Провадження № 11-сс/803/488/23 Справа № 210/3785/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 квітня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року, -
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року повернуто скаржнику ОСОБА_6 матеріали скарги на постанову слідчого Металургійного КП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття об'єднаного кримінального провадження №12019040710000784.
На судове рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
14 лютого 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 з підстав недовіри останній, оскільки суддя ОСОБА_2 вже розглядала цю справу по цьому кримінальному провадженню про протиправні дії нотаріуса ОСОБА_7 , в якому ОСОБА_8 не визнавався потерпілим, та прийняла рішення про відмову у відкритті кримінального провадження, що було закрито.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримала свою заяву про відвід, апеляційний суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ: Падовані проти Італії від 26 лютого 1993 року, Фей проти Австрії від 28 лютого 1993 року, Пуллар проти Сполученого Королівства від 10 червня 1996 року - на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути суб'єктивно та об'єктивно неупередженим - жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше, і суд повинен бути об'єктивно безстороннім, т.б. необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу. При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися об'єктивно обґрунтованими. Обов'язкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не об'єктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості, навіть коли суб'єктом це не усвідомлюється.
Статтями 75-77 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь суддів в кримінальному провадженні, і є підставою для їх відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як слідує з заяви ОСОБА_6 , вона посилається на те, що суддя ОСОБА_2 у складі колегії суддів 27 квітня 2020 року розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що 27 квітня 2020 року колегією суддів Дніпровського апеляційного суду було винесено ухвалу (справа №210/458/20, провадження №11-сс/803/422/20), якою апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області залишено без зміни.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N 4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п. 66, 67).
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).
Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 заявлено відвід з непередбачених кримінальним процесуальним законом підстав, та не наведено жодних об'єктивних даних, які б були підставою для відводу судді ОСОБА_2 , в тому числі обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, а ґрунтуються виключно на незгоді з процесуальним рішенням судді.
Таким чином, зазначені відомості в заяві ОСОБА_6 про відвід жодним чином не можуть свідчити про упередженість судді ОСОБА_2 , у зв'язку з чим є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, апеляційний суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід судді колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 .
Судовий розгляд продовжити в тому ж складі суду.
Судді :
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_9