вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" квітня 2023 р. Справа№ 910/6274/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.04.2022 у справі №910/6274/22 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Державного підприємства спеціального зв'язку
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, повний текст якого складений 11.11.2022
у справі № 910/6274/22 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Приватного підприємства «ОККО Контракт»
до Державного підприємства спеціального зв'язку
про стягнення 590 400,00 грн.
В липні 2022 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства спеціального зв'язку, в якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 590 400,00 грн. за поставлений за договором поставки нафтопродуктів №ДПС32108/05/116 від 10.08.2021, але неоплачений товар.
У відзиві на позов відповідач не заперечив проти наявності у нього заборгованості у заявленому позивачем до стягнення розмірі, проте зауважив на тому, що виконання обов'язку з оплати ускладнене важким фінансово-економічним станом підприємства, завданими агресією Російської Федерації збитками та першочерговим направленням отриманих грошових коштів на погашення заборгованості з оплати заробітної плати. При цьому, відповідачем було подано заяву про врегулювання спору за участю судді, у задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено у підготовчому засіданні 07.09.2022.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частину товару вартістю 42 540,20 грн. позивачу повернув, а також сплатив позивачу 2 037,50 грн , з огляду на що позивач у додаткових поясненнях просив суд прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення заборгованості в сумі 44 577,70 грн. та закрити провадження в цій частині, стягнути з відповідача заборгованості в сумі 545 822,30 грн. та всі судові витрати у вигляді сплаченого під час подачі позову судового збору в сумі 8 856,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 позов задоволено частково, закрито провадження у справі №910/6274/22 в частині стягнення частини суми основного боргу у розмірі 44 577,70 грн., до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено грошові кошти у розмірі 545 822,30 грн. та судовий збір у розмірі 8 187,33 грн., позивачу з Державного бюджету України повернуто судовий збір у розмірі 668,67 грн., сплачений за платіжним дорученням №0002464312 від 24.06.2022.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого за спірним договором товару, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача неоплаченої частини вартості вказаного товару.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення частини суми основного боргу у розмірі 44 577,70 грн., суд першої інстанції виходив з того, що накладною на повернення товарів №ДСП32108/05/116-9139855855 від 07.10.2022 підтверджено повернення позивачу відповідачем товару на суму 42 540,20 грн., а у додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 08.11.2022, позивачем було вказано, що відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 2 037,50 грн., що свідчить про те, що предмет спору в частині обов'язку відповідача сплатити на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 44 577,70 грн. припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та є підставою для закриття провадження у цій частині на підставі п. 2 ч. 231 ГПК України, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд першої інстанції зауважив на тому, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини (виконання обов'язку з оплати ускладнене важким фінансово-економічним станом підприємства, завданими агресією Російської Федерації збитками та першочерговим направленням отриманих грошових коштів на погашення заборгованості з оплати заробітної плати) не звільняють боржника від обов'язку виконати зобов'язання з оплати придбаного товару, однак можуть бути підставами для розстрочення/відстрочення виконання рішення, зменшення розміру штрафних санкцій (у випадку, якби вони були заявлені стягувачем).
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати судове рішення від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «ОККО Контракт» у задоволенні позову в повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що виконання обов'язку з оплати ускладнене важким фінансово-економічним станом підприємства, завданими агресією Російської Федерації збитками та першочерговим направленням отриманих грошових коштів на погашення заборгованості з оплати заробітної плати, додатково зауваживши на тому, що суд першої інстанції не з'ясував чи використані талони та/або паливні картки.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022, справу № 910/6274/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий суддя; судді: Буравльов С.І., Шапран В.В..
Розпорядженням керівника апарату № 09.1-08/328/23 від 18.01.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6274/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 справу № 910/6274/22 передано на розгляд колегії суддів: Пашкіна С.А. - головуючий суддя; судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подачі до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору в сумі 12 281,00 грн.
02.02.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
Розпорядженням керівника апарату № 09.1-07/184/23 від 14.03.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6274/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 справу № 910/6274/22 передано на розгляд колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства спеціального зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2023 о 10:15 год., витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6274/22.
28.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства спеціального зв'язку надійшло клопотання, в якому заявник просить надати можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Вказане клопотання задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023
03.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали вказаної справи.
05.04.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:
- факт поставки товарів (талонів та паливних карток) підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, в той час як фактичне використання талонів та паливних карток не є умовою, яка впливає на строк оплати товару;
- складний фінансовий стан відповідача не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити товар,
просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/1357/23 від 12.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/477/22.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи № 910/6274/22, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
Станом на 18.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
10.08.2021 позивач (постачальник) та відповідач (покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів №ДПСЗ2108/05/116 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, код згідно ДК021-2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (ДП та бензин у роздріб через мережу АЗС на території України, для потреб ДПСЗ (західний регіон) визначені сторонами в Специфікації, що є Додатком №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, асортимент (окрім дизельного пального), кількість, ціна, інформація щодо номеру та назви ДСТУ, вимогам якого відповідає товар, тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком №1 до договору.
Сторонами було підписано Специфікацію до Договору (Додаток №1) у якій сторони визначили найменування товару (бензин А-95, бензин А-92, дизельне паливо, газ автомобільний), його кількість,ціну та загальну вартість.
15.11.2021 сторони уклали Додаткову угоду №1, якою Специфікацію викладено у новій редакції, відповідно до якої вартість бензину А-92 становить 24,75 грн/1 літр без ПДВ (кількість - 18150 літрів), бензину А-95 - 25,75 грн/1 літр без ПДВ (кількість 1000 літрів), дизельного пального - 23,50 грн/1 літр без ПДВ (кількість - 6400 літрів), газу автомобільного - 14,15 грн/1 літр без ПДВ (кількість літрів - 6300 літрів), бензину А-92 становить 25,39 грн/1 літр без ПДВ (кількість - 72183,44 літрів), бензину А-95 - 26,34 грн/1 літр без ПДВ (кількість 1955,201 літрів), дизельного пального - 24,58 грн/1 літр без ПДВ (кількість - 4397,884 літрів), газу автомобільного - 14,925 грн/1 літр без ПДВ (кількість літрів - 29864,32 літрів).
Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою, шляхом передачі постачальником покупцю талонів та/або паливних карток, за вибором покупця. Заявка є невід'ємною частиною договору, в якій зазначаються найменування та асортимент товару (марка пального), кількість (обсяг) партії поставки, отримувач товару (філії покупця), спосіб поставки товару (передача талонів та/або паливних карток), у випадку поставки товару із застосуванням паливних карт, кількість паливних карт, яка повинна бути передана покупцю пазом з відповідною партією товару, тощо.
Згідно з п. 3.2 Договору місцем поставки (місце фактичної заправки автотранспорту покупця) - АЗС, зазначені у Додатку №2 до договору, та додатково будь-які інші АЗС на території України за умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем впродовж 30 календарних днів з моменту отримання партії товару (якщо інше не визначено договором), за умови надання постачальником рахунку на оплату та належно оформлених первинних документів, а також реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформленої податкової накладної та за умови відсутності не усунених зауважень покупця до змісту та форми зазначених документів.
Відповідно до п. 3.8 товар постачається із застосуванням талонів та/або паливних карток та регламентується Порядком відпуску і обліку товару з використанням талонів/паливних карток (Додаток №3), який є невід'ємною частиною договору.
Датою поставки (передачі) товару є дата отримання товару покупцем від постачальника шляхом передачі талонів/паливних карток. Обов'язки постачальника по поставці (передачі) товару покупцю вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної заправки автотранспортного засобу покупця на відповідній АЗС (п. 3.9 Договору).
Згідно з п. 3.10 Договору обов'язок передачі (відпуску) товару покупцю покладається на постачальника. При цьому право власності на товар у талонах переходить від постачальника до покупця в момент приймання-передачі талонів, а у випадку поставки товару із застосуванням паливних карт - з моменту зарахування відповідного обсягу товару на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця, що підтверджується підписанням сторонами первинними документами на товар.
Відповідно до п. 3.13 Договору відпуск товару на АЗС здійснюється на підставі пред'явлених талонів та/або паливних карток, з обов'язковим наданням касового (фіскального) чеку та/або термінального чеку - у випадку застосування паливних карток.
Згідно з п. 4.1 Договору ціна за одиницю товару відображається в специфікації, яка є Додатком №1 до договору. Ціна ПММ підтверджується видатковими накладними та/або актами приймання-передачі. В ціну ПММ включено ПДВ 20%.
Загальна сума договору складає 3 783 084,00 грн. (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору ціна договору та ціна за одиницю товару зазначаються в специфікації та включають в себе всі податки, збори, необхідні платежі, що сплачуються або мають бути сплачені згідно з законодавством України, а також витрати з транспортування до місця поставки, розвантаження, зберігання товару покупцю на АЗС, навантаження (відпуск товару покупцю на АЗС) та всі інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням договору.
Згідно з п. 8.1 Договору договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 30.06.2022.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (пальне) на загальну суму 1 470 143,30 грн. Факт поставки товару підтверджується накладними на відпуск товарів, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток сторін.
У позовній заяві позивач зазначив про те, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар (пальне), сплативши грошові кошти у розмірі 879 743,30 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 590 400,00 грн. (1 470 143,30-879 743,30)
Відповідач доказів сплати ним на користь позивача грошових коштів у розмірі 590 400,00 грн. не надав, а у відзиві на позовну заяву - визнав заборгованість у сумі 590 400,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 6 ст. 46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частину товару вартістю 42 540,20 грн. позивачу повернув, що підтверджується накладною на повернення товарів №ДСП32108/05/116-9139855855 від 07.10.2022 а також сплатив позивачу 2 037,50 грн., суд першій інстанції цілком вірно не прийняв визнання позову відповідачем, так як його заборгованість за Договором саме в сумі 590 400,00 грн. не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, адже наявні у матеріалах справи докази свідчать про наявність заборгованості у меншій сумі.
Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Отже, враховуючи, що предмет спору (в частині обов'язку відповідача сплатити на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 44 577,70 грн.) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд першої інстанції цілком вірно закрив провадження у справі №910/6274/22 про стягнення з відповідача частини суми основного боргу у розмірі 44 577,70 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Отже, станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 545 822,30 грн. (590 400,00-44 577,70).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті товару на суму 545 822,30 грн., а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення вказаної суми.
Щодо посилань відповідача на те, що обов'язок з оплати ускладнений важким фінансово-економічним станом підприємства, завданими агресією Російської Федерації збитками та першочерговим направленням отриманих грошових коштів на погашення заборгованості з оплати заробітної плати, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені відповідачем обставини відповідно до положень чинного законодавства не звільняють боржника від обов'язку виконати зобов'язання з оплати придбаного товару.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не з'ясував чи використані талони та/або паливні картки колегією суддів до уваги не приймаються, так як за умовами, погодженими сторонами у Договорі, фактичне використання талонів та паливних карток не є умовою, яка впливає на строк оплати товару.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2022 у справі №911/1523/22 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Державного підприємства спеціального зв'язку задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/6274/22 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6274/22.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2023.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала