ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2023Справа № 910/1707/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Державного авіаційного підприємства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про стягнення 978 235,04 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У січні 2023 року Державне авіаційне підприємство "Україна" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного 5 квітня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (далі - Товариство) договору № 10402 останній мав поставити позивачу 766,8 т палива на загальну суму 21 864 841,92 грн. Проте за наслідками укладених між сторонами дев'яти додаткових угод до вказаного договору, на думку позивача, всупереч приписів пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) було неправомірно збільшено вартість отриманого пального, що призвело до необґрунтованої переплати на загальну суму 978 235,04 грн. Враховуючи викладене, Підприємство просило стягнути вищевказану суму з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
13 лютого 2023 року на адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2023 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1707/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
10 березня 2023 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшов відзив на позовну заяву від 7 березня 2023 року через № 03-23/2, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог Підприємства, посилаючись на те, що позивач не вказав, у чому полягає його порушене право та не зазначив правової підстави повернення спірної суми коштів. На думку Товариства, зміна вартості товару відбулася внаслідок коливання цін на ринку палива та була узгоджена сторонами в порядку, визначеному договором та законодавством України. У той же час посилання в зазначених додаткових угодах на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону та пункт 9.6. договору було помилковим та не вплинуло на правильність розрахунку нової вартості пального.
7 квітня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшла заява від 3 квітня 2023 року № 04-23/2 про долучення доказів понесених судових витрат, у якій відповідач просив суд стягнути на його користь з позивача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів і доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
5 квітня 2021 року між Підприємством та Товариством був укладений договір № 10402, за умовами якого відповідач зобов'язався передати (поставити) позивачу або особі, зазначеній покупцем, на умовах, передбачених цим договором товар: "ДК 021: 2015-09130000-9, нафта і дистиляти (авіаційне пальне)" протягом 2021 року, а Підприємство - прийняти паливо або забезпечити належне прийняття палива особою, зазначеною позивачем, та сплатити за нього грошові кошти в розмірі та на умовах, передбачених цим правочином (пункти 3.1., 11.1. вказаного правочину).
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Умови цього договору не повинні змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону (пункт 3.1. зазначеної угоди).
Відповідно до пункту 6.4. договору здійснена поставка оформляється видатковим ордером (Aviation delivery receipt), вимогою або іншим документом, який повинен містити інформацію про поставку, у тому числі: дату поставки; час поставки; бортовий номер ПС; номер авіарейсу; тип ПС; марка палива; номер контрольного талону; кількість поставленого палива (у літрах); обсяг поставленого палива (у кілограмах); обсяг поставленого палива (у літрах, приведених до t 15° С); густину палива; температуру палива; підписи уповноважених представників сторін.
За умовами пунктів 8.1., 8.2. вказаного правочину базова ціна однієї тони палива (без ПВК рідини) зазначається у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною його частиною. Загальна вартість палива по цьому договору на дату його підписання (ціна договору) зазначається у додатку № 1 до договору.
Дійсними та обов'язковими для сторін є виключно ті зміни і доповнення, які вони підготували за обопільною згодою в письмовому виді й які підписані повноважними представниками сторін (пункт 9.1. договору).
Підпунктом 9.2.7. пункту 9.2. вказаної угоди встановлено, що умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до пункту 9.6. даного правочину у випадку, якщо середня із середньомісячних котирувань Platts European Marketscan за поточний календарний місяць для Jet на умовах Barges FOB Rotterdam підвищилась по відношенню до попереднього календарного місяця, то на таку суму підвищення в гривневому еквіваленті (по встановленому НБУ офіційному курсу долара США до гривні, діючому на дату постачання палива) змінюється і ціна на паливо. У цьому рахунку постачальник зазначає діючу базову ціну. Діюча базова ціна, сформована відповідно до підпункту 9.6.1. пункту 9.6. цього договору, набуває чинності з 1 числа місяця, наступного за поточним. Кожна зміна ціни в зв'язку із зміною котирувань Platts European Marketscan формує нову діючу базову ціну, у тому числі для цілей визначення нових цін надалі.
За умовами пунктів 10.1., 10.3. договору оплата поставки палива здійснюється в національній валюті України на підставі виставленого рахунка-фактури протягом семи банківських днів від дати отримання такого рахунку та видаткового ордеру або видаткової накладної. Датою поставки палива є дата відповідного ордера або іншого документа, який підтверджує здійснення поставки. Грошові зобов'язання Підприємства вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Товариства в банку.
Відповідно до положень пунктів 14.1., 14.2. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань по цьому договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.
Судом встановлено, що сторони підписали та скріпили своїми печатками додаток № 1 до договору (перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість), яким погодили поставку 766,8 т авіаційного палива РТ, ТС-1 або JET A-1 на загальну суму 21 864 841,92 грн, ціна за 1 т - 23 762,00 грн (без ПДВ).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено дев'ять додаткових угод до договору, якими були внесені зміни в додаток № 1 до договору.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 1 червня 2021 року № 1 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 721,956 т пального на загальну суму 21 864 658,13 грн (з ПДВ), з яких: 635,319 т - по ціні 25 439,00 грн (без ПДВ) за 1 т, 86,637 т - по ціні 23 762,00 грн (без ПДВ) за 1 т.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 19 липня 2021 року № 2 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 673,2 т пального на загальну суму 21 864 636,97 грн (з ПДВ), з яких: 492,48 т - по ціні 27 957,45 грн (без ПДВ) за 1 т, 94,083 т - по ціні 25 439,00 грн (без ПДВ) за 1 т, 86,637 т - по ціні 23 762,00 грн (без ПДВ) за 1 т.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 31 серпня 2021 року № 3 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 655,316 т пального на загальну суму 21 264 647,74 грн (з ПДВ), з яких: 474,596 т - по ціні 27 957,45 грн (без ПДВ) за 1 т, 94,083 т - по ціні 25 439,00 грн (без ПДВ) за 1 т, 86,637 т - по ціні 23 762,00 грн (без ПДВ) за 1 т.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 13 жовтня 2021 року № 4 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 620,606 т пального на загальну суму 21 264 615,65 (з ПДВ) грн, з яких: 347,444 т - по ціні 30 750,35 грн (без ПДВ) за 1 т, 92,442 т - по ціні 27 957,45 грн (без ПДВ) за 1 т, 94,083 т - по ціні 25 439,00 грн (без ПДВ) за 1 т, 86,637 т - по ціні 23 762,00 грн (без ПДВ) за 1 т.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 9 грудня 2021 року № 5 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 577,098 т пального на загальну суму 19 659 152,17 грн (з ПДВ), з яких: 303,936 т - по ціні 30 750,35 грн (без ПДВ) за 1 т, 92,442 т - по ціні 27 957,45 грн (без ПДВ) за 1 т, 94,083 т - по ціні 25 439,00 грн (без ПДВ) за 1 т, 86,637 т - по ціні 23 762,00 грн (без ПДВ) за 1 т.
Додатковою угодою від 9 грудня 2021 року № 6 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31 березня 2022 року включно. Загальна вартість палива, що буде закуплена у період з 1 січня 2022 року по 31 березня 2022 року, та його обсяг визначається окремою додатковою угодою. При цьому сторони погодили, що загальна вартість палива не може перевищувати 20 % суми, вказаної в договорі - 3 931 830,40 грн.
Додатковою угодою від 20 січня 2022 року № 7 до договору сторони домовилися у період з 1 січня 2022 року по 31 березня 2022 року здійснити поставку палива на загальну суму 3 431 370,06 грн.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 20 січня 2022 року № 7 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 92,99 т пального на загальну суму 3 431 370,06 грн (з ПДВ) по ціні 30 750,35 грн (без ПДВ) за 1 т.
Зі змісту додатку № 1 до додаткової угоди від 10 лютого 2022 року № 9 до договору вбачається, що сторони погодили поставку 87,273 т пального на загальну суму 3 431 146,26 грн (з ПДВ), з яких: 30,163 т - по ціні 30 750,35 грн (без ПДВ) за 1 т, 57,11 т - по ціні 33 825,35 грн (без ПДВ) за 1 т.
Товариство поставило Підприємству 465,213 т пального на загальну суму 14 715 411,709 грн, що підтверджується видатковими накладними та рахунками на оплату, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
Разом із цим, за розрахунком Підприємства, внаслідок підписання вищезазначених додаткових угод позивач надлишково сплатив Товариству 978 235,04 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з листом від 18 січня 2023 року № 01-26/96, у якому просив останнього підписати акт звірки та повернути вищезазначену суму.
У своєму листі-відповіді від 18 січня 2023 року № 01/18-3 Товариство відмовилось повертати вказані кошти, обґрунтовуючи це тим, що розрахунки по договору були закриті у 2022 році, заборгованість за цією угодою відсутня, а зміна ціни пального була узгоджена сторонами шляхом укладення додаткових угод.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За положеннями статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Суд звертає увагу на те, що в Законі у редакції від 19 квітня 2020 року, на відміну від попередньої редакції, змінено положення нікчемності договору про закупівлю. У попередніх редакціях Закону існували положення (частина 1 статті 37, пункт 2 частини 4 статті 36), згідно яких, змінюючи істотні умови договору про закупівлю, такі додаткові угоди визнавалися нікчемними в силу вказаних приписів.
Положеннями нової редакції Закону, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, встановлено, що додаткові угоди, направлені на зміну ціни, не є нікчемними в силу цього Закону. Однак вони можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
Істотні умови договору визначені ГК України. Так, статтею 180 цього Кодексу визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити: предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Разом із цим, судом встановлено, що позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що вищезазначені додаткові угоди до договору були визнані недійсними в установленому законом порядку. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.
Крім того, у цьому позові та в інших заявах Підприємство не заявляло вимоги про визнання недійсними зазначених додаткових угод, а також не навело жодних інших правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми коштів.
Враховуючи те, що спірні додаткові угоди, які позивач вважає неправомірними, не визнані недійсними в установленому законом порядку, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість даного позову.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 7 липня 2022 року між Товариством та адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем (далі - Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/22, за умовами якого останній зобов'язався здійснювати захист, представництво інтересів відповідача та надавати інші види правової допомоги в обсязі, на умовах та в порядку, визначених цим договором, а клієнт - оплачувати надання правової допомоги та фактичні витрати (пункт 1.1. вказаного правочину).
Ця угода підписана та скріплена печатками Товариства та Адвоката.
Згідно з пунктом 4.1. даного правочину за здійснену правову допомогу та послуги клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається додатковими угодами до нього.
Вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року (пункт 6.1. договору).
Судом встановлено, що 1 березня 2023 року між Адвокатом та Товариством укладено додаткову угоду № 8 до договору про надання правничої допомоги від 7 липня 2022 року № 02-07/22.
Зі змісту пункту 2 вказаної додаткової угоди вбачається, що сторони погодили фіксований розмір гонорару, який складає 25 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 3.1., 6.1. зазначеної додаткової угоди оплата вартості послуг та фіксованого розміру гонорару здійснюється клієнтом протягом 20 робочих днів з дня підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу та акта приймання-передачі наданих послуг. Правова допомога вважається наданою після підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу.
Судом встановлено, що 3 квітня 2023 року Товариство та Адвокат підписали та скріпили своїми печатками звіт про надання правничої (правової) допомоги з детальним описом проведених робіт та акт приймання-передачі наданих послуг № 1, згідно з якими загальна фіксована вартість послуг Адвоката за надання правничої допомоги склала 25 000,00 грн.
Адвокат виставив відповідачу рахунок-фактуру від 3 квітня 2023 року № 1 на оплату наданої правової допомоги на вказану суму.
Відповідачем було долучено до відзиву ордер від 7 березня 2023 року серії СА № 1049769, що підтверджує повноваження адвоката Солошенка С.В. на представництво інтересів Товариства в суді.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги відмову в задоволенні пред'явлених Підприємством позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання позивача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги Товариства у зв'язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог відповідача про покладення на позивача 25 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного авіаційного підприємства "Україна" (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2; ідентифікаційний код 25196197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 20-В, офіс 1037; ідентифікаційний код 39237508) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18 квітня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко