ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 квітня 2023 року Справа № 918/779/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
прокурор: Ковальчук І.Л.
позивача: не з'явився
відповідача: Авдєєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22, ухвалене суддею Політикою Н.А., повний текст рішення складено 22.12.2022.
за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна"
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 583 984 грн 90 коп.,
Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - Рада, позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 583 984 грн 90 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22 позов задоволено. Стягнуто зі Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" на користь Рівненської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 583 984 (п'ятсот вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 90 коп.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. Спільне українсько-бельгійське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 у справі №918/779/22 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Листом №918/779/22/376/23 від 20 січня 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/779/22 з Господарського суду Рівненської області.
25 січня 2023 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/779/22.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 р. апеляційну скаргу Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22 - залишено без руху. Запропоновано Спільному українсько-бельгійському підприємству в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати мотивоване клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22.
08.02.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" надійшло клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022р. у справі №918/779/22, яким було усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 р. поновлено Спільному українсько-бельгійському підприємству в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22. Запропоновано Керівнику Рівненської окружної прокуратури та Рівненській міській раді надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 01.03.2023 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 02.03.2023 р.
20.02.2023 р. до апеляційного господарського суду від Рівненської окружної прокуратури надійшов відзив, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «РЕЙКАРЦ і ПАРТНЕРИ. УКРАЇНА» на рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 у справі №918/779/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку із відрядженням головуючої судді Філіпової Т.Л. з 27.02.2023 р. по 02.03.2023р. включно, судове засідання у справі №918/779/22, яке призначене на 02.03.2023 не відбулося.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "23" березня 2023 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
06.03.2023 р. від Рівненської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц і партнери. Україна» на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2022 року у справі №918/779/22 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
22.03.2023 р. Спільне українсько-бельгійське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" надіслало на електронну адресу апеляційного господарського суду письмові пояснення по суті спору.
Також, 22.03.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви, яке обґрунтовано тим, що 22.03.2023 між ТОВ «Рейкарц і партнери. України» та АО «АК «УкрЗахідЮрСервіс» укладено Договір про надання правової допомоги №22/03. Разом з тим представником скаржника підготовлено нормативно обґрунтовані пояснення у справі з покликанням на судову практику у спірних питаннях. Однак враховуючи, що представник скаржника вступив до участі у справі фактично за день до судового розгляду, повноцінно підготуватись до участі у справі можливості не має. Таким чином виникає необхідність ознайомитись з матеріалами справи, що забезпечить реальний доступ до судочинства та обізнаність адвоката з обставинами справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "13" квітня 2023 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.
12.04.2023 р. Рівненської окружної прокуратури до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Прокурор у судовому засіданні, 13.04.2023 р., заперечив доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 у справі №918/779/22 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити
Представник Рівненської міської ради в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у період з 20.12.2012 року по даний час користується земельною ділянкою площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098, однак плату за землю не вносив, тим самим безпідставно збільшивши свої доходи, а позивач, в свою чергу, втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), а тому перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Ради 583 984 грн 90 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді плати за землю за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою та проігнорував, що у земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 код цільового призначення, який встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 - відсутній (далі - «Класифікація»), відповідно не було підстав збільшення суми на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки.
Також, місцевий суд проігнорував, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 не використовується для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кодом цільового призначення 03.15. Крім того, залишив поза увагою та не надав жодної оцінки доводам відповідача про те, що Положенням прямо визначено, що збільшення на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки застосовується при розрахунку орендної плати для тих земельних ділянок, яким встановлено код цільового призначення 03.15. Відтак, помилково застосував норму щодо збільшення на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, яке застосовується при розрахунку орендної плати для тих земельних ділянок, яким встановлено код цільового призначення 03.15 на підставі того, що будівля, яка розташована на земельній ділянці є готелем.
Крім того, проігнорував, що норми Класифікації передбачають поділ на секції та підрозділи. Секція 03 має назву «Землі громадської забудови» до, якої відноситься (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). При цьому, секція 03 має підрозділи. Підрозділ 03.15 має назву - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
ТОВ «Рейкарц і партнери. Україна» пояснює, що в такому випадку до застосування підлягають спеціальні нормативні акти, які регулюють питання визначення розміру орендної плати, а саме Порядок №489 який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі Порядок №489), який не застосований судом першої інстанції. Цим порядком передбачено, що у разі якщо у відомостях відсутній код Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Виконувач обов'язків керівника Рівненської окружної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що у своїй апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 відсутні дані щодо коду цільового призначення, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. При цьому, варто зауважити, що обов'язок щодо встановлення коду цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель у власника земельної ділянки відсутній.
Крім того, згідно інформації ДПС у Рівненській області від 20.07.2022 №3792/5/17-00-04-01-07 ТОВ «РЕЙКАРЦ і ПАРТНЕРИ. УКРАЇНА» декларує земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га, що перебуває у постійному користуванні платника з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Отже, фактичне цільове використання земельної ділянки площею 0.0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 по вул.Словацького,9 в м. Рівне - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Відтак, загальна сума неотриманого доходу у вигляді орендної плати з межах строку позовної давності до моменту пред'явлення даної позовної заяви становить 583 984,9 гривень (з урахуванням 1% сплаченого земельного податку).
Рівненська міська рада у відзиві звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Словацького, 9 знаходиться об'єкт нерухомості, а саме готель загальною площею 2284, 4 м на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 739 м2.
Згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель, до земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).
Так, відповідно до декларації про введення об'єкта в експлуатацію РВ 143150280676 від 12.12.2014 року код будівлі за ДК 018:1211.1. Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507 - код 1211.1 - Готелі.
Рішенням Рівненської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. Словацького, 9» № 3998 від 15.05.2014, яке було підготовлене на підставі заяви ТОВ Рейкарц та яким був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання в оренду їм земельної ділянки за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Словацького, 9 для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ і для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будівлі адміністративно-офісного центру з приміщенням банку та готелю) та пунктом 2 цього рішення було вирішено відвести цю земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що на земельній ділянці комунальної власності Рівненської міської територіальної громади з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 739 м2, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Словацького, 9 на якій розташований об'єкт нерухомого майна - готель, площею 2284, 4 м2, який належить на праві власності ТОВ Рейкарц з 2012 року, і як наслідок без будь яких правовстановлюючих документів щодо орендних відносин з Рівненською міською радою користується вищевказаною земельною ділянкою, враховуючи строки позовної давності та Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати, Рівненською окружною прокуратурою було проведено правильний та достовірний арифметичний розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю у розмірі 583 984, 9 грн., які підлягають стягненню за користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомо майна, Спільне українсько-бельгійське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" є власником нерухомого майна - будівлі, готель, загальною площею 2284,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9..
Право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано на підставі Договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року № 1322.
Відповідно до пункту 1.3. Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20 грудня 2012 року № 1322, укладеного між ОСОБА_1 та Підприємством цегляна будівля адміністративно-офісного центру з приміщенням банку, загальною площею 2372,8 кв.м. знаходиться на земельній ділянці площею 739 кв.м., яка надана згідно договору оренди від 08.02.2008 року №040858300040, кадастровий номер 5610100000:01:026:0098.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2008 року за №040858300040 між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га терміном на 49 років, з правом пролонгації.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний договір оренди припинено 25.12.2015 року на підставі рішення Рівненського міського суду №569/14170/15-ц від 24.11.2015 року.
Так, рішенням суду від 24.11.2015 року у справі № 569/14170/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про розірвання договору оренди землі від 8 лютого 2008 року встановлено, що 20.12.2012 року між ОСОБА_1 та Спільним українсько-бельгійським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" було укладено договір купівлі-продажу будівлі адміністративно-офісного центру з приміщенням банку, що знаходиться по вул. Словацького, 9 в м. Рівне.
Рішенням Рівненської міської ради від 15 травня 2014 року № 3998 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. Словацького, 9" надано Підприємству дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 739 м2 на вул. Словацького, 9 в оренду на сорок дев'ять років для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ і для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будівлі адміністративно-офісного центру з приміщеннями банку та готелю), з використанням земельної ділянки тільки за цільовим призначенням.
Вказане рішення прийнято на підставі заяви директора Підприємства від 04.10.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Словацького, 9 в м.Рівне був відкликаний Підприємством на доопрацювання.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9 є Рівненська міська рада.
Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень щодо спірної земельної ділянки - відсутні.
Прокурор вказує, що відповідно до інформації позивача, договір оренди земельної ділянки з відповідачем не укладався, орендна плата останнім не сплачувалася. При цьому відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, згідно інформації ДПС у Рівненській області від 20.07.2022 року № 3792/5/17-00-04-01-07 Підприємство декларує земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га, що перебуває у постійному користуванні платника з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
За даними податкового обліку сума нарахованого та сплаченого земельного податку становить: 2019 рік - 24 096 грн 42 коп., 2020 рік - 22 088 грн 38 коп., 2021 рік - 32 159 грн 34 коп., 2022 рік - 35 375 грн 27 коп. нараховано, станом на 01.09.2022 року сплачено в сумі 23 315 грн 53 коп.
Розрахунок земельного податку за період з 2019 по 2022 роки здійснюється платником за ставкою, яка встановлена для вказаної категорії земель рішеннями Рівненської міської ради "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю" від 08.06.2015 року №5254 (із змінами) та від 24.06.2021 року №780 у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В той же час, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 21.07.2022 року №10-17-0.2-2474/2-22 слідує, що на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098, площею 0,0739 га відповідно до відомостей Державного земельного кадастру є не наданою у власність, користування та перебуває у землях запасу комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.
З урахуванням викладеного, з часу набуття нерухомого майна, що знаходиться по вул. Словацького, 9 в м. Рівне на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2012 року Підприємство за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га сплачувало тільки 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки як постійний користувач земельною ділянкою, у зв'язку з чим місцевий бюджет Ради недоотримував кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.
Окрім того, на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, що унеможливлювало вільне розпорядження Радою вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Отже, Підприємством без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати за рахунок позивача збережено у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, які повинне було сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га за період з моменту набуття права власності на розміщений на ній об'єкт нерухомості до теперішнього часу, оскільки Радою рішення про надання її в оренду Підприємству не приймалося.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 року та 01.01.2020 року становила 2 409 642 грн 44 коп., станом на 01.01.2021 року по 09.11.2021 року - 3 215 934 грн 09 коп., станом на 10.11.2021 року - 2 679 945 грн 07 коп., станом на 01.01.2022 року - 2 947 939 грн 58 коп.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 9, знаходиться об'єкт нерухомості - будівля, готель загальною площею 2284,4 кв.м., об'єкт розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га.
Так, відповідно до декларації про введення об'єкта в експлуатацію РВ 143150280676 від 12.12.2014 року код будівлі за ДК 018:1211.1.
Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507 - код 1211.1 - Готелі.
Відповідно до розрахунку прокурора, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року становить 583 984 грн 90 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22 позов задоволено.
4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.1, ч.3, ч.4 та ч.7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року зі справи № 806/1000/17).
У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у нераціональному та неефективному використанні бюджетних коштів.
Оскільки, орендна плата за користування земельною ділянкою має вноситись до місцевого бюджету Ради, використання відповідачем без належного оформлення та здійснення державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку комунальної власності під об'єктом нерухомого майна, який на праві власності належить відповідачу, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Ради та порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу, як власника спірної земельної ділянки.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, є Рівненська міська рада.
З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивача слідує, що останній, будучи безпосередньо обізнаним про використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди земельної ділянки, без сплати орендної плати, не вчиняв належні дії щодо захисту інтересів держави по стягненню безпідставно збережених коштів орендної плати.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.
Враховуючи вище зазначені положення норм чинного законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Отже, за змістом указаних вище приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою Підприємством, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Радою та державної реєстрації такого права, а отже, при набутті права власності нерухомості право користування земельною ділянкою до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
В свою чергу, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
З огляду на викладене Підприємство як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Згідно абз. 1 п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пп. 14.1.147, п. 147 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Водночас, колегія суддів акцентує увагу на те, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Відповідно до п.14.1.125 ст.14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України)
Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПК України).
У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; 288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; 288.5.5. для баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
Таким чином, ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Рішенням Рівненської міської ради від 19 жовтня 2017 року № 3427 затверджено Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, і затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до Розділу 2 Положення, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу:
1) не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
2) не може перевищувати дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.
Мінімальна величина розміру орендної плати (крім земельних ділянок, зазначених у пункті 5 розділу 2) за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Рівного, встановлюється на рівні 3% від нормативної грошової оцінки та збільшується на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року №548 (зі змінами та доповненнями), землі громадської забудови: землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач у період з 20.12.2012 року по даний час користується земельною ділянкою площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098, однак плату за землю не вносив, тим самим фактично збільшивши свої доходи, а позивач в свою чергу втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), а тому перевіривши поданий розрахунок, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Ради 583 984 грн 90 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді плати за землю за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року.
В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 не використовується для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови із кодом 03.15.
Однак, суд апеляційної інстанції критично оцінює вказаний довід, оскільки згідно інформації ДПС у Рівненській області від 20.07.2022 №3792/5/17-00-04-01-07, ТОВ «РЕЙКАРЦ і ПАРТНЕРИ. УКРАЇНА» протягом 2019-2022 років декларує земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098, що перебуває у постійному користуванні платника з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Тобто, товариство вказаними діями підтвердив факт віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 до земель з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будівлі адміністративно-офісного центру з приміщеннями банку та готелю), а також використання її саме за таким цільовим призначенням.
З огляду на викладене, відповідно до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати, загальна сума не отриманого доходу у вигляді орендної плати у межах строку позовної давності до моменту пред'явлення даної позовної заяви становить 583 984,90 гривень
Таким чином, апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 р. у справі №918/779/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №918/779/22 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "19" квітня 2023 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.