Рішення від 12.04.2023 по справі 904/4262/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4262/17 (904/4837/22)

За позовом Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області, м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (49044, м.Дніпро, Жовтневий район, вул.Рогальова, буд.21-А, код ЄДРПОУ 35202094)

про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 413 563, 16грн.

Суддя Суховаров А.В.

При секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа №904/4262/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (49044, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Рогальова, буд.21-А, код ЄДРПОУ 35202094) перебуває на стадії розпорядження майном.

Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (далі - відповідач) заборгованість зі сплати податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 413 563, 16 грн., з огляду на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вказаної суми податного боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 вищевказаний позов прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №904/4262/17(904/4637/22) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 справу №904/4262/17(904/4637/22) призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в судовому засіданні на 12.04.2023.

11.04.2023 від позивача надійшло клопотання, за змістом якого позивач підтримує вимоги, викладені у позові та просить розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач не надав відзив на позов, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 12.04.2023 року судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, що утворився з наступних підстав:

- самостійного подання платником податкової декларації і орендної плати з юридичних осіб № 9022210768 від 17.02.2017 року (термін сплати 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.2017, 30.11.2017, 30.12.2017, 30.01.2018) на суму 50 900,08 грн.;

- самостійного подання платником податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб №9025539109 від 20.02.2018 року (термін сплати 02.03.2018, 30.03.2018, 30.04.2018, 30.05.2018, 30.06.2018, 30.07.2018, 30.08.2018, 30.09.2018, 30.10.2018, 30.11.3018, 30.12.2018, 30.01.2019) на суму 76 350, 12 грн.;

- самостійного подання платником податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб №9026687288 від 20.02.2019 року (термін сплати 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019, 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020) на суму 76 350, 12 грн.;

- самостійного подання платником податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб №9027074963 від 17.02.2020 року (термін сплати 01.03.2020, 30.03.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 30.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021) на суму 69 987, 61 грн.;

- самостійного подання платником податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб №9031248498 від 22.02.2021 року (термін сплати 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022) на суму 76 350, 12 грн.;

- самостійного подання платником податкової декларації з орендної плати юридичних осіб №9037418862 від 21.02.2022 року (термін сплати 02.03.2022, 30.03.2022, 30.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.10.2022, 30.11.2022) на суму 63 625, 10 грн.

За викладених обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної суми податкового боргу.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок земельних часток (паїв): землекористувачі.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю с календарний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік. сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням іемельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 Податкового кодексу України, податковий борг-не сума узгодженою і ротового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.54. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та'або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політик), чи його територіальні органи:

Відповідно до п. 41.4 ст.41 Податкового Кодексу України Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску в межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску ;а виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Приписами п.п. 14.1.137 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України:

Згідно із п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс) України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на сум) податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно до п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення сулу здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 №1244 «Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а саме:

- згідно п.2 - «Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України».

- згідно п. 3 - «Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу».

- згідно п.4 - «У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів».

- згідно п.5.6 - «За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту».

За викладених обставин, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, так і за рахунок готівки.

Згідно із статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи факт наявності у відповідача податкового боргу з орендної плати, за відсутності доказів його повного та своєчасного погашення, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 413 563, 16 грн.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; ідентифікаційний номер юридичної особи 43005395) в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, ідентифікаційний номер юридичної особи 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (49044, м.Дніпро, Жовтневий район, вул.Рогальова, буд.21-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 35202094) про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 413 563, 16 грн., 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору судового збору задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (49044, м.Дніпро, вул. Рогальова, буд. 21-А, код 35202094) на користь Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; ідентифікаційний номер юридичної особи 43005395) в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, ідентифікаційний номер юридичної особи 44118663) суму 413 563, 16 грн. заборгованості, 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повний текст рішення складено 17.04.2023.

Суддя А.В. Суховаров