Житомирський апеляційний суд
Справа №278/488/22 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 44 Доповідач Микитюк О. Ю.
17 квітня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю. суддів Галацевич О.М.
Миніч Т.І.
при секретарі Чішман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №278/488/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відшкодування матеріальної шкоди, втраченого заробітку, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування стажу державної служби та загального трудового стажу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. у м.Житомир,
встановив:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист його трудових прав, як незаконно засудженої особи (т.1, а.с.1-21). Після уточнення позовних вимог остаточно просив (т.3, а.с.195-196): стягнути з держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 як відшкодування втраченого заробітку, як шкоду завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 9112400грн; зарахувати період з 16.03.2002 по 19.01.2022, протягом якого ОСОБА_1 не працював, у зв'язку з незаконним звільненням, як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області.
В обґрунтування позову зазначив, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року у справі №1-26/12 його визнано невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за відсутності події злочину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.396 ч.1, 135 ч. 3 КК України, а також за недоведеністю участі у вчиненні злочину, передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України, та виправдано.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2019 року у справі №1-26/12 виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Розслідування та розгляд справи судами тривали з 27 грудня 2001 року (день порушення кримінальної справи) по 17 березня 2020 року (день постановлення рішення Верховним Судом), тобто 18 років 2 місяці 21 день, з яких він був позбавлений свободи з 15.03.2002 (день його затримання) по 18.03.2002; з 30.04.2002 по 29.07.2002; з 05.08.2009 по 10.08.2011, тобто 2 роки 3 місяці і 7 днів.
Зазначає, що 8 років 5 місяців 8 днів він був позбавлений права вільно пересуватися територією держави та за її межами, а також права змінити місце проживання (з 18.03.2002 по 30.04.2002, з 29.07.2002 по 23.07.2009, з 10.08.2011 по 13.12.2012).
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 19.01.2022 його поновлено на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншим державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області з 16.03.2002.
Вказує, що ним втрачено заробітну плату прокурора внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, тому він має право на компенсацію втраченого заробітку згідно Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а також на зарахування до загального трудового стажу та стажу державної служби періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що повністю виправданий за відсутністю події злочину, за спливом строків давності працівники прокуратури відмовились від обвинувачення, 07.11.2018 винесено виправдувальний вирок. Період перебування під вартою з 15.03.2002 по 18.03.2002, з 30.04.2002 по 29.07.2002, з 05.08.2009 по 10.08.2011 не зараховано до трудового стажу відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ухвалами судді Дубовік О.М. двічі відмовлено в задоволенні його заяв про відвід судді. Також апелянт висловлює незгоду із рішеннями в адміністративних справах, які набрали законної сили.
У відзиві Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.
У відзиві Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.
У відзиві Прокуратура України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
У відзиві Житомирська обласна прокуратура просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
15 березня 2002 року проти ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по факту приховування тяжкого злочину - за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України (а.с.22 т.1).
Наказом прокурора Житомирської області №43 від 15.03.2002 звільнено старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області радника юстиції ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури (т.1, а.с.23).
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07.11.2018 ОСОБА_1 визнано невинним і по суду виправданим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а в обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.135 та ч.1 ст.396 КК, за відсутністю події злочину (т.1, а.с.24-25).
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08.08.2019 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07.11.2018, яким ОСОБА_1 визнано невинним і виправдано, залишено без зміни (т.1, а.с.26-27).
Ухвалою від 17.03.2020 Верховний Суд ухвалу апеляційного суду від 08.08.2019 щодо ОСОБА_1 залишив без зміни (т.1, а.с.28-33).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі №240/19150/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора. Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року №300 к про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чину. Зобов'язано Житомирську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Житомирської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді з 16 березня 2002 року, внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2002 року по день прийняття рішення у справі у сумі 118130,86 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду віл 14.04.2022 по справі №240/19150/20 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року - скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
Верховний Суд постановою від 16.11.2022 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі 240/19150/20. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 8к від 19.01.2022 (т.2, а.с.88) ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області з 16.03.2002 на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 (т 2, а.с.86).
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 13к від 20.01.2022 (т.2, а.с.90) ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області за власним бажанням.
Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури №69к від 20.04.2022 року скасовано наказ Житомирської обласної прокуратури від 19.01.2022 року № 8к щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області з 16.03.2002 (т.2, а.с.91).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №240/9454/22, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу керівника Житомирської обласної прокуратури Олександра Білошицького за №69 від 20.04.2022.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» регламентовано порядок, щодо якого громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності має бути поновлений на колишній роботі (посаді).
Відповідно до ст.7 Закону термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоди, зазначені в ч.1 ст.7 цього Закону, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після відбування покарання (ст. 8 Закону).
Оскільки в період з 16.03.2002 по 19.01.2022 ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з Житомирською обласною прокуратурою, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що підстави для застосування положень ст.ст.6, 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відсутні.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
Ухвалами Житомирського районного суду Житомирської області в складі судді Дубовік О.М. від 10 січня та від 13 січня 2023 року відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді. Заяви були мотивовані тим, що суддя вже ухвалювала рішення в іншій справі за позовами ОСОБА_1 і знаходиться в дружніх відносинах із суддею у відставці ОСОБА_2 , яка вороже ставилась до ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, підстави для відводів були необґрунтованими, тому положення п.2 ч.3 ст.376 ЦПК не підлягають застосуванню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2023 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: Судді: