Справа № 486/1478/22
Провадження № 1-кп/486/95/2023
19 квітня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотаня захисника про зміну запобіжного заходу та застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово у кримінальному провадженні, внесеному 06.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152120000236, на підставі обвинувального акту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18.09.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, 29.12.2017 року звільнений з ДУ «Арбузинська ВК (№83)» у зв'язку з відбуттям покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
16.12.2022 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2022року за № 12022152120000236, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді від 20.12.2022 року кримінальне провадження призначене до підготовчого засідання за участі сторін кримінального провадження.
У зв'язку з неявкою обвинуваченого в підготовче судове засідання, ухвалою суду від 06.01.2023 року до ОСОБА_4 було застосовано привід.
21.02.2023 року прокурор звернувся з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 21.02.2023 року задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, до 21.04.2023 року.
17.04.2023 року прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбаченихч. 4 ст. 185 КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому під тяжбою отримання покарання може переховуватись від суду; при вчиненні вказаних злочинів ОСОБА_4 усвідомлював, що має не погашену та не зняту судимість за вчинення злочинів проти чужого майна; злочини вчинив в умовах воєнного стану, що є особливо кваліфікуючою ознакою крадіжки, яка суттєво посилює суспільну небезпечність його діяння та впливає на міру покарання; 06.01.2023 року не з'явився у підготовче засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у зв'язку з чим до нього застосовано привід, що підтверджує факт ухилення ОСОБА_4 від виконання обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , оскільки останній проживає за однією адресою спільно зі свідком, яка являється його матір'ю. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як є раніше судимим за вчинення умисних злочинів проти чужого майна, а саме 18.09.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, 29.12.2017 року звільнений з ДУ «Арбузинська ВК (№83)» в зв'язку з відбуттям покарання; ОСОБА_4 немає міцних соціальних зв'язків (не одружений, дітей немає), немає місця роботи та постійного заробітку, що є підставою вважати, що у майбутньому він зможе продовжити свою злочинну діяльність. Крім того, відповідно до п. 8 листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. З урахуванням цього вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить запобіганню вказаним ризиками та просив про задоволення клопотання.
Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечили .
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заявила клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово. Клопотання мотивувала тим, що зазначений запобіжний захід буде достатнім для забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов'язків, оскільки на останнього за місцем проживання скарг від сусідів не надходило, потерпілим ОСОБА_7 надано заяву про примирення зі своїм братом, претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, його мати ОСОБА_6 надає дозвіл на цілодобовий домашній арешт її сина за адресою їх проживання.
Обвинувачений підтримав позицію захисника щодо зміни запобіжного заходу.
Прокурор проти зазначеного заперечив.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є телефонограма, надіслана від останнього, про розгляд справи без його участі у зв'язку з проходженням служби у Збройних Силах України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаівської області від 21.02.2023 року, відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 21.04.2023 року включно.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 21.04.2023 року, але судове провадження у даному кримінальному провадженні не закінчено.
Приписами ч.3 ст. 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Обставини, на які посилається прокурор, як на підставу застосування запобіжного заходу, були враховані судом при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На даний час будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не встановлено.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, зокрема: обвинувачений може переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, вчинених у період воєнного стану; незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , яка є його матір'ю та проживає разом з ним, тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідком, якій відомі обставини вчинення злочинів у яких останній обвинувачується, він може здійснювати на неї вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, з метою її спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їй достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_4 раніше був судимий за злочини проти власності, судимість у встановлений законом порядку не знята та не погашена, він відбував покарання у вигляді позбавлення волі та знову обвинувачується у вчиненні тяжких, корисливих злочинів, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став, а тому, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, судом не вбачається жодних підстав, до застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, підлягає задоволенню, а у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому слід відмовити.
Враховуючи обставини кримінального провадження, з урахуванням положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає також доцільним встановлення раніше визначеного розміру застави в сумі 53680 грн., що складає двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 194, 197, 314, 331, 372, 392 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянину України, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, тобто до 17.06.2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до Южноукраїнського міського суду Миколаївській області за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Южноукраїнська Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали суду.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1