

23.07.2021 року до 22.08.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 14,73 грн.;

згідно з рахунком за березень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

23.03.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 9,27 грн.;

16.04.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 43,65 грн.;

23.07.2021 року до 09.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 23,28 грн.;

10.09.2021 року до 22.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5%, складає 6,56 грн.;

згідно з рахунком за квітень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.04.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 41,43 грн.;

23.07.2021 року до 09.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 23,28 грн.;

10.09.2021 року до 20.10.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5%, складає 20,70 грн.;

згідно з рахунком за травень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.05.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 28,06 грн.;

23.07.2021 року до 09.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 23,28 грн.;

10.09.2021 року до 20.11.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5%, складає 36,35 грн.;

згідно з рахунком за червень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

22.06.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 13,81 грн.;

23.07.2021 року до 09.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 23,28 грн.;

10.09.2021 року до 09.12.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5%, складає 45,94 грн.;

10.12.2021 року до 21.12.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,0%, складає 6,41 грн.;

згідно з рахунком за липень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.07.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 0,89 грн.;

23.07.2021 року до 09.09.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 23,28 грн.;

10.09.2021 року до 09.12.2021 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5%, складає 45,94 грн.;

10.12.2021 року до 20.01.2022 року, суму боргу в розмірі 1 083,94 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,0%, складає 22,45 грн.

а разом 897,46 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем сума пені визначена в розмірі 895,54 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 645,61 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 3 934,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Три проценти річних, згідно з рахунком за серпень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

21.08.2020 року до 01.11.2022 року, складає 803 дні, тому три проценти річних від суми 578,11 грн. становлять 38,14 грн.;

згідно з рахунком за вересень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

22.09.2020 року до 01.11.2022 року, складає 771 день, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 68,66 грн.;

згідно з рахунком за жовтень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

21.10.2020 року до 01.11.2022 року, складає 742 дні, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 66,09 грн.;

згідно з рахунком за листопад 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

21.11.2020 року до 01.11.2022 року, складає 711 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 63,33 грн.;

згідно з рахунком за грудень 2020 року, враховуючи період заборгованості з:

22.12.2020 року до 01.11.2022 року, складає 680 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 60,58 грн.;

згідно з рахунком за січень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.01.2021 року до 01.11.2022 року, складає 650 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 57,91 грн.;

згідно з рахунком за лютий 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

23.02.2021 року до 01.11.2022 року, складає 617 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 54,97 грн.;

згідно з рахунком за березень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

23.03.2021 року до 01.11.2022 року, складає 589 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 52,47 грн.;

згідно з рахунком за квітень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.04.2021 року до 01.11.2022 року, складає 560 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 49,89 грн.;

згідно з рахунком за травень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.05.2021 року до 01.11.2022 року, складає 530 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 47,22 грн.;

згідно з рахунком за червень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

22.06.2021 року до 01.11.2022 року, складає 498 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 44,37 грн.;

згідно з рахунком за липень 2021 року, враховуючи період заборгованості з:

21.07.2021 року до 01.11.2022 року, складає 469 днів, тому три проценти річних від суми 1 083,94 грн. становлять 41,78 грн.,

а разом 645,41 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції:

згідно з рахунком за серпень 2020 року: за період з вересня 2020 року до жовтня 2022 року: у вересні 2020 року - 100,5%; жовтні - 101,0%; листопаді - 101,3%; грудні - 100,9%; у січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 578,11 грн., складає 245,72 грн.;

згідно з рахунком за вересень 2020 року: за період з жовтня 2020 року до жовтня 2022 року: у жовтні 2020 року - 101,0%; листопаді - 101,3%; грудні - 100,9%; у січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 453,03 грн.;

згідно з рахунком за жовтень 2020 року: за період з листопада 2020 року до жовтня 2022 року: у листопаді 2020 року - 101,3%; грудні - 100,9%; у січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 437,82 грн.;

згідно з рахунком за листопад 2020 року: за період з грудня 2020 року до жовтня 2022 року: у грудні 2020 року - 100,9%; у січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 418,29 грн.;

згідно з рахунком за грудень 2020 року: за період з січня 2021 року до жовтня 2022 року: у січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 404,89 грн.;

згідно з рахунком за січень 2021 року: за період з лютого 2021 року до жовтня 2022 року: у лютому 2021 року - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 385,78 грн.;

згідно з рахунком за лютий 2021 року: за період з березня 2021 року до жовтня 2022 року: у березні 2021 року - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 321,23 грн.;

згідно з рахунком за березень 2021 року: за період з квітня 2021 року до жовтня 2022 року: у квітні 2021 року - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 346,90 грн.;

згідно з рахунком за квітень 2021 року: за період з квітня 2021 року до жовтня 2022 року: у травні 2021 року - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 336,96 грн.;

згідно з рахунком за травень 2021 року: за період з травня 2021 року до жовтня 2022 року: у червні 2021 року - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 318,72 грн.;

згідно з рахунком за червень 2021 року: за період з липня 2021 року до жовтня 2022 року: у липні 2021 року - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 315,92 грн.;

згідно з рахунком за липень 2021 року: за період з серпня 2021 року до жовтня 2022 року: у серпні 2021 року - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%, від суми 1 083,94 грн., складає 314,53 грн.,

а разом 4 299,79 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена в розмірі 3 934,78 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1, ч. 6 ст. 283, ч. 1, ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ст. 253, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 526, ст. 551, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 549, ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626, ст. 627, ст. 629, ч. 1 ст. 759, ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 41348526) 12 501,45 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот одну грн. 45 коп.) основного боргу; 895,54 грн. (вісімсот дев'яносто п'ять грн. 54 коп.) пені; 1 875,22 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять грн. 22 коп.) штрафу; 645,41 грн. (шістсот сорок п'ять грн. 41 коп.) трьох процентів річних; 3 934,78 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять чотири грн. 78 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 480,97 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят грн. 97 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 19.04.2023 року.

Суддя С. Грабець