Справа № 466/7947/22
Провадження № 6/466/63/23
12 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова
у складі головуючої - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Філевич У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20.02.2023 у справі № 466/7947/22, -
03.04.2023 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/7947/22 від 20.02.2023 про стягнення з неї завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 11 952 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 76 (сімдесят шість) коп. та 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Заяву про розстрочку виконання рішення суду обґрунтовує скрутним матеріальним становищем та зазначає, що є матір'ю одиночкою, має на утриманні малолітню дитину інваліда 2010 р.н., вказує, що єдиним джерелом доходу за 2022 рік є заробітна плата в розмірі 25 992 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. У зв'язку із чим просить розстрочити виконання рішення суду на один рік рівними частинами.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/7947/22 від 20.02.2023 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 952,76 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 76 (сімдесят шість) коп. завданої матеріальної шкоди та понесені судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Вказане рішення не оскаржувалося набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Водночас, нормою ч. 1 ст. 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про розтрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Такі обставини повинні бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
Відтак, враховуючи, що відповідачка по справі перебуває у скрутному матеріальному становищі, утримує та виховує малолітню дитину інваліда 2010 р.н., з урахуванням того, що звернення до виконання рішення суду ще більше ускладнить майновий стан заявниці, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
Оцінюючи доводи заявниці щодо істотності обставин для розстрочки вищезгаданого рішення, на предмет обґрунтованості та відповідності положенням ч. 3 ст. 435 ЦПК України, суд вважає такі обставини достатніми для розстрочки рішення суду на 1 рік рівними частинами.
Керуючись ст. ст. 258-260, 351-354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/7947/22 від 20.02.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 952 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 76 (сімдесят шість) коп. завданої матеріальної шкоди та понесені судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. рівними частинами на 1 (один) рік.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: Г. Б. Білінська