ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження
м. Київ
19.04.2023Справа № 910/5826/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до 1. Держави Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
вул. Сім'ї Бродських, 19, м. Київ, 03057
2. Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ"
про стягнення 81 476,14 грн.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Держави Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ"(далі-відповідач 2) про стягнення 81 476,14 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач вказує, даний спір виник у зв'язку з порушенням ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" своїх зобов'язань за господарським Договором про купівлю продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством №5260002 від 27.06.2019.
Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Із витягу зробленого судом із офіційного джерела, а саме з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/, судом встановлено, що позивачем припинено підприємницьку діяльність 15.07.2012.
Суд зазначає, що в даному випадку позовну заяву подано фізичною особою, яка не є підприємцем, а предмет спору виник не у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, відтак права позивача не підлягають судовому захисту у господарському суді, а подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
За змістом положень статей 2 та 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
За таких обставин, господарський суд відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимоги частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України господарський суд роз'яснює позивачу, що поданий на розгляд суду спір за суб'єктним складом сторін та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" про стягнення 81 476,14 грн. відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Суддя М.О. Лиськов