про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/259/23
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від 10 квітня 2023 року (вх. № 281 від 13.04.2023)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі", 46024, м. Тернопіль, проспект Злуки, 41
до відповідача ІCS "R.A.I.V. - International" SRL, MD-2045, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Мірона Костін, 2
про стягнення 11 064,75 Євро, що еквівалентно 346 050,42 грн
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ІCS "R.A.I.V.- International" SRL про стягнення 11 064,75 Євро, що еквівалентно 346 050,42 грн.
Перевіряючи поданий позов на його відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що він не в повній мірі відповідає приписам цього правового акта, з наступних підстав.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, як вбачається із тексту позовної заяви, остання не містить офіційних електронних адрес та адрес електронної пошти сторін, як і не містить інформації, що такі відомості позивачу не відомі.
Також, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява складена українською мовою, а долучені до неї додатки/письмові докази (контракт № ЕХ01 від 01.12.2020, специфікація № 2 від 24.09.2021, специфікація № 2 від 24.01.2022, специфікація № 1 від 24.01.2022) складені російською мовою.
В той же час, статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.
Письмові документи повинні подаватися державною (українською) мовою в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Разом з тим, процесуальний закон не відкидає можливості подання до суду процесуальних письмових документів (за винятком позовної заяви) не українською мовою. Якщо документи подано до суду не українською мовою, суд не має права відмовити в їх прийнятті.
У такому випадку суд повинен запропонувати особам, які їх подали, у визначений ним строк подати належним чином засвідчений переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Окрім того, як визначено п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Господарським кодексом України, а саме ст. 1 зазначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Із змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі" з даним позовом до суду слугувало неналежне виконання зі сторони відповідача ІCS "R.A.I.V. - International" SRL умов контракту ЕХ01 від 01.12.2020 щодо купівлі-продажу товару (кави).
У пункті 10.2 доданого до позовної заяви контракту, укладеного за участю іноземної особи вказано, що при неможливості мирного врегулювання спору і розбіжностей, вони розглядаються Господарським судом Тернопільської області, з застосуванням матеріального і процесуального права України.
Суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви долучено сертифікат про реєстрацію відповідача як юридичної особи мовою оригіналу без перекладу на українську мову, що, в свою чергу, не може слугувати доказом перебування відповідача у статусі іноземного суб'єкта господарювання, а відтак підставності для звернення з даним позовом у визначеному господарським судочинством порядку до Господарського суду Тернопільської області.
З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують певні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та підставності звернення з даним позовом у визначеному господарським судочинством порядку до Господарського суду Тернопільської області (доказів перебування відповідача у статусі іноземного суб'єкта господарювання), суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви документи - контракт № ЕХ01 від 01.12.2020, специфікація № 2 від 24.09.2021, специфікація № 2 від 24.01.2022, специфікація № 1 від 24.01.2022, сертифікат про реєстрацію відповідача, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу таких документа нотаріально.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви № б/н від 10 квітня 2023 року (вх. № 281 від 13.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі" без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду контракту № ЕХ01 від 01.12.2020, специфікації № 2 від 24.09.2021, специфікації № 2 від 24.01.2022, специфікації № 1 від 24.01.2022 та сертифікату про реєстрацію відповідача перекладених на державну мову та засвідчити вірність перекладу таких документів нотаріально, а також подання до суду інформації про офіційні електронні адреси та адреси електронних пошт сторін.
За умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовну заяву б/н від 10 квітня 2023 року (вх. № 281 від 13.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі" - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фреш органік кофі", 46024, м. Тернопіль, проспект Злуки, 41, а також адвокату позивача - Денису А.І., 47716, Тернопільський район, с. Гаї Шевченківські, вул. Рівна, 6 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.04.2023 та оскарженню не підлягає (ст. 235 ГПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Н.В. Охотницька