вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3030/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Приватного підприємства «Фірма «Мізан»
до Фізичної особи-підприємця Егєнбєрдієва Джумамурада Рахмановича
про стягнення 51 539,54 доларів США, що еквівалентно 1 357 649,41 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Приватне підприємство «Фірма «Мізан» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Егєнбєрдієва Джумамурада Рахмановича про стягнення 51 539,54 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 1 357 649,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем контракту № 9-09-ЕХР-К від 17.11.2016 в частині здійснення оплати за поставлений товар. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 51 539,54 грн доларів США основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3030/21 від 26.10.2021 позовну заяву Приватного підприємства «Фірма «Мізан» залишено без руху.
08.11.2021 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2021 відкрито провадження у справі та прийнято вказану позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у даній справі призначено на 01.06.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Оскільки фізична особа-підприємець Егєнбєрдієв Джумамурад Рахманович є іноземним суб'єктом господарювання та нерезидентом, який не має свого представництва на території України та місцезнаходженням якого є Туркменістан, з метою належного повідомлення відповідача про час і дату судового засідання та, керуючись Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованою Верховною Радою України 19.12.1992, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою Верховною Радою України 10.11.1994 та Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень від 27.06.2008, суд вирішив за необхідне звернутись із судовим дорученням до компетентного суду держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав Туркменістану про вручення фізичній особі-підприємцю Егєнбєрдієву Джумамураду Рахмановичу ( АДРЕСА_1 ) ухвали Господарського суду Київської області від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі № 911/3030/21.
З урахування зазначеного, ухвалою про відкриття провадження по справі від 06.12.2021 Господарський суд Київської області зобов'язав позивача подати суду нотаріально засвідчений переклад на російську мову (у трьох примірниках): позовної заяви Приватного підприємства «Фірма «Мізан» від 18.10.2021 з додатками, ухвали Господарського суду Київської області від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі № 911/3030/21, доручення про вручення документів, у зв'язку із чим вирішено надіслати позивачу оригінали: ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/3030/21 від 06.12.2021, доручення про вручення документів для здійснення нотаріально засвідченого їх перекладу на російську мову.
Вказаною ухвалою суду № 911/3030/21 від 06.12.2021 Господарський суд Київської області звернувся до компетентного органу Туркменістану - Верховний суд Туркменістану (адреса: Туркменістан, г. Ашхабад, вул. 2022, 86) з судовим дорученням про вручення фізичній особі-підприємцю Егєнбєрдієву Джумамураду Рахмановичу (податковий код НОМЕР_1 , патент серія І № 0058067, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви Приватного підприємства «Фірма «Мізан» від 18.10.2021 з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі № 911/3030/21 від 06.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3030/21 від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі зупинено провадження до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про вручення документів.
06.12.2021 Господарський суд Київської області супровідним листом направив на адресу-місцезнаходження позивача оригінали ухвал Господарського суду Київської області від 06.12.2021 у справі № 911/3030/21 про відкриття провадження у справі, доручення про вручення документів для здійснення нотаріально засвідченого їх перекладу на російську мову.
31.05.2022 до канцелярії суду від позивача було подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2022 поновлено провадження по справі № 911/3030/21.
01.06.2022 до канцелярії суду від позивача було подано клопотання про відкладення та долучено до клопотання додатки, а саме нотаріально засвідчений переклад на російську мову (у трьох примірниках): позовної заяви, з додатками; ухвали Господарського суду Київської області від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі № 911/3030/21; доручення про вручення документів.
01.06.2022 в судове засідання представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2022 відкладено підготовче засідання на 31.08.2022 та зобов'язано позивача в строк до 11.07.2022 подати суду нотаріально засвідчений переклад на російську мову (у трьох примірниках): - ухвали Господарського суду Київської області від 01.06.2022 про відкладення підготовчого засідання у справі № 911/3030/21; - доручення про вручення документів; - прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 01.06.2022.
28.07.2022 на електронну адресу суду від позивача було подано клопотання про направлення на електронну адресу позивача скановану копію ухвали Господарського суду Київської області від 01.06.2022.
05.08.2022 до канцелярії суду від позивача було подано клопотання на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2022 по справі № 911/3030/21.
31.08.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2022 по справі № 911/3030/21 відкладено підготовче засідання на 26.10.2022; у зв'язку із відсутністю фінансування суду на відправку поштової кореспонденції, запропоновано позивачу здійснити направлення пакету документів по даній справі на адресу інших учасників процесу, що не були присутні в судовому засіданні 31.08.2023 та надати до суду докази відправлення зазначеної ухвали; зобов'язано позивача в строк до 28.09.2022 подати суду нотаріально засвідчений переклад на російську мову (у трьох примірниках): - ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2022 про відкладення підготовчого засідання у справі № 911/3030/21; - прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 31.08.2022.
31.08.2022 представник позивача нарочно отримав пакет документів з метою здійснення їх нотаріального перекладу на російську мову.
26.10.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав в судовому засіданні докази направлення пакету документів по даній справі, засвідчених на російську мову, відповідачу; представник відповідача в призначене судове засідання повторно не з'явився.
26.10.2022 в судовому засіданні судом прийнято клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення пакету документів по даній справі відповідачу, про що занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2022 було відкладено підготовче судове засідання на 14.12.2022.
14.12.2022 на електронну адресу суду від позивача було надано клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача, в якому позивач, зокрема просив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті.
14.12.2022 в судове засідання сторони не з'явились, відомостей від компетентного органу Туркменістану про виконання судового доручення до суду не надійшло.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2022 суд вирішив закрити підготовче провадження у справі № 911/3030/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.04.2022 з огляду на те, що судом вжиті вищезазначені заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку, вставленому Угодою про порядок вирішення, спорів пов'язаних із здійснення господарської діяльності від 20.03.1992, яка була ратифікована Україною 19.12.1992 та депонована Туркменістаном 23.01.1998 та надісланням на адресу відповідача засобами зв'язку АТ «Укрпошти» процесуальних документів у справі, враховуючи що відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву чи заперечень проти позову у встановлений судом строк не подав, а в підготовчому судовому засіданні були вирішені питання, передбачені ст. 177 ГПК України, вчинені дії та з'ясовані обставини, визначені ст. 182 ГПК України.
05.04.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
05.04.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Приймаючи до уваги, що судом вчинено всі передбачені процесуальні дії для належного повідомлення Фізичної особи-підприємця Егєнбєрдієва Джумамурада Рахмановича про розгляд даної справи, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представників сторін не є перешкодою для ухвалення рішення у даній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
05.04.2023 в судовому засіданні судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
17.11.2016 між Приватним підприємством «Фірма «Мізан» (далі - продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Егєнбєрдієвим Джумамурадом Рахмановичем (далі - покупець, відповідач) укладено контракт № 9-09-ЕХР-К (далі - контракт) за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця або вказаному ним вантажоотримувачу, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити меблі (далі - товар) на умовах СРТ, м. Дашогуз, Туркменістан (відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року) в асортименті, кількості, строки і за цінами згідно специфікації на кожну окрему поставку, що додаються до контракту та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пп. 1.2, 1.3 контракту, загальна сума контракту становить 200000 (двісті тисяч). Валюта контракту - долар США (USA).
Найменування та кількість товару, що постачається, технічні характеристики, порядок та умови поставки, строк та період поставки, ціна та вартість товару, найменування та місцезнаходження вантажовідправника, найменування та відвантажувальні реквізити вантажоотримувача, а також інші істотні умови контракту встановлюються специфікаціями, що є невід'ємними частинами даного контракту (п. 3.1 контракту).
Згідно з п. 4.1 контракту, ціна на товар зазначається в специфікаціях на кожну окрему поставку, які додані до даного контракту та являються його невід'ємною частиною.
Судом встановлено, що 06.12.2016 між сторонами була складена та підписана Специфікація № 2 до контракту, відповідно до змісту якої загальна вартість товару складає 68950 доларів США; фактична оплата - до 17.01.2017 (можлива часткова оплата).
Крім того судом встановлено, що 06.12.2016 позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 2 від 06.12.2016 до договору на суму 68950 доларів США (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.7 контракту, датою відвантаження вважається дата виписки товарносупровідних документів. Моментом переходу права власності на товар покупцю вважається момент відвантаження товару. Ризик ушкодження (втрати) товару переходить від продавця до покупця в момент відвантаження товару.
Пунктом 4.2 контракту встановлено, що розрахунки за контрактом здійснюються в доларах США шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок продавця протягом 60 банківських днів після оформлення митних документів на вантаж.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання та протягом дії договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 68950 доларів США, що підтверджується копіями митної декларації № 125160003/2016/585355, актом завантаження № 2 від 15.12.2019 та товарно-транспортною накладної (копії наявні в матеріалах справи).
Як зазначає позивач, відповідач лише частково виконав зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, сплативши позивачу грошові кошти в загальній сумі 17410,46 доларів США, на підтвердження чого надав обігово-сальдову відомість за рахунком № 36.2 за період з 09.12.2016 до 10.09.2021.
Одночасно, станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар на загальну суму 51 539,54 доларів США. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 51 539,54 доларів США основного боргу, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 1 357 649,41 грн.
Пунктом 8.2 та 8.3 контракту сторони визначили, у випадку неможливості вирішення протиріч шляхом перемовин, спір по даному контракту або у зв'язку з ним, підлягає вирішенню в Господарському суді Київської області (Україна). Правом, що регулює даний договір, є матеріальне право України.
Відповідно до п. 9.1 контракту, контракт вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року або у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по контакту.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги контракт № 9-09-ЕХР-К від 17.11.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вже вказувалося судом вище та передбачено сторонами в п. 3.7 контракту, що датою відвантаження вважається дата виписки товарносупровідних документів. Моментом переходу права власності на товар покупцю вважається момент відвантаження товару. Ризик ушкодження (втрати) товару переходить від продавця до покупця в момент відвантаження товару.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови контракту, поставивши відповідачу товар на загальну суму 68950 доларів США. Вказане підтверджується копіями митної декларації № 125160003/2016/585355, актом завантаження № 2 від 15.12.2019 та товарно-транспортною накладної, копії яких долучені до матеріалів справи.
Отже позивач належним чином виконав свої зобов'язання за контрактом.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як вже вказувалося судом вище, в п. 4.2 контракту встановлено, що розрахунки за контрактом здійснюються в доларах США шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок продавця протягом 60 банківських днів після оформлення митних документів на вантаж.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, визначений сторонами строк оплати, господарський суд вважає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару є таким, що настав.
Судом було встановлено, що відповідач лише частково розрахувався з позивачем за поставлений товар, сплативши позивачу грошові кошти в загальній сумі 17410,46 доларів США, що підтверджується обігово-сальдовою відомістю позивача за рахунком № 36.2 за період з 09.12.2016 до 10.09.2021. Вказані відомості відповідачем не спростовані.
Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано свої зобов'язання за контрактом належним чином в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар на загальну суму 51539,54 доларів США. У зв'язку із цим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 51539,54 доларів США. Протилежного суду не доведено. Доказів здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати пеоставленого товару, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 51539,54 доларів США.
При цьому суд зазначає, що правомірність стягнення з боржника на користь кредитора суми в іноземній валюті без зазначення її еквіваленту у національній валюті України підтверджена правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 20 364,74 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Егєнбєрдієва Джумамурада Рахмановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; патент: Серія НОМЕР_2 ; податковий код: НОМЕР_3 ) на користь Приватного підприємства «Фірма «Мізан» (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 17, с. Антонів, Сквирський район, Київська обл., 09052; код ЄДРПОУ 31100856) 51539,54 доларів США основного боргу та 20 364,74 грн судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2023.
Суддя Л.В. Сокуренко