Справа № 761/43292/21
Провадження № 1-кп/761/1905/2023
20 березня 2023 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі колегії суддів головуючою судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження, відомості про яке 13.07.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100006667 по обвинуваченню
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.3 ст.260, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.258 КК України,
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.3 ст.260 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.2 ст.260, ч.2 ст.333 КК України,
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України,
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.260, ч.3 ст.260 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, -є
Судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.3 ст.260, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.3 ст.260 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.260, ч.2 ст.260, ч.2 ст.333 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.260, ч.3 ст.260 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.
31.01.2023 ухвалою суду щодо обвинуваченого ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , з огляду на обставини кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити нові кримінальні правопорушення, або продовжити злочинну діяльність.
Подане клопотання прокурор підтримав в повному обсязі та просив продовжити строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_10 , його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора з огляду на необґрунтованість клопотання та недоцільність продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , крім того вказали, що ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні - відсутні. З урахуванням того, що на обвинуваченого покладено обов'язок не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду, це обмежує можливість останнього мобілізуватись до лав Збройних сил України.
Інші обвинувачені та захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 даної статті, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Суд, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються зазначеними в клопотанні обставинами.
Перелік зазначених у клопотанні матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений міг вчинити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.
Крім того, клопотання обґрунтовується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10 відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких. Прокурор вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що наразі зібрані докази не досліджені судом в судовому засіданні.
При продовженні строку дії обов'язків в межах застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності такі обставини: дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , суспільну небезпечність вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, можливість настання ризиків, про які заявляє сторона обвинувачення.
Щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_10 , на які вказує прокурор у своєму клопотанні, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання особи винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений має відомості всіх осіб, що було допитано у даному кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності, судом враховується, що ОСОБА_10 інкримінується вчинення злочину щодо громадської безпеки, створення та керування збройним формуванням, що з урахуванням воєнного стану введеного в країні, в достатній мірі обґрунтовує позицію прокурора про існування такого ризику.
Отже, зважаючи на наявні ризики, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому діяння, суд дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку переважає інтереси обвинуваченого, а характеризуючи його особу дані, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Крім того, суд вважає, що саме продовження строку дії покладених на ОСОБА_10 обов'язків забезпечують ненастання існуючих ризиків.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може запобігти доведеним ризикам, є найлегшим запобіжним заходом, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від суду, впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновків, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181,182, 331, 323, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
-утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 12019100100006667.
Строк дії обов'язків визначити на два місяці до 20 травня 2023 року включно.
Обвинуваченому ОСОБА_10 письмово під підпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12019100100006667 відомості про яке 13.07.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
__________________ _________________ ___________________