17 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2575/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2575/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,
07.01.2023 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 13.03.2023), що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки та скасувати рішення Сектору з питань перерахування пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ від 01.03.2023 №3069-3284/Ц-02/8-1600/23 про перерахунок пенсії та розрахунок заробітку для обчислення пенсії, зобов'язавши при цьому відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком з 13.02.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Мотивуючи заявлений позов, заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який вважає відсутніми підстави для застосування при обчисленні згідно зі ст. 27, ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону №1058 показника заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, який враховується при призначенні пенсій у 2023 році.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник ГУПФ просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказує, що ГУПФ в м. Києві за принципом екстериторіальності здійснено розгляд заяви та поданих ОСОБА_1 документів, за наслідками чого прийнято рішення №916290123398 від 17.02.2023 про перерахунок пенсії позивача шляхом переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Оскільки рішення про перерахунок пенсії відповідачем не приймалося, то ГУПФ не є належним відповідачем у справі. При цьому стверджує, що ГУПФ в м. Києві при перерахунку пенсії позивача правомірно застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки на рівні 6186,32 грн (а.с. 26-30).
У відповіді на відзив позивач навів доводи аналогічні тим, що наведені у позовній заяві (а.с. 70).
Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУПФ, де з 01.04.2011 отримувала пенсію за вислугу років на підставі ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 52) та продовжувала працювати.
Після досягнення 30.11.2022 пенсійного віку, позивач 13.02.2023 звернулася через Великобагачанське ОУПФ із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком з використанням середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (а.с. 35-37).
Звернення позивача за принципом екстериторіальності передано на розгляд до ГУПФ в м. Києві, рішенням якого від 17.02.2023 №916290123398 позивача з 13.02.2022 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 39). При проведенні перерахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки на рівні 6186,32 грн (3763,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14).
Про обставини того, що при розрахунку заробітку пенсійним органом враховано середню заробітну плату за три роки станом на 2017 рік позивач дізналася у персональному кабінеті на порталі Пенсійного фонду України.
У зв'язку з цим 27.02.2023 до ГУПФ в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 від 20.03.2023 довільної форми в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій та просила при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки (а.с. 8).
Листом ГУПФ від 01.03.2023 №3069-3284/Ц-02/8-1600/23 заявницю поінформовано про те, що "...Оскільки Ви з 2011 є отримувачем пенсії, розрахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (п. 4.3 Прикінцевих положень Закону №1058), та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058. Вказаний показник становить 6186,32 грн. Відповідно до поданої заяви, Вас з 13.02.2023 переведено на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсії проведено відповідно до частини з статті 45 вищезазначеного закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, який становив 6186,32грн. Водночас повідомляємо, що після перерахунку Вашої пенсії з 01.03.2023 у зв'язку з індексацією заробітної плати на коефіцієнт 1,197, з урахуванням якого проведені перерахунки пенсій згідно з Порядком проведення перерахунків пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, показник середньої заробітної плати підвищився до 7405,03грн. Розмір Вашої пенсії з 01.03.2023 становить 6693,33 грн.".
Позивач, вважаючи мотиви відмови протиправними, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Отже, у випадку коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Як свідчать матеріали цієї адміністративної справи, у 2011 році позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач у 2023 році звернулася вперше.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не користувалася жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, а тому, звернувшись до пенсійного органу із заявою від 13.02.2023 про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшла з одного виду пенсії на інший.
Відмовляючи позивачу в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 13.02.2023 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у застосуванні при обчисленні пенсії згідно із Законом №1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що спору з приводу саме призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" немає, оскільки пенсію за цим Законом позивачу вже призначено з 13.02.2023. Лист першого заступника начальник ГУПФ від 01.03.2023 №3069-3284/Ц-02/8-1600/23 не є рішенням пенсійного органу, яким змінювався обсяг прав чи обов'язків позивача щодо призначення пенсії, натомість цим листом надано відповідь по суті звернення ОСОБА_1 з приводу застосування середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
З огляду на викладене суд вважає достатнім способом відновлення порушеного права шляхом визнання протиправними дій ГУПФ щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.02.2023 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, та зобов'язати ГУПФ перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, починаючи з 13.02.2023.
Відтак позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн підтверджується квитанцією до платіжної інструкції АТ "Полтава-банк" від 07.03.2023 № 07-15127226/С (а.с. 3).
Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача половину витрат зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.02.2023 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, починаючи з 13.02.2023.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) частину витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун