ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.04.2023Справа № 910/9219/22
За позовом ОСОБА_1 (Київська область, с. Бобрик)
до 1. ОСОБА_2 (Вінницька область, м. Хмільник)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" (м. Київ)
про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Малюга С.Г., Безштанько С.М.
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: Ковальчук А.С.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформлене протоколом №44 від 12.12.2017, про виключення позивача зі складу учасників товариства, визнано в судовому порядку недійсним, тож наявні підстави для відновлення відомостей про учасників цього товариства щодо часток позивача та відповідача-1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 суд звернувся до Відділу ведення реєстру територіальної громади Хмільницької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.
12.10.2022 до суду від Хмільницької міської ради надійшло повідомлення про відсутність інформації про місце проживання (перебування) ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2022.
08.11.2022 від відповідача-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
08.11.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.12.2022.
01.12.2022 від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
Представником відповідача-2 01.12.2022 подано заяву про відкладення розгляду справи.
01.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 20.12.2022.
Крім того, 01.12.2022 від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому він просив суд заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників), керівника (директора), підписантів, змін до статуту ТОВ "Бобрик".
Цього ж дня від позивача надійшло клопотання (уточнене) про забезпечення позову, яким позивач змінив прохальну частину клопотання про забезпечення позову та просив суд накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ "Бобрик" у розмірі 30% статутного капіталу, що належить ОСОБА_2 та заборонити йому відчуження будь-яким способом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.
05.12.2022 від позивача надійшли заяви про уточнення відомостей про відповідача-1.
16.12.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив поновити строк для подання цієї заяви та заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності порушеного права позивача, порушення прав власності відповідача-1, як належного набувача корпоративних прав, та пропуску позивачем строків позовної давності за такими вимогами.
20.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про поновлення відповідачу-2 пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та долучив відзив до матеріалів справи.
20.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 26.01.2023.
30.12.2022 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-2, у якій позивач, зокрема, виклав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та його поновлення.
10.01.2023 до суду надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву, повністю аналогічний відзиву, поданому 16.12.2022.
Підготовче засідання, призначене на 26.01.2023, не відбулося у зв'язку з тривалою повітряною тривогою та ракетним обстрілом території України, зокрема, міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2023 підготовче засідання призначено на 14.02.2023.
14.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.03.2023.
02.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.03.2023.
28.03.2023 позивачем подано питання до відповідача-2.
28.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.04.2023.
У судовому засіданні 04.04.2023 позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві. Відповідач-1 свого представника для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
По виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача-2, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК" (відповідач-2, Товариство) затверджено рішенням загальних зборів учасників Товариства від 18.05.2012 протокол № 1, та зареєстровано державним реєстратором за № 13321020000001937.
За Статутом у редакції 2012 року Товариство складалось із 2 учасників з виділенням розміру внеску кожного до статутного капіталу та розміру частки у статутному капіталі (п. п. 5.1. - 5.3 Статуту).
Розмір статутного капіталу становить 10.000,00 грн та був розподілений між учасниками Товариства наступним чином:
- у ОСОБА_3 частка у статутному капіталі - 7.000,00 гривень, що становить 70% статутного капіталу Товариства;
- у ОСОБА_1 частка у статутному капіталі - 3.000,00 гривень, що становить 30% статутного капіталу Товариства.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "БОБРИК", що оформлене протоколом від 12.12.2017 №44 вирішено:
- підтвердити обраних терміном на 1 рік попередніми Зборами Голову зборів - ОСОБА_3 , секретаря - Корнієнко Т.Ю. Уповноважити Голову та Секретаря Зборів на підписання протоколу дійсних Зборів;
- підтвердити всі рішення, прийняті на позачергових загальних Зборах учасників Товариства, що відображені у Протоколі № 38 від 27.08.2017 року та Протоколі № 39 від 18.10.2017 року, зокрема:
1. укладення форвардних договорів поставки зерна майбутнього врожаю 2018 року зерна кукурудзи, пшениці, сої в обсязі не менше, ніж по 500 тон по кожній культурі з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в тому числі забезпечення їх заставою, порукою, як того вимагає ДПЗКУ;
2. погашення існуючого кредиту ПАТ "АБ "Радабанк" та відкриття нової кредитної лінії зі зменшеною відсотковою ставкою та збільшеною сумую ліміту, а саме: на 3.000.000,00 грн, і забезпечення кредитної лінії порукою обох учасників ТОВ "Бобрик";
3. поповнення (збільшення) парку сільськогосподарської техніки ТОВ "Бобрик" шляхом отримання кредитної лінії для забезпечення її придбання, або придбання вказаної техніки у лізинг, а також забезпечення кредитного або лізингового договору як наявним власним майном Товариства, так і безпосередньо власним майном учасників;
4. зміна Виконавчого органу Товариства - створення Дирекції на чолі з Генеральним директором, і скорочення на цій підставі посади директора Товариства, укладення з Генеральним директором контракту терміном на 1 (один) рік, переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду Генерального директора з дати проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства;
5. зміни місцезнаходження Товариства на наступне: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60, приведення Статуту Товариства у відповідність до вимог чинного законодавства;
6. внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції і проведення його державної реєстрації в порядку згідно чинного законодавства:
- виключити ОСОБА_1 зі складу Учасників Товариства за невиконання обов'язків Учасника Товариства, передбачених ст. 7.2., ст. 7.3. Статуту Товариства, на підставі пункту 7.5. Статуту Товариства, в якому зазначено, що Учасник Товариства, що систематично не виконує свої обов'язки щодо Товариства або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства може бути виключений з Товариства, при цьому учасник, що виключається з Товариства, у голосуванні участі не бере, та статті 64 Закону України "Про господарські товариства" якою передбачено, що Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Повернути ОСОБА_1 частку статутного капіталу Товариства, а також належну йому частку прибутку, одержану Товариством у поточному році до моменту виключення його зі складу Учасників Товариства. Виплати провести після затвердження звіту за 2017 рік, але не пізніше спливу 12 місяців з моменту виключення ОСОБА_1 зі складу Учасників Товариства;
З метою недопущення зменшення статутного капіталу Товариства ОСОБА_3 довнести 30% статутного капіталу, що являється еквівалентом 3.000 грн. 00 копійок;
З урахуванням зміни складу учасників Товариства, перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства встановити наступним чином:
ОСОБА_3 - 100% статутного капіталу, що являється еквівалентом 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.;
- у зв'язку з тим, що для укладення договорів, сума фінансових зобов'язань за якими перевищує 10 000 (десять тисяч) грн., необхідна згода загальних зборів учасників Товариства, та бездіяльністю учасника Товариства ОСОБА_1 шляхом не забезпечення своєї участі або через уповноваженого представника на загальних зборах учасників, що призводить до неможливості оперативно вирішити фінансово-господарські питання по Товариству та призводить до збитків, внести зміни до ст. 9.3. Статуту Товариства та збільшити компетенцію Генерального директора на укладення договорів, сума фінансових зобов'язань за якими не перевищує 35.000 грн.
В результаті вищевказаних змін затвердити, підписати Статут Товариства в новій редакції, та провести державну реєстрацію зміни місцезнаходження, складу учасників Товариства, компетенції Генерального директора та Статуту Товариства в новій редакції в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Уповноважити ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1 виданий 18.07.1997 р. Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві) та/або ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 04.03.2004 Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області) представляти інтереси Товариства перед державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців з приводу здійснення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, заповнювати та подавати заяви та інші документи, здійснювати платежі, необхідні для здійснення державної реєстрації Статуту Товариства в новій редакції та отримувати всі необхідні документи.
Провести аудиторську перевірку господарської діяльності ТОВ "Бобрик" за період з 2012 по 2017 рік включно. Керівнику ОСОБА_4 доручено звернутись до аудиторських компаній з відповідним досвідом та документацією, необхідними для здійснення вказаної вище аудиторської перевірки для складення аудиторського висновку господарської діяльності ТОВ "Бобрик" за період з 2015 по 2017 рік включно. Витрати покласти на учасника Товариства ОСОБА_3 .
У серпні 2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 910/10463/19, у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 ухвалено нове рішення у справі №910/10463/19, яким позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017.
Як вказує позивач, після винесення Постанови ВС від 16.12.2020 він звернувся з судовим рішенням до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної в м. Києві державній адміністрації із заявою від 09.03.2021 про виконання рішення суду.
Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація листом №108108/м-537-1062 від 24.03.2021 повідомила позивача про неможливість виконання судового рішення шляхом внесення відповідних відомостей до ЄДР, оскільки у державного реєстратора відсутня правова підстава для внесення такого запису в установленому законом порядку.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що його права порушені, оскільки виключення його зі складу учасників ТОВ "Бобрик" здійснено незаконно, що підтверджується судовим рішенням, а поновитися у складі Товариства він не може.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд визначити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" у розмірі 10.000 (десять тисяч) грн 00 коп., з часткою ОСОБА_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", у розмірі 30 (тридцять) відсотків статутного капіталу, із розміром внеску 3.000 (три тисячі) грн 00 коп., з часткою ОСОБА_2 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", в розмірі 70 (сімдесят) відсотків статутного капіталу із розміром внеску 7.000 (сім тисяч) грн 00 коп.
За доводами позивача, саме такий спосіб захисту його прав є належним та ефективним і може повною мірою забезпечити відновлення його порушеного права.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами; теперішній учасник Товариства - ОСОБА_2 , є добросовісним набувачем частки в статутному капіталі ТОВ "Бобрик" та задоволення позовних вимог призведе до позбавлення його майна та порушить його право власності на таке майно; позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 ухвалено нове рішення у справі №910/10463/19 визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017.
Обставини, в тому числі щодо порушення прав позивача, встановлені означеною постановою, не підлягають доказуванні при розгляді даної справи в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Так, Верховним Судом при розгляді справи №910/10463/19 встановлено порушення корпоративних прав позивача, як учасника ТОВ "Бобрик", внаслідок його неправомірного виключення зі складу учасників цього товариства.
Доказів відновлення такого порушеного права позивача матеріали справи не містять, тож це порушення є триваючим по теперішній час.
Вказане спростовує твердження відповідача-2 про відсутність порушених відповідачами прав ОСОБА_1 .
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних.
Порядок судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів визначається законом.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.18. у справі № 338/180/17 та від 07.11.18. у справі № 488/5027/14-ц.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Судом встановлено, що визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, не є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та не відновлює попереднього стану сторін, яке існувало до моменту порушення.
У той же час вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
За частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Водночас, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту у корпоративних правовідносинах, суди мають врахувати також і баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (до аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 62 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).
З огляду на викладене судом встановлено, що позивачем обрано належний спосіб захисту його порушеного права, з урахуванням підп. "д" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Судом встановлено, що розмір статутного капіталу Товариства залишається незмінним до теперішнього часу та складає 10.000,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 став учасником Товариства із розміром частики - 100% та розміром внеску до статутного капіталу - 10.000,00 грн, 01.03.2021, тобто вже після постановлення Верховним Судом постанови від 16.12.2020 у справі №910/10463/19 про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформленого протоколом №44 від 12.12.2017.
Водночас перехід до ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 30% вартістю 3.000,00 грн, яка фактично є власністю позивача та належала ОСОБА_1 на дату такого переходу, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та реєстрації за ним цієї частки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи ТОВ "Бобрик" про те, що рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 призведе до порушення прав ОСОБА_2 , як добросовісного набувача частки в статутному капіталі ТОВ "Бобрик".
При цьому ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до особи, яка передала йому не належну їй частку в статутному капіталі Товариства, з відповідними вимогами, з метою захисту своїх прав.
Щодо строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом, суд встановив наступне.
Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформлені протоколом №44, зокрема, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, були прийняті на зборах 12.12.2017.
Із позовною заявою про визнання цих рішень недійсними ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва в серпні 2019 року.
Постанова Верховного Суду у справі №910/10463/19, якою задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформлене протоколом №44 від 12.12.2017, ухвалена Судом 16.12.2020.
Позовна заява у даній справі Господарського суду міста Києва №910/9219/22 була подана до суду 12.09.2022, тобто майже через 5 років після прийняття недійсного рішення загальних зборів Товариства.
За доводами відповідача-2, вказане свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності.
Позивач вважає, зокрема, що в даному випадку відбулося переривання строку позовної давності у зв'язку із пред'явленням ОСОБА_1 лише частини вимог до відповідачів (Товариства та іншого учасника) - про визнання недійним рішення загальних зборів ТОВ "Бобрик".
Частинами 2, 3 ст. 264 ЦК України унормовано, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судом встановлено, що загальний строк позовної давності за вимогами, що випливають з рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформлених протоколом №44 від 12.12.2017, мав сплинути 12.12.2020.
У той же час пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України в редакції згідно із Законом України № 540-IX від 30.03.2020 встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на території України встановлено карантин. Також Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 строк дії карантину в Україні продовжено до 30.04.2023.
В силу означеного на теперішній час строк позовної давності за вимогами, що випливають з рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", оформлених протоколом №44 від 12.12.2017, не сплинув у зв'язку з його продовженням на час дії карантину.
У зв'язку з цим суд не приймає доводи відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності до уваги, та не розглядає клопотання позивача про визнання поважними причин його пропуску.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та не спростовані відповідачами у встановленому законом порядку, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача-2 в повному обсязі як на особу, з вини якої виник спір у даній справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визначити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 60; ідентифікаційний код 38127193) у розмірі 10.000 (десять тисяч) грн 00 коп., з часткою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" у розмірі 30 (тридцять) відсотків статутного капіталу, із розміром внеску 3.000 (три тисячі) грн 00 коп., з часткою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" в розмірі 70 (сімдесят) відсотків статутного капіталу із розміром внеску 7.000 (сім тисяч) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 60; ідентифікаційний код 38127193) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.04.2023.
Суддя Т.М. Ващенко