Справа № 909/363/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.04.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., розглянувши матеріали позовної заяви № 4423/23 від 14.04.2023 заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив, що фізична особа ОСОБА_1 , через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. В обґрунтування заяви вказав на те, що розмір його зобов'язань становить 994819,89грн. перед 5 банками та 28 мікрофінансовими організаціями.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
У даному випадку заявник навів підстави, передбачені п. 1, 2,4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких частково не додані до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частина 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.02.2023 не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20 висловлено позицію, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, містить додаток, який має назву Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням інформації щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, поточної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із договором.
Відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як убачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника за 2020-2022роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Водночас, до заяви надано розписки членів сім"ї про відмову про надання відомостей та не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Крім того, заявник зазначив, що відповідно до Договору від 07.05.2022 року був працевлаштований та з погодинною оплатою праці.
Проте, розділ ІІ Декларацій про майновий стан боржника за 2022рік, не містить суми одержаного доходу.
За змістом п. 10 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначаються відомості про роботодавця (роботодавців) боржника.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , покликаючись на довідку Пенсійного фонду України від 24.08.2022 та записи у трудовій книжці зазначив, що він офіційно не працевлаштований, а тому, відомості про роботодавця (роботодавців) відсутні. Водночас в цій же заяві заявником зазначено про те, що він офіційно працевлаштований в Польщі.
Проте, до заяви не додано відомостей про роботодавця.
Згідно п.8 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
В матеріалах заяви є звернення до банків щодо отримання інформації про наявні відкриті рахунки боржника, а також про наявність/відсутність депозитних рахунків відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах України та за кордоном.
Вказані звернення не підписані цифровим підписом, та не відповідають вимогам щодо письмового дозволу фізичної особи на розкриття інформації, що містить державну таємницю, передбаченим ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та п.3.1 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління НБУ № 267 від 14.07.2006 р.
За оцінкою суду, заявник ОСОБА_1 не надав жодних належних та допустимих доказів та не обґрунтував неможливості самостійно подати докази.
Згідно з частиною першою статті 1 1076 Цивільного Кодексу України відомості про операції та рахунки надаються самим клієнтам або їхнім представникам, а відтак ОСОБА_2 самостійно вправі отримати відомості про всі наявні рахунки, відкриті на його ім'я в банках та інших фінансово-кредитних установах та зобов'язаний надати ці відомості суду на виконання вимог статті 116 КУзПБ.
Слід зазначити, що заявник звернувся до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" що передбачає електронний цифровий підпис заявника.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Встановити строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Встановити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- первинних документів (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо решти кредиторів зазначених у заяві про неплатоспроможність, окрім наявних (АТ "Альфа банк", ТОВ "ФК Воллет", ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ ФК "Джобер", ТОВ "Глобал кредит", ТОВ "Качай гроші", ТОВ "Інфінанс", ТОВ Манівео швидка фінансова допомога, ТОВ "Фінтаргет", ТОВ АІА Фінанс груп");
- відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім'ї та розміру доходу заявника за 2022.
- відомостей про наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, а у разі відсутності наявних рахунків, надати письмову інформацію.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя П. А. Шкіндер