ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.04.2023Справа № 910/5839/23
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір»
про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 58-А Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» від 25.02.2019, оформленого Протоколом № 1 Загальних звітних зборів відповідача від 25.02.2019 року - 12.03.2019 року з додатками.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що загальні збори відповідача, що відбулися 25.02.2019 року були проведені із порушенням норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та норм статуту відповідача, у зв'язку з чим вказане рішення загальних зборів відповідача від 25.02.2019, оформлене Протоколом № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, позивач не зазначила номера та серії її паспорта у позовній заяві.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У поданій позовній заяві позивач вказала, що під час письмового опитування за рішеннями загальних зборів співвласників від 25.02.2019 року мали факти підписання листків письмового опитування не співвласниками вищевказаного багатоквартирного будинку.
Проте у позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують вказані обставини.
Також, пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підтвердження виконання наведених вимог Господарського процесуального кодексу України позивач до позовної заяви додав опис вкладення у цінний лист № 0870202554495 від 14.04.2023.
Наведений опис вкладення у цінний лист свідчать про направлення відповідачу позовної заяви з додатками на 8 аркушах.
Водночас, безпосередньо в наведеному описі вкладення не вказано переліку додатків до позовної заяви. Крім того, примірник позовної заяви з додатками, що надійшов до суду складається з 33 аркушів, тоді як відповідачу скеровано копію позовної заяви з додатками на 8 аркушах.
Отже, у суду відсутня можливість встановити, які саме та чи всі додатки до позовної заяви було направлено позивачем відповідачу.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 року № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу є опис вкладення, а також квитанція або касовий чек, у якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
В свою чергу, позивачем не надано суду доказів надання послуг поштового зв'язку, тоді як сам лише опис вкладення не є належним доказом надання надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо обов'язку позивача сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 подала квитанцію від 13.04.2023 № 2КМХ-2ЗСМ-Р980-563Е на суму 2 684,00 грн.
З системи «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що така квитанція є доказом сплати судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Простір» про визнання протиправним та скасування рішення у справі № 910/5832/23, у зв'язку з чим не може бути доказом сплати судового збору у справі № 910/5839/23.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивач не дотрималась окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання заяви із зазначенням номера і серії паспорта;
- подання доказів надіслання відповідачу позовної заяви з додатками;
- подання заяви із зазначенням доказів, що підтверджують підписання листків письмового опитування не співвласниками багатоквартирного будинку під час письмового опитування за рішеннями загальних зборів співвласників від 25.02.2019 року.
- подання доказів сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака