Постанова від 13.04.2023 по справі 924/677/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Справа № 924/677/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників:

позивача: Роєнко Є.В. адвокат

відповідача: Сташук М.О. адвокат, Васильченко В.О. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.23р. в частині стягнення 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №924/677/21 (суддя Крамар С.І., м.Хмельницький, повний текст складено 26.01.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка, Хмельницької області

про стягнення 6 803 789,65грн, з яких: 5 382 231,39 грн. - заборгованості, 243 206,20 грн. - 3% річних, 541 175,62 грн. - інфляційних нарахувань, 637 176,44 грн. - пені

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення 6 803 789,65 грн., з яких: 5 382 231,39 грн. - заборгованості за добовий небаланс, 243 206,20 грн. 3% - річних, 541 175,62 грн. - інфляційних нарахувань, 637 176,44 грн. - пені.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем встановленого договором транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 обов'язку оплати вартості негативних добових небалансів протягом визначеного договором строку.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2021 у справі №924/677/21 позов задоволено.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" 22 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

08 вересня 2022 року постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення суду області від 03.12.2021, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №924/677/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2023 р. у справі №924/677/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/677/21 від 16 січня 2023 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ “Укртрансгаз” відмовити повністю. Стягнути з АТ “Укртрансгаз” на користь ПрАТ “Шепетівкагаз” понесені судові витрати, в тому числі витрати які будуть понесені під час розгляду справи апеляційною інстанцією.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме допустив неправильне тлумачення закону та не застосував закон який підлягав застосуванню, що призвело до неправильного вирішення спору в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог. Також судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, не з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач вважає, що неправильне застосування закону судом першої інстанції полягає в тому що були проігноровані ряд правових норм, які розтлумачують юридичну природу послуги балансування, що надається оператором газотранспортної системи, зокрема не застосовано ст.4, ст.23, ст.35 Закону України “Про ринок природного газу”, ст. 179, ч.ч.З, 4 ст.180, ч.ч.1,8 ст.181 ГК України, ст.177, ч.1 ст. 638, ст. 655, ст.901 ЦК України.

Оскільки сторони не підписали додаток 1 та додаток 2 Договору то такий договір в частині надання послуг балансування має невизначеність, що дає підставу стверджувати про відсутність погоджених договірних умов щодо регулювання надання послуг балансування. При наявності такої невизначеності умов договору не достатньо лише наявності сукупності передбачених Кодексом чотирьох умов (обставин) (1) виникнення негативного місячного небалансу; (2) не врегулювання замовником цього небалансу самостійно; (3) оформлення оператором одностороннього акту; (4) надання оператором замовнику розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.

Тому висновок суду першої інстанції відносно того, що в матеріалах справи достатньо доказів виникнення цивільних обов'язків щодо оплати вартості щодобових негативних небалансів не відповідають обставинам справи та сформованій практиці Верховного Суду, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Однак позивачем не подано доказів фактичного надання ним послуг з балансування, розрахунку їх вартості, реальних витрат, та доказів наявності відповідного ресурсу для цієї мети, за відсутності цих доказів суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо доведеності факту надання послуг з балансування.

Відповідач зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач довів підстави виникнення цивільних обов'язків щодо оплати вартості щодобових негативних небалансів не відповідає обставинам справи і зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. У жовтні, листопаді, грудні 2019 року відповідач номінацій не подавав, а позивач не підтверджував, відповідно у позивача відсутні були підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Пункт 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Однак, до позовної заяви не додано доказів, які свідчать про купівлю позивачем короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Позивачем не зазначено, яким саме чином здійснювалась закупівля природного газу та як визначалась її ціна, чим вона визначалася та на підставі яких доказів формувалася заборгованість за отримані послуги з врегулювання добового небалансу.

Позивачем не надано жодних доказів обґрунтованості вартості добового небалансу зокрема, відсутні підтверджуючі документи щодо власної оцінки попиту на природний газ на кожну газову добу або протягом газової доби у жовтні, листопаді, грудні 2019 року, щодо якої здійснювалась балансуюча дія; відсутня формула розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу, а також і будь-який розрахунок небалансу.

Також позивачем не надавалась така інформація відповідачу через інформаційну платформу.

Відповідач вважає, що договори купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі та платіжні доручення, що додані позивачем до матеріалів справи, не є належним доказом використання позивачем придбаного у АТ НАК “Нафтогаз Україна”, ТОВ “ДТЕК ТРЕЙДІНГ”, ТОВ “ЕВРОЕНЕРГОТРЕЙД” природного газу для врегулювання добового небалансу відповідача.

Зокрема, з актів приймання-передачі природного газу неможливо встановити який конкретно обсяг газу був придбаний/припадав саме для здійснення балансуючих дій, на думку позивача, відносно відповідача. Позивачем не надано документів, які б свідчили про придбання та про використання щодоби для потреб балансування природного газу шляхом купівлі короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуги балансування. Додані до позовної заяви договори не свідчать про придбання газу саме для потреб балансування і їх обсяги не відповідають обсягам визначеним позивачем у позовній заяві.

Відповідач переконаний, що при встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання Оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); реальних витрат, залежно від результатів вчинення балансуючих дій, Оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів.

В матеріалах справи відсутні та не додані позивачем, інформації за первинними бухгалтерськими даними, стосовно фактичної наявності у позивача ресурсу природного газу, призначеного саме для врегулювання дисбалансів у жовтні, листопаді, грудня 2019 року, місяці фактичного вчинення ним балансуючих дій для відповідача; не надано алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування; жодним чином не обґрунтовано, яким чином позивачем було сформовано маржинальну ціну продажу та придбання природного газу в жовтні, листопаді, грудні 2019 року та за яким методом; рахунки, довідки, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи не містять вихідних даних та формули розрахунку розміру плати за небаланс; документи на підставі яких позивач обґрунтовує позовні вимоги є односторонніми та підписані самим позивачем, жодних первинних документів на підтвердження даних та сум до стягнення, які зазначені в позовній заяві позивачем не надано.

Крім того, судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання формування маржинальної ціни, вона відноситься до предмету доказування оскільки формує ціну позову. Усі доводи відповідача щодо невідповідності дій позивача вимогам Кодексу ГТС та Закону України “Про ринок природного газу” у питаннях формування маржинальної ціни не були почуті судом.

Таким чином відповідач вважає, що оскільки у позивача відсутні допустимі і належні докази на підтвердження доводів викладених у позовній заяві та доказів надання послуг з добового балансування за спірний період у заявленому розмірі, визначеного із дотриманням встановленого законодавством порядку і як наслідок - підстав для врегулювання таких щодобових небалансів, то позовні вимоги не підлягають задоволенню, як основні так і похідні щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на таку суму боргу. Тому висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для задоволення позову є помилковим з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.23 р. в частині стягнення 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3 % річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №924/677/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13 квітня 2023 року.

15 березня 2023 року від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційну скаргу ПрАТ “Шепетівкагаз” залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2023 у справі №924/677/21 залишити без змін.

В судовому засіданні 13.04.2023 року представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та надали відповідні пояснення. Просили суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/677/21 від 16 січня 2023 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ “Укртрансгаз” відмовити повністю. Стягнути з АТ “Укртрансгаз” на користь ПрАТ “Шепетівкагаз” понесені судові витрати, в тому числі витрати які будуть понесені під час розгляду справи апеляційною інстанцією.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2023 року заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення з урахуванням поданого відзиву на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу ПрАТ “Шепетівкагаз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2023 у справі №924/677/21 без змін.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвоката Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та адвокатів Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" в судовому засіданні 13.04.2023, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.23р. в частині стягнення 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №924/677/21 залишити без змін, виходячи з наступного.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 є Типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2018 року Акціонерним товариством "Укртрансгаз" оператором та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" як замовником укладено договір транспортування природного газу №1807000420 (далі по тексту - договір) (а.с.23-33 т.1).

Відповідно до п. 2.1 договору оператор за цим договором надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

В пункті 2.2 договору сторони погодили, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п. 2.4. договору).

Згідно з пунктом 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п.п. 2.6, 2.7. договору).

Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.8 договору). При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільчої системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до п. 2.9 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язаний дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного кодексом.

В пункті 3.2. договору зазначено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1 договору).

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4 договору).

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу, його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (п. 5.5 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2 договору).

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3 договору).

Пунктом 9.4 договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю добових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою замовника оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.

Відповідно до п.9.5 договору, розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість щодобових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4. цього договору, визначається за даними оператора.

Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За умовами пункту 17.1 договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2022 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п. 17.2 договору).

Пунктом 17.3. договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

Договір підписаній та скріплений печатками сторін.

30 листопада 2018 року АТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПрАТ "Шепетівкагаз" (замовник) уклали додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 р., якою п. 17.1 р.17 договору викладено наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01.03.2019 на строк до 31.12.2022. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов". (а.с. 34 т.1).

28 грудня 2018 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018, якою зокрема пункт 9.3 розділу IX викладено в наступній редакції: "Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період" (а.с. 35 т.1).

01 травня 2019 року сторони уклади додаткову угоду №3 до договору транспортування природного газу від 19.19.2018 року №1807000420, якою виклали розділи II-XIІ договору в новій редакції (а.с. 36-44 т.1).

Тут і далі, договір транспортування природного газу від 19.19.2018 року №1807000420 в редації додаткової угоди №3 від 01.05.2019 року.

Згідно з пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до пункту 2.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Згідно з пунктом 2.3 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Згідно з пунктом 2.5 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до пункту 2.6 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

У пункті 2.7 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 сторони узгодили наступне:

Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюються наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019).

У пункті 4.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 сторони зокрема узгодили, що замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 7.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 вартість послуг розраховується:

- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Згідно п.9.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Пунктом 9.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 сторони узгодили, що у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Відповідно до п.9.3 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу спожито природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Згідно з пунктом 9.6 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Відповідно до пункту 11.4 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора за весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за яким оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Ця додаткова угода до договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Ця додаткова угода складена у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною договору (п.3, 4 розділу XII додаткової угоди №3 від 01.05.2019).

18 грудня 2019 року сторони уклали додаткову угоду №4 до договору транспортування природного газу від 19.09.2018 року №1807000420, якою зокрема виклали абзац перший пункт 17.1 розділу "ХХVІІ. Внесення змін, строк дії договору" договору в такій редакції: "17.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення та діє:

в частині транспортування природного газу до 7:00 1 січня 2020 року у разі виникнення таких відкладальних умов:

- надання іншій юридичній особі, ніж оператор, остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства;

- наявності у іншої юридичної особи, ніж оператор, права на провадження діяльності з транспортування природного газу;

в частині розрахунків, зобов'язання сторін за цим договором діють до повного їх виконання сторонами".

Як зазначає позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи він виявив наявність у відповідача за період жовтень-грудень 2019 року негативні небаланси, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 300,0 тис. куб. м (3105000 кВт*год) на загальну вартість 1 640 855,85 грн.;

- за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 375,0 тис. куб. м (3881250 кВт*год) на загальну вартість 2 574 224,29 грн.;

- за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 369,7320 тис. куб. м (3826726 кВт*год) на загальну вартість 2 808 007,10 грн. (а.с. 19 т.1)

Загальний обсяг негативних добових небалансів відповідача за період жовтень - грудень 2019 року становить 1044,732 тис. куб.м на загальну суму 7 023 087,24 грн.

На думку позивача, вказані негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи у жовтні-грудні 2019 року природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.

Позивач враховуючи пункти 2.8 та 11.4 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 через інформаційну платформу направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів:

- акт №10-2019-1807000420 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць за жовтень 2019 року (а.с. 46-47 т.1);

- акт №11-2019-1807000420 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць за листопад 2019 року (а.с. 48-49 т.1);

- акт №12-2019-1807000420 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць за грудень 2019 року (а.с.50-51 т.1);

Згідно з приміткою у вказаних актах оператор застосував метод розрахунку маржинальної ціни придбання/ продажу відповідно до пунктів 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 9.3 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 позивач через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси:

- рахунок №10-2019-1807000420 від 31.10.2019 на оплату за добові небаланси за жовтень 2019 року на загальну вартість 1 640 855,85 грн. зі строком оплати до 21.11.2019 (а.с. 52 т.1);

- рахунок №11-2019-1807000420 від 30.11.2019 на оплату за добові небаланси за листопад 2019 року на загальну вартість 2 574 224,29 грн., строк оплати якого до 20.12.2019 (а.с.53 т.1);

- рахунок №12-2019-1807000420 від 31.12.2019 на оплату за добові небаланси за грудень 2019 року на загальну вартість 2 808 007,10 грн., строк оплати якого до 20.01.2020 (а.с. 54 т.1).

На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу позивачем надано до суду довідки позивача №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за жовтень, листопад, грудень 2019 року; довідки позивача №3 про добові небаланси відповідача за жовтень, листопад, грудень 2019 року; електронні докази що розміщені на цифровому диску DVD-РАР632ХЕ311657655-DVR (форми № № 2, 3); реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи (а.с. 18, 55-75 т.1).

Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи філії "Оператор ГТС України" АТ "Укртрансгаз" ПрАТ "Шепетівкагаз" за жовтень - грудень 2019 року (акти в т. регулювання щодобових небалансів за газові місяці спірного періоду, рахунки) наявний в матеріалах справи (а.с.76 т.1).

В матеріалах справи наявні двосторонні підписані зведені акти приймання-передачі природного газу оформлені між АТ "Укртрансгаз" та ПрАТ "Шепетівкагаз": від 01.11.2019 за жовтень 2019 року згідно якого передано відповідачу 4 683 324 м.куб. газу; від 01.11.2019 за жовтень 2019 року згідно якого передано відповідачу 1 278 686 м.куб. газу; від 01.11.2019 за жовтень 2019 року згідно якого передано відповідачу 43 160 912 м.куб. газу; від 02.12.2019 за листопад 2019 року згідно якого передано відповідачу 5 360 010 м.куб.; від 01.12.2019 за листопад 2019 року згідно якого передано відповідачу 2 419 009 м.куб. газу; від 02.12.2019 за листопад 2019 року згідно якого передано відповідачу 63 149 821 м.куб. газу; від 02.01.2020 за грудень 2019 року згідно якого передано відповідачу 4 677 647 м.куб. газу; від 01.01.2020 за грудень 2019 року згідно якого передано відповідачу 2 753 983 куб.м. газу; від 02.01.2020 за грудень 2019 року згідно якого передано відповідачу 67 511 841 м.куб. газу (а.с. 77-88 т.1).

Поряд з цим в підтвердження позовних вимог позивачем додано до позовної заяви докази закупівлі ним протягом періоду жовтень-грудень 2019 року обсягів природного газу, для балансування газотранспортної системи, за наступними договорами:

27 травня 2019 року між ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №1905000386 про закупівлю природного газу за умовами п.1.1 за цим Договором продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року “Газове паливо (Природний газ для забезпечення виробничо- технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)” (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим Договором (а.с.136-142 т.1)

Згідно п.2.1 вказаного договору, продавець передає Покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року газ в загальному обсязі 40 000 тис. куб. м (сорок мільйонів кубічних метрів) газу.

Пунктом 4.1. вказаного договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м газу на травень 2019 року (PCP) становить 6 960,00 грн (шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), без урахування податку на додану вартість.

На виконання вказаного договору сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 року 4 000,000 тис.куб.м. на суму 19 756 224,00 грн. з ПДВ, від 30.11.2019 року 3 000,000 тис.куб.м. на суму 18 580 680,00 грн. з ПДВ, (а.с. 7, 14 т.2).

27 травня 2019 року між ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №1905000388 про закупівлю природного газу за умовами п.1.1 за цим Договором продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року “Газове паливо (Природний газ для забезпечення виробничо- технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)” (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим Договором (а.с. 143-149 т.1).

Згідно п.2.1. Продавець передає Покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року газ в загальному обсязі 40 000 тис. куб. м (сорок мільйонів кубічних метрів) газу.

Пунктом 4.1. вказаного договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м газу на травень 2019 року (PCP) становить 6833,33 грн.., без урахування податку на додану вартість.

На виконання вказаного договору сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 року 10 000,000 тис.куб.м. на суму 47 993 880,00 грн. з ПДВ; від 30.11.2019 року 3 000,000 тис.куб.м. на суму 18 180 036,00 грн.; від 31.12.2019 року 3 000,000 тис.куб.м. на суму 16 806 600,00 грн. (а.с. 8, 15, 29 т.2).

27 травня 2019 року між ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №1905000389 про закупівлю природного газу за умовами п.1.1 за цим Договором продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року “Газове паливо (Природний газ для забезпечення виробничо- технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)” (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим Договором (а.с. 150-156 т.1).

Згідно п.2.1. договору, продавець передає покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року газ в загальному обсязі 40 000 тис. куб. м (сорок мільйонів кубічних метрів) газу.

Пунктом 4.1. вказаного договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м газу на травень 2019 року (PCP) становить 6741,67 гри., без урахування податку на додану вартість.

На виконання вказаного договору сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 року 10 000,000 тис.куб.м. на суму 46 983 120,00 грн.; від 30.11.2019 року 3 000,000 тис.куб.м. на суму 17 890 128,00 грн.; від 31.12.2019 року 3 000,000 тис.куб.м. на суму 16 526 916,00 грн. (а.с. 9, 16, 30 т.2).

30 жовтня 2019 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договори №1911000296-ВТТ, №1911000297-ПСГ, №1911000298-ПСГ, №1911000299-ПСГ купівлі-продажу природного газу за умовами п.1.1 за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві протягом жовтня 2019 року природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб Покупця (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах, визначених цим Договором (а.с. 157-180 т.1).

Згідно п.2.1 договорів, продавець передає покупцеві протягом жовтня 2019 року газ в загальному обсязі 74 000 тис. куб.м. (сімдесят чотири мільйони кубічних метрів), або менший обсяг газу, вартість якого відповідає граничній суми вартості газу, зазначеної у п.4.3 цього Договору. У разі досягнення зазначеної вартості п. 4.3 Договору передача газу за цим Договором припиняється.

Продавець передає Покупцю газ в обсязі, визначеному цим пунктом 2.1 Договору, кожної газової доби рівними частинами пропорційно кількості днів передачі газу (окрім останньої доби передачі газу), з урахуванням обмеження, визначеного, пунктом 4.3 цього Договору. Кількість днів передачі газу визначається як кількість днів з дати підписання Договору (перша газова доба) до кінця місяця.

Пунктом 4.1. вказаних договорів сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м газу для першої газової доби передачі газу (PCP) становить 5 270,00 грн., без урахування податку на додану вартість, крім того ПДВ - 20%, разом з ПДВ - 6 324,00 грн. Перша газова доба є дата підписання цього Договору.

Відповідно до п. 4.3. договорів, гранична сума вартості газу за цим Договором не може перевищувати 412 180 000,00 грн., крім того ПДВ - 20%, разом з ПДВ - 494 616 000,00 грн. (чотириста дев'яносто чотири мільйони шістсот шістнадцять тисяч Гривень). У разі перевищення зазначеної вартості передача газу за цим Договором припиняється.

На виконання вказаного договорів сторонами підписано 4 (чотири) акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 року 74 000,00 тис.куб.м. на суму 464 281 476,00 грн. кожний. (а.с. 10-13 т.2).

28 листопада 2019 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договори №1911000301-ВТТ, №1911000302-ВТТ, №1911000303-ВТТ, №1911000304-ВТТ, №1911000305-ПСГ, №1911000306-ПСГ, №1911000307-ПСГ, №1911000308-ПСГ, №1911000309-ПСГ, №1911000310-ПСГ, №1911000311-ПСГ, №1911000312-ПСГ купівлі-продажу природного газу за умовами п.1.1 договорів, за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві протягом листопада-грудня 2019 року природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб Покупця (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах, визначених цим Договором (а.с. 181-246 т.1, а.с. 1-6 т.2).

Згідно п.2.1 договорів, продавець передає покупцеві протягом листопада-грудня 2019 року газ в загальному обсязі 55 000 тис. куб. м (п'ятдесят п'ять мільйонів кубічних метрів) газу.

Продавець передає Покупцю газ кожної газової доби рівними частинами пропорційно кількості днів місяця передачі газу (окрім останньої доби передачі газу за цим Договором) в обсязі, визначеному пунктом 2.1 Договору з урахуванням обмеження, визначеного пунктом 4.3 цього Договору. Для листопада 2019 року кількість днів передачі газу визначається з дати підписання Договору (перша газова доба).

Пунктом 4.1. вказаних договорів сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м газу для першої газової доби передачі газу (PCP) становить 6 097,00 грн. (шість тисяч дев'яносто сім гривень), без урахування податку на додану вартість. Першою газовою добою є дата підписання цього Договору.

Відповідно до п. 4.3. договорів, гранична сума вартості газу за цим Договором не може перевищувати 347 220 тис. гри. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, разом з ПДВ - 416 664 тис. гри. (чотириста шістнадцять мільйоні в шістсот, шістдесят чотири тисячі гривень). У разі досягнення зазначеної вартості передача газу за цим Договором припиняється.

На виконання вказаного договорів сторонами підписано 12 (дванадцять) актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 року 30 200,00 тис.куб.м. на суму 231 610 564,58 грн. кожний; 12 (дванадцять) актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2019 року 24 800,000 тис.куб.м. на суму 173 523 081,60 грн.(а.с. 17-28, 31-42 т.2).

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив послуги за добовий небаланс за жовтень 2019 року в розмірі 1 640 855,85 грн. з порушенням строку, що підтверджується виписками з банку та платіжними дорученнями №1817 від 27.12.2019 на суму 800 000,00 грн., №861 від 27.07.2020 на суму 840 855,85 грн. (а.с.124-127 т.1) та не виконав свої зобов'язання з оплати послуг за добові небаланси за листопад та грудень 2019 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до Господарського суду Хмельницької області з даним позовом, в якому позивач просив стягнути з ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" 6 803 789,65грн., з яких: 5 382 231,39 грн. - заборгованості за добовий небаланс, 243 206,20 грн. 3% - річних, 541 175,62 грн. - інфляційних нарахувань, 637 176,44 грн. - пені.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2021 у справі №924/677/21 позов задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №924/677/21 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" 153 085, 27 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2021, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №924/677/21 скасовано. Справу №924/677/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Верховний Суд скасовуючи вказані судові рішення дійшов висновків, що для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов'язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акт приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як це передбачено Кодексом газотранспортної системи; акти наданих послуг; акти врегулювання щодобових небалансів.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 08.09.2022 у цій справі, правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 629 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спірні правовідносини виникли з договору транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018.

Верховний Суд у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 вказав, що Закон "При ринок природного газу" та Кодекс газотранспортної системи (далі по тексту - Кодекс ГТС) визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2497.

За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Водночас, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 N 2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на час укладення додаткових угод до договору) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Також, положеннями Типового договору транспортування природного газу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Кодекс ГТС (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII "Порядок укладення договору транспортування природного газу та фінансове забезпечення" Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VIII "Порядок укладення договору транспортування природного газу та фінансове забезпечення" Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

- вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Як вбачається зі встановлених обставин справи, згідно з умовами пункту 2.3 укладеного між сторонами договору №1807000420 в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 позивач (оператор) може надавати відповідачу (замовнику) такі послуги:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Отже, укладаючи договір транспортування природного газу, сторони узгодили перелік послуг, що складають предмет даного договору. Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019).

Як вбачається з умов договору транспортування природного газу від 19.09.2018 №1807000420 (а також умов цього договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019), він містить розділ "Тарифи", яким передбачено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1 договору).

Розділ 9 договору та глава 6 розділу XIV Кодексу ГТС містять порядок визначення вартості щодобових небалансів.

З аналізу змісту договору транспортування природного газу від 19.09.2018 №1807000420 вбачається, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) (пункт 2.4 договору). Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 договору).

Відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 пунктом 2.3 договору передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка №1 до цього договору (розподіл потужності) та / або додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до пункту 2.7 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 додаток №1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та / або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток №2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток №3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

При цьому, сторонами узгоджено, що ця додаткова угода до договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Ця додаткова угода складена у двох примірників, по одному примірнику для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною договору (п.п. 3, 4 додаткової угоди №3 від 01.05.2019).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що укладений між сторонами договір транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 з урахуванням додаткових угод №1 від 30.11.2018 року, №2 від 28.12.2018 року, №3 від 01.05.2018 року, №4 від 18.12.2019, відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497, та його умови розповсюджують свою дію на правовідносини сторін у спірний період жовтень-грудень 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, додатки №1, №2 та №3 до договору транспортування природного газу від 19.09.2018 №1807000420 не укладались.

Відповідач вважає, що відсутність зазначених додатків свідчить про неузгодженість, на момент укладення договору, зокрема і спірних послуг балансування.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у постанові Верховний Суд від 02.11.2022 у справі №921/179/18 зазначив, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість таких додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання, щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 ГК, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов (подібний правовий висновок викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №909/35/19).

Так у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 зробив такі правові висновки:

"8.15. Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов'язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи №922/189/18.

8.19. Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

8.20. Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються".

Зазначену правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.

Як вбачається з матеріалів справи, договір транспортування природного газу №1807000420 підписано 19.09.2018, а також скріплено печатками позивача та відповідача. При цьому до зазначеного договору позивачем та відповідачем погоджувалися зміни додатковими угодами №1, №2, №3, №4. Зокрема, додатковою угодою №3 від 01.05.2019 сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг).

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання договору, зокрема: відповідачем надсилались повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі (а.с. 89-114 т.1); у жовтні-грудні 2019 року відповідачем до інформаційної платформи з накладенням ЕЦП завантажувалися файли з наданням інформації про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово за ЕЦП; файли з інформацією про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу (а.с. 61-75 т.1).

Також матеріали справи містять підписані позивачем та відповідачем зведені акти приймання-передачі природного газу за жовтень - грудень 2019 року (а.с. 77-88 т.1).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати договір транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 неукладеним, оскільки матеріали справи містять докази фактичного виконання сторонами умов вказаного договору.

Крім того, колегія суддів відзначає, що між сторонами було укладено додаткову угоду №3 від 01.05.2019 до договору транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018, з метою приведення умов договору у відповідність з умовами Типового договору транспортування природного газу

Пунктом 2.3 договору у редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019, обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженням), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби;

У п. 2.7 договору встановлено, що додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадках, коли замовнику надається право використання гарантованої та /або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною договору у випадках, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною договору у випадках, коли замовник є оператором газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Тобто, а ні до 01.05.2019, а ні після, договір транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 не ставив у залежність можливість отримання послуги з врегулювання добового небалансу підписанням додатку №1 чи №2 до договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що не підписання сторонами додатків №1 та №2 договору не призвело до неузгодженості їх дій щодо виконання договору та не вплинуло на узгодження ними договірних умов щодо надання послуг з врегулювання небалансів, оскільки такі додатки не мають жодного відношення до визначення цих умов.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за послуги балансування негативних щодобових небалансів обсягів природного газу, а також 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вказаної заборгованості.

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору та норм законодавства оплатив послуги за добовий небаланс за жовтень 2019 року з порушенням строку для його оплати та не виконав свої зобов'язання з оплати рахунків за добові небаланси за листопад, грудень 2019 року на загальну суму 5 382 231,39 грн., тим самими порушив умови п. п. 2.6, 4.1, 9.3 договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, вказав, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 та ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. Розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.

Оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19, п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

За умовами п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

При цьому з положень глав 5 та 6 розділу XII Кодексу ГТС вбачається, що інформація, яку Оператор ГТС використовує для складання алокацій, надається або самим замовником, або іншими суб'єктами ринку природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

Отже за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.07.2022 у справі №904/5698/20.

Обсяг небалансів відповідача встановлюється на підставі відомостей, які містяться в інформаційній платформі, та вносились до неї відповідачем, а також складених оператором ГТС односторонніх актів.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у даній справі.

Крім того, відповідно до п. 11.4 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Отже п. 11.4 договору прямо передбачає, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора ГТС.

Оператор ГТС формує відповідні акти на підставі даних, що містяться в алокаціях, які, у свою чергу, містять дані, подані замовником у відповідних номінаціях/реномінаціях.

Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як оператор газотранспортної системи, здійснивши балансуючі дії з дотриманням принципів вчинення таких дій на недискримінаційній основі з урахуванням обов'язків оператора ГТС щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи, визначених п. 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за жовтень-грудень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансу як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця, застосувавши методику розрахунку, визначену п. 12 та п. 15, глави 6, розділу XIV Кодексу ГТС, визначивши його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

Відповідно до п. п. 9.3, 11.4 договору транспортування природного газу та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператором ГТС було надано замовнику односторонні акти за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів (жовтень-грудень 2019 року) та рахунки на оплату.

Так в матеріалах справи наявні односторонньо підписані акти: №10-2019-1807000420 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року обсяг небалансу 300,0 тис.куб.м. на суму 1 640 855,85 грн.; №11-2019-1807000420 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року обсяг небалансу 375,0 тис.куб.м. на суму 2 574 224,29 грн.; №12-2019-1807000420 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року обсяг небалансу 369,7320 тис.куб.м. на суму 2 808 007,1 грн. (а.с. 46-51 т.1).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені акти врегулювання щодобових небалансів направлялися відповідачу через Інформаційну платформу, про що свідчать реєстри файлів відправлених з Інформаційної платформи філії "Оператор ГТС" АТ "Укртрансгаз" (а.с. 76 т.1).

Відповідно до пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Згідно пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Верховний Суд зазначав, що не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв'язку акту та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між Оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п. 5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №924/1135/20).

Подібна позиція наведена також у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №924/362/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Пунктом 11.5 договору сторони узгодили, що оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 договору).

Відтак, у разі, якщо замовник має обґрунтовані підстави вважати, що дані, викладені в односторонніх актах, не відповідають фактичним обставинам, він може надати Оператору ГТС відповідні відомості під час звірки розрахунків відповідно до пункту 11.5 договору.

Під час нового розгляду даної справи до суду першої інстанції позивачем надано акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-ІХ станом на 31.08.2022 складений та підписаний заступником головного бухгалтера АТ "Укртрансгаз" та головним бухгалтером ПрАТ "Шепетівкагаз", в якому сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача по балансуванню за договором транспортування природного газу від 19.09.2018 року №1807000420 з урахуванням укладених до нього додаткових угод №1, №2, №3, №4, перед позивачем в розмірі 5 382 231,39 грн. (а.с. 154 т.4).

Щодо належності вказаного акту звірки в якості доказу визнання заборгованості відповідачем, колегія суддів враховує наступне.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. частину першу статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №3-269гс16.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 03.12.2020 у справі №904/1161/20.

Проте, Верховний Суд в постанові від 15.09.2022 у справі №908/2828/19 дійшов наступного висновку:

"79. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

80. За частиною сьомою статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено введення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях на інших відокремлених підрозділах підприємства.

81. Отже, бухгалтер, який підписав акт звірки, за посадою є уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" веде весь бухгалтерський облік на підприємстві та організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Тобто відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку підприємства та його посадових обов'язків (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 03.12.2020 у справі №904/1161/20)."

Таким чином, під час розгляду цієї справи встановлено укладання сторонами акту звірки на підтвердження заборгованості у Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області по сплаті небалансу за жовтень-грудень 2019 року на загальну суму 5 382 231,39 грн. та відсутність оскарження/спростування відповідачем таких відомостей.

Разом з тим, позивачем, на підтвердження наявності у відповідача небалансів, крім односторонніх актів, надані також довідки №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за жовтень, листопад, грудень 2019 року, довідки №3 про добові небаланси за жовтень, листопад, грудень 2019 року, у яких вказано, що доказами, які підтверджують наявність обсягів, використаних оператором ГРМ є реєстр завантаження файлів до інформаційної платформи; акти приймання-передачі природного газу оформлені між сторонами за жовтень, листопад, грудень 2019 року та реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи за жовтень, листопад, грудень 2019 року, цифровий диск з даними з цієї ж Інформаційної платформи (а.с. 46-74, 77-88 т.1).

Такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача, внаслідок безпідставного відбору ним у вказані періоди з ГТС природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до ГТС та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких у спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи в даному випадку на ПрАТ "Шепетівкакгаз").

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що акти врегулювання щодобових небалансів не є підставою для здійснення оплати наданих послуг. Підставою для здійснення оплати наданих послуг регулювання щодобових негативних небалансів є рахунок на оплату за добовий небаланс, який надсилається за результатами місяця до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, замовнику послуг транспортування через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС, та повинен бути оплачений замовником у термін до 5 робочих днів (п. 2.8 та п. 9.3 договору).

У зв'язку із виникненням добових небалансів, позивач виставив відповідачу рахунки за жовтень-грудень 2019 на оплату небалансів №10-2019-1807000420 від 31.10.2019 на суму 1 640 855,85 грн.; №11-2019-1807000420 від 30.11.2019 на суму 2 574 224,29 грн.; №12-2019-1807000420 від 31.12.2019 на суму 2 808 007,10 грн. (а.с. 115-117 т.1)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив послуги за добовий небаланс за жовтень 2019 року в розмірі 1 640 855,85 грн. з порушенням строку, що підтверджується виписками з банку та платіжними дорученнями №1817 від 27.12.2019 на суму 800 000,00 грн., №861 від 27.07.2020 на суму 840 855,85 грн. (а.с.124-127 т.1)

Проте, доказів оплати відповідачем вказаних рахунків за листопад та грудень 2019 року у строки встановлені п. 9.3 договору транспортування матеріали справи не містять.

Відомості про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються цілодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби), а також відомості про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюються цілодобово, так/або, щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу встановлені судом апеляційної інстанції на підставі наявних електронних доказів копій електронних документі Форми 2 і Форми 3.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вихідні дані наданих позивачем вищевказаних актів, довідок про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи відповідно до вимог Кодексу ГТС у контексті до умов і правової природи договору та закону, мають значення для підтвердження/спростування обставин наявності щодобових небалансів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ПрАТ "Шепетівкагаз" 5 382 231,39 грн. заборгованості за добовий небаланс за жовтень-грудень 2019 року, оскільки позивачем належними доказами доведено наявність у відповідача заборгованості з оплати за добовий небаланс за жовтень-грудень 2019 року у розмірі 5 382 231,39 грн., а відповідачем не надано як доказів самостійного врегулювання щодобового небалансу, так і доказів оплати вартості щодобового небалансу позивачу у вказаному розмірі.

Твердження відповідача, що жодним чином не обґрунтовано, яким чином позивачем було сформовано маржинальну ціну продажу та придбання природного газу в жовтні, листопаді, грудні 2019 року та за яким методом, колегія суддів вважає необґрунтованим враховуючи наступне.

Судова колегія зазначає, що в наданих позивачем актах врегулювання щодобових небалансів за жовтень-грудень 2019 року є відмітка про те, що оператор застосовував метод маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.7, п.11, п.14, п.15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС. (а.с. 46-51 т.1).

Поряд з цим, позивач в обгрунтування доводів формування маржинальної ціни посилається на те, що розрахунок добового небалансу за жовтень-грудень 2019 року здійснено ним відповідно до вимог Кодексу ГТС, оскільки згідно з ними маржинальна ціна продажу природного газу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

У зв'язку із тим, що маржинальна ціна продажу природного газу напряму залежить від вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, позивач вважає, що ним правомірно здійснено розрахунок добового небалансу за жовтень-грудень 2019 року.

Колегія суддів відзначає, що основою правового регулювання відносин з транспортування природного газу є передусім положення Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, у тому числі щодо питань ціноутворення, яким має відповідати також договірне регулювання.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 9.1 договору транспортування природного газу №1807000420 від 19.09.2018 року в редакції додаткової угоди №3 від 01.05.2019 року сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю / продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до актів врегулювання щодобових небалансів наявних в матеріалах справи оператор застосовує метод маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС "плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу".

Згідно пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс зокрема застосовується таким чином: якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні-грудні 2019 року у відповідача виник негативний добовий небаланс.

Пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС установлює, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

Пункт 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачає, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (для позитивного небалансу, тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (для негативного небалансу, тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Пункт 10 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Якщо така торгова платформа не погоджена, визначення маржинальної ціни здійснюється відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для позитивного небалансу);

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для негативного небалансу).

Згідно з пунктом 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо відповідно до пунктів 9 - 11 цієї глави визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу є неможливим, формування ціни здійснюється наступним чином: маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування; ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.

З огляду на положення пункту 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС величина коригування становить 10 %.

Відповідно до пункту 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).

Отже, розділ XIV Кодексу ГТС детально регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що торгова платформа в жовтні-грудні 2019 року погоджена не була, а тому позивач визначав маржинальну ціну продажу / придбання природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону України "Про ринок природного газу" і тлумачитися в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засадам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом.

Згідно із частиною другою статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" "розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування".

Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

Таким чином, у разі застосування пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, основою для розрахунку маржинальної ціни продажу / придбання у всіх випадках є вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи.

Частина третя статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" визначає, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Положення статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" узгоджуються з приписами пункту 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, за яким оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Частина третя статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" і пункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у своїй сукупності зобов'язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну "попередня вартість" вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із "обґрунтованими та реальними витратами" оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій.

Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:

- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць;

- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Отже, якщо пункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС зобов'язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачає обов'язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.

Пункти 17 та 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС сукупно встановлюють, що остаточна плата за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць визначається до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, і така плата з урахуванням положень пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" визначається на підставі реальних витрат оператора на природний газ, придбаний для балансуючих дій.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20.

Позивач згідно з пунктом 10 розділу XIII Кодексу ГТС як оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальних витрат на природний газ, придбаний для балансуючих дій АТ "Укртрансгаз" надав договори про купівлі-продажу природного газу, укладені ним з ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" та акти приймання-передачі природного газу з такими постачальниками за жовтень-грудень 2019 року.

Так, 27 травня 2019 року між ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №1905000386 про закупівлю природного газу за умовами п.1.1 за цим Договором продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом травня 2019 - грудня 2019 року “Газове паливо (Природний газ для забезпечення виробничо- технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)” (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим Договором (а.с.136-142 т.1)

При цьому закупівля позивачем природного газу для забезпечення балансуючих дій відповідає пунктам 1, 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до яких оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

Послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідних договорів про надання послуги балансування. Оператор газотранспортної системи укладає окремий договір про надання послуги балансування щодо придбання природного газу оператором газотранспортної системи для покриття небалансів, що виникають у межах виконання спеціальних обов'язків, які в установленому порядку на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладені на суб'єктів ринку природного газу.

Таким чином, остаточна вартість природного газу для забезпечення балансуючих дій для жовтня-грудня 2019 року була визначена 31 жовтня 2019 року, 30 листопада 2019 року, 31 грудня 2019 року шляхом закупівлі природного газу відповідно до пунктів 1, 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 року у справі №910/11273/20 зробила наступні висновки щодо застосування норм права:

“ 126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що системний аналіз статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, дає підстави для таких висновків.

127. Оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

128. Добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

129. Вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

130. Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.”

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до актів врегулювання щодобових небалансів відповідач визначав маржинальну ціну продажу/придбання природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС за жовтень-грудень 2019 року; позивачем в актах врегулювання щодобових небалансів за жовтень-грудень 2019 року зазначався розмір як базової ціни, так і загальна вартість за добовий небаланс за відповідні місяці.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням вартості природного газу, придбаного для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", відповідають умовам Договору транспортування природного газу від 19.09.2018 року №1807000420 з урахуванням додаткових угод №1 від 30.11.2018 року, №2 від 28.12.2018 року, №3 від 01.05.2019 року, №4 від 18.12.2019 року та положенням чинного законодавства.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 637 176,44 грн., 3% річних в розмірі 243 206,20 грн., інфляційних втрат в розмірі 541 175,62 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 610, ст. 611 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Пунктом 13.5 договору сторони узгодили, що у разі порушення Замовником строків оплати передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно поданого розрахунку, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 637 176,44 грн.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що за визначені позивачем періоди нарахування небалансів арифметично вірним та обґрунтованим до стягнення буде пеня в розмірі 635 627,64 грн. В частині стягнення 1548,80 грн. пені необхідно відмовити.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України.

Згідно поданого розрахунку позивач нарахував відповідачу до сплати 3 % річних у розмірі 243 206,20 грн. та 541 175,62 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку перерахунку судом першої інстанції розміру 3% річних та інфляційних втрат в межах періодів визначених позивачем у розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 541 175,22 грн. - інфляційних втрат, 242 737,16 грн. - 3% річних. В частині задоволення 0,40 грн. інфляційних втрат та 469,04 грн. 3% річних, слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати по сплаті судового збору 102 026,22 грн. підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин, враховуючи те, що судом першої інстанції частково задоволені позовні вимоги, витрати понесені Акціонерним товариством „Укртрансгаз” по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №924/677/21 відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру в розмірі 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.23р. в частині стягнення 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №924/677/21 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.23р. в частині стягнення 5 382 231,39 грн. заборгованості, 635 627,64 грн. пені, 242 737,16 грн. 3% річних, 541 175,22 грн. інфляційних втрат, 102 026,22 грн. витрат зі сплати судового збору, 204 052,45 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №924/677/21 без змін.

2. Справу №924/677/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Попередній документ

110304467

Наступний документ

110304469

Інформація про рішення:

№ рішення:	110304468
№ справи:	924/677/21
Дата рішення:	13.04.2023
Дата публікації:	20.04.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.01.2023)
Дата надходження:	05.10.2022
Предмет позову:	про стягнення заборгованості 6 803 789,65 грн. (на новий розгляд)

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

19.03.2026 06:55	Північно-західний апеляційний господарський суд
19.03.2026 06:55	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.07.2021 09:30	Господарський суд Хмельницької області
04.10.2021 09:30	Господарський суд Хмельницької області
02.11.2021 09:30	Господарський суд Хмельницької області
23.11.2021 11:00	Господарський суд Хмельницької області
01.03.2022 11:10	Північно-західний апеляційний господарський суд
08.09.2022 10:30	Касаційний господарський суд
26.10.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
22.11.2022 11:00	Господарський суд Хмельницької області
14.12.2022 10:00	Господарський суд Хмельницької області
12.01.2023 10:00	Господарський суд Хмельницької області
16.01.2023 17:00	Господарський суд Хмельницької області
13.04.2023 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.05.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
25.05.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
01.06.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
19.06.2023 14:30	Господарський суд Хмельницької області
15.11.2023 15:30	Господарський суд Хмельницької області