Провадження № 22-ц/803/3778/23 Справа № 206/4008/22 Суддя у 1-й інстанції - Прінь І.П. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
18 квітня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
-за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року про зупинення провадження у справі, -
20 грудня 2022 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду.
12 січня 2023 року відповідачем ОСОБА_2 до суду було подано клопотання про надання їм з позивачем шестимісячного строку для примирення.
15 лютого 2023 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська клопотання відповідача про надання сторонам строку для примирення задоволено, надано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк для примирення терміном на 2 ( два) місяці та зупинено провадження у справі до закінчення строку для примирення.
22 лютого 2023 року, не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування вказаної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що вони з відповідачем не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя з лютого 2022 року, тому подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.
Відповідач не приймає участі у вихованні неповнолітньої дитини, не виконує обов'язки як один з батьків, не надає належного рівня життя дитині, фінансово не забезпечує, не спілкується з дитиною. На прохання вирішити питання про розлученням мирним шляхом у серпні 2022 року та на прохання платити аліменти на дитину за домовленістю відповідач не погодився. На даний момент дитина перебуває за кордоном з позивачем, вона працює та забезпечує дитину повністю як самотня мати. Для забезапечення гідних умов проживання дитини їй потрібне рішення про розлучення, оскільки країна, в якій вони перебувають, надає фінансову допомогу матерям з дітьми.
Зауважує, що у примиренні не зацікавлена, проживає за кордоном, спілкування з відповідачем остаточно припинилось у серпні 2022 року.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржується ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року про зупинення провадження у справі, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції від 15 лютого 2023 року скасувати з наступних підстав.
Суд першої інстанції, враховуючи стійке бажання відповідача примиритись з позивачем та зберегти сім'ю, дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ч.7 ст.240 ЦПК України, надавши подружжю строк для примирення.
Визначаючи строк, який необхідно надати сторонам для примирення, суд встановив, що для прийняття мір для примирення буде достатнім надання сторонам строку тривалістю два місяці.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Положенням ст.24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідачем не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя. Раніше неодноразово намагались зберегти сім'ю, однак їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у лютому 2022 року. Крім того, позивач разом з дитиною з березня 2022 року перебуває за кордоном. В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що в примиренні не зацікавлена, спілкування з відповідачем остаточно припинилось у серпні 2022 року. Отже, надання в цьому випадку строку на примирення суд апеляційної інстанції вважає недоцільним та таким, що суперечитиме інтересам позивача.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України,, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: